Читайте также:
|
|
1. Скарги пацієнтки на задишку при незначних фізичних навантаженнях, а також у стані спокою, біль у ділянці верхівки серця і за грудиною, періодичні серцебиття та відчуття перебоїв в серці, набряки ніг, позитивний ефект застосування серцево-су- динних препаратів в лікуванні недуги дають підставу вважати, що в клінічній картині хвороби провідним є захворювання серцево-судинної системи. Супутнім є захворювання нервової системи. Про це свідчать скарги хворої на головний біль, запаморочення, порушення сну, надмірна збудливість, нервовість.
Вірогідно, що перебіг основного захворювання ускладнився недостатністю кровообігу. Про це свідчать скарги хворої на задишку, набряклість нижніх кінцівок, напади задухи, що супроводжуються кашлем з виділенням пінистого харкотиння, іноді рожевого кольору.
2. Зважаючи на тривалість захворювання, яке становить понад 4 роки, особливості його перебігу, який проявляється періодичними змінами загострень і ремісій, слід зробити висновок, що перебіг захворювання тривалий (хронічний).
Найімовірніша причина виникнення захворювання — простудні та виробничі чинники, зокрема, тривалий, багаторічний контакт пацієнтки з токсичними речовинами виробничого походження (свинець, сірчана кислота, толуол). Певну роль у виникненні недуги відіграють генетичні фактори, перенесені захворювання, порушення у дотриманні вимог здорового способу життя. Про це свідчать дані анамнезу, згідно з якими батько і мати хворої страждали на серцево-судинні хвороби. Певне значення мають такі фактори ризику, як перенесені пацієнткою захворювання — простудні хвороби, вірусний гепатит, численні порушення нею режиму праці і відпочинку.
Об’єктивне фізичне (фізикальне) обстеження
Дані об’єктивного фізичного обстеження визначаються і описуються в історії хвороби у такій послідовності:
І. Загальний огляд хворого
(Inspectio aegroti generalis):
загальний стан хворого (status praesens objectivus): задовільний (aegrotus morbo facili), середньої тяжкості (aegrotus ingra- vescens), тяжкий (aegrotus morbo gravis), надто тяжкий (aegrotus gravissimus), атональний;
свідомість (sensorium): ясна, втрачена, порушена (ступор, со- пор, кома, галюцинації, марення);
положення в ліжку (decubitus aegroti): активне, пасивне, вимушене (інші варіанти: активно-вимушене, пасивно-вимушене, тощо);
загальний вигляд хворого (habitus): відповідає або ні зовнішній вигляд пацієнта своєму вікові (виглядає старшим, молодшим, відповідний календарному віку);
статура тулуба (statura hominis; syn. temperatio aegroti): иор- мостенічна, астенічна, гіперстенічна;
хода (ingressus): без особливостей, швидка, сповільнена, атак- тична, спастична, паретична; інші різновиди;
постава (positio corporis): пряма, сутула, гордовита;
голос (vox): звичайний, гучний, тихий, сиплий, хриплий, гугнявий;
шкіра (cutis): (огляд доповнюють даними анамнезу та пальпації):
-колір: тілесний, блідий, червоний, ціанотичний, землистий, бронзовий, жовтушннй, мармуровий; гіперпігментації, депігментації;
-температура тіла на до тик: звичайна, шкіра холодна, гаряча (огляд доповнюють пальпацією);
-тургор: задовільний, знижений, підвищений (огляд доповнюється пальпацією);
-злущування: локалізація, вираженість, давність виникнення, причини появи (огляд доповнюється даними анамнезу);
-зовнішні прояви судинних змін: телеангіекта- зії, флебектазії, судинні «зірочки» (локалізація, вираженість);
-вологість: без особливостей, підвищена, знижена;
-рубці: посттравматичні, післяопераційні (величина, локалізація);
-трофічні зміни: виразки, пролежні (локалізація, величина, особливості поверхні);
-поверхневі пухли н и: локалізація, величина, болісність; зв’язок із шкірою, підшкірною клітковиною (ізольовані, злиті із шкірою і підшкірною клітковиною);
підшкірно-жировий прошарок: ступінь розвитку помірний, недостатній, надмірний (вказати товщину підшкірної складки у ділянці підребер’я в см), локальні прояви надмірного, або недостатнього розвитку підшкірно-жирової клітковини;
набряки (огляд доповнюється пальпацією): локалізація (гомілки, поперек, асцит, анасарка), вираженість (помірні, різко виражені, пастозність);
лімфатичний аппарат (огляд доповнюється пальпацією): визначається стан потиличних (валик Корицького), завушних, підщелепних, шийних, надключичних, підключичних, пахвових, ліктьових, пахових, підколінних лімфатичних вузлів (форма, розміри, рухомість, болісність, співвідношення з навколишніми тканинами);
молочні залози (огляд доповнюють пальпацією): консистенція, наявність вузлів, болісність;
периферійні вени (огляд доповнюють пальпацією і аускультацією): на шиї, навколо пупка, на нижніх кінцівках, в інших ділянках.
Дата добавления: 2015-01-07; просмотров: 35 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |