Читайте также:
|
Біогеоценоз (від грец. bio - життя, geo - земля, coinos - спільний) - «... су-купність на певному протязі земної поверхні однорідних природних явищ ат-мосфери, гірської породи, рослинності, тваринного світу та світу мікроорганіз-мів, грунту і гідрологічних умов, яка має свою особливу специфіку взаємодії компонентів, що складають її, і певний тип обміну речовиною та енергією їх між собою і з іншими явищами природи та представляє собою внутрішню супе-речливу єдність, що знаходиться в постійному русі, розвитку»(Сукачов В. Н., Диліс Н. В. Основи лісової біогеоценологіі. М.: Наука, 1964. С. 23).
Біогеоценоз (БГЦ) має п'ять основних компонентів: 1) фітоценоз – угру-повання рослин; 2) зооценоз - все тваринне населення, характерне для даної території; 3) мікробоценоз - угруповання мікроорганізмів на цій же території, 4) едафотоп - грунтові умови; 5) кліматоп - атмосферні умови.
Фітоценоз, мікробоценоз і зооценоз у сукупності складають органічну час-тину біогеоценозу - його біоценоз, а едафотоп і кліматоп - неорганічне середо-вище - екотоп (фактично - біотоп). Таким чином, біоценоз – це конкретна су-купність живих організмів на певному просторі суші або акваторії. Цей простір з конкретними умовами місцезростання і є біотопом. Біотоп - однорідний за абіотичним факторами простір середовища, зайнятий біоценозом (тобто місце життя видів, організмів). Кожна з складових частин біоценозу в біогеоценозі представлена своїми популяціями (рослин, тварин, мікроорганізмів), які тісно взаємодіють між собою і компонентами екотопу через складну систему прямих і зворотних зв'язків (на рис. 1 показана стрілками).
Рис.1. Схема будови біогеоценозу (за В.М.Сукачовим)
Біогеоценоз - це завжди визначена окрема ділянка біосфери. З цієї точки зору біогеоценоз можна розглядати як окремий випадок, або один з видів еко-системи, який має чітку територіальну прив’язку. Поняття “біоценоз“ - умовне, оскільки поза середовищем існування організми жити не можуть, але ним ко-ристуються у процесі вивчення екологічних зв’язків між організмами. Екосистема, на відміну від біогеоценозу, характеризується невизначеніс-тю розмірів. За сучасними уявленнями екосистема (екологічна система) це функціонально єдина біологічна система з сукупності живих організмів (біоти) – рослин, тварин і мікроорганізмів та неживих компонентів навколишнього середовища, між якими відбувається кругообіг речовин і енергії. Особливістю екосистеми є її структурна цілісність та відносна стійкість, які забезпечуються процесами самовідновлення та саморегуляції. Часто екосистему ототожнюють з біогеоценозом. І.Дедю вважає, що кате-горії екосистема та біогеноценоз збігаються на рівні рослинного угруповання. Угруповання і неживе середовище функціонують разом як екологічна система.Угрупованню відповідає термін біоценоз, а екосистемі – біогеоценоз. Таким чином накладаються не тільки два терміни – екосистема (запропо-нований А.Тенслі) і біогеоценоз (запропонований В.М.Сукачовим), а й два де-що різних підходи. Екосистемою, наприклад, може бути, за широким тракту-ванням західних учених, і океан, і крапля води. В уявленні В.М.Сукачова, біо-геоценоз - це екосистема в межах конкретного фітоценозу.Особливо важлива роль у біогеоценозі належить фітоценозу, який створює органічну речовину, тоді як зооценоз і мікробоценоз - споживачі цієї речовини. Тому вся класифікація біогеоценозів побудована на класифікаціях фітоценозів.
Не можна уявити собі лісового фітоценозу без певних умов місцезростан-ня, без зооценозу і мікробоценозу. Отже, лісовий фітоценоз одночасно є і лісо-вим біогеоценозом. Біогеоценотичний підхід до лісу чітко виражений в його су-часному визначенні. Отже, ліс – це елемент географічного ландшафту, що скла-дається з сукупності деревних, чагарникових, трав'янистих рослин, тварин і мікроорганізмів, що в своєму розвитку біологічно взаємопов’язані, і які вплива-ють один на одного і на зовнішнє середовище.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 275 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |