Читайте также:
|
При проведенні тактико-спеціальних занять підрозділу ставиться, як правило, одне конкретне завдання, яке повинно вирішуватися в повному обсязі, з досягненням кінцевих результатів.
Тактико-спеціальне заняття розпочинається в завчасно вибраному вихідному районі або в районі розташування частини. В залежності від мети заняття вихідного району може і не бути. По окремих темах в залежності від місцевих умов вихідний район може вибиратись на значному віддаленні від розташування частини. В цьому випадку час на висування (перехід) підрозділу у вихідний район і на повернення в частину повинний використовуватися для тренування особового складу і підрозділу в цілому у діях на марші, по веденню розвідки, подоланню уражених і зруйнованих ділянок маршруту, в орієнтуванні тощо.
У вихідному районі після розташування підрозділу і виконання всіх заходів з бойового забезпечення керівник заняття в окремих випадках проводить перевірку знань особового складу матеріальній частини, знання обов’язків номерів обслуги, настанов, заходів безпеки під час виконання відповідних завдань і вводить командирів підрозділів, що навчаються, в тактичну обстановку.
Час, коли командири підрозділів, що навчаються, з’ясовують завдання й приймають рішення, керівник заняття повинен використати для відпрацювання питань оборони, охорони району розташування, перевірки його на наявність мінно-вибухових загороджень, для вибору та обладнання маршрутів виходу, для ведення інженерної розвідки об’єкта та підготовки особового складу і техніки до виконання завдань.
Тактична обстановка оголошується у вихідному районі. Вона повинна бути короткою, але разом з тим найбільш характерною для якісного відпрацювання продуманих питань.
Вихідна обстановка до початку дій може оголошуватися керівником заняття у формі усного бойового наказу або бойового розпорядження старшого командира. В деяких випадках керівник заняття може ввести тих, хто навчається в обстановку інформацією про попередні дії підрозділу, про попереднє отримане підрозділом завдання або повідомленням сигналу, за яким підрозділ буде виконувати завдання на іншому рубежі або в новому районі. Загальновійськова обстановка може бути на один-два ступені вище підрозділу, що навчається.
Завдання командирам відділення ставляться на місцевості з використанням схем.
При постановці завдань керівник заняття проводить топографічне і тактичне орієнтування (Додаток 4). У випадках, коли при постановці завдань потрібно точно визначити напрямки або рубежі дій, керівник заняття вказує орієнтири.
Отримавши завдання, командир підрозділу, що навчається, з’ясовує його та приймає рішення.
При з’ясуванні отриманого завдання командир підрозділу, що навчається, насамперед повинен мати чітке уявлення про обсяг та термін його виконання.
З’ясувавши завдання, командир підрозділу, що навчається, оцінює обстановку, яка склалася. При цьому особливу увагу він надає умовам виконання поставленого завдання. В кожному конкретному випадку успіх виконання завдання буде залежати від правильного і повного урахування факторів обстановки і місцевості, які при виконанні даного завдання можуть відігравати вирішальне значення. В деяких випадках це будуть можливі дії противника (при діях рухомого загону загороджень), в інших випадках – характер місцевості і перешкод, маскувальні та захисні властивості місцевості, стан доріг і мостів, характеристика ґрунтів тощо.
Особливе значення в оцінці обстановки набуває правильне урахування часу, стан погоди, пори доби та їх вплив на дії підрозділу.
Усвідомивши отримане завдання та оцінивши обстановку, командир підрозділу, що навчається, приймає рішення на організацію виконання поставленого завдання і доповідає керівнику заняття.
Заслуховуючи рішення, керівник заняття добивається від командира підрозділу, що навчається, правильного розуміння обстановки та вибору найбільш доцільної організації виконання завдання. Контрольними питаннями, ввідними і короткими зауваженнями керівник заняття направляє командира підрозділу, що навчається, на виправлення помилок і неточностей, які були допущені і підводить його до правильного прийняття рішення. У всіх випадках керівник заняття повинен сприяти появі у командира ініціативи, самостійності, привчати його діяти рішуче, без поглядів на старшого командира. Якщо командир підрозділу, який навчається, припустився помилки, керівник заняття повинен вимагати від нього обґрунтування свого рішення і добитися того, щоб він сам прийшов до правильного висновку. У ході заняття можуть робитися короткі перерви і погано засвоєні прийоми повторюються. При грубих помилках в рішеннях командирів, а також у діях особового складу керівник заняття може відмінити рішення або призупинити виконання завдання, зробити тактичну паузу, вказати на недоліки, добитися їх усунення і тільки після цього продовжити заняття.
На всіх тактико-спеціальних заняттях керівник заняття повинен вимагати усної постановки завдань особовому складу командиром відділення, добиваючись відпрацювання командирського мовлення, чітких та ясних формулювань, керуючись при цьому відповідними статтями Бойового статуту Сухопутних військ.
Особливу увагу керівнику заняття необхідно звертати на зміст бойового наказу (постановки завдань). Обстановку на противника керівник заняття оголошує, як правило, ввідними. Для наочності дії противника можуть позначатися засобами імітації або спеціально виділеними солдатами.
На дії тих, що навчаються, при виконанні завдання керівник заняття повинен впливати оголошенням додаткових даних по обстановці, імітацією вогню, освітленням місцевості, оголошенням втрат в особовому складі, виводом зі строю окремих елементів або вузлів засобів інженерного озброєння або (в крайньому випадку) шляхом вказівок в ролі старшого командира.
На тактико-спеціальних заняттях, під час відпрацювання навчальних питань, необхідно тренувати особовий склад у діях під час спалаху ядерного вибуху, за сигналом оповіщення про радіоактивне, хімічне або бактеріологічне ураженні, у веденні радіаційної та хімічної розвідки, подоланні уражених ділянок, виконанні завдань на радіаційно-ураженій місцевості, проведенні часткової спеціальної обробки, а також у швидкому орієнтуванні на місцевості.
Кожне заняття повинне закінчуватися розбором. Мета розбору полягає в тому, щоб на підставі всебічного аналізу проведення заняття підвести підсумки і визначити, в якій мірі виконані поставлені завдання.
До розбору заняття керівник готується ще в період його підготовки. Він завчасно визначає питання, які необхідно поставити на розборі, доповнюючи їх в ході заняття на підставі дій командирів та особового складу.
Розбір проводиться приблизно в такій послідовності: вказуються тема і мета заняття, основні положення статутів, настанов і керівництв, які стосуються даної теми; нагадується тактична обстановка в ході проведення заняття і на її фоні детально розбираються дії підрозділу. В кінці розбору робиться висновок, в якій мірі досягнута навчальна мета, оголошується оцінка підрозділу і вказується, на що необхідно звернути увагу при підготовці до наступного заняття, що вивчити на самостійній підготовці.
Приклад плану проведення заняття та варіанти постановки завдань командиром відділення особовому складу наведені у Додатку 4.
Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 30 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |