Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Характеристика класифікація медичне значення.Ракоподібні.

Читайте также:
  1. Amp;Сравнительная характеристика различных методов оценки стоимости
  2. I. Доказывание, понятие и общая характеристика
  3. II. ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ЖИЗНИ
  4. II. Характеристика отдельных типов половых гормонов.
  5. II. ХАРАКТЕРИСТИКА ПЯТИ СОЦИЕТАЛЬНЫХ ГРУПП
  6. II. Характеристика распределения населения по доходу.
  7. III. Характеристика подготовки по специальности
  8. III. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТИЙ СОЦИАЛЬНАЯ ОБЩНОСТЬ И СОЦИАЛЬНЫЕ СВЯЗИ
  9. III. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНДАРТОВ ВТОРОГО ПОКОЛЕНИЯ ПО ИНФОРМАТИКЕ
  10. III. Характеристика стандартов второго поколения по физике

Тип Членистоногіпоєднує тварин, для яких характерні білатеральна симетрія, гете­рономна сегментація тіла, змішана порожнина тіла, членисті кінцівки, зовнішній хітиновий покрив, попе­речносмугаста мускулатура. Тіло складається із го­лови, грудей і черевця, голова і груди можуть зли­ватися з утворенням головогрудей.

Травна система складається із трьох відділів. Органи дихання представлені зябрами, листкоподіб- ними легенями або системою трахей. Кровоносна

система незамкнута, є серце, розташоване на спин­ному боці. Органи виділення - мальпігієві судини або коксальні залози (видозмінені метанефридії). Нерво­ва система представлена надглотковим і підглотко­вим вузлами, з'єднаними в кільце, і черевним нерво­вим ланцюжком. Надглотковий вузол великий, скла­дається із переднього, середнього і заднього відділів, його часто називають головним мозком.

Роздільностатеві, виражений статевий димор­фізм. Розвиток як прямий, так і непрямий.

До типу Членистоногі відносяться: класи Рако­подібні, Павукоподібні, Комахи.

Клас Ракоподібні (Сгиstасеа) вклю­чає близько 25 тис. видів тварин, які живуть переважно у морських і пріс­них водоймах. Він поділяється на два підкласи — нижчі і вищі раки.

Нижчі раки звичайно живуть у товщі води і входять до складу планктону. Вони мають важливе значення у біосфері є солідною частиною хар­чового раціону багатьох риб і китопо­дібних. Циклопи і діаптомуси —проміжні хазяїни стьожака широкого та ришти.

Вищі раки — мешканці морських і прісних водойм. На суші з цього кла­су живуть тільки стоноги та деякі ра­ки (краб-злодій пальмовий). Річковий рак, краби, омари використовуються людиною в їжу. Крім того, багато раків (некрофаги) мають санітарне значення. Бо звільняють водойми від трупів тварин. Прісноводні раки та краби у країнах Сходу є проміжними хазяїнами нами для сисуна легеневого.

28. Паразити — визначенняі класифікація:

Паразити- це такі організми, які використовують організми іншого виду (хазяїна) як джерело харчування і середовище існування, завдаючи їм шкоди; при цьому паразит не вбиває свого хазяїна одразу, на відміну від того, як це робить хижак зі своєю жертвою.Не завжди паразитизм є єдиною формою існування організму, тому його поділяють на факультативний і облігатний.

Факультативний (від лат. facultatis -можливість) організми, які звичайно вільно живуть у природі, але, випадково потрапляють в організм іншого виду (хазяїна) і ведуть паразитичне існування (деякі круглі черви, хижі п'явки).

Облігатний (від лат. obligatus -обов'язковий) організми, що не здатні вільно жити у природі. Для них паразитизм умова існування.

Від справжніх паразитів слід відрізняти псевдопаразитів та омеопаразитів.

Класифікація:

1.Залежно від терміну паразитування:

- тимчасові - паразити, які використовують інші організми на окремих стадіях життя, як правило використовуючи їх при контакті як джерело живлення;

- постійні - найбільш спеціалізовані паразити, які не можуть існувати в зовнішньому середовищі, вони розвиваються в одному або декількох організмах господарів;

2. Залежно від місця локалізації:

-ектопаразити - зовнішні, які існують на зовнішніх покривах господаря (шкіра, волосся);

-ендопаразити- паразитують всередині організму господаря пошкоджуючи внутрішні органи;

3. Залежно від кількості ймовірних хазяїнів:

• евриксенні -широке коло хазяїнів (іксодові кліщі, комарі);

моноксенні - що паразитують на хазяїні певного виду (кривоголовка, головна воша);

стеноксенні - що мають певний вид хазяїна, але можуть паразитувати й на інших (коростяний кліщ людини й коня); серед них є звичайні такі, що трапляються у певного хазяїна (собача блоха у собаки, людська блоха в людини), і випадкові ті, що випадково потрапляють до невластивого їм хазяїна; наприклад, при проковтненні блохи, зараженої пистицеркоїдами, людина може стати хазяїном соба-чого ціп'яка паразита собак і котів;

гетероксенні - проходять складні цикли розвитку зарахунок декількох хазяїнів.

Лямблія-збудник лямбліозу.Географічне поширення: по­всю дно.

Морфологія: існує у двох формах: трофозоїт (вегетативна форма) і циста.

Трофозоїт - грушоподібної форми, передній кінець розширений і заокруглений, задній - загострений. Органели симетричні.

Циста- овальної форми. Щільна оболонка, часто відшарована від цитоплаз­ми. На стадії цисти паразит готується до поділу, тому ядра й органели подвоюються. Зріла циста має 4 ядра, розташовані зазвичай біля переднього полюса. У цитоплазмі можуть бути залишки у вигляді джгутиків 8-подібної форми і край присмоктувального диска.

Життєвий цикл: паразитує тільки в людини.

Загрузка...

Інвазійна форма - циста, потрапляє в організм через брудні руки, їжу і воду; механізм передачі - фекально-оральний.

Локалізація: слизова оболонка верхніх відділів тонкої кишки, особливо дванадцятипалої кишки (при­стінкове розташування паразита).

Патогенна дія: запалення жовчного міхура і жовчних ходів, токсично-алергічні процеси

.Діагностика. Лаборатор­на: в дуоденальному вмісті виявляють вегетативні форми, у фекаліях .

Профілактика. Особиста: дотримання санітар­но-гігієнічних правил: миття рук, кип'ятіння води, за­хист продуктів від механічних переносників цист (мухи і таргани). Громадська: виявлення і лікування хворих і цистоносіїв (обстежують працівників харчо­вих підприємств і дитячих установ); контроль сані­тарно-гігієнічного стану джерел водопостачання; зни­щення мух, тарганів; санітарно-просвітня робота.

Балантидій - збудник балан­тидіазу.Морфологія: існує в формі трофозоїта і цисти.

Трофозоїт (вегетативна форма) - овальної форми. Тіло вкрите війками. На передньому кінці тіла знаходиться клітинний рот (цитостом), що продовжується у клітинну глотку (цитофаринкс). Війки навколоротового простору (перистома) біль­шої довжини. Біля заднього кінця тіла знаходиться анальна пора (цитопрокт). Живиться вуглеводами, оформленими харчови­ми частками, бактеріями, лейкоцитами.Розмножується поперечним поділом надвоє, можлива кон'югація.

Циста овальна або куляста, покрита двошаровою обо­лонкою. У цитоплазмі виявляється макро- і мікро- нуклеус, задня скоротлива вакуоля.

Життєвий цикл: паразитує в основному у сви­ней, рідше - в людини, пацюків. Людина заражаєть­ся через забруднену воду або їжу, брудні руки.Інвазійна форма - циста.

Основне джерело зараження - свині.

Локалізація: товста кишка (переважно сліпа).При нестачі вуглеводної їжі, супутніх глистя­них інвазіях та інших несприятливих для людини.При факторах балантидії проникають у стінку киш­ки, активно розмножуються і викликають утво­рення виразок.

Патогенна дія: утворення виразок і некроз сли­зової оболонки товстої кишки.

Діагностика. Лабораторна: мікроскопія нативного мазка фекалій, в якому виявляють переважно вегетативні форми.

Профілактика. Особиста: дотримання правил особистої гігієни, особливо при догляді за свиньми. Громадська: утримання свиноферм у чистоті для запобігання зараження свиней, регулярне обстежен­ня працівників свиноферм, захист водойм від за­бруднення нечистотами.


Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 49 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2018 год. (0.009 сек.)