|
Читайте также: |
Дощі кислотні – опади (дощ, сніг), рН яких нижче за 5 унаслідок розчинення у них промислових газоподібних викидів, переважно оксидів сірки та азоту, що пов’язане з спалюванням високо сірчистого вугілля та мазунів на теплових електростанціях, промислових об’єктах. Хімічні речовини взаємодіють з краплями води в хмарі і утворюють кислоти. Такі опади містять велику кількість сірчаної кислоти та небагато азотної. Кислотні дощі призвели до суттєвого підкислення природного середовища та екологічних змін на великих територіях.. Вони небезпечні для рослинних та тваринних організмів. Внаслідок їх дії сьогодні гинуть ліси, зазнає втрат с/г, руйнуються історичні пам’ятки. Коли рН води у водоймі стає нижчим за 5, живі мікроскопічні організми у ній гинуть, а в наслідок цього, згодом, і риба. Руйнування зазнає вся екосистема.
Заказник – територія або акваторія, на якій на протязі декількох років в певні сезони або круглий рік охороняються окремі види тварин, рослин і частина природно-територіального комплексу. Використання інших біологічних об’єктів і ресурсів заказника дозволяється тільки у тій мірі, в якій це не наносить шкоди об’єктам що знаходяться під охороною.
Заповідна справа – теорія і практика організації, функціонування і збереження заповідних територій різного рангу.
Заповідник – територія або акваторія, на якій зберігається в незайманому стані весь її природний комплекс. З. створюється і охороняється державою. Будь яка людська діяльність, окрім наукової, заборонена. Відомими заповідниками України є Асканія Нова, Канівський, Степовий заповідник.
Екологія – наука про взаємовідносини між живими організмами та середовищем їх існування. Термін запропонував у 1866 р. німецький вчений Е. Геккель. Місце екології на межі різних наук, тому вона орієнтується головним чином на комплексні міждисциплінарні дослідження. На сучасному етапі це детальне вивчення кількісними методами основ структури і функціонування природних і штучних систем біосфери. При цьому екологізація розумової, поведінкової та промислової діяльності людства є найважливішою загальнолюдською проблемою сучасності.
Екосистема – (екологічна система) сукупність організмів, що спільно мешкають на певній території та умов їх існування. Вони знаходяться у закономірних взаємовідносинах один з одним і утворюють систему взаємообумовлених біотичних і абіотичних явищ і процесів. Термін “Є” запропонував А. Тенслі у 1935 р. Частіше всього під екосистемою розуміють сукупність організмів та неживих компонентів середовища існування, при взаємодії яких відбувається біологічний кругообіг речовин з участю продуцентів, консументів та редуцентів. З точки зору трофічних відносин будь яка екосистема повинна мати два компонента: автотрофний та гетеротрофний. Будь яка природна екосистема здатна до само відтворення та саморегуляції. Здатність її протистояти діям, що надходять з оточуючого середовища та зберігати стан динамічної рівноваги отримав назву – гомеостазу. Саме він забезпечує екосистемі стабільне існування.
Кислотні опади – див. дощі кислотні.
Консументи – гетеротрофні організми (переважно тварини), що здійснюють передачу органічних речовин від одних організмів до других, підтримують кругообіг речовин у екосистемі.
Ландшафт – загальний вид місцевості. Природний ландшафт – ландшафт сформований у процесі природного саморозвитку і не зазнав прямого перетворюючого впливу людської діяльності.
Ланцюг живлення, харчовий ланцюг, трофічний ланцюг – види рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів, пов’язаних один з одним харчовими зв’язками. Л. ж. забезпечує кругообіг речовин та проходження потоку енергії у екосистемі. Організми кожного наступного трофічного рівня поїдають організми попереднього трофічного рівня. У біоценозах звичайно існують ряд паралельних л.ж., наприклад, трав’яниста рослинність – гризуни – малі хижаки, трав’янисті рослини – копитні – великі хижаки. Зменшення чисельності особин одного виду – ланки ланцюга живлення, що спричинено людською діяльністю або ін. причинами, обов’язково призводить до порушення цілісності біоценозу.
Літосфера (земна кора) – верхня тверда оболонка земної кулі. В склад її входить ґрунт та надра землі. Нижче під літосферою знаходиться мантія.
Меліорація (від лат. melioratio – поліпшення) – комплекс заходів направлених на поліпшення природних ґрунтів і підвищення їх родючості: заходи для осушення або зрошення земель, регулювання поверхневого стоку вод, закріплення пісків і ярів тощо.
Ноосфера – оболонка Землі, в якій виявляється вплив людини на структуру й хімічний склад біосфери. В.І. Вернадський розумів “Н ” як вищу стадію еволюції біосфери, що пов’язано з виникненням і розвитком у ній людства, що здійснює певний вплив на неї і змінює своєю діяльністю на краще. “Н” – сфера взаємодії природи і суспільства, в межах якої розумна людська діяльність стає головним фактором розвитку.
Нітрати – назва солей азотної кислоти. При інтенсивному веденні с/г використовуються в якості азотних добрив. При певних умовах можуть з продуктами харчування (переважно овочами) чи водою потрапляти в організм людини і спричиняти негативний вплив на його здоров’я. Це призвело до появи “нітратної” проблеми в Україні.
Озон – проста речовина, за нормальних умов – газ, молекули якого складаються з трьох атомів кисню О. У природі утворюється з кисню при грозових розрядах і під впливом короткохвильових ультрафіолетових променів Сонця в атмосфері. У Земній атмосфері озону дуже мало: товщина його шару (озоносфери) становить у середньому 2-3 мм, основна його маса сконцентрована на висоті 20 – 50 км – з максимумом концентрації на висоті 20 – 25 км. Доведено, що саме озон забезпечує майже повне поглинання самих шкідливих УФ-хвиль, захищає біосферу від їх смертельної дії на живі клітини, слугує щитом проти жорсткого ультрафіолетового опромінення Сонця. Середня тривалість життя озону в атмосфері приблизно 50 діб. Сьогодні має місце руйнування озонового шару (утворення озонових дірок) в наслідок антропогенних і виробничих процесів: розгерметизація холодильників і аерозольних упаковок, забруднення атмосфери фтор- і хлорвуглеводнями (фреонами); розкладом мінеральних добрив, що виділяють закис азоту; польотів висотних літаків (викид оксидів азоту) та ін.
Озонова діра – локальна ділянка озонового шару, де концентрація газу значно менша звичайного вмісту.
Пам’ятка природи – окремі неповторні природні об’єкти, що мають наукове, історичне і культурно-естетичне значення: дуже старе дерево, геологічний об’єкт, незвичайне джерело, водоспад, печера та ін. природні тіла та явища, що виділені як природні особливо охороняє мі території невеликого розміру.
Парниковий ефект – явище “підігрівання” приземних шарів атмосфери. Це зумовлено діяльністю людини: по-перше людина спалює велику кількість вугілля, нафти, газу, інших видів палива; по-друге знищує ліс. Це призводить до швидкого підвищення концентрації вуглекислого газу в приземних шарах атмосфери Землі. Тут вуглекислий газ діє як скло в парнику: він вільно пропускає сонячні промені до поверхні Землі, але втримує підігріте Землею тепле повітря. Це в свою чергу впливає на зміну дії кліматичних факторів і веде в цілому до швидкої зміни клімату на Землі в бік потепління. За розрахунками вчених підігрівання приземних шарів атмосфери в наслідок парникового ефекту в глобальних масштабах на 2,5 – 3 С може призвести до катастрофічних наслідків – зміщення на північ природнокліматичних зон, танення вічної мерзлоти й полярних крижаних шапок, підняття рівня Світового океану, при цьому буде затоплено близько 20% площі суходолу.
Паразити – організми, що живуть в тілах або на тілах живих інших організмів і живляться за їх рахунок.
Пестициди (від лат. pestis – зараза, чума) – хімічні синтетичні сполуки – засоби боротьби з шкідливими організмами: комахами (інсектицидами), грибами (фунгіциди), бактеріями (бактерициди), гризунами (зооциди).
Популяція – (від лат. populus – народ) – сукупність особин певного виду організмів, які населяють певну територію чи екологічну систему і певною мірою є ізольованими від сусідніх популяцій.
Продуценти – автотрофні організми (зелені рослини, деякі бактерії), що виробляють органічні речовини для всіх інших організмів екосистеми.
Редуценти – сапротрофи (переважно бактерії, гриби), що розкладають органічні рештки до простих речовин. Вони завершують кругообіг речовин в екосистемі і повертають в оточуюче середовище просі речовини, що колись були використані продуцентами для утворення органічних речовин в екосистемі.
Рекультивація (земель) – комплекс заходів направлених на відновлення продуктивності і родючості порушених у результаті людської діяльності земель, а також на покращення умов оточуючого середовища. Р. є активною формою охорони природи.
Сапротрофи – організми що отримують енергію з органічних речовин мертвих тварин та решток рослин.
Смог – (від англ. smog, smoke – дим і fog – імла) – густий туман, імла, що утворюється при змішуванні диму з повітрям. Смог – один із видів негативних явищ в атмосфері, що виникає у результаті її забруднення вихлопними газами транспорту та газоподібними викидами підприємств. Він є наслідком порушення екологічних норм у великих містах. Смог шкідливо впливає на дихальну, кровоносну системи людини і часто буває причиною передчасної смерті міських жителів з слабким здоров’ям. У багатьох людей викликає алергічну реакцію, задуху, пошкоджує рослини, знижує міцність виробів із пластмас, гуми.
Фактор – чинник, рушійна сила, причина будь-якого процесу, явища. Фактори, що діють у екосистемах отримали назві – екологічні. За джерелом надходження їх поділяють на абіотичні, біотичні та антропічні (за В.І. Вернадським).
Фауна – тваринний світ, сукупність тварин, що колись населяла чи населяє нині певну територію.
Флора – рослинний світ, сукупність рослин, що колись населяла чи населяє нині певну територію.
Червоні книги – офіційні документи міжнародних і національних адміністративних організацій, що містять систематизовані відомості про тварин і рослин всього світу або регіонів, стан яких викликає сумніви щодо їх майбутнього. Ч. к. не має сили юридичного акту: само по собі занесення виду до Ч. к. не гарантує заборону його використання або його охорону, але вона – основа для таких законодавчих актів. Ч. к. розглядається як науково обґрунтована програма практичних дій по спасінню рідкісних видів. Крім Ч. к., створені також регіональні списки видів що скорочують свою чисельність. Існують міжнародні, національні (в межах країни) і локальні варіанти Ч. к.
І.С. Беседіна, О.Р. Ханнанова
«ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ»
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 33 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |