Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Порожнина рота. Язик:величина (звичайний, збільшений), колір (блідороже- вий, малиновий, жовтий, яскраво-червоний, темнобрунатний)

Читайте также:
  1. Носова порожнина
  2. Порожнина рота

 

Язик: величина (звичайний, збільшений), колір (блідороже- вий, малиновий, жовтий, яскраво-червоний, темнобрунатний), на­явність тріщин, вологість (помірна, знижена, підвищена, значна слинотеча — гіперсалівація), вираженість сосочків (гіпертрофова- ні, атрофічні, без особливостей), нашарування (розповсюдженість, вираженість, колір), наявність тріщин і виразок на язиці, «геогра­фічний» язик, відбитки зубів по краях язика, «гантерівський» глосит.

зуби: здорові, відсутні (повністю, частково), уражені каріє­сом, зубні протези, колір поверхні зубів; ясна—без особливостей, кровоточиві, розпушені.

м’яке та тверде піднебіння: колір (звичайний, жовтий), наяв­ність висипок; слизова оболонка: волога чи суха;

слизова оболонка рота: блідорожева, синюшна, яскраво-черво­на, бліда, наявність висипок, крововиливів;

мигдалики: величина, колір, розпущеність, наявність нашару­вань (нальоту), гнійних пробок, лакун;

запах із рота: без особливостей, сечовий, фруктовий (запах ацетону), гнилісний, смердючий, затхлий, бродильний);

губи і навколоротові ділянки: губи рожево-червоні, бліді, си­нюшні, наявність вродженої розщелини верхньої губи («заяча гу­ба»), тріщини або ерозії в куточках рота («заїди»).

 

Живіт

 

Дослідження живота проводять у послідовності, визначеній Київською терапевтичною школою,— огляд, поверхнева (орієнтов­на) пальпація, глибока ковзна методична пальпація за методом В.П. Образцова—М.Д. Стражеска, перкусія, аускультація; окремо проводиться дослідження живота в горизонтальному та вертикаль­ному положеннях хворого.

1.Огляд: послідовно проводять у горизонтальному (горілиць) та у вертикальному положеннях пацієнта, оголеному до тазової частини тулуба. Визначають такі дані:

а) форма живота: звичайної конфігурації, відвислий, випну­тий, втягнутий, «жаб’ячий»; зміна форми живота в стоячому положенні: збільшення відвислості, випнутості усієї черевної стій­ки, або окремих її ділянок;

б) симетричність: обидві половини симетричні, несиметричні, наявність локальних асиметрій, випинань, втягувань;

в) пупок: випнутий, втягнутий, наявність грижових випинань;

г) участь в акті дихання: активна, малопомітна, не бере участі;

д) шкірні покриви: колір, гіперпігментації, депігментації, ха­рактер рослинності, рубці, наявність на шкірі смуг або пігментних плям внаслідок тривалих розчухувань або застосування грілок, смуги вагітності, висипи, розширення судин — флебектазії, теле- ангіектазії, «голова медузи», «судинні зірочки», грижові випи­нання, характер оволосіння, видима перистальтика, пульсації в енігастральній ділянці, особливості шкірних покривів у вертикаль­ному і горизонтальному положеннях пацієнта;

є) розміри живота натще (здійснюють за допомогою сантимет­рової стрічки): окружність на рівні пупка у горизонтальному та вертикальному положеннях пацієнта, вимірюють окружність також на рівні нижніх країв ребрових дуг; зрештою, визначають відстань між пупком і лобком.

2.Поверхнева (орієнтовна) пальпація.

Згідно з методичними принципами, визначеними терапевтич­ною школою В.П. Образцова, поверхневу пальпацію проводять проти руху годинникової стрілки у такій послідовності: ліва здух­винна (клубова) ділянка, лівий фланк (ліва бічна ділянка жи­вота), ліва підреброва ділянка (підребер’я), надчеревна ділянка (епігастрій), права підреброва ділянка, правий фланк (права бічна ділянка живота), права здухвинна ділянка, лобкова ділян­ка. При пальпації здухвинних ділянок в сферу пальпаторного об­стеження залучаються також і пахвові ділянки. Навколопупкову ділянку живота прощупують таким чином спочатку по зовнішній (велике коло) окружності, а потім по внутрішній окружності (по малому колу) радіальним спрямуванням пальпуючої кисті до діля­нок попередньої пальпації. За наявності різкої болючості в правій ділянці живота поверхневу пальпацію розпочинають з першої, правіше розташованої ділянки і закінчують ділянкою максималь­ної локалізації болю.

Таку пальпацію проводять послідовно за периферійним, а по­тім — центральним (навколопупковнм) колами живота.

Визначають такі особливості: болісність, резистентність перед­ньої черевної стінки, тонус м’язів. Виявляють ознаки подразнення очеревини (симптом Щоткіна-Блюмберга), перкуторної болісності в епігастрії (симптом Менделя), грижові кільця (локалізація, ве­личина, болісність), поверхнево розташовані пухлини, локальні ущільнення, калові завали (зсуЬаІа), розходження прямих м’язів живота, зони шкірної гіперестезії (зони Захар’їна — Геда), болючі ділянки на поверхні живота.Виявлені дані описують із зазначен­ням відповідних топографічних ділянок живота.

3.Глибока ковзна методична (топографічна) пальпація за




Дата добавления: 2015-01-07; просмотров: 33 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав