Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Опис заходу

Читайте также:
  1. Конспект позакласного виховного заходу

[#] б) структурний та функціональний;

48. Згідно структурному підходу, оцінка положення фірми може бути зроблена виходячи з:

[#] в) рівня монополізації галузі, тобто концентрації виробництва та бар’єрів для компаній, що вступають на ринок;.

49. Згідно функціональному підходу, конкурентоспроможність визначається за допомогою:

[#] г) аналізу економічних показників діяльності фірми.

50. Дрібні і середні фірми іноді організовують спільні збутові компанії у формі:

[#] в) Експортних асоціацій.

51. До структури основних даних політичного аналізу зовнішнього середовища відносять:

[#] г) відповіді а) та б) є вірними.

52. Фінансування бізнес-діяльності здійснюється за рахунок:

[#] г) всі відповіді вірні.

53. Класифікація конкурентних сил за Портером не включає до свого складу:

[#] а) конкуренцію між продавцями;

54. Здатність постачальника значною мірою впливати на вартість ресурсів для компанії це:

[#] б) конкуренція між постачальниками;

55. Відповідно до якої теорії Майкла Портера фірма отримує конкурентну перевагу, якщо у країні базування можливе швидке накопичення спеціалізованих ресурсів та навичок; підприємства-постачальники конкурентоспроможні на зовнішньому ринку і т.д.:

[#] г) «Теорії конкурентних переваг».

56. Міжнародна стратегія, в якій проводиться жорстка координація діяльності усіх країнах:

[#] в) «Додержання глобальної стратегії фокусування».

57. До позитивних сторін впливу ТНК на національні економіки відносять:

[#] а) зростання ефективності вітчизняного виробництва і рівня зайнятості;

58. Конкуренція, яка втілюється у конкуренцію з компаніями, що виробляють товари зі схожими характеристиками, або товари, які можуть споживатися замість товарів компанії:.

[#] г) конкуренція між виробниками товарів-субститутів.

59. Становище споживачів на ринку, яке дає їм змогу істотно впливати на ціну товарів компанії:

[#] а) конкуренція між покупцями;

60. У міжнародній стратегії «передача прав власності на використання власних технологій фірми, на виробництво або збут її продукції іноземним фірмам» продаж ліцензій доцільний у випадку, коли фірма:

[#] д) відповіді б) та в) є вірними.

 

 

Поточний стан

 

В готелі «Ювілейний» система енергоменеджменту відсутня. Тобто на даному об’єкті відсутня група людей, яка б проводила заходи по аналізу споживання електричної та теплової енергії і їх ефективному використанню.

 

Опис заходу

Сьогодні людство веде активні пошуки способів отримання енергії від так званих нетрадиційних джерел енергії (сонце, вітер, припливи ті відпливи морів і т.д.). Проте, в найближчі роки єдиною істотною альтернативою зростаючої потреби в енергії як в Україні, так і у світі буде енергозбереження, з яким ми дуже тісно пов’язуємо використання у виробничій діяльності економічних суб’єктів поняття енергетичного потенціалу як узагальнюючої категорії наявних та забезпечуючих процес функціонування останніх енергоресурсів.

Процес енергетичного менеджменту не є простим та одноразовим. Проте, його запровадження на підприємствах буде мати для останніх та економіки в цілому, на нашу думку, ряд позитивних наслідків, які можна розподілити на економічні, екологічні та соціальні вигоди.

Головною ж метою енергоменеджменту має стати мінімізація витрат складових енергетичного потенціалу підприємства в процесі його виробничої діяльності (енергозбереження) на фоні росту ефективності його функціонування в цілому.

Енергоменеджмент для підприємства – це метод управління енергоспоживанням та простий шлях забезпечення енергоефективності підприємства.

Досвід свідчить, що багато підприємств можуть істотно знизити

 

свої енергетичні витрати на 5 – 10 % за допомогою організації системи енергоменеджменту.

Впровадження енергоменеджменту можна починати з існуючих можливостей та потім скоригувати відповідно до нових ресурсів та вимог.

Для досягнення бажаного результату від впровадження процесу енергоменеджменту на підприємстві необхідно правильно його структуризувати. Структура процесу енергоменеджменту складається з наступних етапів:

Етап 1. Прийняти зобов’язання.

Керівництву підприємства варто взяти на себе зобов’язання виділити персонал та засоби для досягнення росту показників результатів діяльності, в тому числі і за рахунок мінімізації використання енергії на одиницю виготовленої продукції. Створення системи енергоменеджменту повинне базуватися на усвідомленні такої необхідності і, що дуже важливо, закріплення цієї необхідності документально.

1.1. Першочерговим завданням у даному процесі є визначення відповідальної посадової особи, до обов’язків якої належатиме встановлення цілей і відстежування результатів діяльності у сфері енергозбереження.

1.2. Розробити програму енергозбереження на підприємстві, в якій обумовити аспекти енергетичної політики, встановити цілі і завдання енергозбереження.

Етап 2. Визначення рівня енергоефективності підприємства.

2.1. Вибрати вихідну позицію і зафіксувати показники, які її характеризують, це необхідно для того, щоб мати орієнтир і показники для порівняння дій, що здійснюватимуться у сфері енергоменеджменту. При цьому варто зосередити увагу на наступних аспектах: аналізування фінансового стану підприємства, дослідження фактичного рівня енергоспоживання, формування пріоритетних напрямів дослідження потенціалу енергозбереження.

2.2. Здійснити ґрунтовний аналіз кількості використаних енергоресурсів на підприємстві за різні періоди часу і прослідкувати динаміку їх змін.

Важливо зазначити, що діяльність зі збору інформації повинна здійснюватися на підприємстві на постійній основі і з максимальною точністю, адже вона є вихідною позицію для розрахунку ефективності виробництва і прогнозу розміру прибутків.

2.3. Підсумувавши результати аудиту, підготувати детальний звіт про заходи, які доцільно здійснити з метою економії витрат енергоресурсів.

Етап 3. Встановлення пріоритетів і формулювання цілей.

3.1. Встановити терміни і необхідні ресурси.

3.2. Визначити максимально наближені значення показників економії енергоресурсів враховуючи власний досвід та досвід конкурентів.

Етап 4. Складання плану дій.

Перш за все необхідно зазначити, що на відмінну від програми з енергозбереження, план дій повинен щороку оновлюватися з врахуванням того, що було досягнуто у сфері енергозбереження.

4.1. Узгодити перелік заходів, необхідних для забезпечення енергоощадливості виробництва, зокрема, варто зупинитися на наступних заходах: ліквідація прямих втрат, впровадження організаційних механізмів підвищення енергоефективності, застосування заходів стимулювання відповідальності за нераціональне використання ресурсів, проведення виробництва з використанням альтернативних чи відновлювальних джерел енергії, досягнення оптимальних режимів роботи і завантаження обладнання, удосконалення контролю і обліку над енергетичними ресурсами, впровадження системи автоматичного моніторингу за розподілом енергоресурсів підприємства.

4.2. Визначити ключові показники і прослідкувати їхні значення для кожного об’єкта, відділу, для відслідковування змін у досягненні поставлених цілей.

4.3. Встановити терміни виконання плану, при цьому обов’язково зазначити дати початку і завершення робіт, очікувані проміжні результати.

4.4. Організувати систему контролю, щоб мати можливість відслідковувати хід процесу і показники, яким він характеризується.

Етап 5. Виконання плану.

5.1. Довести до відома персоналу підприємства про реалізацію програми з економії енергоресурсів.

5.2. Створити максимально сприятливі умови для реалізації програми, при цьому варто зосередити увагу на підготовці і перепідготовці працівників, а також забезпечити доступ до необхідної інформації з гарантуванням її нерозповсюдження особам, які не причетні до програми.

5.3. Активно здійснювати мотивацію залученого до програми персоналу.

5.4. Відслідковувати і контролювати виконання програми за допомогою системи моніторингу.

Етап 6. Оцінка результату.

6.1. Оцінити ефективність здійснених заходів.

6.2. Корегувати і доповнити перелік заходів з енергозбереження.

6.3. Визначити розмір економії від реалізації програми з енергозбереження.

Етап 7. Подяка за результативну роботу

Відзначити персонал, який безпосередньо приймав участь у реалізації програми, дії яких дозволили досягнути бажаних результатів.

Для впровадження енергетичного менеджмента на об’єкті призначається посада енергетичного менеджера. Обов’язки енергетичного менеджера:

а) Кваліфікація, яка визначається:

- освітою (належна теоретична підготовка на рівні інженера);

- підготовкою в галузі аудиту;

- практичним досвідом у сфері енергозбереження;

- тим, що аудитор повинен бути скоріше фахівцем широкого профілю, а

ніж вузьким фахівцем;

- комунікабельністю (уміння працювати з керівництвом підприємства і з

інженерно-технічними працівниками);

- умінням складати звіти.

б) Професійні знання:

- принципу роботи енергогенеруючих установок (котлів; устаткування

центрального опалення; місцевих ТЕЦ);

- принципу роботи енергоспоживаючих установок (холодильні установки,

компресорні станції; вентиляційні та освітлювальні системи; насоси;

електропривод);

- сутності технологічних процесів (сушіння; плавлення; термооброблення,

лиття; випалення виробів; подача тепла на виробничі потреби; система

опалення; водопостачання і водопідготовлення; різання (подрібнення

матеріалів).

в) Вміння, яке визначається наступними видами діяльності:

- збирання ключових даних щодо споживання енергії; створення карти її

споживання;

- складання переліку можливостей економії;

- оцінка термінів окупності;

- реалізація програм енергозбереження;

- впровадження системи енергетичного менеджменту на підприємстві.

Таким чином, енергетичний менеджмент може стати одним з головних напрямів інноваційно-інвестиційного розвитку суб’єктів господарювання та відіграти виняткову роль у розв’язанні проблеми енергозбереження як на конкретному підприємстві, так і в економіці України в цілому.

4.3 Річна економія ресурсів при впровадженні заходу

 

Розрахуємо річну економію енергії від впровадження системи енергоменеджменту в готелі.

За даними 2013 року готель споживає 444747,7 кВт·год електроенергії. Світовий досвід та практика підтверджують, що при впровадженні енергетичного менеджменту гарантується зниження споживання енергоносіїв на 10 %. Економія енергоносіїв становитиме:

.

Визначимо скільки при цьому становитиме економія фінансових ресурсів:

при ціні 0,81 грн за 1 кВт·год енергії економія витрат становитиме:

.

 




Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 51 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.012 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав