Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Витрати на збут

Читайте также:
  1. Бюджетний дефіцит -це та сума, на яку в даному році витрати бюджету перевищують його доходи.Допустимо 3% від ВВП.
  2. Витрати
  3. Витрати з перевезення майна;
  4. Витрати на виробництво і зміна собівартості 1 ц кукурудзи на зерно по статтях
  5. Витрати на виробництво продукції: сутність, види, рахунки для обліку та їх характеристика
  6. Витрати на оплату праці працівників підприємства.
  7. Витрати на покращення умов і охорону праці.
  8. Витрати на проектно-конструкторську документацію
  9. Витрати ® перетворення ® результати

- витрати пакувальних матеріалів

- на маркетинг

- оплата праці робітників збуту

- витрати на утримання основних засобів

- витрати на транспортування

7.Інші (операційні і фінансові, надзвичайні)

2. По економічній ролі в процесі виробництва

Основні – витрати, безпосередньо пов’язані з технологічним процесом виробництва.

Накладні – витрати, що утворюються в зв’язку з організацією, обслуговуванням виробництва і управління ним.

 
 


Рис. 13.1. Напрямки класифікації витрат

3. По складу (однорідності)

Одноелементні (прості) – мають єдиний економічний зміст (сировина, заробітна плата).

Комплексні (складні) – різнорідні по складу й охоплюють декілька елементів витрат (загально виробничі, адміністративні, на збут).

4. По способу включення в собівартість продукції

Прямі – безпосередньо пов’язані з виготовленням даного виду продукції і можуть бути прямо віднесені на одиницю продукції (сировина, матеріали, основна заробітна плата).

Непрямі – пов’язані з виготовленням різних виробів і не можуть прямо відноситись на той або інший вид продукції.

Проблемі розподілу непрямих витрат виробництва приділялася велика увага в умовах централізованого планування. Розподіл усіх витрат і складання повної калькуляції собівартості продукції був основою для централізованого встановлення цін на промислову продукцію. Причому галузеві інструкції передбачали цілу гаму методів розподілу. У ПБО – 16 за базу розподілу пропонується брати: кількість випущених виробів, вартість прямих матеріалів, прямі витрати на оплату праці, години роботи, машино-години. Проте на практиці усі витрати, як правило, розподіляються пропорційно прямим витратам на оплату праці. Ставки визначаються виходячи з так званої “нормальної потужності”, під якою розуміється “середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умови звичайної діяльності підприємства протягом декількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.”

Таким чином, сума витрат на виробництво виробу залежить від обґрунтованості так називає мого “коефіцієнта розподілу”, а методи його визначення дуже суб’єктивні. Застосовувані методи потребують великих витрат для розрахунків і не можуть забезпечити достатньо точну порівняльну оцінку прибутку і рентабельності окремих виробів.

Пропонується використовувати метод розподілу постійних витрат пропорціонально маржинального прибутку.

5. Витрат що включаються і не включаються в собівартість

Відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 24.12.2002 р. № 349-1У у собівартості враховують: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, та інші. Не включають у собівартість, а покривають за рахунок прибутку витрати на підготовку й освоєння нової продукції серійного і масового виробництва, штрафи, пеню, соціальні витрати, плату за землю, податок на власників транспортних засобів, оплата інших податків.

 

У відповідності з другим напрямком класифікації витрат (для прийняття управлінських рішень), витрати можна поділяти так:

 

1. У залежності від видів діяльності

Операційні – до них відносять: витрати виробничої діяльності, організаційно-управлінської, збутової і маркетингової діяльності, а також витрати на розробку нових видів продукції, визнані штрафи, безнадійні борги, збиток від псування цінностей.

Неопераційні – до них відносять: фінансові втрати від участі в капіталі (унаслідок невдалих інвестицій); фінансові втрати на відсотки по отриманих кредитах або фінансовій оренді; втрати від не операційних курсових різниць.

Таке групування втрат дозволяє керівництву підприємства визначити який із видів діяльності є найбільш рентабельним і відповідно прогнозувати наступні етапи розвитку підприємства.

 

2. По ефективності

Продуктивні – витрати на виробництво продукції встановленої якості при раціональній технології й організації виробництва.

Непродуктивні – є слідством недоліків у технології й організації виробництва (втрати від простоїв, брак продукції, оплата понаднормових і ін.).




Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 25 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав