Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Зовнішнє середовище організації

— це сукупність змінних, що зна­ходяться за її межами, впливають на її діяльність, але не є сферою безпосереднього впливу з боку її менеджменту

Важливість навколишнього середовища для будь-якої органі­зації с одним із фундаментальних положень теорії систем. Діяль­ність організації буде більш успішною, якщо вона діє як відкрита система, що знаходиться у безперервній системі взаємодії із зов­нішнім середовищем і має з ним зворотний зв'язок.

У зовнішньому середовищі можна виділити два сегменти: макро- і мікросередовище.

Мікросередовище містить у собі елементи, що без­посередньо впливають на організацію та випробовують на собі прямий вплив операцій організації. До цих факторів належать:

• споживачі;

• постачальники;

• ресурси;

• закони й установи державного регулювання;

• конкуренти;

• партнери;

• громадські організації.

Під макросередовищем розуміють фактори, що можуть не чинити прямого негайного впливу на операції органі­зації, проте позначаються на них (опосередковано). До таких фа­кторів належать:

• стан економіки;

• політичний стан;

• соціально-культурний стан;

• стан науково-технічного прогресу, технології;

• стан ринків (міжнародного, міждержавного, регіонального, місцевого);

• міжнародне середовище

Одна організація, як правило, не в змозі прямо впливати на все середовище, але до­сить успішно може впливати на мікросередовище.

Вузловими елементами мікросередовища виступа­ють покупці та клієнти, конкуренти, постачальники, робоча сила, урядові установи.

Конкуренти — це організації, які або пропонують, або мають здатність запропонувати конкуруючі товари чи послуги. За рин­кової економіки кожна організація має займатися детальним ви­вченням діяльності вже відомих конкурентів (що робить конку­рент і скільки це йому коштує, якість його продукції тощо) та здійснювати огляд усієї арени, на якій можуть з'явитися новачки.

Постачальники — це ті організації та особи, що постачають ресурси (сировину, продукти та послуги), котрі необхідні підпри­ємству для здійснення своєї діяльності. Серед економістів домі­нуючою є думка, що краще мати кілька постачальників, щоб зме­ншити залежність від якогось одного джерела постачання. Пропозиція робочої сили — це кадрово-постачальницькі органі­зації, які включають осіб, що потенційно можуть найматися ор-ганізацією. Здатність організації залучати, мотивувати, зберігати людські ресурси, необхідні для її функціонування, можна віднес­ти до ключових елементів успішної роботи організації.

Урядові установи — це установи, які забезпечують послуги та нагляд за дотриманням законодавства на місцевому, регіона­льному та загальнодержавному рівнях. На місцевому рівні орга­нізація взаємодіє з представниками таких організацій, як райдер-жадміністрація, фінансовий відділ, відділ міліції та ін.