Читайте также:
|
Гормон росту (ГР), або соматотропний гормон (СТГ), продукується аденогіпофізом. Являє собою поліпептид, що складається з 191 амінокислотного залишку. В даний час здійснений його штучний синтез і препарат успішно використовується для лікування гіпофізарного нанізму. В нормі СТГ підвищує синтез білка в кістах, хрящах, м'язах і печінці; у статевонезрілих організмів він стимулює утворення хряща і тим самим активує ріст тіла в довжину, одночасно він стимулює в них ріст серця, легень, печінки, нирок, кишечника, підшлункової залози, наднирників; у дорослих він контролює ріст органів і тканин. Крім того, СТГ знижує ефекти інсуліну.
Механізм дії СТГ, імовірніше всього, такий. Клітинами-мішенями є гепатоцити й епітелій ниркових канальців. При взаємодії СТГ зі специфічними рецепторами в цих клітинах зростає продукція соматомединів (А, В, С), що являють собою інсуліноподібні фактори росту. Соматомедин, який виділяється в кров доставляється до різних клітин-мішеней, що містять соматомединові рецептори, впливає на ці рецептори, в результаті чого в даній клітині активується синтез білкових молекул, необхідних для росту цієї клітини.
Регуляція продукції СТГ здійснюється за рахунок двох гормонів гіпоталамуса - соматоліберина (активує її) і соматостатіна (гальмує продукцію). Соматоліберин переважно синтезується нейронами інтромедіального і аркуатного ядер гіпоталамуса; його продукція зростає під впливом таких факторів, як фізичне навантаження, стресові впливи, сон, а також при дії дофаміна, серотоніна і норадреналіна, (за рахунок активації α-адренорецепторів). Гальмування серкреції соматоліберина відбувається під впливом СТГ, і так само при активації (β-адренорецепторів соматоліберинпродукуючих нейронів норадреналіном або (β-адреноміметиками. Соматостатин продукується в тих же ядрах гіпоталамуса, в інших відділах ЦНС, а також клітинами травного тракту і Д (дельта) – клітинами острівців Лангерганса підшлункової залози.
Патологія продукції СТГ у дитячому віці виявляється у вигляді зниженої секреції цього гормону (гіпофізарний нанізм або карликовість, при якій ріст не перевищує 130 см у чоловіків і 120 см у жінок), або у виді гіперсекреції (гігантизм, при якому ріст може досягати 250 см і вище). Недостатнє виділення СТГ може бути результатом генетичного дефекту, що виявляється вже в 2-3-літньому віці дитини, або внаслідок функціональної недостатності (психосоціальний нанізм, що може мати місце у вихованців дитячих будинків, інтернатів). Своєчасна діагностика нанізму і лікування (введення гормону росту по 2-4 мг 3 рази в тиждень протягом 1-1,5 років) дозволяє довести ріст дитини до 150 см і вище і при цьому виключити явище імпотенції і стерильності, характерне для гіпофізарного нанізму.
Гіперсекреція СТГ у дорослої людини викликає акромегалію – збільшення розмірів рук, ніг, пальців, внутрішніх органів (серця, легень, нирок, шлунка), а також приводить до зниження статевої функції і розвитку цукрового діабету. Найчастіше причиною гіперсекреції СТГ є аденоми гіпофіза, видалення яких дає виражений клінічний ефект.
Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 53 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |