Читайте также:
|
|
Небесна сфера — уявна сфера довільного радіуса з центром у точці спостереження.
Точка С — точка на земній кулі, де знаходиться спостерігач.
Прямовисна лінія (лінія виска) проходить через спостерігача, перетинається з небесною сферою в двох точках, що називаються зеніт і надир. В перекладі з арабської «зеніт» — вершина, «надир» — напрям ноги.
Зеніт — верхня точка перетину прямовисної лінії з небесною сферою, надир — нижня точка (протилежна зеніту).
Площина горизонту (МЕ8^) — площина, що проходить через спостерігача і перпендикулярна до прямовисної лінії 7,7,'. Ця площина ділить поверхню небесної сфери на дві півсфери: видиму, всі точки якої лежать над горизонтом, і невидиму, точки якої лежать під горизонтом. Горизонт — велике коло, по якому площина горизонту перетинається з небесною сферою.
Вісь світу — вісь видимого обертання небесної сфери, що проходить через око спостерігача і сполучає обидва полюси світу (Р — північний полюс світу, Р' — південний полюс світу). Вісь світу для будь-якого спостерігача завжди паралельна осі обертання Землі.
Площина небесного екватора ((3\\;(2'Е) — площина, що проходить крізь спостерігача і перпендикулярна до осі світу. Небесний екватор — коло, по якому площина небесного екватора перетинає небесну сферу. Небесний екватор ділить небесну сферу на північну та південну півкулі.
Площина небесного меридіана — площина, що проходить через полюси світу і зеніт. Небесний меридіан - коло, по якому площина небесного меридіана перетинає небесну сферу. Небесний меридіан ділить небесну сферу на східну та західну півкулі.
Точка сходу її і точка заходу IV— точки перетину небесного екватора з горизонтом.
Точка півночі N і точка півдня 5 — точки перетину небесного меридіана з горизонтом.
Полуденна лінія — пряма лінія, що з'єднує точки півдня 5 і півночі N.
В астрономії відомі кілька систем небесних координат — горизонтальна, перша і друга екваторіальні. Для визначення координат зір найчастіше застосовують другу екваторіальну систему координат. Вона має дві координати.
Схилення — кутова відстань світила від небесного екватора. Воно змінюється в межах ± 90° і вважається додатним на північ від екватора і від'ємним на південь.
Пряме сходження а відлічують по дузі небесного екватора від точки весняного рівнодення Т проти годинникової стрілки, якщо дивитися з Північного полюса. Воно змінюється в межах від 0° до 360° і називаються так тому, що зорі на небесному екваторі сходять(ї заходять) у порядку зростання їх прямого сходження.
Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 129 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |