Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ТЕМИ №3.

Читайте также:
  1. II. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ, ВИВЧЕННЯ НОВОГО
  2. IV. Вивчення нового матеріалу.
  3. V. СПИСОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ ПИТАНЬ З КУРСУ “ФІЛОСОФІЯ”.
  4. VI. Вивчення нового матеріалу.
  5. VII. Перелік питань для підготовки студентів до підсумкових модульних контролей
  6. Вивчення літературних джерел та оформлення списку використаних джерел
  7. Вивчення нового матеріалу
  8. Вивчення нового матеріалу
  9. Вивчення патології рухів
  10. Вивчення показників роботи і організації бухгалтерського обліку підприємства

Як відомо із загальної теорії держави і права, джерелами права в Україні визнаються правовий звичай, нормативно-правовий договір та нормативно-правовий акт. За нинішніх умов правовий звичай у нашій державі не має широкого поширення і для регулювання суспільних відносин застосовується рідко. Що ж до права соціального забезпечення, то як самостійне джерело цієї галузі він практично не застосовується.

На практичних заняттях студентам слід запам’ятати, що джерелами права соціального забезпечення є нормативно-правові акти та акти договірного характеру, які ухвалюються компетентними державними та іншими уповноваженими органами з метою врегулювання соціально-забезпечувальних відносин.

При висвітленні питання щодо класифікації джерел права соціального забезпечення, слід усвідомити, джерела права соціального забезпечення класифікуються за різними критеріями:

1. юридична природа норм, що містяться в актах:

а) акти договірного характеру – джерела, норми яких є результатом договірного право встановлення, тобто прийняті за угодою двох чи більше осіб і спрямовані на врегулювання відносин учасників, які уповноважили цих осіб на підписання договору. Систему договорів – джерел права соціального забезпечення України становлять:

– міжнародні договори (міжнародно-правові акти), які уклала, до яких приєдналася чи щодо яких у порядку правонаступництва підтвердила свої повноваження Україна. Виходячи з особливостей нормативно-правових угод, укладених на міжнародному рівні, їх можна поділити на два види:

● міжнародні договори – виражена певним чином угода між двома або кількома державами чи іншими суб’єктами міжнародного права щодо встановлення, виконання, зміни або припинення їх взаємних прав і обов’язків;

● міжнародно-правові акти з прав людини – міжнародні угоди, які поширюють свою дію на територію відповідної держави, яка бере на себе зобов’язання дотримуватися певних норм права стосовно своїх громадян після ратифікації їх держаними уповноваженими органами.

– договори, укладені в сфері соціального партнерства як результат колективних переговорів. Це договори, що крім регулювання трудових відносин, містять положення, які стосуються соціального забезпечення. До них належать колективні договори та угоди. Це специфічний вид угод (договорів), що укладаються між профспілками (їх об’єднаннями) як представниками інтересів найманих працівників та роботодавцями або їх представниками відповідно до Закону України «Про колективні договори та угоди» від 1 липня 1993 року з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин та узгодження інтересів сторін, та можуть містити норми, які надають працівникам додаткові, порівняно з централізованим законодавством, пільги і переваги у сфері соціального захисту.

Залежно від рівня соціально-партнерських відносин існують генеральна, галузеві, регіональні та локальні угоди, які регулюють виробничі, трудові та соціально-економічні відносини.

2. за юридичною силою:

а) закони як акти вищої юридичної сили з огляду на їх значимість та місце у системі законодавства соціального забезпечення:

● конституційні (основні) – це Конституція України та закони, що безпосередньо випливають з Конституції.

Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року, проголосила Україну соціальною державою і серед інших прав закріпила основні права людини і громадянина у соціальній сфері.

● звичайні (поточні) – всі інші чинні в державі закони.

б) підзаконні нормативно-правові акти – ухвалюються компетентними органами на підставі закону та спрямовані на його виконання (укази Президента України; постанови Кабінету Міністрів України; інструкції, положення, розпорядження міністерств та відомств України; нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування).

3. залежно від підгалузей та правових інститутів:

а) загальне законодавство;

б) нормативно-правові акти, що регулюють:

● організаційно-правові основи соціального страхування;

● пенсійне забезпечення;

● систему допомог;

● соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

● соціальний захист інвалідів;

● соціальний захист ветеранів війни та праці;

● соціальний захист жертв політичних репресій.

4. за суб’єктами ухвалення:

а) акти, що видаються органами держави;

б) акти, що видаються недержавними органами, яким делеговано право ухвалювати такі акти (акти страхових фондів).

5. за сферою дії:

а) загальнодержавні;

б) локальні.

6. за ступенем загальності правових норм:

а) загальні;

б) спеціальні.

Для відповіді на кожне запитання практичного заняття вказаної теми студенти повинні давати загальну характеристику джерел права соціального забезпечення: «Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» вiд 14.01.1998 № 16/98-ВР; Законів України: «Про загальнообов’язкове держане пенсійне страхування» від 9 липня 2003р., «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та ociб рядового i начальницького складу органів внутрішніх справ» від 9 квітня 1992р., «Про статус i соціальний захист oci6, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» вiд 28.02.1991 № 796-XII., «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» вiд 21.03.1991 № 875-XII, «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вiд 22.10.1993 № 3551-XII, «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 № 2811-XII, «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» вiд 01.06.2000 № 1768-III, «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24.03.1998 № 203/98-ВР, «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» вiд 02.06.2005 № 2623-IV та інші.

 

Джерела, рекомендовані до заняття:

1. Андріїв В.М. Соціальне страхування: історія проблеми // Соціальний захист. – 1999. – № 3.

2. Бурах В. До питання про джерела права соціального забезпечення // Вісник Львівського національного університету. Серія юридична.-№38.-С.362-369.

3. Зайкин А.Д. Советское право социального обеспечения. – М.: "МГУ", 1982.

4. Право социального обеспечения: Учебник.-2-е издание, перераб. и дополн. / Под ред. К.Н. Гусова.- М.: ООО «ТК Велби», 2002.-328с.

5. Сирота И.М. Право социального обеспечения в Украине. – Харьков: "Одиссей", 2001.-с. 38-53.

6. Сташків Б.І. Міжнародно-правові акти як джерела права соціального забезпечення. / Держава і право: зб. Наукових праць. Юридичні і політичні науки.-Вип.23.-К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2004.-С.337=344.

 




Дата добавления: 2015-01-07; просмотров: 36 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав