Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Особливості праці жінок, молоді та інвалідів.

Охорона праці жінок. Піклуючись про найчисельнішу частину і трудових ресурсів України, ч. 2 ст. 24 Конституція України закріпила рівність прав жінок і чоловіків. Така рівність забезпечується наданням жінкам широких прав у галузі їх трудової діяльності - це і здобуття освіти, професійної підготовки, винагороди за працю, а також спеціальними заходами щодо охорони праці й здоров'я жі­нок, створенням умов, що дають жінкам можливість поєднувати роботу з материнством, й іншими пільгами та гарантіями.

Заборона застосування праці жінок стосується важких робіт, робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.

Забороняється залучати жінок до робіт, які пов'язані з постій­ним, протягом робочого дня (зміни) переміщенням вантажів масою понад 7 кг. Дозволяється виконання робіт із підіймання, перемі­щення вантажів, які перевищують 7 кг, Чинне за­конодавство забороняє залучати вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком від 3 до 14 до трьох років або до нічних робіт, надурочних робіт, робіт у вихідні дні та направляти їх у відрядження.

Зако­нодавством України про працю забороняється роботодавцям відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їхню заробітну плату з мотивів, пов'язаних із вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або динини-інваліда. В разі відмови в прийнятті на роботу зазначених жінок роботодавець зобов'язаний повідомити їм причину відмови у письмовій формі.

Підвищену охорону праці жінок містять і нор­ми, пов'язані з наданням відпусток у процесі існування трудових відносин. Існують два види відпусток: у зв'язку з вагітністю та по­логами та для догляду за дитиною. Оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами надається жінкам на підставі медичного висновку тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 календар­них днів після пологів, починаючи з дня пологів, а при ускладненні пологів або при народженні двох і більше дітей - 70 календарних днів після пологів. Тривалість такої відпустки сумарно становить 126 календарних днів або 140-і вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.

На тих самих умовах надається відпустка жінці, що усиновила дитину. Власник повинен у разі необхідності надавати вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до 14 р. або дітей-інвалідів, путівки до санаторіїв і будинків відпочинку безкоштовно або на пільгових умовах, а також надавати їм матеріальну допомогу.

Охорона праці молоді. Система спеціальних правових норм є невід'ємним доповненням до загальних, спрямованих на підвище ну охорону праці молодих працівників як основного резерву трудо­вих ресурсів України.

Специфікою норм із підвищеної охорони праці молоді є вимоги стосовно прав неповнолітніх у трудових правовідносинах. Неповно­літні працівники, відповідно до ст. 187 КЗпП України, у трудових правовідносинах прирівнюються в правах до повнолітніх, тобто до дорослих працівників. А в галузі охорони праці, робочого часу, від­пусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, вста­новленими законодавством України.

. Перш за все, чинне законодавство чітко визначає кон­кретні види робіт, на яких забороняється застосування праці осіб, молодших 18-ти років, зокрема,: важкі роботи, роботи в шкідли­вих або небезпечних умовах праці, а також підземні роботи. Забороняється залучати неповнолітніх працівників до роботи в нічний час, до надурочних робіт і до робіт у вихідні дні.

Не можуть залучатися особи молодше 18-ти років до виконан­ня робіт, що пов'язані виключно з підійманням, утриманням або переміщенням речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Граничні норми важких речей визначені й за­тверджені Міністерством охорони здоров'я України від 22 березня 1996 p., № 59. Всі працівники, молодше 18-ти років і до досягнен­ня ними 21 року, проходять обов'язковий медичний огляд, осно­вною метою якого є виявлення придатності молодого працівника до виконання ним майбутньої роботи, а також здійснення постій­ного контролю за станом його здоров’я.

Мають місце певні особливості і щодо тривалості і порядку надан­ня молодим працівникам відпустки. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки для працівників віком до 18-ти років встанов­лена 31 календарний день, незалежно від тривалості безперервної роботи на конкретному підприємстві, в установі, організації.

Звільнення з ініціативи власника з підстав, чіт­ко визначених законом, можливе лише у виняткових випадках і з обов'язковим працевлаштуванням. Це стосується таких підстав, як: а) зміни в організації виробництва праці, у тому числі, ліквідації, реорганізації, банкрутства, перепрофілювання підприємства, скоро­чення чисельності або штату працівників; б) виявлення невідповід­ності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи; в) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (пп. 1,2 і б ст. 40 КЗпП України).

Особливості праці інвалідів.

Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 р. визначає основи соціальної захищеності інвалідів, надає їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній, соціальній сфері життя суспільство.

Закон зазначає, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах із звичайними умовами праці, в цехах і на дільницях, де застосовується праця інвалідів та іншою трудовою діяльністю, яка не забороняється законом.

Відмова в укладенні трудового договору або просуванні по службі, звільнення за ініціативою власника, переведення інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається. За винятком випадків, коли за висновком медико – соціальної експертизи стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб або загрожує погіршенню здоров’я інваліда.

Для працевлаштування інвалідів, яким за станом здоров’я робота у звичайних умовах протипоказана або ускладнена, створюється спеціальні підприємства, цехи з полегшеним режимом праці. У тих випадках, коли працівники за станом здоров’я потребують надання їм легшої роботи, власник повинен перевести їх, за їхньою згодою, на таку роботу відповідно до медичного висновку тимчасово або без обмеження строку.

Відповідно до ст.. 12 Закону України «Про охорону праці» підприємства, які використовують працівників – інвалідів, зобов’язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико – соціальної експертної комісії, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають фізичним особливостям цієї категорії працівників.