Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница | Спросить на ВикиКак

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Яка ж бо справді, смішна наша доля! Бажаючи плакать, я смішу інших!

П.Гулак-Артемовський

Байка є одним із засобів пізнання житейських відносин, характеру людини, одним словом, всього, що стосується морального боку її життя.

О.Потебня

Байки Боровиковського всі більш-менш відповідають духу народу, сповнені гумору, жартівливості, дотепності і нерідко можуть служити правдивим зеркалом народних звичаїв.

А.Метлинський

Природжений гумор і уміння висловлюватися алегорично, що проймають усю натуру українця, а також в зв’язку з тим безліч приказок, прислів’їв і примовок, які ми знаходимо в народі, виразно свідчить про те, що українській вдачі зовсім не чужий, а навіть і дуже рідний той літературний жанр, котрий звичайно зветься байкою. Саме мова, багата синонімами, фігуральними образними виразами, здається, давала ще більшу змогу розвиватися цьому родові літератури.

Б.Грінченко

З 20-30-х рр. ХІХ ст. ... дійшла до нас і популярна в добу псевдокласицизму байка. Йшла вона двома шляхами: через літературу російську, що мала на той час цілу низку талановитих байкарів, і через літературу польську, де в ролі байкаря виступав ... Ігнатій Красіцький. Під впливом росіян писав І.Котляревський (переклав кілька Лафонтенових байок), а під впливом поляків – П.Гулак-Артемовський та Л.Боровиковський.

М.Зеров

Тема 4. Григорій Квітка-Основ’яненко[1] (1778 – 1843) – основоположник нової української прози

План

1. Життя і громадська діяльність Г.Квітки-Основ’яненка.

2. Боротьба Г.Квітки-Основ’яненка за становлення і розвиток нової української літератури та літературної мови.

3. Еклектизм світогляду та естетики Г.Квітки-Основ’яненка. Особливості творчого методу Г.Квітки-Основ’яненка.

4. Російськомовна проза Г.Квітки-Основ’яненка:

a) роман «Пан Халявский» (1839) як сімейна хроніка життя українського панства ХVІІІ ст.;

b) історичні повісті та нариси «Головатый», «История театра в Харькове», «Предание о Гаркуше», »Основание Харькова».

5. Бурлескно-реалістична проза письменника:

a) «Салдацький патрет» (1833) як своєрідна літературна декларація і художній твір;

b) оповідання «Мертвецький великдень» (1834): авторський задум і виховний характер твору;

c) повість «Конотопська відьма»(1833).

5. Сентиментально-реалістичні повісті Г.Квітки-Основ’яненка:

a) новаторство письменника у жанрі сентиментально-реалістичної повісті;

b) проблематика сентиментально-реалістичних повістей;

c) характер типізації в українських повістях Г.Квітки-Основ’яненки.

6. Розширення горизонтів української драматургії у творчості Г.Квітки-Основ’яненка:

a) дилогія «Шельменко-волостной писарь» (1829) і «Шельменко-денщик» (1835): проблема позитивного персонажа;

b) малоросійська опера «Сватання на Гончарівці» (1836), національні і жанрові особливості твору.

 

Тексти

Приезжий из столицы. Дворянские выборы. Шельменко-волостной писарь. Шельменко-денщик. Сватання на Гончарівці.

Супліка до пана іздателя. Маруся. Щира любов. Сердешна Оксана. Козир-дівка. Божі діти. Перекотиполе. Салдацький патрет. Мертвецький великдень. Конотопська відьма. От тобі й скарб. Купований розум. Пархімове снідання. Підбрехач.

Пан Халявский. Предание о Гаркуше.

 


Дата добавления: 2015-01-07; просмотров: 8 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2017 год. (0.009 сек.)