Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ЕТАПИ ВИКОНАННЯ ТА СКЛАД ВИПУСКНОЇ

Читайте также:
  1. Microsoft Word - текстовий процесор, що випускається фірмою Майкрософт, входить до складу офісного пакету«Microsoft Office».
  2. O Максимальное использование складских мощностей
  3. VII. Антропологічний склад народів України
  4. X. Антропологічний склад народів світу: народи Африки та Америк
  5. Алгоритм виконання курсової роботи
  6. Алгоритм виконання практичного навику №10
  7. Алгоритм виконання практичного навику №4
  8. Алгоритм виконання практичної навички
  9. Алгоритм виконання практичної навички
  10. Алгоритм виконання практичної навички

ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ (ПРОЕКТУ)

Виконання випускної кваліфікаційної роботи ведеться за наступними етапами:

перший – передпроектний збір вихідних даних, дослідження аналогових рішень за темою роботи, написання реферату до проекту у вигляді аналітичного розділу пояснювальної записки та загальний науковий пошук рішення (визначення основної проблеми проекту);

другий – пошук провідної концепції проекту на підставі аналогових рішень та реферату з теми випускного проекту;

третій – створення ескізів проектних рішень та вибір остаточного варіанту, робоче макетування, корегування основного рішення;

четвертий – детальна розробка основного варіанту проектного рішення, написання 2, 3, 4 розділів пояснювальної записки,

п’ятий – розробка ескізу експозиції, його затвердження керівником проекту та кафедрою,

шостий – графічне викреслювання проектного рішення й завершення експозиційного оформлення проекту, виклеювання експозиційного макету, завершення написання пояснювальної записки, написання тексту виступу на захисті проекту та підготовка до захисту.

Хід виконання випускної дипломної роботи (проекту) контролюється кафедрою згідно з графіком, який затверджується завідувачем кафедри.

 

 

4. СКЛАД ТА ЗМІСТ ВИПУСКНОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ (ПРОЕКТУ)

 

Випускна кваліфікаційна робота складається з пояснювальної записки і експозиційного графічного матеріалу. Графічну частину роботи дипломник представляє у вигляді презентації в програмі Power Point (або в аналогічній програмі за власним вибором), альбому формату А3 і двох демонстраційних планшетів формату А0. Якщо в створенні графічної частини роботи дипломник не використовує комп’ютерне моделювання об’єктів середовища, він зобов'язаний представити на захист об’ємно-просторову модель (макет). Експозиційна частина має бути об’єднана не лише змістом та загальним художнім рішенням, але й своїм оформленням (методами та техніками відтворення креслень й макету-моделі, а також загальною кольоровою гамою вирішення оформлення креслень та макету). Виконання випускної роботи (проекту) здійснюється автором проекту за бажанням: власноруч; з використанням комп’ютера; комбіновано («власноруч + комп’ютер» – найбільш доречний варіант). Представлення роздрукованих на принтері експозиційних креслень, виконаних за допомогою комп’ютера, допускається при умові попереднього ознайомлення з ними керівника роботи та внесення ним певних зауважень в склад та оформлення роботи. Випускна кваліфікаційна робота може бути не допущеною до захисту й вважатися такою, що була виконаною не особисто випускником, в тому разі, коли дипломник не виконав календарний план роботи з керівником і консультантами, а також не представив результат роботи на переглядах і передзахисті, офіційно призначених випускаючою кафедрою.

І. ЕКСПОЗИЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ ПРОЕКТУ в залежності від напряму розробки (проектування фрагменту міського середовища (а); ландшафтного дизайну рекреаційної та/або історичної території (б); комплексного вирішення об’єктів середовища (в); проектування інтер’єру та його обладнання (г) - має складатися з наступних креслень:

ДЛЯ ПРОЕКТІВ МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА (а)

ТА ЛАНДШАФТНОГО ДИЗАЙНУ (б):

СИТУАЦІЙНИЙ ПЛАН визначає місце розташування об‘єкту проектування в системі міста або окремого міського району із зазначенням основних вулиць та розташованих поруч об’єктів забудови, зупинок громадського транспорту тощо. Ситуаційний план дає розуміння щодо місця розташування об’єкту в планувальній структурі міських поселень. Масштаб обирається залежно від концепції та величини об’єкту.

ОПОРНИЙ ПЛАН відображує існуючу ситуацію – розташування об’єкту проектування в системі забудови чи природному оточенні - із зазначенням прилеглої території та розташованих поруч будівель і споруд, зупинок громадського транспорту тощо. Масштаб визначається в залежності від розміру території – М 1:1000, 1:500, 1:200. (При умові розгляду значної міської чи сільської території або проекту, що розглядає усе поселення, - масштаб опорного плану може бути зменшений до М 1:2000).

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН розробляється обов’язково в масштабі опорного плану і є результатом проведення аналізу території та її проектного перетворення й удосконалення. Генплан є основною частиною випускного дипломного проекту середовищного чи об’ємного напряму. В проектах цього напряму генеральний план повинен висвітлювати питання: функціональної, архітектурно-планувальної та композиційно-просторової організації проектованої території, її комплексного благоустрою та облаштування тощо на основі передпроектного аналізу.

Виконується генплан на топографічній схемі, бажано підоснові (плані проектованої ділянки у горизонталях), на якій автор повинен чітко і ясно відобразити як загальний задум, так і окремі його частини. Графічно відображаються усі елементи планування, забудови, благоустрою, фрагменти забудови. На кресленні генплану зображуються: роза вітрів, асортимент зелених насаджень з позначенням типу насаджень (дерева, кущі, квітникові і трав‘янисті рослини, газони, водоймища, дорожньо-стежкова мережа, майданчики, малі архітектурні форми, будівлі, споруди). На генеральному плані повинні бути умовні позначення, позначений масштаб креслення.

СХЕМИ до генерального плану (об’ємно-просторової композиції, функціонального зонування, пішохідного та транспортного руху, кольорового середовища, вечірнього освітлення тощо) – виконуються на узагальненому плані проектованої території об‘єкту. Маcштаб схем може бути в декілька разів менший за масштаб генплану та опорного плану. Серед найважливіших схем є:

· схема функціонального зонування;

· дендроплан (в разі необхідності окремого зображення асортименту зелених насаджень, як правило для об’єктів з ландшафтного дизайну.

ФРАГМЕНТИ ГЕНПЛАНУ з детальною проробкою планування, благоустрою та озеленення. Розробляється за умови розгляду великих територій М1:1000; 1:2000 та необхідності деталізувати рішення генплану чи ідеї-концепції. Вибирається найбільш цікава ділянка об‘єкту, накреслюється її планувальне рішення (згідно з генпланом) і на ньому відображаються деталі планування та благоустрою території, розташування малих архітектурних форм, об’єктів ландшафтного дизайну та їхніх елементів благоустрою. Фрагменти генплану виконуються в масштабі 1:100–1:50.

РОЗГОРТКИ ТА АРХІТЕКТУРНІ ПРОФІЛІ алей та садово-паркових доріжок за характерними видовими силуетами та місцями рельєфу, основними планувальними вузлами, місцями розміщення водних елементів, сходів, терас. Виконуються в маcштабі 1:100;1:50 або 1:25, в залежності від маcштабу об’єкту.

ПРОЕКТ МАЛОЇ АРХІТЕКТУРНОЇ ФОРМИ ЧИ ПАРКОВОЇ СПОРУДИ (головного входу, водних каскадів, басейну, фонтану або інших запропонованих проектом водних обладнань; майданчиків відпочинку, паркових меблів тощо). Вибір споруди погоджується керівником проекту. На кресленні повинні бути плани, фасади з визначенням оточуючих представлений об’єкт різних елементів благоустрою та озеленення.

ПЕРСПЕКТИВА АБО ПАНОРАМА ОБ’ЄКТУ необхідна для просторового представлення та уявлення проектної ситуації.

ПРОСТОРОВА МОДЕЛЬ (МАКЕТ) об’єкту – виконується в маcштабі генерального плану - або передбачає розробку фрагменту об’єкту в збільшеному (відносно генплану) маcштабі. Матеріал виконання макету – ватман, кольоровий папір, картон, сухі рослинні форми та інші оформлювальні матеріли (за бажанням автора).

ДЛЯ ПРОЕКТІВ КОМПЛЕКСНОГО ВИРІШЕННЯ ОБ’ЄКТІВ СЕРЕДОВИЩА (в) - невеликих підприємств торгівлі та харчування культурно-розважальних установ, виставкових комплексів, міні готелів, мотелів тощо:

СИТУАЦІЙНИЙ ПЛАН (по аналогії з завданням групи а,б).

ОПОРНИЙ ПЛАН (по аналогії з завданням групи а,б).

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН (по аналогії з завданням групи а,б).

ПЛАНИ ПОВЕРХІВ з меблями та обладнанням об’єкту в масштабі 1:100, М1:50 (в залежності від величини об’єкту)

ГОЛОВНИЙ ТА БОКОВИЙ ФАСАДИ ОБ'ЄКТУ ВИКОНУЮТЬСЯ В МАСШТАБІ 1:100, М1:50

РОЗРІЗИ (2) ВИКОНУЮТЬСЯ В МАСШТАБІ 1:100, М1:50.

КРЕСЛЕННЯ ДЕТАЛІ ОБЛАДНАННЯ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ОБ’ЄКТУ - наприклад елементів освітлення, художньо-декоративних елементів фасаду, скульптурних композицій, фонтанів тощо) виконуються в трьох проекціях в маcштабі 1:25; 1:10; 1:5 та аксонометрії.

РОЗГОРТКИ основного приміщення з меблями та обладнанням виконуються в масштабі 1:50; 1:25.

ПЕРСПЕКТИВНІ ЗОБРАЖЕННЯ ІНТЕРЄРІВ ОСНОВНОГО ПРИМІЩЕННЯ ОБ’ЄКТУ.

 

ДЛЯ ПРОЕКТІВ ІНТЕР’ЄРУ ЖИТЛОВИХ ТА ГРОМАДСЬКИХ БУДІВЕЛЬ З РОЗРОБКОЮ ЇХ ОБЛАДНАННЯ (г):

СИТУАЦІЙНИЙ ПЛАН із зазначенням об’єкту проектування по аналогії з завданнями груп а, б, в.

ОПОРНІ ПЛАНИ ПОВЕРХІВ (ПОВЕРХУ) будівлі та/або приміщень, де передбачається розробка інтер’єру одного приміщення чи групи приміщень із зазначенням їх площ та експлікації за функціональним призначенням. Виконується в маcштабі М 1:200, 1:100 з наведенням орієнтації за сторонами світу.

ОПОРНІ ПЛАНИ СТЕЛІ ПРИМІЩЕННЯ (ПРИМІЩЕНЬ), обраних для дизайн-проектування. Виконуються в М 1:100, 1:75, 1:50, 1:25 з наведенням розташування рівнів підлоги, меблів та обладнання, їх кольору та матеріалу.

ПРОЕКТНІ ПЛАНИ ПІДЛОГИ ТА СТЕЛІ ПРИМІЩЕНЬ (ПРИМІЩЕННЯ). Виконуються в М 1:100, 1:75, 1:50, 1:25 в залежності від величини об’єкту з наведенням розташування рівнів підлоги, меблів та обладнання, їх кольору та матеріалу.

ПРОЕКТНІ РОЗГОРТКИ СТІН з наведенням обладнання та меблів, їх кольорового вирішення та матеріалу, виконуються в М 1:100, 1:75, 1:50, 1:25.

ПРОЕКТ ОБЛАДНАННЯ ЧИ ЗАПРОПОНОВАНИХ МЕБЛІВ – креслення елементів наповнення інтер’єру (в трьох проекціях та аксонометрії чи перспективі кожний) або вибірково з наведенням їх конструктивних рішень – виконуються в 1:50, 1:25. 1:10, 1:5.

ПАСПОРТ КОЛЬОРІВ ТА ОЗДОБЛЮВАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ з наведенням площ пофарбованих поверхонь, а також виду та назви використаного оздоблювального чи будівельного матеріалу.

ПЕРСПЕКТИВНІ ЗОБРАЖЕННЯ (1-3) запроектованих інтер'єрів.

ПРОСТОРОВА МОДЕЛЬ (МАКЕТ) запроектованого інтер’єру з виконанням обладнання та меблів для нього – виконується в масштабі проектного плану і передбачає розробку одного з елементів обладнання чи меблів в збільшеному (відносно макету приміщення) масштабі. Матеріал виконання макету – кольоровий папір, картон, інші матеріли (за бажанням автора), які дають змогу натуралізувати сприйняття проектного рішення. Макет інтер’єру повинен бути представлений в умовному вирішенні - з метою більш повного розкриття проектного рішення.

ІІ. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА. Невід‘ємною й обов’язковою частиною випускної кваліфікаційної роботи (проекту) є пояснювальна записка до проекту. Вона повинна повністю розкривати усі рішення проекту, відображені у графічній частині та визначати техніко-економічні показники проекту. Пояснювальна записка формується у наступній послідовності й змістовності:

1. Титульний аркуш містить назву університету, факультету, випускаючої кафедри, тему випускної роботи, шифр спеціальності, за якою готується робота, прізвище, ім’я, по батькові автора та його керівника (форма видається кафедрою й наводиться в додатку №1). Титульний аркуш повинен бути підписаний завідувачем кафедри дизайну середовища, керівником дипломної роботи та консультантами з основних розділів роботи (відповідно дисципліни, яка викладається певним консультантом). Наявність підписів є основою для допущення роботи до захисту в ДЕК.

2. Анотація до випускної роботи (проекту) - на 10-15 рядках однієї сторінки у вигляді коротких відомостей щодо змісту та основних положень проектного рішення.

3. Завдання на проектування і календарний план випускної роботи (видається керівником й затверджується завідувачем кафедри), в якому наводиться прізвище випускника.

4. Зміст пояснювальної записки - роздруковується на окремій сторінці й упереджує текстову частину пояснювальної записки. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок). Робота повинна мати наскрізну нумерацію сторінок (починаючи з першої сторінки титульного аркуша).

5. Список експозиційних матеріалів випускної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки «Бакалавр» - креслень із зазначенням їх масштабів та макету (наводиться на окремій сторінці до текстуальної частини пояснювальної записки);

6. Текстова частина пояснювальної записки складається з наступних розділів, які можуть бути скорочені чи доповнені, відповідно з темою та змістом випускної кваліфікаційної роботи (проекту):

6.1. Вступ повинен розкривати сутність і стан існуючої проблеми, заявленої в назві роботи, актуальність роботи з обґрунтуванням її доцільності та відповідність потребам часу чи існуючої ситуації, мету проекту, його значущість для вирішення проблеми; підстави і вихідні дані для розробки проектної пропозиції.

6.2. Розділ 1 Огляд фахової літературита аналіз проектної практики з розробки відповідних темі випускної роботи найбільш визначних та цікавих проектних рішень - наводяться відомості про аналогові проектні розробки та реалізації, проводиться оглядовий аналіз їх позитивних якостей (за композицією, функціональним вирішенням, конструктивними знахідками, оригінальністю розташування в оточенні тощо). Ці матеріали складають зміст передпроектного реферату з теми дипломної роботи (проекту) й можуть бути повністю або частково використані випускником в пояснювальній записці до його кваліфікаційної роботи.

6.3 Розділ 2 Функціонально-планувальна структура. В цьому розділі встановлюється та уточнюється функціональний склад об’єкту проектування, основні технологічні зв’язки, визначається функціональне зонування об’єкту та його планувальна структура

6.4. Розділ 3 Композиційне рішення. В цьому розділі обґрунтовуються проектні пропозиції щодо вибраного варіанту об’ємно-просторової організації об’єкту, даються пояснення обраному композиційному та художньо-образному рішенню об’єкту в цілому та дизайну його складових елементів.

6.5. Розділ 4 Конструктивне рішення та основні будівельні й оздоблювальні матеріали Цей розділ розкриває проектні пропозиції автора щодо конструктивного вирішення об’єкту. Він містить інформацію про тип використаних в проекті конструкцій та технологій їх зведення та виконання схем з ілюстраціями-кресленнями чи схемами-аналогами.

6.6. Висновки узагальнюють проектне рішення, є підсумком випускної бакалаврської роботи, професійним осмисленням виконаного завдання, в якому необхідно показати відмінність авторських рішень від існуючих, описати ступінь іноваційності проекту, що може стати змістом доповіді на захисті при Державній екзаменаційній комісії.

7. Бібліографія формується з першоджерел, які були використані автором при виконанні випускної кваліфікаційної роботи - фахових книг, журнальних статей, нормативних чи цінових документів тощо. Бібліографія складається за алфавітом з посиланням в тексті записки на відповідний номер першоджерела, наведений в квадратних дужках (наприклад - [12, c.46]).

8. Додатки (ілюстративний матеріал) наводяться наприкінці пояснювальної записки й складаються з наступних матеріалів: натурних знімків (фотофіксація) з місця проектування, фото аналогів, пошукових ескізів, експозиційних креслень, повного складу графічної частини випускної роботи.

Загальна кількість тексту пояснювальної записки повинна складати 40 сторінок без додатків. Текст набирається в текстовому редакторі Microsoft Word шрифтом Times New Roman. Розмір шрифта: - 14 пт. Міжрядковий інтервал – 1,5. Відступ абзацу – 1.25.

 

5. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ВИПУСКНОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ (ПРОЕКТУ)

ГРАФІЧНА ЧАСТИНА Графічний матеріал виконується власноруч або на комп’ютері з обов’язковим попереднім виконанням креслень в туші чи відмивці. Засобами графіки дипломник повинен повністю розкрити зміст проекту і довести доцільність прийнятих рішень.

Розміщення основних графічних матеріалів та доповнень до них (перспективи, фрагменти та ін.) повинно сприйматися як цілісна композиційно-художня експозиція. Тому попередньо автором розробляються ескізи експозиції (бажано в М 1:10), пропонуються до розгляду кафедри й затверджуються керівником дипломного проекту. Розміщення зображень варто робити за принципом: від загального до часткового. Для усіх креслень має бути обраний єдиний графічний стиль оформлення. Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для висвітлення прийнятого проектного рішення і містити креслення, малюнки, графіки, схеми, діаграми, фотографії, які можуть бути розміщені як на планшетах, так і у пояснювальній записці й давати уявлення щодо формування ідеї-концепції.

МАКЕТ-МОДЕЛЬ є просторовим зображенням загального проектного рішення чи його окремого, але найбільш виразного фрагменту. Макет розрахований на відображення та сприйняття загальної об’ємно-просторової та планувальної проектної композиції з урахуванням умов рельєфу та основних елементів середовища, архітектурних будівель та споруд, основної системи алей та доріжок, масштабу елементів озеленення та характеру використаних видів рослин в композиції, художньо-просторових та кольорових особливостей їх сполучення, впливу відкритих та закритих просторів на обмежуючі їх кордони, абрис водоймищ тощо.

Макет (при умові вирішення завдань інтер’єру та його обладнання) є відбиттям своєрідності простору, принципів його побудови та композиційного заповнення. Тому в кваліфікаційній випускній роботі інтер’єрного напрямку доцільно представлення не лише обладнання простору, а й передача масштабу, типу простору, його заповнення та загальне кольорове вирішення. В такому макеті доцільне використання мобільних та трансформативних елементів передачі обладнання інтер’єру (TV-студія, житловий чи громадський інтер’єр, інтер’єр промислової або торговельної споруди).

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Текст пояснювальної записки та підписи під кресленнями, фотографіями та малюнками повинні бути надруковані українською мовою на білому папері формату А-4 (297х210 мм.) з полями: верхнім – 2 см, правим – 1,5 см, нижнім та лівим – 2,5 см. До пояснювальної записки додаються схеми, графіки, малюнки аналогів, фотознімки з натури, літератури, проектної документації. Пояснювальна записка повинна завершуватися списком використаної літератури.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ. Список літератури складається за стандартом ДСТУ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, IDT)». – К.: Держстандарт України, 2007.

До списку літератури входять усі використані під час виконання випускної кваліфікаційної роботи (проекту) джерела. Перелік літератури подається в алфавітному порядку. Іноземні видання розміщуються окремим списком після переліку бібліографії. Назви усіх використаних в роботі джерел подаються тільки мовою оригіналу.

Список літератури оформлюється згідно з державними стандартами.




Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 88 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав