Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

GRAMMATICAL ASPECTS OF TRANSLATION

Читайте также:
  1. Bassnett, S. Translation Studies / Susan Bassnett. – London : Routledge, 2002. – Pp. 47-81.
  2. Equivalents can be classified… Lexical, phraseological or grammatical
  3. Everyday life translation (translation of conversational and everyday life texts).
  4. Formal Correspondence and Equivalence in Translation
  5. Give short definition of translation (after Komissarov)
  6. Give short definition of translation (after Komissarov).
  7. Grade the texts according to difficulties they present for Ukrainian-English translation
  8. Grammatical categories of nouns
  9. Grammatical categories.

Проблема джерел фінансування. В усьому світі основним дже­релом фінансування ТНК є нерозподілений прибуток, а не зовнішнє фінансування (у формі боргу або емісії акцій). У зовнішньому фі­нансуванні переважають банківські кредити, а не інструменти ринку цінних паперів, хоча в окремих країнах (США і Велика Британія) са­ме фондовий ринок розглядається як основне джерело фінансових ресурсів для корпорацій.

Форми залучення фінансових коштів тісно пов'язані з розміром фірми. Для невеликих фірм банківські кредити є практично єдиним способом отримання зовнішнього фінансування. Найбільші корпо­рації вдаються до залучення коштів через ринок цінних паперів.

Проблема фінансових ризиків. Ризики, що супроводжують ді­яльність ТНК, охоплюють ризики національних ринків, загальні для всіх інвесторів-резидентів та нерезидентів. При цьому інвестори з країн з розвиненою економікою при міжнародних інвестиціях мо­жуть мати справу з ризиками, яких не існує на їхніх національних ринках. Наприклад, закордонні інвестори відзначають певні фактори ризиків на фондовому ринку України: корупцію, недосконале зако­нодавство про права акціонерів, неналежне забезпечення акціонерів повноцінною інформацією, недостатній рівень корпоративного управління, низьку ефективність роботи юридичної та законодавчої систем.

Існують також додаткові ризики для нерезидентів, спричинені можливим запровадженням обмежень на діяльність нерезидентів та на вивезення капіталу й доходу.

Інша група ризиків має суто фінансовий характер. Насамперед це валютні ризики. Кожен інвестор-нерезидент стикається з пробле­мою ризику різкого зниження курсів іноземних валют, яке призво­дить до зменшення прибутковості інвестицій у перерахунку на ва­люту інвестора.

Інвестор, який дбає про зменшення ризику вкладень в акції, мо­же орієнтуватися на загальноприйняті його показники. Кількісно ри­зик кожного конкретного активу й валюти характеризується стати­стичними показниками їхньої мінливості. Такі показники наводять­ся у фінансових виданнях, їх можна визначити й самостійно.

У випадку з ризиком вкладання в облігації при виборі пози­чальників беруть до уваги те, що прибутковість на облігації має бу­ти функцією пов'язаного з ними ризику. Існують спеціальні рейтин­гові агентства, що оцінюють рейтинг кредитоспроможності пози-чальників-емітентів облігацій. Рейтинги облігацій корпорацій пуб­лікують рейтингові агентства «Зіапсіагсі апсі Роог'з», «Моосіу'з» та ін.

Оцінка безризикових цінних паперів. Платежі з безризикових цінних паперів можуть бути перевищені, оскільки їхні розміри й розподіл за термінами точно відомі. Однак багато цінних паперів не відповідають таким високим вимогам, і один з підходів до оцінки ризикованих цінних паперів фокусує увагу на інтересах самого інве­стора. Покладаючись на власну оцінку ймовірності різних обставин і власні припущення щодо супроводжуючих ризиків, інвестор визна­чає суму, яку хоче вкласти. Такий підхід прийнятний при вкладанні коштів в один цінний папір, однак насправді цінний папір не можна оцінити без визначення можливих альтернатив. Оцінка цінних папе­рів відбувається в контексті ринку, її суть полягає в порівнянні од­нієї інвестиції або комбінації декількох інвестицій з іншими, що ма­ють подібні характеристики.

Взаємодія ТНК з міжнародними фінансовими інститутами. У своїй діяльності ТНК тісно взаємодіє з міжнародними фінансови­ми інститутами. Міжнародні валютні, кредитні та фінансові органі­зації умовно називають міжнародними фінансовими інститутами. З ними тісно пов'язана діяльність найбільших ТНК. Мета такої спів­праці — розвиток співробітництва й забезпечення цілісності та ста­білізації складного й суперечливого світового господарства.

Міжнародні фінансові інститути і ТНК зосереджують свої зу­силля на вирішенні таких завдань:

• об'єднання зусиль світового співтовариства з метою стабіліза­
ції міжнародних фінансів і світової економіки;

• здійснення міждержавного валютного та кредитно-фінансового
регулювання;

спільне вироблення й координація стратеги і тактики світової
валютної та кредитно-фінансової політики.

6. Організація фінансової діяльності ФПГ

Необхідність об'єднання фінансових та інших активів учасників ставить перед ФПГ низку питань стосовно фінансової звітності. Високий ступінь такого об'єднання, а в кінцевому підсумку їх злиття, приведе до того, що консолідований баланс групи буде містити в собі баланси всіх її учасників. Тим часом структура балансу комерційного банку відмінна від структури балансів інших учасників фінансового ринку, що також мають право участі у ФПГ, наприклад, пенсійних фондів, не говорячи вже про баланси торгових і промислових підприємств. Отже, будь-який учасник ФПГ повинен вести окремий баланс стосовно частини власних ресурсів, що використовуються поза діяльністю ФПГ. Визначення принципів ведення консолідованого балансу може мати вирішальне значення для усієї фінансової організації діяльності ФПГ, оскільки без консолідації балансу неможливе визнання учасників ФПГ консолідованою групою платників податків, що відкриває значні можливості щодо вільного маневрування власними ресурсами і зниження собівартості кінцевого продукту.

Основними факторами, що збільшують собівартість виробництва, за сьогоднішньої економічної ситуації можна вважати, по-перше, неплатежі покупців і замовників, по-друге, - високий рівень податкових відрахувань. Розглянемо кожен фактор окремо.

Об'єднання активів учасників ФПГ і ведення консолідованого балансу повинні посприяти у розвязанні проблеми неплатежів як усередині ФПГ, так і стосовно зовнішніх контрагентів. Зведений баланс дозволяє вести централізований облік однорідних груп витрат і підсти фінансовий контроль за використанням фінансових ресурсів, що разом із взаємозаліком неплатежів дає можливість уникнути їх неефективної витрати.

По-друге, статус ФПГ як консолідованого платника податків може виявитися дієвим інструментом управління фінансами. Його послідовне використання дозволяє планувати собівартість виробництва. Центральна компанія ФПГ має право вільно розподіляти власні і залучені ресурси усередині групи, тобто розподіл коштів у рамках групи може відбуватися між формально різними юридичними особами. Таке переміщення коштів не повинно супроводжуватися відповідним вилученням податків у бюджет. Поза ФПГ будь-яке переміщення коштів від однієї юридичної особи до іншої без обкладання податками (окрім банківської позички), обов'язково оформляється або як авансовий платіж, або як тимчасова фінансова допомога. В обох випадках в остаточному підсумку відбувається відрахування в бюджет ПДВ і податку на прибуток. Винятком є переміщення коштів відповідно до договору про спільну діяльність, втім практичні можливості його використання обмежені.

Таким чином, право ведення консолідованого балансу надає центральній компанії безперешкодно з погляду податкового законодавства розподіляти фінансові ресурси між учасниками ФПГ. Це, у свою чергу, дає можливість говорити про центральну компанію як про інститут формування і розподілу фінансових ресурсів усередині ФПГ і як про інвестиційний інститут. Консолідований баланс дозволяє групі при здійсненні податкового планування не обмежуватися визначенням термінів амортизації, але й використовувати щодо них податкові пільги.

Ще одне перевага цієї форми фінансової звітності полягає в тім, що учасники транснаціональних фінансових груп, принаймні в рамках СНД, уникнуть подвійного оподатковування.

Втім це не означає, що можна розглядати ФПГ як спосіб мінімізації податків. Консолідований баланс і скорочення оподатковуваної бази лише виправляє до деякої міри практику, що закріпилася в процесі приватизації, дроблення взаємозалежних фінансово-господарських структур на незалежні господарюючі суб'єкти. Незалежність суб'єктів господарювання при оподатковуванні визначається формально по ознаці відокремлення власності, що приводить до збільшення оподатковуваної бази усередині фактично неподільних виробничих ланцюгів. Поза цим виробничі стадії продукту найчастіше можуть не мати самостійного значення і цінності, але з погляду оподатковування вони відповідають формально незалежним юридичним особам. Це багаторазово збільшує кінцеву ціну реалізації продукту, значна частка з якої стягується у бюджет, щоб згодом повернутися у виробництво як державні дотації та інші пільги.

Тому з повною впевненістю можна говорити, що в даний час формування оподатковуваної бази в українській економіці відбувається за рахунок її багаторазового множення у виробничих ланцюгах, а не в результаті збільшення власне виробництва. Тим самим ми маємо справу із ситуацією податкової інфляції. Хотілося б відзначити, що Україні потрібно не введення тих чи інших податків і перегляд окремих ставок, а комплексне формування податкової системи, істотною структуроутворюючою частиною якої могло б стати законодавство про ФПГ.

Можна сказати, що з появою ФПГ бурхливо розвивається форма взаємодії фінансових і промислових структур, що дозволяє фінансовим установам ефективно не тільки розподіляти свої ресурси, але й керувати їх використання позичальником. З іншого боку, промислові структури одержують надійного і постійного контрагента, що здійснює гнучке і усебічне фінансування і фінансове обслуговування його нестатків.

Українське законодавство ще не досить чітко визначило механізм і правила функціонування ФПГ. Великим недоліком даної нормативної ділянки є заборона банкам брати участь більш ніж в одній ФПГ. Дане питання спірне, але більшість економістів не бачать в участі банку в декількох ФПГ нічого особливого.

Укрупнення виробничих комплексів змушують консолідувати виробничі і фінансові ресурси в руках єдиної організації. Втім не можна забувати про досвід міжнародних фінансово-промислових груп, що протягом останнього десятиліття були змушені відмовитися від подальшої форсованої експансії і централізації. Їм довелося зайнятися перебудовою як загальної організаційної структури, так і звернути більшу увагу на фінансові і маркетингові аспекти менеджменту.

 

GRAMMATICAL ASPECTS OF TRANSLATION




Дата добавления: 2014-12-23; просмотров: 57 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав