Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница | Спросить на ВикиКак

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Т.Г.ШЕВЧЕНКА

Читайте также:
  1. Автор об'єкта промислової власності має особисте немай­нове право на присвоєння свого імені або спеціальної назви розроб­леному ним об'єкту.
  2. Антиукраїнська політика російського царизму. Суспільно політичний та національний рух на Наддніпрянщині в другій половині ХІХ ст.
  3. БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  4. Валовий національний продукт.
  5. Виникнення перших європейських університетів як осередків освіти та науки
  6. Відкритий міжнародний університет розвитку людини
  7. ВПЦ "Київський університет", 2005
  8. Географічне розташування, національний релігійний склад населення та природно-ресурсний потенціал РФ.
  9. Географічне розташування, національний склад населення та природно-ресурсний потенціал.
  10. Географічне розташування, національний, релігійний склад населення та природно-ресурсний потенціал Латвійської Республіки.

Цінова політика має право вирішального голосу у прийнятті рішень з питань захоплення нових ринків або втримання існуючих.

Хоча максимальну ціну визначає попит на товар, а мінімальну – витрати, орієнтиром для встановлення конкретного значення ціни товару в певний період є ціни конкурентів. Тому фірма повинна бути добре обізнана з цінами і якістю товарів конкурентів. Для цього можна вивчати їх каталоги і прайс-листи, опитувати покупців, виконувати порівняльні закупівлі, для того, щоб зіставити ціни і самі товари між собою. Головним результатом аналізу ціни конкурентних товарів повинно бути скорочення кількості непередбачених ситуацій у сфері цінової політики конкурентів та мінімізація власних витрат.

Метод визначення ціни за рівнем конкурентоспроможності товару відомий, і передбачає встановлення ціни з урахуванням інтегрального показника конкурентоспроможності:

 

Ц = Цк * k,

 

де Цк – ціна базового виробу конкурента;

k – інтегральний показник конкурентоспроможності товару.

 

k = Іт.п. / Іе.п.,

 

де Іт.п. – індекс технічних параметрів (індекс якості);

Іе.п. – індекс економічних параметрів(індекс ціни споживання).

 

Може бути розроблена конкурентна концепція ціноутворення для товарів продовольчої групи. Методика установлення ціни на товар складається з наступних етапів:

 

1. Вибираємо якісні параметри товару, що визначають його споживчі властивості (5-7).

2. Підбираємо декілька незалежних експертів (5-8 чол.).

3. Визначаємо важливість параметрів (вагу кожного параметру).

4. Виконуємо оцінку товарів конкурентів та товарів фірми з урахуванням вагових коефіцієнтів і виводимо їх суму за кожним параметром для обох товарів.

5. Визначаємо ціну одного балу як відношення відомої ціни конкурентного товару до загальної суми набраних цим товаром балів.

6. Визначаємо кожний параметр товару в балах. Коли відома ціна одного балу, можна розрахувати ціну кожного параметра нашого товару.

7. Визначаємо ціну. Її можна визначити двома способами:

 

1) Ціна = ціна базового товару • S балів нашого товару / S балів товару конкурентів.

 

2) Ціна = бальна оцінка нашого товару • ціна одного бала.

 

8. Визначаємо фактори та межі змін визначеної ціни.

9. Визначаємо граничні значення цін нашого товару.

Запропонована концепція потребує аналізу математичного, інформаційного забезпечення щодо вхідних даних для формування ціни, а також вірного вибору конкурентів та моніторингу їх цінової політики.

 

Формування системи інформаційного забезпечення процесу ціноутворення на підприємстві повинно забезпечувати своєчасне оновлення інформації і швидко реагувати на зміну факторів внутрішнього та зовнішнього середовища.

Конкурентне ціноутворення безпосередньо впливає на успішність бізнесу компанії, тому є надзвичайно відповідальним етапом маркетингової програми. Спочатку слід визначити "базовий" рівень цін на продукцію компанії. Є три основні способи їх визначення:

1) на підставі витрат (метод "витрати плюс" - для торгівлі це вхідні ціни постачальника плюс націнка, що включає середні валові витрати і прибуток);

2) на підставі цін конкурентів (на рівні цін конкурентів, нижче або вище від їхніх цін);

3) на підставі платоспроможного попиту споживачів.

На вибір способу впливає тип конкуренції на ринку і становище на ньому компанії. Проте всі способи потребують моніторингу цін на ринку, цін конкурентів і постачальників та споживацького попиту.

Програма дозволяє:

- реєструвати ціни конкурентів;

- автоматично відстежувати ціни постачальників за вхідними документами.

Аналіз результатів дозволяє бачити тренд зміни цін на ринку й оперативно приймати рішення щодо зміни ціни на товар. Аналогічно ведуть моніторинг цін постачальників для вибору оптимальних цін постачань.

Якщо за базову ціну взято таку динамічну ціну - залежні від неї ціни на товари будуть перераховані без формування жодних додаткових документів.

На рисунку 2.3 зображена схема варіативної системи ціноутворення для підприємства. Вона включає в себе:

- підсистему прайсів, тобто інформацію про свої ціни та ціни конкурентів;

- підсистему оцінки кожного виду товарів; підсистему розрахунків ціни за допомогою різних методів;

- підсистему знижок та надбавок (склад).

Всі ці підсистеми є взаємозалежними і виходять у підсистему представлення різноманітної інформації.

 

Рис.2.3 Варіативна система ціноутворення

 

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Т.Г.ШЕВЧЕНКА

 

 


Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 11 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2017 год. (0.009 сек.)