Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница | Спросить на ВикиКак

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Ці принципи складають систему дидактичних принципів.

Читайте также:
  1. A) Закрытую систему
  2. n6. Перевод чисел из восьмеричной и шестнадцатеричной систем счисления в двоичную систему счисления.
  3. А. Чижевский создал уникальную систему космической биологии.
  4. Антикорупційні принципи
  5. Біологічні принципи боротьби з трансмісійними та природно осередкованими захворювання. Воші
  6. Богословсько - юридичні принципи
  7. В основі здорового способу життя лежать соціальні і біологічні принципи.
  8. В систему муниципально-правового регулирования включены следующие элементы.
  9. ВВЕДЕНИЕ В ИНТЕГРИРОВАННУЮ СИСТЕМУ МОДЕЛИРОВАНИЯ VISSIM
  10. Введение в операционную систему Linux

Каолин — белая или светлоокрашенная глина, которой содержится в фарфоровой массе от 3 до 65%. При этом, чем больше в смеси каолина, тем меньше прозрачность и тем выше температура обжига фарфоровой массы. Основной частью каолина (99%) является алюмосиликат - каолинит (А12O3 х 2SiO2 х 2Н2O). Температура его плавления равна 1800 С. Каолин оказывает влияние на механическую прочность и термическую стойкость фарфора.

Полевой шпат — это безводные алюмосиликаты калия, натрия или кальция. Температура плавления его равна 1180-1200° С. При высокой температуре полевой шпат обеспечивает развитие стекловидной фазы, в которой растворяются и другие компоненты (кварц, каолин). Стекловидные фазы придают пластичность массе во время обжига и связывают составные части. Полевой шпат создает блестящую глазурованную поверхность зубов после обжига. При расплавлении он превращается в вязкую аморфную стеклоподобную массу. Чем больше в смеси полевого шпата (и кварца), тем прозрачнее фарфоровая масса после обжига.

При обжиге фарфоровой массы полевой шпат, как более легкоплавкий компонент, понижает температуру плавления смеси. В этой связи его рассматривают в роли плавня (флюса). Содержание полевого шпата в фарфоровой смеси достигает 60-70%. Полевой шпат, чаще калиевый, называют микроклином или ортоклазом - в зависимости от структуры. Ортоклаз (K2О х А12O3 х 6SiO2) — основной материал для получения стоматологической фарфоровой массы. Натриевый полевой шпат называется альбитом, кальциевый — анортитом.

Кварц (SiO2) — минерал, ангидрид кремниевой кислоты. Кварц тугоплавок, температура его плавления составляет 1710° С. Он упрочняет керамическое изделие, придает ему большую твердость и химическую стойкость. Кварц уменьшает усадку и снимает хрупкость изделия. Твердость кварца по шкале Mooca равна 7. В процессе обжига кварц (кремнезем) увеличивает вязкость расплавленного полевого шпата. При температуре 870-1470° С кварц увеличивается в объеме на 15,7%, в результате чего снижается усадка фарфоровой массы. В состав фарфоровой массы для искусственных зубов кварц вводят в количестве 25-32%.

Красители окрашивают фарфоровые массы в различные цвета, свойственные естественным зубам. Обычно красителями являются оксиды металлов.

Несмотря на полуторавековой период применения фарфора в качестве материала для искусственных зубов, внимание к нему не ослабевает.

 

Ці принципи складають систему дидактичних принципів.

Принцип свідомості і активності. В основі цього принципу лежить положення, що істинну сутність людської освіти складають глибоко і самостійно засвоєні знання, які здобуваються шляхом інтенсивного напруження власної розумової діяльності (мотиви, організація, управління, методи і засоби навчання).

ПРАВИЛА:

1. Розуміння цілей і завдань роботи: показати їх, пояснити важливість і значення, розкрити перспективи.

2. Навчати так, щоби учень розумів, що, чому та як потрібно робити, і щоби ніколи механічно не виконував навчальних дій, попередньо їх не усвідомивши.

3. Використовувати всі види пізнавальної роботи: аналіз + синтез; індукція + дедукція; співставлення з протиставленням. Частіше використовувати аналогію: чим молодше вік, тим частіше з індукції.

4. Розкривати зміст кожного слова, операції, поняття. Розкривати спираючись на досвід учнів, використовувати образні порівняння.

5. Залучати взаємонавчання учнів: колективні форми пошуку відповіді: те, що говорить товариш краще сприймається, ніж пояснює вчитель.

6. Виховувати активність.

7. Те, що невідомо логічно пов’язуйте з тим, що відомо. Якщо немає цього зв’язку немає свідомого навчання.

8. Головне не предмет, який Ви викладаєте, а особистість, яку Ви формуєте. Учень не “доповнення”, а суб’єкт активного засвоєння. Предмет формує учня.

9. Ставте учнів в ситуації, які вимагають від них пояснення розходжень між фактами, що спостерігаються і вже відомими знаннями.

10. Приклади!

11. Вчіть розпізнавати головне від другорядного.

12. Нічому не треба вчити спираючись на авторитет: всьому вчити при допомозі доказів, які ґрунтуються на почуттях і розумі.

13. Використовувати частіше питання “Чому?”

14. Використовувати практичні ситуації, думати і діяти самостійно.

 

Принцип наочності. Органи зору пропускають в 5 разів більше інформації, ніж органи слуху, в 15 раз, ніж тактильні. Форми наочності залежать від особливостей психофізичного розвитку учнів, від умов і методів навчання, від умінь проводити самостійні спостереження і фіксувати результати вимірювань, робити правильні висновки.

ПРАВИЛА:

1. Запам’ятовування в малюнках, схемах краще, ніж в словесній формі.

2. Все, що можна помацати, понюхати, послухати... тільки завдяки аналізаторам можна досягти ефекту наочності. Поняття та абстрактні положення доходять до свідомості краще, якщо є підкріплення фактами, прикладами, образами.

3. Наочні посібники демонструються: в цілому, потім головне та другорядне, а потім знову в цілому.

4. Забагато наочності - гальмується абстрактне мислення.

 

Принцип систематичності і послідовності. Головним способом формування системи наукових знань є організоване навчання; система знань і вмінь створюється в такій послідовності яка визначається внутрішньою логікою навчального матеріалу; процес навчання протікає успішніше, чим менше перерв .

Загрузка...

ПРАВИЛА:

1. Систематизація навчального матеріалу: логічні кроки.

2. Розробка структурно-логічних схем .

3. Частіше повторювати: до коротких повторів на початку заняття, в середині, і в кінці.

4. Виправляти помилки учнів, аналізувати відповіді або виконання.

Принцип міцності. У цьому принципі закріплені закономірності засвоєння змісту освіти та розвитку пізнавальних сил учнів - дві взаємопов’язані сторони процесу навчання; міцність засвоєння учнями навчального матеріалу залежить не тільки від об’єктивних факторів: змісту і структури цього матеріалу, але також від суб’єктивного відношення учнів; обумовлюється організацією навчання, використанням видів і методів навчання, а також залежить від часу навчання; пам’ять учнів має вибірковий характер; чим важливіший і цікавіший матеріал, тим міцніше цей матеріал закріплюється і довше зберігається.

Процес досить складний: нові результати дослідження показують, що запам’ятовування довільне є більш продуктивним.

ПРАВИЛА:

1. Мислення головує над пам’яттю. Економте сили учнів на запам’ятовування малоцінних знань. Не допускати перевантаження пам’яті за рахунок мислення.

2. Привчати користуватися словниками, довідниками, тощо.

3. Матеріал для запам’ятовування - в короткі ряди (пам’ять не повинна мати великі розміри).

4. Частота повторення повинна відповідати кривій запам’ятовування. Найбільша кількість повторів відразу після ознайомлення, тобто в момент максимальної втрати інформації.

5. Не приступайте до вивчення нового не створивши позитивного відношення до нього і інтересу.

6. Дотримуйтесь логіки подачі матеріалу.

7. Не зловживати довільною увагою.

8. Розвивайте пам’ять (прийоми розвитку).

 

Принцип доступності. Закономірності, які лежать в основі цього принципу: доступність визначається віковими особливостями учнів і залежить від їх індивідуальних особливостей; доступність залежить від організації навчального процесу, методів навчання і пов’язана з умовами протікання навчання; доступність визначається його передісторією; чим вище рівень розумового розвитку і запас уявлень і понять, тим успішніше вони можуть просунутися вперед при вивченні нових знань; поступове наростання труднощів навчання; навчання на оптимальному рівні труднощів позитивно впливає на темпи і ефективність навчання, якість знань.

Нагадати принцип доступності у Я.А. Коменського, а насамперед правила: від простого до складного, від відомого де невідомого. Теорія розширила перелік правил доступності навчання.

ПРАВИЛА:

1. Все, що вивчається потрібно розподілити по ступеням віку.

2. Розум учня повинен бути готовим до вивчення будь-якого предмета.

3. Виходити від рівня підготовленості і розвитку учнів, спиратися на можливості учнів, враховуючи їх життєвий досвід, їх інтереси, особливості розвитку.

4. Враховувати вікові особливості так, щоби зміст і способи навчання трошки випереджували їх розвиток.

5. Враховувати індивідуальність навчання кожного учня, об’єднувати в підгрупи учнів з однаковим рівнем навченості.

6. Дотримуватися оптимального темпу навчання.

7. Навчання вимагає напруженості.

8. Доступність пов’язана з працьовитістю: підвищуючи працьовитість - знижуємо бар’єр доступності.

 

Принцип науковості. Принцип науковості вимагає щоби на кожному кроці навчання пропонувалися для засвоєння уставлені наукою знання і при цьому використовувалися методи навчання, що за своїм характером наближаються до методів науки, яка вивчається.

ПРАВИЛА:

1. Навчати на основі новітніх досягнень педагогіки, психології, методики передового досвіду.

2. Розкривайте логіку предмета.

3. Систематично інформуйте про новітні досягнення в науці.

4. Розглядайте все у взаємозв’язках.

5. Застосовуйте новітню наукову термінологію.

6. Руховим навичкам навчати в конфліктній ситуації (одноборства), на тлі невеличкої втоми (циклічні види спорту).

ІІ. Метод навчання ( від грец. metodos - шлях до чогось) це діяльність педагога і учнів направлена на досягнення заданої цілі навчання, вирішення завдань навчання.

В структурі методів навчання виділяють прийоми. Прийом - це елемент метода, його складова частина, разова дія, окремий крок в реалізації метода або модифікація метода, коли він невеличкий за об’ємом, або простий за структурою.

Класифікація методів навчання - це упорядкована за ознакою їх система. Існують десятки класифікацій, але ми розглянемо сутність і особливості найбільш обґрунтованих класифікацій методів навчання.

Традиційна класифікація. За основу джерело знань: практика, наочність, слово. В ході культурного прогресу додається ще книга, а в останні десятиліття - відео і комп’ютерні системи.

Практичний метод: вправи, досліди, навчально-виробнича практика. Наочний метод: ілюстрація, демонстрація, спостереження учнів. Словесний метод: пояснення, роз’яснення, розповідь, бесіда, інструктаж, лекція, дискусія, диспут. Відеометод: перегляд, навчання, вправи під контролем “електрон. вчителя”, контроль.

Класифікація методів по призначенню (Данилов М.А.): в якості загальної ознаки - послідовні етапи, через які проходить процес навчання на уроці. Виділяють наступні методи: а) надбання знань; б) формування умінь та навичок; в) застосування знань; г) творчої діяльності; д) закріплення; е) перевірки знань, умінь і навичок.

Ця класифікація узгоджується з класичною схемою організації навчального заняття та підкоряється завданню допомогти педагогам в здійсненні навчально-виховного процесу .

Класифікація методів по типу (характеру) пізнавальної діяльності (Лернер). Тип пізнавальної діяльності (ТПД) - це рівень самостійності пізнавальної діяльності учнів. Ця характеристика пов’язана з рівнями мислительної діяльності: пояснювально-ілюстративний; репродуктивний; проблемного викладення; частково пошуковий; дослідницький.

Класифікація методів по дидактичним цілям: поділяються на дві групи - методи, які сприяють первинному засвоєнню навчального матеріалу і методи, які сприяють закріпленню і удосконаленню знань (Щукіна). До першої групи відносяться: інформаційно-розвиваючі методи (усний виклад, бесіда, робота з книгою); евристичний (бесіда, диспут, лабораторні роботи); дослідницький. До другої групи відносяться: вправи (по зразку, вправи з коментарем, варіативні, тощо); практичні роботи.

Найбільш поширена класифікація Ю.К. Бабанского. В ній виділяються три великі групи методів навчання:

1. методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності: по аспекту передачі інформації - словесні, наочні, практичні; по аспекту логіки - індуктивні і дедуктивні; по аспекту мислення - репродуктивні і проблемно-пошукові; по аспекту управління - самостійної роботи і роботи під керівництвом викладача.

2. методи стимуляції і мотивації навчально-пізнавальної діяльності: методи стимулювання і мотивації інтересу до навчання і методи стимулювання і мотивації відповідальності до навчання.

 

Методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності: методи усного контролю і самоконтролю, методи письмового контролю і самоконтролю.

Жодна з приведених класифікацій не позбавлена недоліків. Практика набагато складніше будь-яких схем і надбудувань. Тому пошуки більш досконалих класифікацій продовжуються.

В психолого-педагогічній літературі виділено велику кількість причин, які впливають на вибір методів навчання. Можна виділити шість загальних умов, які визначають вибір методів:

1. Закономірності і принципи навчання, які витікають з них;

2. Зміст і методи науки взагалі, предмета, теми зокрема;

3. Цілі і задачі навчання;

4. Можливості учнів (вікові, рівень підготовленості, особливості класного колективу);

5. Зовнішні умови;

6. Можливості вчителів (досвід, рівень підготовленості, знання типових ситуацій процесу навчання).

III. Необхідним компонентом правильно побудованого процесу навчання є дидактичні засоби. Д.З. - предмети, які надаючи учням сенсомоторні стимули, впливаючи на їх зір, слух, відчуття полегшують безпосереднє пізнання дійсності. Таким чином дидактичні засоби виконують в процесі навчання наступні функції: пізнавальна; формуюча; дидактична. Дидактичні засоби вбирають в себе як навчальні посібники так і індивідуальні засоби учнів. В число Д.З. включають також спортивне обладнання, пришкільні ботанічні ділянки тощо, з чим пов’язана робота як вчителів так і учнів.

Існує велика кількість класифікацій Д.З. Найчастіше використовують класифікацію основою якої є вплив цих засобів, саме візуальний, аудіальний і аудіовізуальний. До переліку слід додати дидактичні машини і тренажери.

Призначення аудіальних засобів навчання в спорті це:

- створення уяви про техніку та варіанти тактики;

- забезпечити організацію дій учнів і керівництво ними;

- передати необхідні знання.

До вимог використання ілюстративних матеріалів відносяться:

- краще використовувати кінострічки та відеоматеріали, де є техніка видатних спортсменів і майстрів;

- поєднувати показ “уповільненний” та звичайної швидкості по схемі: звичайна- “уповільнена” - звичайна;

- викладачу необхідно зазделегідь вивчити матеріали, які будуть демонструватись, зробити помітки, де звернути увагу учнів;

- кількість фігур на схемі не більш 12-15; час перегляду кожної фігури 34-40 сек.; корисно, фіксувати увагу учнів не більш ніж як на двох складових ланок рухів тіла; не слід користуватися більш ніж 5-6 ілюстративними матеріалами на одному занятті;

- матеріали, які будуть демонструватися на теоретичному занятті не можна виставляти зазделегідь, оскільки це знижує інтерес до того, що буде обговорюватися на занятті;

- давати малюнки або схеми додому для детальнішого перегляду.

До допоміжних засобів відносяться: звуки, які виникають під чає виконання рухів; сліди, які залишаються від них на землі, снігу, на льоду; орієнтири; спеціальні технічні пристрої.

 

Література:

1. Баранов С.П. Принцыпы обучения.-М., 1975.

2. Дидактика современной школы /Под ред. В.А.Онищука.-К.,1987.

3. Подласый И.П. Педагогика. –М.,1999.

4. Подласый И.П. Исследование закономерностей дидактического процеса. –К.,1991.

 


Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 13 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2017 год. (0.192 сек.)