Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Шум, його параметри, дія на людину, нормування, методи та засоби захисту.

Читайте также:
  1. I ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ ПО ВЫПОЛНЕНИЮ КУРСОВОЙ РАБОТЫ
  2. I. Из истории развития методики развития речи
  3. I. ОБЩИЕ МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ
  4. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  5. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  6. I.Методические указания по выполнению курсовых работ
  7. I1. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ
  8. II. Глубокая скользящая методическая пальпация.
  9. II. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ К ВЫПОЛНЕНИЮ РЕФЕРАТА
  10. II. Методические указания по прохождению учебной практики

Шум – це будь-який небажаний звук, якій наносить шкоду здоров'ю людини, знижує його працездатність, а також може сприяти отриманню травми в наслідок зниження сприйняття попереджувальних сигналів. З фізичної точки зору – це хвильові коливання пружного середовища, що поширюються з певної швидкістю в газоподібній, рідкій або твердій фазі.

За частотою звукові коливання, які ми чуємо лежать в діапазоні від 20 до 20000 Гц. Найбільша чутність звуку людиною відбувається в діапазоні від 800 до 4000Гц. Найменша – в діапазоні 20–100Гц. Реакція на сприйняття шуму людиною залежить також від тривалості дії звукових хвиль.

Джереламизвукових хвиль можуть бути коливання конструкцій або їх частин, явища в газоподібних і рідких середовищах Джерело шуму характеризується звуковою потужністю, яка вимірюється у Ваттах (Вт). Рівень інтенсивності шуму (звукового тиску) визначають за звуковим тиском у відносних одиницях – децибелах (дБ) від 0 до 140 Дб. Нуль децібел відповідає нижньому порогу чутливості, поріг больових відчуттів – 140 дБ.

Негативний вплив шуму на організм людини характеризується підвищенням втомлюваності, загальною слабкістю, роздратуванням, апатією, послабленням пам’яті та ін. Високий рівень шуму обумовлює зниження продуктивності праці, сприяє виникненню нещасних випадків та аварій.

За походженням шуми бувають природні, техногенні, біологічні і соціальні. Характер шуму визначається звуковим тиском, частотою, тривалістю його дії. Спектр шуму визначається залежністю рівня інтенсивності від частоти звукових хвиль За часовими характеристиками шуми поділяються на такі класи:

- постійні шуми, рівень звуку яких за восьмигодинний робочий день змінюється в часі не більш ніж на 5 дБА;

- непостійні шуми характеризуються зміною рівня звуку упродовж робочого дня більш ніж на 5 дБА;

- імпульсні шуми проявляються у вигляді окремих звукових сигналів тривалістю менше 1 с кожний, що сприймається людським вухом як окремі удари.

У виробничих умовах, коли шум має непостійний характер застосовують середню величину – еквівалентний рівень звуку , що характеризує середнє значення енергії звуку в дБА, який вимірюється шумоміром.

Способи боротьби з шумом механічного походження є такими:

1. Технічні заходи :

v зниження вібрації в джерелі її виникнення (вибір на стадії проектування кінематичних і технологічних схем, які знижують динамічні навантаження в устаткуванні);

v зниження діючої вібрації на шляху розповсюдження від джерела виникнення (вібропоглинання, віброгасіння, віброізоляція) ;

v зменшення шкідливої дії вібрації застосуванням індивідуальних засобів захисту (віброізолюючі рукавиці, взуття з пружними віброзахистними прокладками) та запровадженням раціональних режимів праці і відпочинку.

2. До організаційних заходів відносять:

Ø організаційно-технічні (своєчасний ремонт та обслуговування обладнання за технологічним регламентом, контроль вібрації, дистанційне керування вібронебезпечним обладнанням);

Ø організаційно-режимні (режим праці та відпочинку, заборону залучення до вібраційних робіт осіб молодших 18 років, тощо);

3. До лікувально-профілактичних заходів відносяться:

- медичний огляд;

- лікувальні процедури (фізіологічні процедури, вітаміно- та фітотерапія).

Одним з економічних і доступних способів зниження шуму є застосування методів звукоізоляції та звукопоглинання.

Звукова ізоляція від повітряного шуму здійснюється за допомогою кожухів, екранів, перетинок, виготовлених із щільних твердих матеріалів, здатних запобігати розповсюдженню звукових хвиль (метал, пластмаса, цегла, скло, ДСП, бетон та ін.). Заукоізолюючі перепони відбивають звукову хвилю і тим самим перешкоджають розповсюдженню шуму. Звукоізолюючі екрани бувають одношарові та багатошарові.

З метою додаткового зниження звукової енергії, що відбивається від поверхонь приміщення, використовують звукопоглинаючі конструкції і матеріали. Пористі та волокнисті конструкції та матеріали, здатні поглинати падаючу на них енергію звукових хвиль, яка в цьому випадку витрачається на приведення в рух повітря в масі конструкції або на деформацію волокон. Звукопоглинаючими матеріалами є поліуретан, мінеральна вата, супертонке скловолокно, пористий бетон, перфоровані гіпсові плити та ін. Звукопоглинаючі та звукоізолюючі матеріали зазвичай використовують разом.

 


Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 66 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2018 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав