Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Формування фінансових результатів діяльності суб’єктів господарювання.

Читайте также:
  1. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
  2. Актуальність соціальної роботи у світлі реформування пенітенціарної системи України.
  3. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства
  4. Аналіз зовнішньої діяльності підприємства на основі системного підходу
  5. Аналіз маркетингової діяльності підприємства
  6. Аналіз основних економічних та фінансових показників діяльності підприємства
  7. Аналіз основних показників виробничо-господарської діяльності підприємства
  8. Аналіз результатів дослідження.
  9. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ
  10. Аналіз результатів експериментального дослідження

У результаті здійснення фінансової та господарської діяльності у підприємства формуються фінансові результати. До складу фінансових результатів діяльності підприємства можна віднести: виторг (виручку) від реалізації продукції (робіт, послуг), валовий дохід, чистий дохід, прибуток (балансовий, оподатковуваний, чистий) або збиток.

Виторг (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг) – це грошові кошти, що надійшли на розрахунковий рахунок чи в касу підприємства за відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги). Вона виражає кінцеву стадію кругообігу коштів.

Валовий дохід – це загальна сума доходу підприємства від усіх видів діяльності в грошовій, матеріальній та нематеріальній формах; іншими словами, це грошовий вираз вартості знов створеної продукції на підприємстві. Він визначається як різниця між виторгом (виручкою) та матеріальними витратами й амортизаційними відрахуваннями у складі собівартості реалізованої продукції.

Чистий дохід виражає в грошовій формі вартість додаткового продукту і визначається як перевищення виторгу (виручки) від реалізації продукції над вартістю матеріальних витрат, амортизаційних відрахувань і заробітної плати, або як різниця між валовим доходом і заробітною платою.

Кінцевими фінансовими результатами діяльності суб'єктів господарювання є прибуток або збиток.

Прибуток – це грошовий вираз частини вартості додаткового продукту, тобто частини чистого доходу, отриманого підприємством; іншими словами, це частина отриманого на вкладений капітал чистого доходу підприємства, що характеризує частину його винагороди за ризик підприємницької діяльності.

Балансовий (валовий) прибуток – це сума прибутку до оподаткування, що визначається в бухгалтерському (фінансовому) обліку, і який відображається в звіті про фінансові результати підприємства за звітний період; це прибуток, розрахований по реалізованій продукції у вигляді різниці між чистим доходом (виручкою без ПДВ, акцизного збору тощо) від реалізації продукції (робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (робіт, послуг).

Оподатковуваний прибуток – це сума прибутку підприємства, визначена за податковим законодавством, який є об’єктом оподаткування за звітний період; обраховується як різниця між скоригованим валовим доходом, скоригованими валовими витратами та амортизаційними відрахуваннями.

Чистий прибуток – це прибуток (частина валового або балансового прибутку), що залишається на підприємстві після сплати всіх податків та інших обов’язкових платежів.

Фактори діяльності підприємств залежно від рівня дії: макро- й мікроекономічні.

До макроекономічних відносять фактори, що характеризують ситуацію на ринку, тобто збалансованість попиту та пропозиції. Підприємство не може безпосередньо впливати на ці фактори, однак воно має максимально повно їх ураховувати в своїй діяльності. Мікроекономічні фактори відображають діяльність самого підприємства. Їх можна підрозділити на дві групи: техніко-економічні й комплексні.

Система техніко-економічних факторів визначається характером і умовами формування прибутку в тій або іншій сфері. Прийнято виділяти три узагальнюючі фактори, що здійснюють уплив на величину прибутку: обсяг реалізації, ціна й собівартість. Ці фактори впливають на фінансові результати як відособлено, так і в спільно. Їх спільний уплив відображається в інтегрованих факторах асортименту і структури продукції (робіт, послуг).

Вплив фактору асортименту проявляється у встановленні певного набору товарів, робіт і послуг.

Дія фактору структури подібна за характером упливу дії фактору асортименту. Однак у цьому випадку змінюється не номенклатура товарів (робіт, послуг), а питома вага окремих з них у загальному випуску.

Прибуток або збиток підприємств установлюється на підставі балансу. Фінансовий результат визначається як різниця між валовими доходами та валовими видатками. За економічним змістом він включає два складники – прибуток (збиток) від виробничої діяльності та прибуток (збиток) від фінансових операцій. Маса прибутку у виробленій продукції визначається трьома узагальнюючими факторами: обсяг виробництва, ціна, собівартість.

Обсяг виробництва залежить від трьох груп факторів, які характеризують складові елементи виробничого процесу, а саме: використання основних фондів, трудових і матеріальних ресурсів. За кожним напрямком виділяються два види факторів – екстенсивні та інтенсивні. Екстенсивними факторами виступають фондо-, матеріалозабезпеченість, чисельність працюючих. Інтенсивними факторами є фондо- і матеріаловіддача, продуктивність праці.

Фондозабезпеченість характеризується рухом фондів, тобто введенням у дію нових потужностей і заміною зношених і застарілих фондів, а також структурою фондів, що дає можливість забезпечити всі сторони виробничої діяльності. Фондовіддача залежить від технічного стану основних фондів, що характеризується рівнем фізичного й морального зношення, та від ефективності використання фондів, що визначається коефіцієнтом змінності й відсутністю втрат від неповного завантаження основних фондів.

Вплив трудових факторів визначається забезпеченістю кадрами й продуктивністю праці. Кадрова забезпеченість характеризується чисельністю персоналу, що залежить від його руху (прийом, звільнення), і структурою працюючих (робітники, службовці, менеджери, обслуговуючий персонал тощо). Продуктивність праці залежить від рівня кваліфікації, виробітку на одного працюючого й використання робочого часу.

Використання матеріальних ресурсів залежить від матеріалозабезпеченості й матеріаловіддачі. Матеріалозабезпеченість визначається налагодженістю постачання матеріальних ресурсів, наявністю достатніх для їх придбання оборотних коштів і залученням кредитів банків в оборот підприємства. Матеріаловіддача визначається раціональним використанням матеріальних ресурсів, тобто виходом готової продукції.

Ціна виступає визначальним фактором формування фінансових результатів. Вона залежить від внутрішніх і зовнішніх факторів. Внутрішнім фактором ціноутворення виступають собівартість одиниці продукції й рівень її рентабельності.

На собівартість впливають структурні й відповідні техніко-економічні фактори. Структурні фактори відображають питому вагу складових елементів собівартості в її загальному обсязі. Техніко-економічні фактори, які характеризують формування витрат по кожному елементу, включають ємність витрат (матеріалоємність, енергоємність, трудомісткість тощо) і їх вартість (ціни на матеріали, сировину, енергоносії, заробітна плата тощо). Комплексні фактори характеризують уплив певних тенденцій розвитку економіки на фінансові результати. До комплексних факторів, які впливають на прибуток, відносяться: технічне вдосконалення виробництва, підвищення його ефективності, підвищення якості продукції.




Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 57 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав