Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Небесна сфера. Основні точки та лінії небесної сфери

Небесна сфера — уявна сфера довільного радіуса з центром у точ­ці спостереження.

Точка С — точка на земній кулі, де знаходиться спостерігач.

Прямовисна лінія (лінія виска) проходить через спостері­гача, перетинається з небесною сферою в двох точках, що називають­ся зеніт і надир. В перекладі з арабської «зеніт» — вершина, «надир» — напрям ноги.

Зеніт — верхня точка перетину прямовисної лінії з небесною сфе­рою, надир — нижня точка (протилежна зеніту).

Площина горизонту (МЕ8^) — площина, що проходить через спостерігача і перпендикулярна до прямовисної лінії 7,7,'. Ця площина ділить поверхню небесної сфери на дві півсфери: видиму, всі точки якої лежать над горизонтом, і невидиму, точки якої лежать під гори­зонтом. Горизонт — велике коло, по якому площина горизонту пере­тинається з небесною сферою.

Вісь світу — вісь видимого обертання небесної сфери, що про­ходить через око спостерігача і сполучає обидва полюси світу (Р — північний полюс світу, Р' — південний полюс світу). Вісь світу для будь-якого спостерігача завжди паралельна осі обертання Землі.

Площина небесного екватора ((3\\^;(2'Е) — площина, що прохо­дить крізь спостерігача і перпендикулярна до осі світу. Небесний ек­ватор — коло, по якому площина небесного екватора перетинає не­бесну сферу. Небесний екватор ділить небесну сферу на північну та південну півкулі.

Площина небесного меридіана — площина, що проходить через полюси світу і зеніт. Небесний меридіан - коло, по якому площина небесного меридіана перетинає небесну сферу. Небесний меридіан ді­лить небесну сферу на східну та західну півкулі.

Точка сходу її і точка заходу IV— точки перетину небесного ек­ватора з горизонтом.

Точка півночі N і точка півдня 5 — точки перетину небесного меридіана з горизонтом.

Полуденна лінія — пряма лінія, що з'єднує точки півдня 5 і пів­ночі N.

В астрономії відомі кілька систем небесних координат — гори­зонтальна, перша і друга екваторіальні. Для визначення координат зір найчастіше застосовують другу екваторіальну систему координат. Вона має дві координати.

Схилення — кутова відстань світила від небесного екватора. Воно змінюється в межах ± 90° і вважається додатним на північ від екватора і від'ємним на південь.

Пряме сходження а відлічують по дузі небесного екватора від точки весняного рівнодення Т проти годинникової стрілки, якщо ди­витися з Північного полюса. Воно змінюється в межах від 0° до 360° і називаються так тому, що зорі на небесному екваторі сходять(ї захо­дять) у порядку зростання їх прямого сходження.