Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Формування початкових уявлень про дроби. Ознайомлення з дробами.

Читайте также:
  1. Актуальність соціальної роботи у світлі реформування пенітенціарної системи України.
  2. В.О.Сухомлинський про формування гуманної особистості
  3. Введення аналогових сигналів і формування дискретних статичних сигналів
  4. Вибори- це встановлена законодавством процедура формування органів державної влади та органів місцевого самоврядування безпосередньо виборцями шляхом голосування.
  5. Виникнення та формування концепції системного підходу.
  6. Вплив Визвольної війни (Національної революції ) середини XVII ст. на формування національної самосвідомості українців
  7. Гальмування - механізм формування умовних рефлексів.
  8. Дайте визначення поняття "історико-етнографічний регіон" ,охарактеризуйте основні етапи формування українських історико-етнографічних регіонів.
  9. Державний бюджет та його формування.
  10. Джерела формування доходів бюджету Пенсійного фонду України. Характеристика видатків бюджету Пенсійного фонду.

 

У 4 класі вивчають дроби. Запис частин у вигляді дробів, запис дробу із назвами компонентів. Мають вміти:

Записувати частину та дріб у вигляді дробу

Правильно читати дріб, чисельник, знаменник

Розв’язувати задачі на знах частини та числа

Задачі на знах дробу від числа

 

58. Задачі на знаходження частини від числа, та числа за його частиною

 

Неодмінною умовою успішного навчання учнів розв'язувати задачі на знаходження спочатку однієї, а пізніше й кількох частин числа є усвідомлення ними за допомогою дидактичного матеріалу і фронтальних наочних посібників поняття про частини та їх утворення.

Перед розв'язуванням таких задач треба Допомогти дітям зро­бити деякі умовиводи про співвідношення між цілою одиницею і частинами її, а саме: третя (восьма, п'ята) частина круга (смужки паперу) в три рази (вісім, п’ять) менша, ніж цілий круг (вся смужка); більше, ніж круга в 3 рази; шляху, пройденого мандрівником, у 8 раз коротша, ніж весь шлях і т. п.

Після цього слід перейти до розв'язування задач на знаходження однієї частини числа, наприклад:

«Від 12 м дроту відрізали третю частину. Скільки метрів дроту відрізали?»

Учні розв'язують задачу міркуючи так: щоб знайти третю частину від 12 м, треба поділити 12 м на 3. Записують розв'язування і відповідь у рядок.

Задачі на знаходження числа за однією його частиною (3 клас)

Як знаходити число за однією його частиною, учні легко зро­зуміють, якщо пов'язати цю операцію із знаходженням однієї частини числа.

 

59. Формування і розвиток уявлень учнів про числовий вираз

 

Програмою з математики в 1 - 4 класах передбачено навчити учнів читати і записувати математичні вирази, ознайомити учнів з правилами порядку виконання дій і навчити ними користуватися під час обчислень, ознайомити учнів з тотожними перетвореннями виразів.

З першим виразом - сумою двох чисел і різницею двох чисел учні ознайомлюються у 1 класі під час вивчення додавання і віднімання в межах 10. Пізніше під керівництвом учителя учні записують на дошці та в зошитах за допомогою цифр, знаків, дій, дужок такі словесні вирази:

Наприклад: (50 + 25); (50 - 25); (50 · 2); (50 : 2); (14 - 7) - 3; 3·6 + 4·8;

5 · 9 - 15 : 5, та інші.

Після перевірки вірності запису учитель підкреслює, що такі вирази називаються числовими виразами, тобто: числа з’єднані знаками дій, становлять числові вирази. Після виконання вказаних дій у виразі знаходимо число, яке називається числовим значенням. Наприклад: 5 · 9 - 3 · 5 = 30

Коли в виразах є кілька знаків що визначають різні дії, то треба пригадати в якому порядку виконуються дії над числами і встановити яку дію слід виконувати останньою.

 

60. Перетворення і порівняння числових виразів. Числові рівності та нерівності.

 

Ще в 1 класі учні дістали уявлення про порівняння окремих чисел, числових виразів, застосовуючи у вправах знаки: дорівнює, більше, менше.

Наприклад: 2> 1; 7+8 >10; і т д.2=2

Два рівні числа, або 2 вирази, що мають однакові значення, з’єднані знаком "=" утворюють рівність.

Наприклад: 81 : 9=9;

Якщо ж одне число більше (менше) за друге, або один вираз має більше, або менше значення, ніж другий, то, з'єднані відповідним знаком (більше, менше) вони утворюють нерівність.

 

61. Рівняння і нерівності зі змінними

 

Відповідно до програми в 1 - 4 класах розглядають рівняння 1 ступеня з одним невідомим.

Наприклад: 7 + х = 10; х - 3 = 10 + 5. х • (17 - 10) == 70; і т. д.

Рівняння в початкових класах трактують, як правильні рівності, розв'язування рівнянь зводиться до відшукування того значення букви (невідомого числа), при якому цей вираз має певне значення. Невідоме число в таких рівностях знаходиться спочаткудобором,?+ 3=7 (на основі складу числа 7), а потім на підставізначення зв’язку між результатом і компонентами арифметичних дій. Ці вимоги програми визначають методику роботи над рівняннями.

Найскладнішими є рівняння, в яких один із компонентів – вираз, що має невідоме число.

Наприклад: (х + 8) – 13 = 15

Нерівності зі змінною не є обов’язковим компонентом програми. Вивчення є ознайомлювальним.

 

62. Формування уявлень учнів про функціональну залежність

 

У початкових класах учні ознайомлюються з вимірюванням деяких величин (довжина, площа, маса, час), встановлюють зв'язки між величинами: ціна, кількість і вартість; маса одного предмета, кількість предметів і загальна маса; швидкість, час і відстань при рівномірному русі тіла тощо. Діти спостерігають, як змінюється результат арифметичної дії від зміни компонентів. Названі величини попарно перебувають у різних видах залежностей: прямо пропорційній (ціна і вартість, множник і добуток); обернено пропорційній (ціна і кількість, дільник і частка); лінійній (доданок і сума, зменшуване і різниця). Завдання вчителя полягає в тому, щоб під час виконання відповідних вправ спрямувати увагу учнів на ці зв'язки і залежності. При цьому, звичайно, не використовують відповідні термінологію й символіку. Ознайомлення дітей з функціональною залежністю відбувається в неявному вигляді. Вчитель оперує лише словами "залежність", "змінна величина". У початкових класах функціональну залежність між величинами здебільшого описують словами та показують її за допомогою таблиці.

Загрузка...

 

63. Розвиток просторових уявлень молодших школярів

 

Термін “просторова уява” включає, до свого змісту знання про форму, протяжність і напрямок. На основі сформованого відчуття простору зміцнюються просторові уявлення дітей про форми окремих предметів і суто геометричні форми, про їх довжину, ширину, висоту і т.д. Основою формування просторової уяви практичний досвід, що набувається дітьми в процесі спостереження, вимірювання, розв'язування задач, креслення, малювання, конструювання, при виконанні фізичних вправ, трудових процесів і т. д.

Вирізування на уроках ручної праці з паперу різних геометричних фігур і складання з них орнаментів і узорів, ліплення - сприяють розвитку дітей просторової уяви.

При розв'язанні задач геометричного змісту, коли дітям важко за словесними формулюваннями виконати завдання вчитель повинен показати їм, креслячи на дошці відповідну фігуру, тощо. Пізніше просторова уява учнів розвивається під час креслення відрізків, плоских фігур, в процесі виконання вимірювальних робіт на місцевості. зокрема вправ, метою яких є розвиток окоміру.

 

64. Формування уявлень про лінії та відрізки

 

Завдання вчителя навчити виділяти, називати і правильно показувати ці фігури, зображувати їх на папері на дошці, а починаючи з 2 класу, позначати за допомогою букв.

З точкою діти ознайомлюються ще у 1 класі, готуючись записати цифру 1 вчитель керує: “Поставте точку у середині клітинки.....” і діти за зразком виконують такі завдання.

Після ознайомлення з прямою лінією, учні знайомляться з властивостями точки: вчаться проводити прямі лінії через 1 точку, 2 точки, 3 задані точки, встановлювати положення точки відносно прямої лінії (лежить на прямій, не лежить

на прямій). Коли дії й ознайомляться з елементами многокутника, то вони дізнаються про те, що вершини многокутників - це точки. У 2 класі учні ознайомлюються з позначенням точок латинськими буквами, для розрізнення точок

на кресленні.

Уявлення про пряму лінію формують при зіставленні і кривою. Діти повинні навчитися впізнавати пряму лінію. накреслену в будь якому положенні і відрізняти її від кривої вмиті проводити прямі, використовуючи лінійку.

З відрізком прямої учні ознайомлюються також практично: позначають на прямій дві точки і вчитель пояснює, що цю частину прямої від однієї точки до другої - називають відрізком прямої, або коротко, відрізком, а точки — кінцями відрізка. Учні поступово приходять. до висновку, що відрізок обмежений, а пряма не обмежена. Далі, вводяться поняття про рівні і нерівні відрізки, пояснюють спосіб установлення них підношень (накладанням - 1 клас, або вимірюванням - 2 клас).

Виділяючи елементи многокутників встановлюють, що сторони многокутників – відрізки. Поступово учні усвідомлюють, що відрізок може бути спільною стороною кількох многокутників, і спираючись на це. у 2 -3 класах виконують вправи на побудову відрізків всередині многокутників так - щоб при цьому утворювались нові фігури.

Наприклад, пронести всередині п’ятикутника один відрізок так, щоб утворився і чотирикутник.

Такі вправи розвивають у дітей уяву, просторове уявлення, а також закріплюють геометричні поняття.

 

65. Ознайомлення з кутом. Ознайомлення з геометричними фігурами.

 

Оперуючи геометричним лічильним матеріалом учні бачать, а також відчувають на дотик, що кружечки кутів не мають, а інші фігури мають кути, Учитель пояснює причину цього: кружечок обмежений кривою лінією колом, а інші фігури – ламаними лініями, які утворюють кути. Креслячи на дошці 2 довільні прямі, що виходять з однієї точки, учні одержують кут, із його вершиною.

Від вчителя учні дізнаються як позначати і читати кут (трьома буквами АОВ). Спочатку формуються поняття про прямий кут, користуючись двома прямими, або рухомими планками , вони утворюють чотири рівні кути і вчитель пояснює що, кожний з таких кутів називається прямим. (1 клас). Далі вводяться поняття і про тупі, гострі і розгорнуті куги, шляхом накладання на прямий кут. Учні креслять ці кути і заучують терміни. Під керівництвом вчителя учні приходять до таких висновків: якщо при перетині двох прямих ліній утворюються 4 кути, рівні між собою, то кожний з них називається прямим кутом.

Кут який менший за прямий називається гострим кутом, кут, який більший за прямий називається тупим. А у 3 класі ми говоримо – кут який має 180* називається розгорнутим кутом. До найпростіших геометричних фігур з якими треба ознайомити учнів початкових класів. належать: круг; трикутник; квадрат; прямокутник.

Залежно від кількості у фігури кутів її називають: трикутником чотирикутником, п’ятикутником, шестикутником, а коли у фігури ще більше кутів її називають многокутником.

Перегинаючи прямокутник навпіл, визначають, що суміжні сторони в ньому можуть бути і не рівні, а протилежні - рівні. Формується поняття прямокутника квадрата.

Далі учні знайомляться з периметром прямокутника, або будь якої фігури. (сума всіх сторін фігури). Далі учні обчислюють периметр фігур.

Навчити учнів вимірювати площі прямокутника, і квадрата доцільно в такій послідовності:

1) формування поняття про площу;

2)формування поняття одиниці вимірювання площі;

3) безпосереднє вимірювання площі прямокутника;

4) обчислення площі прямокутника і квадрата за попереднім вимірюванням їх основи і висоти.

 

66. Ознайомлення з поняттям площі і периметру многокутника. Спостереження за об'ємними тілами і введення їх назв.

 

Працюючи над темою “плоскі фігури” (прямокутники), слід ознайомити учнів з термінами “основа”, "висота". У зв'язку з цим корисно на різних моделях прямокутників показати. що термін “основа”, і "висота" визначаються не їх розмірами, а положенням фігури відносно спостерігача.

Далі учні знайомляться з периметром прямокутника, або будь якої фігури. (сума всіх сторін фігури).

Далі учні обчислюють периметр фігур.

Р=(а + в) х 2, Р = (а + а + в + в) за формулами.

АВ + СД + ВД + АС = Р

Навчити учнів вимірювати площі прямокутника, і квадрата доцільно в такій послідовності:

1) формування поняття про площу;

2)формування поняття одиниці вимірювання площі;

3) безпосереднє вимірювання площі прямокутника;

4) обчислення площі прямокутника і квадрата за попереднім вимірюванням їх основи і висоти.

Починаючи бесіду, в процесі якої вчитель приводить дітей до таких, наприклад, узагальнень: що всі предмети обмежені поверхнею круглою, або плоскою. (поверхня м’яча, кулі - кругла, поверхня стола, парти, підлоги – плоска), і коли хочуть дізнатися про розміри якоїсь поверхні, то обчислюють її площу. Шляхом спостереження і накладання картонних прямокутників різного розміру, діти переконуються, що площі фігур різні, що їх можна порівнювати. Приступаючи до вивчення квадратних мір, повторюють з учнями лінійні міри, та співвідношення між ними (м. км. дм. см.), (ними вимірюють довжину ліній).

Взявши дві фігури різні за формою, але рівні за площею, вчитель запитує: в якій з цих фігур площа більша. Ні на око, ні накладанням, учні не можуть з певністю відповісти на це запитання. Вони приходять до висновку, що треба виміряти площу обох фігур і порівняти, причому за одиницю міри беруть теж якусь площу. Після бесіди учні формулюють означення, що визначається квадратним метром, дециметром, сантиметром, квадратним кілометром. Під час бесіди вчитель запитує, площу яких предметів навколишнього оточення вимірюють квадратним сантиметром, квадратним метром, квадратним дециметром, квадратним кілометром(малі площі, великі). Далі вчитель з’ясовує, що в багатьох випадках площу неможливо виміряти способом накладання квадратної міри на поверхню, потрібен інший спосіб вимірювання площі. Внаслідок проведеного пояснення учні приходять до висновку:

Щоб обчислити площу прямокутника, треба виміряти якоюсь однією лінійною мірою його основу і висоту і перемножити здобуті числа 4х7 = 28 см2. У добутку завжди матимемо квадратні міри.

З цим правилом учні обчислюють різні площі фігур. Навички вимірювання площі і закріплюються практичними обчисленнями площ різних навколишніх об’єктів.

Перші уявлення про геометричні тіла діти отримують у дошкільному віці. У початкових класах для розвитку цих уявлень можна використати уроки математики, малювання, а також моделювання з пластиліну на уроках праці, прогулянки та екскурсії. Можливі такі види роботи з геометричними тілами: розгляд предметів, моделей, малюнків, що мають певну геометричну форму; поступове введення назв геометричних тіл; знаходження в навколишньому середовищі предметів відповідної назви (форми); моделювання геометричного тіла з пластиліну; виділення деяких елементів тіла (вершини, ребра, грані, основи); малювання на папері за зразком і вказівками вчителя. У початкових класах варто дати школярам також поняття про такі геометричні тіла: кулю, куб, циліндр, прямокутний паралелепіпед, конус та піраміду.


Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 179 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2018 год. (0.011 сек.)