Соціальне значення охорони праці

25. Державний нагляд за ОП

Відповідно до ст. 38 ЗУ “Про охорону праці” державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про ОП здійснюють:

– Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за ОП);
– Спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;
– Органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства надзвичайних ситуацій (МНС);
– Органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України (спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці).
У складі Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду створено територіальні управління та підпорядковані їм інспекції, що діють за галузевим принципом або видами нагляду.
Посадові особи органів державного нагляду за ОП (інспектори) мають право:
– безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки дотримання законодавства про ОП, одержувати від роботодавця необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань;
– надсилати керівникам підприємств і їх посадовим особам, керівникам місцевих Рад народних депутатів, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади обов’язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у галузі ОП;
– зупиняти експлуатацію виробництв, цехів, дільниць, робочих місць і обладнання до усунення порушень вимог щодо ОП, які створюють загрозу життю або здоров’ю працівників;
– притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про ОП;
– надсилати роботодавцям, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати в необхідних випадках матеріали органам прокуратури про притягнення до кримінальної відповідальності.

26. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти
Навчальні плани закладів освіти всіх рівнів, незалежно від їх галузевого підпорядкування та форм власності, повинні передбачати вивчення питань ОП. Зміст і обсяги навчань із питань ОП та БЖД в закладах освіти регламентовані типовими навчальними програмами, які затверджуються Міністерством освіти і науки України за погодженням Держнаглядохоронпраці. У підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах зі спеціальних дисциплін повинні передбачатись розділи з ОП за відповідною тематикою.
У дошкільних закладах освіти вихованці вивчають питання ОП життя, здоров’я та норм поведінки, що повинні передбачатися планом навчально-виховної роботи дошкільних закладів освіти.
У середніх закладах освіти учні вивчають проблеми з охорони життя, здоров’я та безпеки праці, що має бути передбачено навчальним планом і програмою середніх закладів освіти. Щорічно вивчення учнями питань охорони здоров’я, життя та безпеки праці повинно затверд­жуватися перевіркою знань із відповідними записами про їх результати у класному журналі.
При вивченні загальноосвітніх дисциплін, спеціальних курсів та факульта­тивів, під час проведення практичних і лабораторних занять на уроках трудового навчання потрібно вивчати ОП, пов’язані з тематикою цих дисциплін і робіт.
У позашкільних закладах освіти в планах навчально-виховної роботи повинно передбачатися вивчення питань охорони життя, здоров’я та безпеки праці, пов’язаних з профі­лем, напрямами та конкретною тематикою навчально-виховної роботи позашкільних закладів освіти. У дошкільних, середніх та позашкільних закладах освіти необхідно передбачити відповідний облік проведеного навчання з вищезазначених питань.
Учні професійно-технічних закладів освіти на базі раніше набутих знань під час дошкільної та загальної середньої освіти вивчають дисципліну “Охорона праці”. При підготовці працівників за професіями специфічні питання ОП для конкретних професій повинні вивчатися в курсах спеціальних і загальнотехнічних дисциплін із метою поєднання технологічної підготовки з підготовкою з ОП.
У вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації, студенти вивчають комплекс нормативних навчальних дисциплін “БЖД”, “ООП” та “ОПвГ”, а також окремі розділи з ОП та БЖД в загально-технічних і спеціальних дисциплінах, які організаційно пов’язані з їх тематикою.
Кількість годин, передбачених для нормативних навчальних дисциплін “БЖД”, “ООП” та “ОПвГ”, не може зменшуватись під час розробки та перегляду освітньо-професійних програм без погодження з Держнаглядохоронпраці.
У закладах післядипломної освіти, незалежно від рівня акредитації закладів післядип­ломної освіти та освітньо-кваліфікаційного рівня слухачів, навчальні плани повинні передбачати вивчення дисциплін з ОП. Крім того, робочі навчальні програми профілюючих дисциплін повинні передбачати вивчення питань ОП, пов’язаних із тематикою цих дисциплін. Формою підсумкового контролю знань є іспит. Дипломні проекти та роботи випускників повинні містити розділи, а білети випускних іспитів – питання з ОП.

27. До технічних заходів належать заходи з виробничої санітарії та техніки безпеки.
Заходи з виробничої санітарії передбачають організаційні, гігієнічні та санітарно-гігієнічні заходи та засоби, що запобігають дії на працівників шкідливих виробничих факторів:
– створення комфортного мікроклімату шляхом влаштування відповідних систем опалення, вентиляції, кондиціювання повітря;
– теплоізоляція конструкцій будівлі та технологічного устаткування;
– заміна шкідливих речовин та матеріалів нешкідливими;
– герметизація шкідливих процесів;
– зниження рівнів шуму та вібрації;
– встановлення раціонального освітлення;
– забезпечення необхідного режиму праці та відпочинку, санітарного та побутового
обслуговування.
Заходи з техніки безпеки передбачають систему організаційних та технічних заходів та засобів, що запобігають дії на працівників небезпечних виробничих факторів. До них належать:
– розроблення та впровадження безпечного устаткування;
– механізація та автоматизація технологічних процесів;
– використання запобіжних пристосувань, автоматичних блокувальних засобів;
– правильне та зручне розташування органів керування устаткування;
– розроблення та впровадження систем автоматичного регулювання, контролю та керування технологічним процесом, принципово нових нешкідливих та безпечних технологічних процесів.
До організаційних заходів належать
– правильна організація роботи, навчання, контролю та нагляду за станом ОП;
– дотримання трудового законодавства, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про ОП;
– впровадження безпечних методів та наукової організації праці;
– проведення оглядів, лекційної та наочної агітації і пропаганди з питань ОП;
– організація планово-попереджувального ремонту устаткування, технічних оглядів та випробувань транспортних та вантажопідіймальних засобів, посудин, що працюють під тиском

28. Розслідування та облік нещасних випадків
Порядок про розслідування визначає, які ушкодження здоров’я працівників належать до НВ. Розслідування проводиться у разі раптового погіршення стану здоров’я працівника або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, одержання ними поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі профзахворювання і гострі профотруєння та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з тваринами, комахами тощо, представниками фауни і флори (далі – НВ), що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності потерпілого перевести на іншу (легшу) роботу терміном не менше як на один робочий день, а також випадкової смерті на виробництві.
За результатами розслідування складають акт за формою Н–1 і беруть на облік НВ, що сталися з працівником під час виконання трудових (посадових) обов’язків, зокрема у відрядженнях, а також ті, що сталися під час:
– перебування на робочому місці, на території підприємства або в інших місцях роботи під час робочого часу або за дорученням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;
– приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання заходів особистої гігієни;
– проїзду на роботу чи з роботи в транспорті підприємства або транспортом сторонньої організації, яка надала його згідно з договором (заявкою), за наявності розпорядження роботодавця;
– використання власного транспорту в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця;
– провадження дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий;
Нещасні випадки, що сталися з працівником на території підприємства або в іншому місці роботи, під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлена згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також під час перебування працівника на території підприємства у зв’язку з проведенням власником наради, отримання заробітної плати, обов’язкове проходження медогляду, а також у випадку, передбаченому трудовим договором (угодою), розслідуються і про них складається акт за формою Н–1, якщо буде встановлено факт впливу на потерпілого фактора чи середовища.
За результатами розслідування беруть на облік і складають акти за формою Н–1 також і в інших випадках, зазначених у Порядку.
За результатами розслідування не складають акти за формою Н–1 і не беруть на облік НВ, що сталися з працівниками:
– під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використовується в інтересах цього підприємства;
– за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ (за наявності тимчасової або постійної прописки);
– під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів підпри­ємства без дозволу власника, а також устаткувань, механізмів, іструментів, крім випадків, що сталися внаслідок неполадок цього устаткування;
Порядок розслідування передбачає, що про кожний НВ потерпілий або очевидець повинен терміново повідомити безпосередньо керівників робіт (бригадира, майстра) або інше керівництво (диспетчера, інженера зміни) і вжити заходів для надання першої медичної допомоги.
Керівник робіт (посадова особа), одержавши повідомлення, зобов’язаний:
– терміново організувати медичну допомогу потерпілому, за необхідності доставити його до лікувально-профілактичного закладу;
– повідомити про те, що сталося, роботодавця, а також відповідну профспілкову організацію підприємства;
– зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткуванні в такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров’ю інших працівників і не призведе до важчих наслідків), а також вжити заходів з недопущення подібних випадків у ситуації, що сталася.
Роботодавець, одержавши повідомлення про НВ, крім випадків із смертельним наслідком та групових НВ, здійснює такі дії:
– повідомляє про НВ відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків (далі – Фонду). Якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, повідомляє власника цього підприємства, у разі НВ, що стався внаслідок пожежі, – місцеві органи державної пожежної охорони, а при гострих професійних захворюваннях (отруєннях) – санепідемстанцію;
– організовує його розслідування і наказом призначає комісію з розслідування у складі:
– керівник (спеціаліст) служби ОП підприємства – голова комісії;
– керівник структурного підрозділу (начальник цеху) або головний спеціаліст;
– представник профспілкової організації або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці.
У разі, коли НВ стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, розслідування організовує робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцем настання НВ, для чого утворює наказом комісію у складі:
– представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду (голова комісії) за місцем настання НВ;
– представник райдержадміністрації – у разі настання НВ у місті районного значення, у разі настання НВ у місті обласного значення (місцева держадміністрація);
– представник первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або особа, яка представляє його інтереси.
Комісія з розслідування НВ зобов’язана протягом трьох діб:
– обстежити місце НВ, опитати свідків та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;
– розглянути і оцінити відповідність умов праці вимогам нормативних актів про ОП;
– встановити обставини і причини, що призвели до НВ, визначити чи пов’язаний цей випадок з виробництвом;
– визначити осіб, які порушували нормативні акти, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;
– скласти акт розслідування НВ за формою Н–5 у трьох примірниках, а також акт про НВ за формою Н-1 у шести примірниках, якщо цей НВ визнано таким, що пов’язаний з виробництвом або акт за формою НПВ, якщо цей НВ визнано таким, що не пов’язаний з виробництвом, і передати його на затвердження роботодавцю;
– у разі гострих професійних захворювань (отруєнь), крім акта за формою Н–1, скласти також у 4-х примірниках картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.
Акти форми Н-5 і форми Н-1 (або форми НПВ) підписуються головою і всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом зазначених актів член комісії письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта форми Н-5 і є його невід’ємною частиною, про що робиться запис в акті форми Н-5.
Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти за формою Н–1 або НПВ протягом доби після завершення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства, – протягом доби після одержання необхідних матеріалів.
Затверджені акти протягом трьох діб надсилають:
– потерпілому або особі, котра представляє його інтереси, разом з актом розслідування НВ (за формою Н-5);
– керівникові цеху або іншого структурного підрозділу для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам;
– відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду разом з копією акта за формою Н-5;
– територіальному органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням під­приємства;
– профспілковій організації, членом якої є потерпілий;
– керівнику (спеціалісту) служби ОП підприємства разом з іншими матері­алами, або посадовій особі (спеціалісту), на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань ОП (акт за формою Н-1 або НПВ надсилається з першим примірником акта за формою Н-5).
На вимогу потерпілого роботодавець зобов’язаний ознайомити його з матеріалами розслідування НВ.
Копію акта за формою Н–1 надсилають до органу, до сфери управління якого належить підприємство, за відсутності такого органу – місцевому органу виконавчої влади. Копію акта за формою Н–1 разом з примірником карти форми П-5 у разі гострого професійного захворювання надсилають до санепідемстанції.
Акти за формою Н-5, Н-1 або НПВ, карти форми П-5 разом з матеріалами розслідування зберігаються на підприємстві протягом 45 років.

29. Захист від дотику до металевих неструмопровідних частин.
Такі види захисту: захисне заземлення (ЗЗ), занулення, захисне вимикання.
Захисне заземлення – це заплановане з’єднання з землею або її еквівалентом металевих неструмопровідних частин електричних установок, які можуть опини­тись під напругою U внаслідок пошкодження ізоляції за допомогою заземлюваль­ного пристрою.
Мета заземлення – знизити струм дотику або напругу дотику до безпечної величини та усунення небезпеки ураження людей електричним струмом.
Сфера застосування ЗЗ – трифазні трипровідні мережі для U<1000 В з ізольованою нейтраллю і для U>1000 В з будь-яким режимом нейтралі. Заземляють всі установки постійного U = 440 В і змінного струму U=380 В і вище. В приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо в небезпечних і зовнішніх установках, а також при будь-якій напрузі змінного струму у вибухонебезпечних установках заземляють установки U=42 В (змінного струму) і установки U = 110 В (постійного струму)
Заземлювач – це сукупність з’єднувальних провідників, які перебувають у контакті з землею або з її еквівалентом. Розрізняють заземлювачі штучні, призначені винятково для заземлення, природні – металеві предмети, які знаходяться в землі (водогінні труби, металеві конструкції та арматура, залізобетонні елементи, свинцеві оболонки кабелів прокладені в землі тощо).
Щоб струм максимально протікав через заземлюваний пристрій (ЗП) (це – сукупність конструктивно об’єднаних заземлюваних провідників та заземлювача), він повинен мати певну величину.