Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Які види ліцензій функціонують в Україні?

Читайте также:
  1. Яке Міністерство України визначає порядок реалізації квот і ліцензій на окремі товари?
  2. Які види квот використовуються в Україні?

За сферою охоплення:

  1. загальні рішення — стосуються всієї організації;
  2. часткові рішення — стосуються конкретних підрозділів, служб, проблем тощо.

За тривалістю дії:

  1. перспективні рішення — реалізуються протягом тривалого терміну (понад 1 рік);
  2. поточні рішення — реалізуються у короткотерміновому періоді для забезпечення поточної роботи організації.

За рівнем прийняття:

  1. рішення на вищому (інституційному) рівні управління;
  2. рішення на середньому (управлінському) рівні управління;
  3. рішення на нижчому (технічному) рівні управління.

За способом обґрунтування:

  1. інтуїтивні рішення — ґрунтуються на відчуттях менеджера у правильності вибору; їх обґрунтованість, оптимальність залежить від особистих якостей менеджера;
  2. рішення, які ґрунтуються на судженнях (думках, міркуваннях, висновках); їх передумовою є знання, досвід, стаж, кваліфікація; формуються швидко, але часто не беруть до уваги нових альтернатив;
  3. раціональні рішення — мають у своїй основі науково обґрунтовані аналітичні процеси; здебільшого бувають найоб'єктивнішими.

За способом прийняття:

1. одноособові рішення;

2. колегіальні рішення — готуються групою фахівців, а приймає їх відповідна група менеджерів;

3. колективні рішення — приймаються загальними зборами, відповідним колективом.

За функціональним призначенням:

  1. планові - стосуються планування діяльності організації та її підрозділів;
  2. організаційні - структурують відносини в організації; визначають повноваження та відповідальність працівників, їх обов'язки; використовують для розподілу завдань;
  3. регулюючі - регулюють перебіг процесів в організації, усувають відхилення від запланованого;
  4. активізуючі - спрямовані на активацію певних дій персоналу, заохочують до кращого виконання роботи;
  5. контрольні - стосуються вибору засобів і методів контролю за перебігом процесів.

За змістом:

  1. економічні - спрямовані на вибір ефективних методів управління економічними процесами в організації (встановлення ціни, визначення форм і систем оплати праці, використання прибутку тощо);
  2. соціальні - зорієнтовані на вибір ефективних методів управління соціальними процесами (управління конфліктами, розвиток персоналу, поліпшення умов праці тощо);
  3. технічні - пов'язані з функціонуванням технічної складової (вибір технологій, налагодження, регулювання, вдосконалення техпроцесів тощо);
  4. наукові - стосуються вибору напряму науково-дослідних робіт, впровадження інновацій.

За характером дій:

  1. директивні — потребують обов'язкового виконання;
  2. нормативні — служать орієнтиром, стандартом при прийнятті інших рішень у даній сфері;
  3. методичні — у них дається детальний опис дій, які необхідно виконати у певній ситуації;
  4. рекомендаційні — рекомендують, як краще вчинити в певній ситуації, але залишають право вибору іншого рішення;
  5. дозвільні — дозволяють певні дії.

За методами підготовки:

  1. креативні — використовують творчий підхід для генерування ідей щодо знаходження способів розв'язання проблеми;
  2. евристичні — прийняття рішення через «осяяння»;
  3. репродуктивні — використовують відомі й раніше вживані способи розв'язання проблеми (відтворюються раніше прийняті рішення).

 

У процесі розробки й прийняття управлінських рішень вико­ристовують різні наукові методи, здебільшого це:

• методи моделювання;

• методи експертних оцінок.

Основою процесу моделювання є поняття моделі. Модель — це уявлення об'єкта системи чи ідеї в певній формі, яка є відмін­ною від самої цілісності, тобто це спрощене зображення певної життєвої або управлінської ситуації. Моделювання — це поки що єдиний систематизований спосіб побачити варіанти майбутнього і визначити потенційні наслідки альтернативних рішень, що дасть змогу об'єктивно їх порівняти.

Основнимимоделямив процесі прийняття управлінських рі­шень є:

1. Модель теорії ігор— метод моделювання оцінки впливу прийнятого рішення на конкурентів.

2. Модель теорії черг,або модель оптимального обслугову­вання, використовується для визначення оптимального числа ка­налів обслуговування з огляду на потреби в них.

3. Моделі управління запасами— використовують для ви­значення часу розміщення замовлень на ресурси та їх кількість, а також маси готової продукції на складах.

4. Модель лінійного програмування— застосовують для визначення оптимального способу розподілу дефіцитних ресур­сів за наявності конкуруючих потреб.

5. Імітаційне моделювання— використовують у ситуаціях, занадто складних для математичних методів, на зразок лінійного програмування. Це може бути пов'язано з надмірно великим чис­лом змінних, труднощами математичного аналізу визначених за­лежностей між змінними або високим рівнем невизначеності.

Загрузка...

6. Економічний аналіз— охоплює майже всі методи оціню­вання витрат і економічних вигід, а також відносної рентабельно­сті діяльності підприємства. Типова «економічна» модель ґрун­тується на аналізі беззбитковості, методі прийняття рішень звизначенням точки, у якій загальний дохід дорівнює сумарним витратам, тобто точки, у якій підприємство стає прибутковим.

7. Дерево рішеньвце схематичне подання проблеми прийн­яття рішень. Воно дає керівникові можливість урахувати різні напрями дій, співвіднести їх до фінансових результатів, скоригу-вати їх відповідно до приписаної їм імовірності, а потім порівня­ти альтернативи. Концепція очікуваного значення є невід'ємною частиною методу дерева рішень.

8. Прогнозування — це метод, у якому використовуються як накопичений досвід, так І поточні допущення щодо майбутнього з метою його визначення.

Методи експертних оцінок (використовують у питаннях, що не підлягають кількісному аналізу) полягають в отриманні відпо­відей спеціалістів на поставлені питання.

Процес підготовки екс­пертного оцінювання включає:

• постановку проблеми, цілей і завдань;

• розробку процедури експертного оцінювання;

• перевірку компетентності експертів;

• проведення опитування експертів;

• обробку даних.

Які види ліцензій функціонують в Україні?

[#] в)Генеральна, разова та відкрита.

4. Які види квот використовуються в Україні?

[#] б) Глобальні, групові та індивідуальні.


Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 32 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2017 год. (0.014 сек.)