Читайте также:
|
Через кілька століть машинна техніка перейшла в якісно іншу стадію свого розвитку. Ця стадія характеризується рядом істотних ознак, що дозволяють, як нам здається, виділити її в якості окремого історичного етапу у розвитку техніки взагалі, який можна було б назвати інформаційною технікою.
Серед всіх істотних ознак інформаційної техніки як нового етапу в історичному розвитку техніки, який почав складатися приблизно з середини XX століття, перш за все, необхідно виділити наступне. По-перше, при інформаційній техніці не тільки м'язова сила людини, але і його інтелектуальні здібності замінюються природними силами, зв'язками і процесами. Саме дана обставина стає найпотужнішим чинником подальшого прискореного розвитку сучасної науково-технічної революції. І справді, досягнуті за останні 50 років феноменальні успіхи в створенні та практичному використанні штучного інтелекту не тільки дозволили підняти техніку на небувалу раніше висоту, але і відкрили практично безмежні можливості для подальшого прискореного технічного прогресу.
По-друге, виходячи зі сказаного, можна вважати, що на інформаційному етапі свого історичного розвитку техніка ще в набагато більшому ступені стає «органом людського мозку» і «упредметненою силою знання» (К. Маркс). Це, зокрема, знаходить своє вираження і підтвердження в перетворенні знання (як технічного, так і наукового) в безпосередню продуктивну силу суспільства і формуванні, таким чином, «Великої науки» як синтезу науки, техніки і самого виробництва.
По-третє, в безпосередньому зв'язку з цим стоїть і така ознака інформаційної техніки, як зростаюча залученість техніки і науки в економічний обіг, їх підсилююча комерціалізація. Дана обставина, безумовно, створює додаткові і по суті непереборні (без зміни існуючої системи господарювання) труднощі на шляху підпорядкування сучасного науково-технічного прогресу інтересам усього суспільства, людства в цілому.
По-четверте, інформаційна техніка відрізняється більш глибокою диференціацією інженерної діяльності, в структурі якої досить чітко позначаються межі між такими його елементами, як винахід, проектування і конструювання. Кожен з цих елементів перетворюється у відносно автономну сферу технічної діяльності. І тут справа не тільки в простому поділі функцій або праці між самими інженерами, але і в тому, що деякі аспекти або функції проектування, конструювання і навіть власне винахідницької діяльності «передовіряють» комп'ютерам, тобто їх виконання переходить від людини до машини.
По-п'яте, участь і роль людини в безпосередньому технологічно-виробничому процесі (і особливо, потреба в її виконавчих в даному процесі функціях) вкрай мінімізуються, що спричинить за собою такі серйозні наслідки, як:
– вкрай вузьку спеціалізацію зайнятої в техніці і у виробництві людини, а, отже, і її односторонній інтелектуально-духовний розвиток;
– перетворення безпосереднього виконавця (професійного робочого) в незначну частку машинного механізму, по відношенню до якого він ще в більшій мірі відчуває себе простим додатком («гвинтиком») і, таким чином, сильніше відчуває свою рабську залежність від техніки як важливий аспект свого відчуження загалом;
– суттєве поповнення рядів безробітних, що, безсумнівно, загострює соціальну ситуацію і помітно посилює соціальну напруженість і ще більше посилює відчуження людської особистості в сучасному суспільстві.
По-шосте, інформаційна техніка ще більше і гостріше виявляє негативні сторони науково-технічного прогресу. Справа в тому, що темпи розвитку техніки на сучасному етапі її існування настільки прискорюються, що спрямованість, а, отже, і наслідки цього розвитку найчастіше стають непередбачуваними. У зв'язку з цим сучасний науково-технічний прогрес набуває в цілому більш загрозливого характеру по відношенню до людини і взагалі до існування життя на нашій планеті.
Слід зауважити, що науково-технічний прогрес на сучасному інформаційному етапі свого розвитку вже призвів до таких серйозних і масштабних наслідків, що загрожують негативним змінам середовища проживання людини (забруднення середовища, непоправному виснаження природних ресурсів і т.д.), які не йдуть ні в яке порівняння з сумарним негативним впливом на дане середовище, наданим людською діяльністю протягом усіх попередніх етапів розвитку техніки. І дійсно, ставлення людини до природи ніколи не було таким хижацьким, а отже, і настільки згубним, яким воно стало на етапі інформаційної техніки. В світлі цих фактів можна з усією визначеністю і відповідальністю заявити, що якщо людство сьогодні не знайде в собі мужності кардинальним чином змінити умови свого існування і взяти під жорсткий контроль свій подальший науково-технічний розвиток, то її, як і все живе на нашій планеті, чекає неминуча загибель.
Примітки:
1. Нуаре Л. Орудие труда и его значение в истории развития человечества. Киев, 1925.
2. Мелещенко Ю. С. Техника и закономерности её развития. Л., 1970.
3. Бэкон Ф. Великое восстановление наук // Бэкон Ф. Соч.: В 2 т. Т. 1. М., 1971.
4. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. – Т. 20. – С. 564 – 565.
Дата добавления: 2015-01-07; просмотров: 42 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |