Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

АДГ (ВАЗОПРЕСИН). ОКСИТОЦИН

Читайте также:
  1. Окситоцин вырабатывается клетками гипофиза
  2. Противопоказания к проведению окситоцинового теста

Обидва гормони являють собою 9-амінокислотні пептиди, які продукуються нейронами гіпоталамуса, головним чином, супраоптичним і паравентрикулярним ядрами (передній гіпоталамус). АДГ і окситоцин зберігаються в нейрогіпофізі в накопичувальних тільцях Геррінга, з них вони надходять у загальний кровотік.

Транспорт АДГ і окситоцина здійснюється у вигляді гранул, у яких ці гормони знаходяться в комплексі з нейрофізином. При виділенні в кров комплекс «гормон + нейрофізин» розпадається, і гормон надходить у кров. АДГ або вазопресин призначений для регуляції осмотичного тиску крові. Його секреція збільшується під впливом таких факторів, як: 1) підвищення осмолярності крові, 2) гіпокаліємія, 3) гіпокальціємія, 4) підвищення вмісту натрію в спинномозковій рідині, 5) зменшення об’єму позаклітинної і внутрішньоклітинної води, 6) зниження артеріального тиску, 7) підвищення температури тіла, 8) підвищення в крові ангіотензина-II (при активації ренін-ангіотензинової системи), 9) при активації симпатичної системи (бета-адренорецепторний процес).

Таким чином, під впливом АДГ у значній мірі зростає реабсорбція води. При недостатності виділення АДГ у хворого розвивається нецукровий діабет: об’єм сечі за добу може досягати 20 л. І лише застосування препаратів, що містять цей гормон, приводить до часткового відновлення нормальної функції нирок.

Свою назву — «вазопресин» — цей гормон одержав в силу того, що при використанні його у високих (фармакологічних) концентраціях АДГ викликає підвищення артеріального тиску за рахунок прямого впливу на гладком'язові клітини судин.

Окситоцин у жінок відіграє роль регулятора маткової активності і бере участь у процесах лактації як активатор міоепітеліальних клітин. При вагітності міометрій жінок стає чутливим до окситоцину. Однак в умовах цілісного організму ендогенний або екзогенний окситоцин не здатний підвищити скорочувальну діяльність матки жінок під час вагітності, тому що існуючий механізм гальмування маткової активності (бета-адренорецепторний інгібуючий механізм) не дає можливість проявитися стимулюючому ефекту окситоцина. Напередодні пологів, коли відбувається підготовка до плодовигнання, знімається гальмівний механізм і матка здобуває чутливість підвищувати свою активність під впливом окситоцина.

Підвищення продукції окситоцина окситоцинергічними нейронами гіпоталамуса відбувається під впливом імпульсів, що надходять від рецепторів шийки матки (це виникає в період розкриття шейки матки в 1-му періоді нормального протікання пологів), що одержало назву «рефлекс Фергюссона», а також під впливом подразнення механорецепторів сосків грудної залози, що має місце при годуванні грудьми. У вагітних жінок (перед пологами) подразнення механорецепторів сосків молочної залози теж викликає підвищення викиду окситоцина, що (при наявності готовності до родів) виявляється посиленням скорочувальної діяльності матки. Це так званий маммарний тест, який використовується в акушерській клініці з метою визначення готовності материнського організму до родів.

Під час годування окситоцин сприяє скороченню міоепітеліальних клітин і викиду молока з альвеол.

Всі описані ефекти окситоцина здійснюються за рахунок його взаємодії з окситоциновими рецепторами, розташованими на поверхневій мембрані клітин. Надалі відбувається підвищення внутрішньоклітинної концентрації іонів кальцію, що і викликає відповідний скорочувальний ефект.

Окситоцин діє через власні окситоцинові рецептори, а крім того, встановлено, що ацетилхолін у вагітних жінок не здатний активувати міометрій, тому що ГМК матки при вагітності і в родах рефрактерні до ацетилхоліну.

Щодо функції окситоцина в чоловіків — даних мало. Вважають, що окситоцин бере участь у регуляції водно-сольового обміну, виступаючи в ролі антагоніста АДГ. У дослідах на пацюках і собаках показано, що у фізіологічних дозах окситоцин виступає в ролі ендогенного діуретика, рятуючи організм від «зайвої» води.

 




Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 31 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав