Читайте также:
|
Англійська система освіти розвивалася протягом багатьох десятиліть і по праву вважається однією з кращою в світі. У 1988 р. там був прийнятий Закон про реформу освіти. Сучасна шкільна реформа проводиться в таких основних напрямках: перегляд змісту, запровадження національної оцінки знань учнів, зміни в управлінні. До цього часу система освіти в країні була настільки децентралізованою, що учбові плани складались на рівні шкіл, а учителі самі розробляли учбові програми, користуючись рекомендаціями міністерства, екзаменаційними вимогами, методичними матеріалами, підготовленими урядовими і незалежними педагогічними організаціями.
Освіта є обов'язковою для всіх без винятку у віці до 16 років. В Англії існує приватна і державна системи освіти, які існують спільно.
Система освіти Англії підрозділяється на декілька ступенів:дошкільна, яке не має обов'язкового статусу; початкове; середнє; професійне; вища.
З 1973 р. в Англії запроваджене одинадцятирічне обов'язкове навчання дітей з 5 до 16 років. П'ятирічні діти вступають у школи для малюків (Infant schools). В школу для малюків приймають протягом всього навчального року, коли дитині виповниться 5 років. Після того, як діти пробудуть у школі декілька місяців, їх поділяють на групи: більш розвинутих дітей поміщають в одну групу, менш розвинутих в іншу. Тут їх протягом двох років вчать читанню, усному рахунку і елементам письма, а також прищеплюють гігієнічні звички і навички самообслуговування. Стабільного учбового плану в школах для малюків не існує, а в навчальні заняття широко включаються елементи гри.
У віці 7 років діти переходять у чотирирічну власне початкову школу (Iunior Schools). Тут учні розбиваються на три потоки: встигаючі йдуть в потік «А», середні за успішністю – в потік «В», а слабше підготовлені – в потік «С». В кожному з трьох потоків (А;В;С) учні займаються за окремими програмами, що відповідають даному рівню розвитку дітей. Неминучим результатом 4-річного навчання за такою системою є значна розбіжність в рівні знань учнів з основних предметів шкільного курсу. Відповідальність за знання конкретного учня, за результати навчання лежить не на вчителеві, а на дитині та її батьках. Це докорінно змінює характер навчання.
Середня освіта. Після закінчення початкової школи діти у віці 11 років продовжують навчання в системі середньої освіти, яка представлена трьома типами загальноосвітніх шкіл: середня граматична школа (з 11 до 16 чи 18 років); середня сучасна школа(з 11 до 16 років); середня технічна школа (з 11 до 16 чи 18 років).
Граматична школа (Grammar Schools). Мета граматичної школи – зібрати «інтелектуальні вершки» нації і дати їм першокласну освіту. Головне її завдання підготовка в університет.
Як і в початковій, в англійській середній школі немає єдиних учбових планів і програм. В граматичних школах значна єдність програм досягається тим, що існують єдині програмні вимоги, що ставляться на екзаменах на атестат зрілості. Розробляються вони спеціальними екзаменаційними комітетами, що функціонують при університетах.
Середня сучасна школа (ModernSchools). Це найбільш масовий тип школи в системі середньої освіти. Термін навчання 5 років. До учбових предметів початкової школи тут додаються: елементи геометрії і тригонометрії, загальне природознавство з елементами фізики і хімії, домоводство (в жіночих школах). В половині шкіл зараз вивчається іноземна мова. Велике місце займає ручна праця та інші «практичні» предмети.
Середні технічні школи (Secondary Technical Schools). Це нечисленна група середніх шкіл з 6 – 7-річним терміном навчання. В ряді районів Англії їх взагалі немає. Перед середніми технічними школами при їх створенні в 1944р. були поставлені наступні завдання: готувати учнів до вступу в систему учнівства; тих учнів, які будуть залишатися в школі ще 2 роки до 18 років, готувати до вступу в середні спеціальні учбові заклади або університети; дати можливість деяким учням вже в рамках самої школи підготуватися до тієї чи іншої роботи в сфері промисловості, торгівлі і суміжних галузях.
Об'єднана середня школа (Сomprehensive Schools). В старших класах, як і в молодших, учні працюють в основному в школі, додому завдань майже не задають, в щоденниках найчастіше зустрічаються два слова «non set» – нічого не задано. Після закінчення 11-річного обов'язкового навчання можна не складати екзамени, це не обов'язково, але якщо хочеш отримати сертифікат, то треба скласти біля десятка складних іспитів.
Приватні школи (Private Schools). В Англії поряд з державними існують приватні школи, в яких навчається приблизно 10-12% всіх дітей і підлітків. За якістю навчання вони різко відрізняються одна від іншої. Серед приватних шкіл і безплатні, і разом з тим школи з низькою, помірною і дуже високою платою за навчання. Школи бувають денними та інтернатного типу; деякі приватні школи існують на благодійні кошти.
«Незалежні» школи (Independent Schools) – теж приватні школи, але вищої категорії. На чолі їх стоять опікунські ради, що складаються з представників аристократи, духовенства, верхівки інтелігенції графств і держави. Формально вони незалежні від держави. Серед цього типу приватних шкіл особливо виділяються привілейовані середні школи інтернатного типу – паблік скулз (Public Schools) – суспільні школи. Тут навчається 3-4% англійських дітей, хоч престиж їх достатньо високий. Ці школи різко відрізняються від інших шкіл своїм соціальним статусом в державі, а також організацією і методами учбово-виховної роботи. Найбільш відомі серед паблік скулз – Вінчестер Коледж, Ітон Коледж, Шрусбері, Вестмінстер, Рагбі, Харроу, Чартерхауз тощо. Плата за навчання в цих школах – 400-500 фунтів стерлінгів на рік (річна зарплата некваліфікованого робітника). Незважаючи на високу плату, при вступі до цих шкіл завжди має місце великий конкурс. Одне з основних завдань паблік скулз полягає в тому, щоб виховувати майбутніх державних і політичних діячів.
Система вищої освіти в Англії – одна з найстаріших в Європі. Оксфордський і Кембріджський університети функціонують з початку ХІП століття.
В Англії, і тільки в Англії більшість студентів отримують від держави і місцевих органів допомогу. Всі ВНЗ Англії державні, структура їх є більш уніфікованою, аніж у США. Основною одиницею системи вищої освіти є коледж (самостійний вуз чи частина університету), поділений на факультети і кафедри. На відміну від американської системи вищої освіти, що закріпила пріоритет дослідницьких університетів, перевагу досліджень над навчанням, - традиції і міцність британських університетів, особливо Оксфорда і Кембриджа, забезпечуються рівнем навчання.
У Великобританії університетська освіта зберегла елітну спрямованість; можливість отримати освіту розглядається швидше як привілей, аніж право. Громадянські та технологічні університети, створені на базі технологічних коледжів займають у Англії менш престижне місце. Створені за ініціативою підприємців, вони пропонують програми і курси навчання відповідно до інтересів промисловості та бізнесу.
ВНЗ Великобританії неофіційно, проте досить чітко диференційовані за своїм престижем, який визначає вимоги до вступників і витрати на навчання. Найбільш престижні – найстаріші університети (Оксфордський і Кембриджський). Вони являють собою федерацію коледжів (нараховують приблизно 11 тис. студентів). Найбільшим англійським університетом є Лондонський (40 тис. студентів); загалом же в країні 42 університети. До них прирівнюються 5 інших вищих навчальних закладів: Манчестерський інститут науки і технології, Манчестерська школа бізнесу, Королівський коледж мистецтв, Лондонська вища школа бізнесу, Кренфілдський технологічний інститут. У кількісному складі університети займають невелику частку системи вищої освіти Англії (850 вузів, 159 педагогічних коледжів, 30 політехнічних інститутів). Англійські університети завдяки багатовіковій традиції зберегли (теоретично) незалежність від виконавчої влади і підпорядковані лише парламентові. Університет очолює канцлер, призначений для церемоній.
Так, наприклад, канцлером Королівського університету в Белфасті у 70-х роках була королева Єлизавета II. Фактично головою університету є віце-канцлер, який спирається у своїй діяльності на університетські суди, раду, сенат. Формально суд є вищим органом, однак на практиці його функції обмежені. Рада займається фінансовими справами, сенат відповідає за академічні. Університетські коледжі в межах університетів мають певну долю самоврядування. Проте університетська автономія обмежена фактично повною фінансовою залежністю університетів від урядових асигнувань.
Керує системою освіти, у тому числі і вищої, державний секретар з освіти та науки, якому підпорядковується державний міністр і два парламентських помічники державного секретаря. Центральний уряд не керує школами чи коледжами, не наймає вчителів, не рекомендує підручників чи програм. Проте у нього є дві важливі функції: встановлювати «мінімальні стандарти» діяльності навчальних закладів і контролювати фінансові справи. Практично керівництвом справами зайнята місцева влада, яка відповідальна перед державним секретарем. Вищі навчальні заклади можуть перевірятися також, королівськими інспекторами, які безпосередньо підпорядковані державному секретареві.
В англійських ВНЗ термін навчання з більшості спеціальностей коротший, аніж у ВНЗ освіти США, і має вужчий профіль підготовки.
Типовий термін навчання, за невеликим виключенням, складає три роки, – як в університетах, так і в спеціалізованих коледжах. Тривалість навчального року, завантаженість аудиторними заняттями (не більше 16 годин в тиждень) – приблизно така ж, як у США; так само дозволене вільне відвідування лекцій. Якщо в США на загальнонаукову підготовку відводиться практично два роки, а загальний строк навчання – чотири роки, то трирічний строк навчання в Англії не може забезпечити підготовку повноцінного спеціаліста. Не проводиться виробнича практика; малою є частка дисциплін для вивчення за вибором.
Система вчених ступенів така ж, як і в США, оскільки американці свого часу запозичили англійську систему (бакалавр, магістр, доктор). Іноді, прослухавши курс в одному вузі, студенти складають екзамен на бакалавра в іншому. Натомість шлях до магістра є більш тривалим, бо ступінь магістра мало розповсюджений і присуджується тим, хто не зміг закінчити докторську підготовку з повної програми.
Контрольні питання та завдання
1. Назвіть особливості американської системи освіти
2. Які, на Вашу думку, існують переваги американської системи освіти
3. Розкрийте структуру середньої освіти США
4. У чому полягає державна освітня політика США?
5. Охарактеризуйте освітню систему Великобританії.
6. У чому полягають особливості державна освітня політика Великобританії?
7. Назвіть особливості шкільної освіти Великобританії.
8. Розкрийте структуру вищої освіти Великобританії.
9. Охарактеризуйте систему освіти Німеччини.
10. Які, на Вашу думку, існують переваги німецької системи вищої освіти?
11. Розкрийте особливості змісту освіти у Франції.
12. У чому полягає відмінність вищої освіти Франції від інших європейських систем?
Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 44 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |