Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Висота розташування населених пунктів над рівнем моря

Читайте также:
  1. Вимоги безпеки щодо розташування та компонування виробничого обладнання
  2. Вимоги до змісту та розташування реквізитів
  3. Вимоги до розташування обладнання у залах.
  4. Вимоги щодо розташування технологічного обладнання та організації робочих місць
  5. Географічне розташування, національний релігійний склад населення та природно-ресурсний потенціал РФ.
  6. Географічне розташування, національний склад населення та природно-ресурсний потенціал.
  7. Географічне розташування, національний, релігійний склад населення та природно-ресурсний потенціал Латвійської Республіки.
  8. Географічне розташування, національний, релігійний склад населення та природно-ресурсний потенціал Литовської Республіки.
  9. Географічне розташування, національний, релігійний склад населення та природно-ресурсний потенціал Республіки Білорусь.
№ п.п. Населений пункт Висота над рівнем моря, м
1. Вінниця  
2. Дніпропетровськ  
3. Донецьк  
4. Житомир  
5. Запоріжжя  
6. Івано-Франківськ  
7. КИЇВ  
8. Кіровоград  
9. Луганськ  
10. Луцьк  
11. Львів  
12. Миколаїв  
13. Одеса  
14. Полтава  
15. Рівне  
16. Севастополь  
17. Сімферополь  
18. Суми  
19. Тернопіль  
20. Ужгород  
21. Харків  
22. Херсон  
23. Хмельницький  
24. Черкаси  
25. Чернівці  
26. Чернігів  
27. Буковель  
28. Яремча  
29. Яблуниця  
30. Козаківка  
31. Вороненко  
32. Східниця  

 

 

2.1.РОЗРАХУНОК ВИТРАТ ПАЛЬНОГОНА АВТОМОБІЛЯХ ТА АГРЕГАТАХ

 

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ ВИТРАТ ПАЛЬНОГО НА ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБАХ ПІДРОЗДІЛІВ МНС

 

Згідно завдання вибираємо дані для розрахунків з таблиць 2.1, 2.2, 2.3, 2.4. Підчас проведення розрахунків використаного пального необхідно враховувати наступні коригуючі коефіцієнти:

1. Норми витрат палива підвищуються у таких випадках:

Робота в зимових умовах — у залежності від фактичної температури повітря:

від 0°C (включно) та до -5°C включно - до 2%;

нижче ніж -5°C та до -10°C включно - до 4%;

нижче ніж -10°C та до -15°C включно - до 6%;

нижче ніж -15°C та до -20°C включно - до 8%;

нижче ніж -20°C та до -25°C включно - до 10%;

нижче ніж -25°C - до 12%.

2. Робота в гірській місцевості при висоті над рівнем моря:

від 300 до 800 метрів - до 5 %;

від 801 до 2000 метрів - до 10 %;

від 2001 до 3000 метрів - до 15 %;

вище ніж 3001 метр - до 20 %.

3. Робота на дорогах зі складним планом (наявність в середньому на 1 км шляху більше п’яти заокруглень радіусом менше 40 м, тобто на 100 км шляху не менше 501 повороту) — до 10%. Цей коефіцієнт не застосовується під час роботи в умовах міста. (Пункт 3.1.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту N 99 від 16.02.2004)

 

4. Робота в умовах міста:

· в межах міст, а також поселеннях міського типу та інших населених пунктах за наявності в них регульованих перехресть (світлофорів) - до 5%;

· в межах міст Алчевськ, Біла Церква, Бровари, Вінниця, Горлівка, Дніпродзержинськ, Євпаторія, Єнакієве, Житомир, Івано-Франківськ, Кам'янець-Подільський, Керч, Кіровоград, Краматорськ, Кременчук, Кривий Ріг, Лисичанськ, Луганськ, Луцьк, Макіївка, Маріуполь, Мелітополь, Миколаїв, Нікополь, Павлоград, Полтава, Рівне, Севастополь, Сєверодонецьк, Сімферополь, Слов'янськ, Суми, Тернопіль, Ужгород, Херсон, Хмельницький, Черкаси, Чернігів, Чернівці, Ялта - до 10%;

· в межах міст Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Київ, Львів, Одеса, Харків - до 15%.

5. Робота в кар'єрах, їзда по полях, на лісових чи степових ділянках, по пересіченій місцевості тощо (поза межами доріг загального користування) у важких шляхових умовах - до 20% та в надважких шляхових умовах в період сезонного бездоріжжя, снігових чи піщаних заметів, сильного снігопаду та ожеледиці, паводків та інших стихійних лих, що потребують понижених швидкостей (до 20 км/год.) - до 50%.

 

6. Робота в надважких шляхових умовах у період сезонного бездоріжжя, снігових чи піщаних заметів, паводках та ін. стихійних лихах — до 35%.

Примітка. Коригуючі коефіцієнти 4, 5, 6 застосовувати одночасно заборонено.

 

7. Для автомобілів, що експлуатуються:

більше 5 років із загальним пробігом понад 100 тис. км - до 3%;

більше 8 років або із загальним пробігом понад 150 тис. км - до 5%;

більше 11 років або із загальним пробігом понад 250 тис. км - до 7%;

більше 14 років або із загальним пробігом понад 400 тис. км - до 9%.

 

8. Погодинна робота вантажних автомобілів (крім самоскидів) та вантажопасажирських або їх постійна робота як технологічного транспорту чи вантажних таксомоторів — до 10%.

 

9. Під час навчальної їзди:

на дорогах загального користування в межах міста - до 20%;

на дорогах загального користування поза межами міста - до 5%;

на спеціально відведених майданчиках, у разі маневрування із пониженими швидкостями, частих зупинок, руху заднім ходом - до 40%.

 

В розрахунках приймати базову лінійну норму витрати палива, норму витрати палива на транспортну роботу,норму витрати палива при роботі з обладнанням та без обладнання, з наказу Міністерства транспорту N 43 від 10.02.98 м. Київ Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті (Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства транспорту N 893 від 17.12.2002 N 99 від 16.02.2004 Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 973 від 05.08.2008, та Наказом Міністерства інфраструктури № 36 від 24.01.2012 (1186/95)).

 

ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ ВИТРАТИ ПАЛЬНОГО

 

2.1.1. Визначити витрати пального згідно норм та заповнити експлуатаційну картку. м. Львів. Автомобіль 1993 року випуску. Пора року – зима, температура повітря – -10оС. При прийомі і здачі чергування автомобіль працював 3 хв. Пробіг АЦ-40(131)137А за добу склав 35 км. З них:

- з 10.00 до 12.00 автомобіль виїхав на заняття і працював з насосом – 10 хв., без насосу 15 хв., пройдений шлях на заняття по сухій дорозі становить – 10 км.

- з 15.20 до 17.30 автомобіль виїхав на пожежу де працював з насосом 50 хв., без насосу 20 хв., пройдений шлях по сухій дорозі становив 15 км та по засніженій дорозі – 10 км.

 

Вихідні дані:

- базова лінійна норма витрати пального для пожежного автомобіля АЦ-40(131)137А становить Hs = 51,5 л/100 км (Наказ Міністерства транспорту N 43 від 10.02.98 м. Київ Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті (Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства транспорту N 893 від 17.12.2002 N 99 від 16.02.2004 Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 973 від 05.08.2008));

- надбавка за роботу в умовах міста з населенням від 0,5 до1,0 млн.чол. – К1 = 8 %;

- надбавка за експлуатацію більше 8 років – К2 = 4 %;

- надбавка за роботу в зимових умовах від -10 град.C до -20 град.C – К3 = 5 %;

- надбавка за роботу в надважких шляхових умовах у період сніговихзаметів – К4 = 30 %;

 

При роботі з обладнанням:

- надбавка за роботу в зимових умовах – К5 = 5 %;

- надбавка за експлуатацію більше 8 років – К6 = 4 %;

 

Нормативна витрата пального складає:

Qн = 0,01·Hs·S·(1+0,01·КЕ)+Ноб·Тоб· (1+0,01· КЕc)+Нбез об·Тбез об;

де: Hs – 51,5 л/100км;

S – 35 км;

Ноб – 21 л/год(Наказ Міністерства транспорту N 43 від 10.02.98 м. Київ Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті (Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства транспорту N 893 від 17.12.2002 N 99 від 16.02.2004 Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 973 від 05.08.2008));

Тоб – 62 хв=1,03 год;

КЕ – К1234%;

КЕc –К56%

Нбез об – 2,574 л/год(Наказ Міністерства транспорту N 43 від 10.02.98 м. Київ Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті (Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства транспорту N 893 від 17.12.2002 N 99 від 16.02.2004 Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 973 від 05.08.2008));

Тбез об – 38 хв=0,63 год.

 

Підставляємо значення і отримуємо:

Qн = 0,01· 51,5· 35· (1+0,01· 47)+21· 1,03·(1+0,01·9)+2,574· 0,63=51,693л.

 

2.1.2. З дорожнього листа установлено, що бортовий автомобіль КамАЗ-5320 з причепом ГКБ-8350 виконав 6413 т-км транспортної роботи в умовах зими при температурі -10 град.C по гірських шляхах на висоті 1501-2000 метрів і здійснив загальний пробіг 475 км.

Вихідні дані:

- базова лінійна норма витрати палива для бортовогоавтомобіля КамАЗ-5320 - Hs = 25,0 л/100 км;

- норма витрати дизельного палива на транспортну роботу - Hw = 1,3 л/100 т-км;

- надбавки на роботу в зимовий період К1 = 5%, на роботу вгірських умовах на висоті від 1501 до 2000 метрів над рівнем моряК2 = 10%;

- маса спорядженого причепа ГКБ-8350 Gпр = 3,5 тонни.

 

Лінійна норма витрати палива на пробіг автопоїзда в складі автомобіля КамАЗ-5320 з причепом ГКБ-8350 складає:

Hsan = Hs + Hw х Gпр = 25 + 1,3 х 3,5 = 29,55 л/100 км.

 

Нормативна витрата палива складає:

Qн = 0,01 х (Hsan х S + Hw х W)х(1 + 0,01 х КЕ) = 0,01 х (29,55 х 475 + 1,3 х 6413) х (1 + 0,01 х 15) = 257,3 л.

 

2.1.3. З дорожнього листа встановлено, що автомобіль-тягач МАЗ-5429 з напівпричепом МАЗ-5205А виконав 9520 т-км транспортної роботи в зимових умовах при температурі — 20 град.C, пройшовши при цьому 595 км за межами міської зони по дорозі з асфальтобетонним покриттям.

Вихідні дані:

- базова лінійна норма витрати палива на пробіг для тягачаМАЗ-5429 складає Hs = 23,0 л/100 км;

- норма витрати дизельного палива на транспортну роботускладає Hw = 1,3 л/100 т-км;

- маса спорядженого напівпричепа МАЗ-5205А Gпр = 5,7 тонни;

- надбавка за роботу в зимових умовах К1 = 10% (зарозпорядженням керівника підприємства), зниження у зв'язку зпереміщенням автопоїзда за межами приміської зони по дорозі засфальтобетонним покриттям К2 = -15%.

 

Лінійна норма витрат палива на пробіг автопоїзда в складі тягача МАЗ-5429 з напівпричепом МАЗ-5205А складає:

Hsa = Hs + Hw х Gпр = 23 + 1,3 х 5,7 = 30,41 л/100 км.

 

Нормативна витрата палива складає:

Qн = 0,01 х (Hsa х S + Hw х W) х (1 + 0,01 х КЕ) = 0,01 х (30,41 х 595 + 1,3 х 9520) х (1 + 0,01 х (10 - 15)) = 289,5 л.

 

2.2. ОБЛІК ТА ПОРЯДОК СПИСАННЯ ПАЛЬНОГО

ЗАПОВНЕННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ КАРТКИ НА АВТОМОБІЛІ В ПІДРОЗДІЛІ ЗА МІСЯЦІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

На підставі проведених розрахунків витрат пального на автомобілі згідно завдання, необхідно заповнити експлуатаційну картку (оперативні транспортні засоби) або дорожнього листа (господарсько-допоміжні транспортні засоби). Заповнення даних документів приймати на протязі цілого місяця з фіксацією щоденного прийому та здачі чергування та з умовними виїздами за межі підрозділу(адреса виїзду).

Дорожній лист на виїзд ТЗ транспортної групи виписується старшим водієм (старшим механіком, начальником КТП) і є документом суворої звітності. Підставою для видачі дорожнього листа є наряд на вихід техніки, який оформляється в територіальних та місцевих органах управління та затверджується на передодні начальником підрозділу. Наряд на вихід техніки складається відповідно до поданих напередодні заявок (рапортів). Наряди та заявки (рапорти) на вихід техніки реєструються в журналі обліку заявок та нарядів на використання ТЗ та зберігаються протягом календарного року. Знищення нарядів та заявок проводиться в третьому місяці наступного за звітним роком кварталу.

Дозвіл на виїзд ТЗ, який не був включений в наряд, видається начальником територіального та місцевого органу управління, з відповідною відміткою в дорожньому листі. Чергові засоби включаються в наряд автоматично і вписуються в нього окремою групою.

Дорожній лист підписується начальником місцевого підрозділу, а для аварійно-рятувальних загонів, технічних підрозділів – начальником управління (відділу, відділення, сектору) матеріально-технічного забезпечення загону (підрозділу), затверджується печаткою і є розпорядженням водієві на виконання завдання. Використання дорожніх листів іншої форми забороняється.

Видані дорожні листи повинні мати відбиток штампів або печаток підрозділів і є первинними документами обліку експлуатації ТЗ.

Бланки дорожніх листів виготовляються типографським способом з обліковими серією та номером і зберігаються як документи суворої звітності.

Дорожній лист видається водієві на одну добу, а у разі відрядження – на весь період відрядження під особистий підпис у журналах видачі-повернення дорожніх листів. Перед виходом ТЗ з підрозділу (автопарку) старший водій (начальник КТП) повинен зробити відмітку про технічний стан ТЗ, а черговий диспетчер (черговий парку) – відмітку в журналі обліку виїзду та повернення ТЗ про дату та час виходу ТЗ на лінію і показники спідометра (початкові) перед виходом ТЗ.

Після повернення ТЗ в підрозділ черговий диспетчер повинен зробити відмітку в журналі обліку виїзду та повернення ТЗ про час повернення ТЗ та показники спідометра після повернення ТЗ (кінцеві), а старший водій – про технічний стан ТЗ.

У випадку втрати дорожнього листа проводиться службове розслідування. Замість втраченого виписується новий дорожній лист, в якому відновлюються всі відомості про ТЗ і його роботу.

Зіпсовані бланки дорожніх листів зберігаються разом з використаними бланками. Не допускаються виправлення у дорожніх листах (у випадку виправлень бланк листа вважається зіпсованим).

Після виконання завдання повністю заповнений дорожній лист водій здає старшому водієві (начальнику КТП), який перевіряє правильність заповнення і робить відмітку в журналі про час повернення ТЗ і дорожнього листа. У випадку відсутності старшого водія дорожній лист здається начальнику (заступнику начальника) підрозділу або начальнику чергового караулу (зміни).




Дата добавления: 2015-01-07; просмотров: 54 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.014 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав