Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Висновки. Суть аналізу полягає в поділі цілого на компоненти, представленні складного у вигляді сукупності простіших компонент

Читайте также:
  1. Висновки
  2. ВИСНОВКИ
  3. ВИСНОВКИ
  4. ВИСНОВКИ
  5. ВИСНОВКИ
  6. Висновки
  7. Висновки
  8. Висновки
  9. ВИСНОВКИ
  10. ВИСНОВКИ

Суть аналізу полягає в поділі цілого на компоненти, представленні складного у вигляді сукупності простіших компонент. Але, щоб пізнати ціле, складне, необхідний обернений процес — синтез. При аналітичному підході до дослідження систем телеологічний (цільовий) аспект її функціонування практично не розглядається. Модель системи будується на грунті вивчення окремих підсистем та елементів з наступним формулюванням локальних цілей, які відображають окремі сторони процесу моделювання. Аналітичний метод дозволяє досягнути найвищих результатів за умови, що ціле вдається розділити на незалежні одна від іншої частини. Ідеалом, остаточною метою аналітичного методу є встановлення причинно-наслідкових зв'язків між явищами. Аналіз і синтез доповнюють, але не замінюють один одного. Системне мислення суміщає обидва ці методи на основі розгляду призначення складної системи.

Основною операцією аналізу є декомпозиція. Операція декомпозиції є не чим іншим, як співставленням об'єкта аналізу з деякою моделлю, виділення того, що відповідає елементам моделі, тобто питання повноти декомпозиції є питанням завершеності моделі. Основою для декомпозиції може служити лише конкретна, змістовна модель системи, що розглядається. Вибір формальної моделі лише підказує, орієнтує, якого типу повинна бути модель-основа, тобто формальну модель необхідно наповнити змістом, щоб реалізувати декомпозицію. Повнота декомпозиції забезпечується повнотою моделі-основи, тобто насамперед слід забезпечити повноту формальної моделі. Агрегування — це операція об'єднання декількох елементів в єдине ціле, протилежна до декомпозиції. Об'єднані елементи, що взаємодіють між собою, набувають не лише зовнішньої, але й внутрішньої цілісності, єдності. Техніка агрегування ґрунтується на використанні певних моделей системи, а саме: модель складу, яка визначає, що повинно ввійти до складу системи та модель структури, яка відображає зв'язки елементів між собою. В загальному вигляді агрегування визначається через встановлення відношень (системотворчих відношень) на множині елементів. Агрегатами, типовими для системного аналізу, є конфігуратор, агрегати-оператори та агрегати-структури.

Конфігуратором є агрегат, що складається з якісно різних мов описання системи, причому кількість цих мов є мінімально необхідною для досягнення мети. Конфігуратор є змістовною моделлю найвищого рівня. Перерахувавши мови, якими ми будемо описувати систему, ми тим самим визначаємо, синтезуємо тип системи, фіксуємо наше розуміння природи системи. Як і будь-яка модель, конфігуратор має цільовий характер і при зміні мети може втратити властивості конфігуратора. Особливістю агрегатів-операторів є зменшення розмірності, об'єднання частин в дещо ціле, єдине, окреме. В реальній, а не абстрактній системі, виникнуть, встановляться і почнуть працювати не лише ті зв'язки, які ми запроектували, а й інші, що властиві природі об'єднаних в систему елементів. Тому при проектуванні системи важливо задати структури в її суттєвих відношеннях. Отже, сукупність усіх існуючих відношень визначається конфігуратором відношень, і проект системи повинен мати розробку стількох структур, скільки мов включено в її конфігуратор.

Характерною особливістю моделей інформаційних систем є експериментування на моделі з метою підтвердження висунутих гіпотез або обґрунтування необхідних дій в різних ситуаціях. Для моделей інформаційних систем характерні наступні особливості: двоїстість мети; складність; невизначеність; адаптованість; мінімальність. Основною проблемою моделювання є досягнення оптимального компромісу між адекватністю моделі та її простотою.

Питання для самоперевірки

1.У чому полягає суть аналізу?

2.Розкрийте значення аналітичного підходу в науковому пізнанні та практиці.

3.Які умови повинні бути виконані для досягнення результатів при аналітичному підході?

4.У чому полягає значення встановлення причинно-наслідкових зв'язків для аналітичного підходу?

5.Розкрийте зміст відношення типу «продуцент-продукт».

6.Які основні особливості декомпозиціії?

7.У чому полягає сенс поняття «повнота» відносно моделей складних систем?

8.Навіщо використовується агрегування в моделюванні складних систем?

9.Розкрийте сенс поняття «конфігуратор».

10. Що є особливістю агрегатів-операторів?

11. Розкрийте сенс поняття «агрегат-структура».

12. Яка різниця між макро- та мікропроектуванням?

13. У чому полягає різниця між пасивним та активним експериментом?

14. Розкрийте особливості моделей інформаційних систем.

15. У чому полягає основна проблема моделювання?




Дата добавления: 2015-01-12; просмотров: 37 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав