Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Критеріальні принципи моделюваннЯ ЕКОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ

Читайте также:
  1. A) Закрытую систему
  2. A) Схватив окно за заголовок левой кнопкой мыши или через системное меню
  3. Amp;C) популяционные и экосистемы.
  4. B. Симпато-адреналової системи
  5. CAD/CAM-системы в ТПП
  6. CALS-технологий и единая интегрированной системы управления вуза
  7. E) экономические законы и развитие экономических систем
  8. ERP — информационная система масштаба предприятия
  9. GPS-системи
  10. I Операционная система ОС Unix

2.1 Загальні положення

Введемо деякі основні поняття.

Модель – це:

- фізична (речовинно-натуральна) або знакова (логічна, математична) подібність реального об'єкта (звичайно спрощеного), явища, процесу, системи;

- зменшена подібність реального об'єкта (діюча модель або тільки імітуюча форму (макет) об'єкта);

- схема, зображення або опис деякого явища, процесу в природі чи суспільстві.

Моделювання – це метод дослідження складних об'єктів (явищ, процесів) шляхом їх спрощеного імітування (натурального, математичного, логічного), що базується на теорії подібності.

Отже, модель – це математично реалізована або розумово уявлена система, яка відображає або відтворює досліджуваний об'єкт та яка може замінити його так, що її вивчення дасть нам можливість одержати інформацію про цей об'єкт.

Призначення моделі може бути різним, оскільки моделі використовуються з різною метою:

- у випадку неможливості безпосереднього дослідження процесу внаслідок відсутності теорії цього процесу для одержання даних про нього, накопичення інформації та прогнозу поведінки цього об'єкта;

- при удосконаленні наукової теорії для уточнення поведінки та кількісних співвідношень досліджуваного об'єкта на основі кількісних даних;

- при утрудненні застосування теорії з метою одержання характеристик об'єкта дослідження;

- при використанні як проміжного ланцюга між теорією і практикою;

- при встановленні зв'язків між різними теоріями;

- при перевірці теорії;

- при утрудненні безпосереднього проведення досліду на об'єкті;

- при дослідженні об'єктів, недоступних безпосередньому спостереженню;

- з метою економії коштів, часу і т.п.

Функції моделей зводяться до таких: описувальна, вимірювальна, пояснювальна, інтерпретаторська, прогнозна (провіщувальна), критеріальна.

До моделей ставлять головну вимогу: будь-яка модель повинна бути подібна в основних рисах оригіналу і в той самий час відмінна від нього, тобто не мати тих його характеристик, які заважають його вивченню за допомогою цієї моделі.

2.2 Типи моделей

Можна визначити такі основні типи моделей: матеріальні (предметні), формальні(логіко-математичні), змішані (рис. 2.1).

Тип матеріальних моделей представляють групи моделей фізичних, предметно-математичних та прямої і непрямої аналогії.

Матеріальна (предметна) модель – це матеріальний об'єкт, подібний до зразка, що може замінити його в експерименті (дослідженні). Така предметна модель застосовується у випадку, коли необхідно конкретно вивчити певний процес (а не його загальні риси) при заданих режимних умовах (тобто його конкретні параметри).

Фізична модель – це подібний до оригіналу за фізичною природою об'єкт, який, проте, відрізняється від нього деякими параметрами (метод подібності).

Предметно-математична модель порівняно з оригіна-лом характеризується тими самими математичними зв'язками, що й сам оригінал (аналоговий метод). Її перевага порівняно з фізичною полягає в тому, що перехід до іншої моделі потребує зміни лише параметрів, а не самої моделі.

Моделі прямої аналогії будуються за безпосередніми зв'язками між елементами об'єкта, а при непрямій аналогії відтворюється математичний процес досліджуваного об'єкта.

Тип формальних моделей представляють моделі-аналоги, моделі-описання та моделі-інтерпретації.

Формальні (логіко-математичні, математичні) моделі – це деякий абстрактний опис об'єкта за допомогою математичних формул, які дозволяють одержати опис досліджуваного об'єкта.

 

 

Рисунок 2.1 - Основні типи моделей екосистем

Модель опису – це модель, в якій описані зв'язки і залежності між елементами об'єкта і його фіксована структура. Оригінал може бути як матеріальним, так і фізичним чи формальним. Модель опису – це модель узагальнення існуючих сторін об'єкта від конкретного до загального (більш загального, ніж об'єкт, що моделюється).

Модель інтерпретації – це система, яка виступає як інтерпретатор формального опису, при вивченні від загального до конкретного (більш конкретного, ніж об'єкт, який моделюється).

Модель аналогії відрізняється тим, що ступінь узагальнення моделі і оригіналу збігається.

Комплексний характер об'єкта дослідження диктує застосування змішаної моделі, функціонально-структурної або структурно-функціональної.

Структурно – функціональна модель використовується у випадку, коли на основі структурної подібності оригіналу і моделі та на основі функцій моделі здійснюється вивчення функцій оригіналу.

Функціонально-структурна модель використовується у випадку, коли на основі подібності функцій оригіналу і моделі та на основі знання структури моделі прогнозують структуру оригіналу (ступінь достовірності її значно менша, ніж структурно-функціональної моделі, оскільки фактор структури більше визначає властивості об'єкта, ніж функції його структури).

2.3 Характеристичні ознаки моделей

Будь-яка модель характеризується перш за все структурою її елементів, які є змінними за математичною природою і становлять структуру моделі. Отже, "змінні" - це те, з чого складається структура.

Крім цього, модель характеризується взаємозв'язками між елементами, тобто функціональними діями, які характеризують напрям та характер цих дій.

Математична структура є лише тоді моделлю, коли її елементи є фізичними характеристиками досліджуваного процесу.

2.4 Класифікація моделей

Розраховуючи різноманітність моделей, для зручності вдаються до їх класифікації. Так, залежно від об'єкта моделювання розрізняють субстанціональні, структурні та функціональні класи моделей.

Субстанціональні – це такі моделі, матеріал яких за своїми якостями ідентичний до матеріалу оригіналу, коли досліджувані властивості оригіналу є властивостями його матеріалу.

Структурні моделі імітують структуру або ж внутрішню організацію оригіналу. При цьому якщо моделюють структуру стійких, усталених систем, то моделі називаються стаціонарними. А у випадку моделювання структури процесів такі моделі називають нестаціонарними (динамічними).

Функціональні моделі імітують спосіб поведінки оригіналу. Прикладом функціональної моделі може бути так званий чорний ящик, внутрішня структура якого нас не цікавить або непосильна для вивчення, проте залежність між входом і виходом становить предмет дослідження.

Як структура, так і функції можуть бути формалізованими (тобто представлені символами математично) або фізичними (тобто мати матеріальне вираження).

Залежно від ступеня випадковості моделі класифікують на два класи: детерміновані і схоластичні.

Моделі детерміновані – це такі, у яких випадковий фактор відсутній або ж настільки незначний, що його можна ігнорувати при моделюванні або детермінувати (тобто усувати).

Стохастичні (імовірні) моделі – моделі, у яких враховується вплив факторів (параметрів) за умови, що відомі закони їх перебігу.

Взагалі можна сказати, що не так сама структура, як головним чином ступінь впливу факторів та їх участь диктують вибір того чи іншого виду моделі. Саме залежно від того, неперервні чи дискретні (перервні) змінні фігурують у моделі, ці моделі також називають неперервними або відповідно дискретними.

Процеси також можуть бути неперервними або дискретними, тому моделі для їх вивчення бувають неперервними або дискретними. Наприклад, комп'ютер – це прилад дискретної дії, отже, і модель на ньому також дискретного типу.

Непрямої аналогії
2.5 Моделювання екосистем

Завдання дослідження екологічних систем зводиться у більшості випадків до визначення та розроблення такої структури цієї системи (або такого режиму її роботи), при якій функціонування системи дає найкращий (найбільший) екологічний ефект (результат), досягнення найбільш бажаної мети.

У найпростішому випадку таке завдання вдається виконати за допомогою окремих повних розрахунків на базі знання головних особливостей та закономірностей досліджуваної системи, а також за результатами спостереження за роботою існуючих подібних систем (моніторингу навколишнього середовища).

Але у багатьох випадках ці розрахунки можуть бути неточні через недосконалості методичної бази, тобто через незнання процесу або через недостатність чи недостовірність інформації, а також у зв'язку з тим, що використаний алгоритм розрахунку не враховує деякі закономірності та важливі особливості реальної системи.

Оскільки визначити наперед оптимальну структуру системи або найбільш вигідний режим її роботи у багатьох випадках неможливо, то для її пошуку використовується сама структура: шляхом оптимізації системи за допомогою математичної моделі або ж за допомогою натурного експерименту.

Але оскільки натурний експеримент - це завжди дуже дорогий захід, а іноді до того ж і неможливий за технічними, економічними й іншими причинами або через небезпеку жертв, то в такому випадку перевагу віддають методу математичного моделювання.

Особливо доцільне математичне моделювання, коли поведінка моделі відображає поведінку самої системи з досить високим ступенем точності. Тоді така модель може бути використана і для визначення найбільш вигідного режиму роботи системи, і для оптимізації структури цієї системи.

Процес дослідження системи, її роботи, її оптимізації виконаний за математичною моделлю цієї системи, називається моделюванням.

Якщо при відтворенні на моделі поведінки екосистеми доводиться імітувати дії певних випадкових факторів, то таке моделювання називається статистичним. Зазначимо, що з розвитком швидкодіючої комп’ютерної техніки ці методи стали результативним і потужним засобом вивчення складних систем.

Підкреслимо, що під імітаційним моделюванням еко-систем розуміють процес, який відтворює не лише структуру і статичний взаємозв'язок складових частин системи, але й імітує динаміку розвитку цієї системи в часі.

Взагалі ж в імітаційну модель можуть бути включені тільки окремі блоки системи, які дозволяють одержати ті чи інші характеристики ефективності роботи цієї системи, а також виконувати вибір оптимальних значень деяких параметрів, при яких ефективність її функціонування виявляється максимальною.

Таким чином, термін "моделювання" може бути застосований у таких випадках:

- під моделюванням іноді розуміють процес побудови моделі;

- моделюванням іноді називають також процес відтворення (репродукування) динаміки функціонування системи за допомогою уже побудованої імітаційної моделі (технічної або математичної);

- вживають цей термін взагалі для методу дослідження, який здійснюється за допомогою будь-якої моделі, але з обов'язковим відтворенням її динаміки.

 

 

Питання для самоконтролю

1 Визначити суть процедури імітації, її роль та особливості.

2 Назвати і проаналізувати характеристичні особливості екосистем та зазначити, що необхідно для задання системи.

3 Навести визначення моделі, визначити в ньому ключові слова, проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки, зробити висновки.

4 Дати визначення процесу моделювання, проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки та зробити висновки.

5 Перелічити складові принципової загальної схеми моделювання екологічного об'єкта, проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки та зробити висновки.

6 Назвати етапи процесу моделювання екосистеми (екооб'єкта), проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки, зробити висновки.

7 Назвати методи дослідження екооб'єкта за допомогою моделей, провести порівняльний аналіз та зробити висновки.

8 Назвати основні види досліджень, які виконуються за допомогою моделей, проаналізувати їх та зробити висновки.

9 Назвати та охарактеризувати параметри системи.

10 Що необхідно і достатньо назвати, щоб задати екосистему?

11 Яку роль відіграють моделі в накопиченні знань та досвіду?

12 Охарактеризувати процес імітації та зазначити його роль у дослідженні та моделюванні екосистем.

13 Дати визначення поняття моделі, проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки та навести приклади і зробити висновки.

14 Визначити об’єкт моделювання в екології, навести приклади.

15 Дати визначення поняття моделі, назвати її призначення, функції, об’єкт, проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки та зробити висновки.

 

3 Процес моделювання

3.1 Загальна схема моделювання об'єкта

Характеризуючи принципову загальну схему моделювання об'єкта можна відмітити такі послідовні (обов'язкові) етапи цього процесу: постановку завдання, побудову моделі, дослідження (вивчення) моделі, використання одержаних результатів.

Постановка завдання включає такі дії: виділення об'єкта дослідження, його структури, взаємовідношень, тобто предмет дослідження (оскільки всі сторони і все різноманіття цих відношень часто непотрібно або й взагалі неможливо врахувати).

Далі, визначивши об'єкт, структуру і предмет, здійснюють накопичення даних та їх теоретичне осмислення.

Побудова моделі включає такі послідовні дії:

- побудова концептуальної моделі (тобто ідеальної, розумової), описаної звичайною мовою, де чітко фіксуються початкові вихідні положення для подальшої побудови моделі;

- побудова наукової моделі на базі вихідних положень із використанням формальних (математичних) методів та співвідношень;

- побудова математичної моделі, яка відрізняється від наукової наявністю значної абстракції, спрощення та зміни, тобто процесу формалізації. При цьому при моделюванні вибирають найбільш важливі сторони об'єкта, намагаючись, щоб модель мала якнайменшу кількість зв'язків і сторін оригіналу (проте не на шкоду правдоподібності), керуючись ступенем достовірності та реальними можливостями розв'язання задачі наявним математичним апаратом.

Як правило, одержати результати бажаної значущості не завжди вдається. Тому застосовують так званий ітераційний метод побудови моделі. Він полягає в тому, що спочатку згідно з цією схемою будують модель першого наближення, аналізують її, а одержані з її допомогою результати порівнюють з експериментальними (чи іншими аналогічними).

Якщо результати не задовольняють, то корегують модель і знову повторюють процес вивчення об'єкта. Так діють доти, поки результати не будуть задовольняти дослідника (рис.3.1).

 

 

     
 
 
 

 

 


Рисунок 3.1 - Загальна схема моделювання об'єкта

 

Для дослідження (вивчення) об'єкта за допомогою моделі застосовують різні методи, найбільш поширені з яких аналітичний і чисельний.

Аналітичний метод дає можливість розв'язувати задачі у загальному вигляді, але його обмежені можливості через недостатній розвиток сучасного математичного апарату не дозволяють широко застосувати його в моделюванні.

Чисельний метод пов'язаний із значними працезатратами (проте це не суттєво за наявності комп’ютерного обладнання). Більш значним його недоліком можна вважати те, що у цьому випадку задача розв'язується для конкретних даних і не має загального значення.

На останньому етапі одержані за допомогою моделі результати застосовують з практичною метою. Проте те, наскільки доцільно і корисно їх використають, залежить від професійного рівня спеціалістів.

 

3.2 Етапи побудови моделі

Відповідно до загальної схеми моделювання розглянемо більш детально процес побудови моделі. Він складається з трьох послідовних етапів: концептуалізації, математичного опису, аналізу моделі.

Концептуалізація – словесний опис системи (точніше, опис уявної розумової моделі цієї системи), який включає такі дії:

- точне формулювання завдання (запитання), яке вимагає відповіді в результаті дослідження поведінки екосистеми;

- визначення основних (найважливіших) змінних, від яких залежить поведінка системи (результат);

- визначення інтервалу часу, протягом якого слід вивчати (досліджувати або розглядати, спостерігати) поведінку системи;

- визначити перелік параметрів, які треба враховувати;

- визначити перелік діапазонів для цих параметрів та інших вихідних даних;

- побудувати причинну діаграму системи, що вказує, які саме змінні і їх комбінації (фактори) впливають на кожну змінну окремо і в якому напрямку (зменшення, збільшення). При цьому виявляються петлі зворотного зв'язку (звичайно, якщо вони існують у цій системі).

Математичний опис моделі включає такі послідовні дії:

1 Будується так звана потокова діаграма, яка відповідає причинній діаграмі, побудованій на першому етапі. Потокова діаграма являє собою пов'язану стрілками сукупність позначень елементів та їх зв'язків (вхідних і вихідних сигналів через кожен із них), а також аналітичних співвідношень та табличних залежностей.

2 Даються (наводяться) аналітичні залежності між факторами (комбінаціями змінних).

3 Вказуються залежності (аналітичні вирази) форм, видів швидкостей та інших характеристик і властивостей зв'язків між змінними.

Аналіз моделі вимагає таких дій:

- виконання чисельних розрахунків моделі (звичайно на комп'ютері, як правило, за допомогою спеціальних алгоритмів і програм);

- порівняння результатів з уже відомими даними, які характеризують поведінку досліджуваної системи;

- виявлення параметрів, до зміни яких модель найбільш чутлива;

- аналізується варіювання (зміни) тих параметрів, які впливають на розв'язання поставленого питання (завдання), заради якого виконується моделювання;

- дається оцінка придатності моделі для розв'язання цього питання. Якщо модель недостатньо придатна, то можуть бути змінені її структура, фактори або змінні, які в ній враховані, або ж діапазони їх змін і т.д.

Після такої корекції моделі всі три її етапи побудови можуть бути повторені з метою досягнення більш задовільного результату. Таке послідовне удосконалення моделі повторюється до того часу, поки модель не буде визнана достатньо задовільним наближенням до реальної системи.

Цей метод має назву ітераційного (покрокового) наближення.

3.3 Дослідження системи методом моделювання

Дослідження за допомогою моделей зводяться до таких видів:

- дослідження структури системи (її уточнення);

- дослідження зв'язків між елементами структури (виявлення наявності зв’язків та їх впливу);

- дослідження зв'язків між системою (або її окремими елементами) із зовнішнім середовищем (тобто тих змін, які викликані цими зв'язками);

- дослідження окремих елементів системи як структурно-функціональних одиниць (тобто встановлення межі їх зміни та впливу);

- дослідження режимів роботи системи.

-

3.4 Моделювання наукових досліджень

Практично будь-яке дослідження являє собою процес, який починається з відчуттів та сприйняття навколишньої дійсності і закінчується формулюванням законів і теорій, які описують структуру, динаміку і розвиток досліджуваної системи. Порядок пізнавальних процедур може бути різноманітним, проте всяке дослідження містить у собі елементи, загальні для них усіх. Існує стандартна модель проведення наукового дослідження. Так, дослідження завжди починається із розуміння його мети і завдання. Подальші процедури включають низку вказівок для досягнення поставленої мети.

У природничих науках найбільш часто застосовують дві основні схеми наукового дослідження: одна спирається на метод дедукції, інша – на метод індукції.

Дедукція – це формулювання висновку логічним шляхом із декількох посилань. Дедуктивні розумові висновки описуються правилами і символами математичної логіки. Вона є формою мислення, засобом формування висновків від більш загального до менш загального, приватного, більш часткового. Тобто від наукової абстракції до конкретики. Дедуктивний шлях передбачає таку послідовність дій: формування мети та завдань; формування апріорної моделі системи та гіпотези; проведення експерименту; перевірку гіпотези та її уточнення у разі необхідності; теоретичні узагальнення, формулювання законів і теорій; прогноз стану системи; побудова моделі дослідження системи.

Індукція – це формулювання нового знання шляхом узагальнення приватних дослідів, ситуацій, випадків. Вважається, що індукція більше сприяє дослідженню невідомих галузей знання, виявленню нових закономірностей. Проте у чистому вигляді в наукових дослідженнях вона не використовується і не є засобом дослідження. Сам же апарат одержання знання значною мірою пов'язаний з інтуїцією, аналогією та прозрінням. Тобто підсвідомим шляхом формуються припущення, які потім оформлюються за правилами логіки. Індуктивний шлях дослідження складається з послідовних етапів: формування мети та завдання; одержання необхідної (достатньої) інформації та її упорядкування; емпіричні і теоретичні узагальнення, формулювання законів і теорій; прогноз; побудова моделі досліджуваної системи.

3.5 Прогностичне моделювання

Взагалі практично будь-яка модель за своєю суттю уже є прогностичною, тобто такою, за допомогою якої можна імітувати різні її стани залежно від зміни стану її окремих параметрів, елементів, блоків, зв'язків (внутрішніх чи зовнішніх), а також умов зовнішнього середовища.

Прогнозування екологічне – це віщування можливих змін стану або поведінки (впливу) системи, які викликані антропогенною діяльністю чи природними процесами.

Питання для самоконтролю

 

1 Визначити суть процедури імітації, її роль та особливості.

2 Назвати і проаналізувати характеристичні особливості екосистем та зазначити, що необхідно для задання системи.

3 Навести визначення моделі, визначити в ньому ключові слова, проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки, зробити висновки.

4 Дати визначення процесу моделювання, проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки та зробити висновки.

5 Перелічити складові принципової загальної схеми моделювання екологічного об'єкта, проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки та зробити висновки.

6 Назвати етапи процесу моделювання екосистеми (екооб'єкта), проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки, зробити висновки.

7 Назвати методи дослідження екооб'єкта за допомогою моделей, провести порівняльний аналіз та зробити висновки.

8 Назвати основні види досліджень, які виконуються за допомогою моделей, проаналізувати та зробити висновки.

9 Назвати етапи процесу моделювання екосистеми, дати характеристику 1-му етапу, проаналізувати та зробити висновки.

10 Назвати етапи процесу моделювання екосистеми, дати характеристику 2-му етапу, проаналізувати та зробити висновки.

11 Назвати етапи процесу моделювання екосистеми, дати характеристику 3-му етапу, проаналізувати та зробити висновки.

12 Описати метод ітераційного наближення, охарактеризувати його особливості, проаналізувати і зробити висновки.

13 Назвати та охарактеризувати параметри системи.

14 Що необхідно і достатньо вказати, щоб задати екосистему?

15 Яку роль відіграють моделі в накопиченні знань та досвіду?

16 Охарактеризувати процес імітації та вказати його роль у дослідженні та моделюванні екосистем.

17 Дати визначення поняття моделі, проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки, навести приклади і зробити висновки.

18 Визначити об’єкт моделювання в екології, навести приклади.

19 Дати визначення поняття моделі, вказати її призначення, функції, об’єкт, проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки та зробити висновки.

20 Дати визначення поняття процесу моделювання, проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки цього процесу та зробити висновки.

21 Перелічити чотири складові принципової загальної схеми моделювання екооб'єкта та проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки між ними.

22 Вказати три послідовні етапи процесу моделювання екосистем, проаналізувати логічні та причинно-наслідкові зв’язки й зробити висновки.

23 Назвати три послідовні етапи процесу моделювання екосистеми, дати характеристику кожному етапу та провести порівняльний аналіз.

24 Описати суть методу ітераційного (покрокового) наближення, охарактеризувати його особливості та проаналізувати.

25 Навести визначення поняття моделі, проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки та зробити висновки.

26 Дати визначення процесу моделювання, проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки та зробити висновки.

27 Визначити складові принципової загальної схеми моделювання екооб'єкта, проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки та зробити висновки.

28 Назвати послідовні етапи процесу моделювання екосистеми, проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки й зробити висновки.

29 Назвати методи дослідження (вивчення) об'єкта за допомогою моделей, провести порівняльний аналіз та зробити висновки.

30 Назвати основні види досліджень, які виконуються за допомогою моделей, провести короткий аналіз та зробити висновки.

31 Назвати етапи процесу моделювання екосистем, дати повну характеристику 1-му етапу, проаналізувати та зробити висновки.

32 Назвати етапи процесу моделювання екосистем, дати повну характеристику 2-му етапу, проаналізувати та зробити висновки.

33 Назвати етапи процесу моделювання екосистем, дати повну характеристику 3-му етапу, проаналізувати та зробити висновки.

34 Описати метод ітераційного (покрокового) наближення, охарактеризувати його особливість, проаналізувати та зробити висновки.

35 Навести визначення поняття моделі, визначити в ньому ключові слова, проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки та зробити висновки.

36 Дати визначення процесу моделювання, визначити в ньому ключові слова, проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки та зробити висновки.

37 Визначити складові принципової загальної схеми моделювання екооб'єкта, проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки та зробити висновки.

38 Назвати послідовні етапи процесу моделювання екосистеми (екооб'єкта), проаналізувати логічні та причинно-наслідкові зв’язки й зробити висновки.

39 Назвати методи дослідження (вивчення) екооб'єкта за допомогою моделей, провести короткий порівняльний аналіз та зробити висновки.

40 Назвати два основні види досліджень, які виконуються за допомогою моделей, провести короткий аналіз та зробити висновки.

41 Назвати три послідовні етапи процесу моделювання екосистеми, дати повну характеристику 1-му етапу, провести його аналіз та зробити висновки.

42 Назвати три послідовні етапи процесу моделювання екосистеми, дати повну характеристику 2-му етапу, провести його аналіз та зробити висновки.

43 Назвати три послідовні етапи процесу моделювання екосистеми, дати повну характеристику 3-му етапу, провести його аналіз та зробити висновки.

44 Описати метод ітераційного (покрокового) наближення, охарактеризувати його особливість, проаналізувати та зробити висновки.

 

 




Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 137 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.025 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав