Читайте также:
|
|
Інфінітив із залежними від нього словами утворює інфінітивну групу:
to learn the poem by heart вивчити вірш напам 'ть
to explain the rule to the pupils пояснити учням правило
Інфінітив чи інфінітивна група може вживатися в реченні в ролі п і д м е т а:
То know him is to trust him. (Wilde) - Знати його - значить довіряти йому.
Підмет, виражений інфінітивною групою, часто ставиться після присудка речення; у цьому разі перед присудком вживається ввідне it (або формальний підмет).
It wasn't safe to cross the bridge at night. (Greene) - Переходити через міст вночі було небезпечно.
Інфінітив вживається в ролі п р е д и к а т и в а (і м е н ної частини складеного присудка):
The point is to achieve the aim. - Головне - досягти мети.
Інфінітив вживається в ролі ч а с т и н и д і є с л і в н о г о с к л а д е н о г о п р и с у д к а:
а) з модальними дієсловами:
We must stay at home. Ми повинні залишатися вдома.
Something had to be done. Щось треба було зробити.
What are we to do? Що ми маємо робити?
б) з дієсловами, що мають модальне значення (тобто вживаються у сполученні з інфінітивом іншого дієслова): to want хотіти; to wish бажати-, to intend мати намір-, to try намагатися, to expect, to hope сподіватися, надіятися та ін.:
I want to paint. Я хочу малювати.
He tried to see the men. Він намагався побачити цих людей.
в) з дієсловами, що означають початок або продовження дії: to begin, to start починати (ся)-, to continue продовжу вати (ся) та ін.:
She began to talk. Вона почала говорити.
Інфінітив вживається в ролі д о д а т к а до дієслів та прикметників:
Не asked me to wait. Він попросив мене почекати.
Інфінітив вживається в ролі о з н а ч е н н я:
I have no right to ask. Я не маю права запитувати.
Інфінітив у функції означення часто має модальне значення, виражаючи можливість або повинність; у таких випадках інфінітив перекладається на українську мову підрядним означальним реченням:
We made a list of the things to be taken. (Jerome) - Ми склали список речей, які треба було взяти з собою.
Інфінітив у функції означення може вказувати на призначення предмета, вираженого іменником або займенником, до якого відноситься інфінітив:
Have you got anything to eat? -У вас є що-небудь поїсти?
Інфінітив-означення після слів the first, the second, the last та ін., перекладається на українську мову особовою (предикативною) формою дієслова:
Не was the first to come. Він прийшов першим.
Інфінітив вживається у функції о б с т а в и н и м е т и:
I have come here to meet her. (Hemingway) - Я прийшов сюди, щоб зустрітися з нею.
Інфінітив вживається в ролі о б с т а в и н и н а с л і д к у:
She is old enough to go to work. (Dreiser) - Вона вже досить доросла, щоб іти працювати.
Перед інфінітивом у ролі підмета, іменної частини присудка, додатка й означення можуть вживатися займенники what, whom, whose, which, прислівники where, when, how, why і
сполучники whether та if. Такі інфінітивні групи вживаються найчастіше у функції додатка:
I knew where to look for her. (Dickens) - Я знав, де її шукати.
I don't know how to do it. Я не знаю, як це зробити.
ВПРАВИ
Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 55 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |