Читайте также:
|
|
Обслуговуючи найрізноманітніші сфери суспільного життя, літературна мова залежно від її функцій, спрямування і суспільного призначення може характеризуватися певними специфічними засобами, не втрачаючи своїх загальнонародних властивостей. Колективно усвідомлені різновиди літературної мови, що об’єднують мовні одиниці за їх функціональним призначенням у певні структури. Становлять систему функціональних стилів.
Слово „стиль” багатозначне (походить від латинського слова stilus – „паличка для письма”, тобто письмове приладдя, яке використовувалося в часи античного Риму і середньовіччя) і має кілька значень:
1) сукупність ознак, які характеризують мистецтво або індивідуальну манеру художника;
2) сукупність прийомів у використанні засобів мови, властива якому-небудь письменникові або літературному творові, напряму, жанру;
3) характерна манера поводитися, говорити, одягатися тощо.
Як термін його вживають у літературі, мистецтві, архітектурі та інших науках.
Мовний стиль – це сукупністьмовних засобів та прийомів, вибір яких зумовлюється змістом, характером і метою висловлювання, а також обставинами, у яких воно відбувається.
Мистецтво добирати й ефективно використовувати систему мовних засобів з конкретною метою та в конкретних умовах і обставинах спілкування визначає рівень культури мовлення людини і загальний рівень духовної культури нації.
Кожний стиль має:
1) сферу поширення і вживання;
2) функціональне призначення (регулювання стосунків, вплив, спілкування тощо);
3) характерні ознаки (форма та спосіб викладу);
4) систему мовних засобів і стилістичних норм (лексику, фразеологію, граматичні форми, типи речень тощо).
Ці складові конкретизують, унормовують кожний стиль і роблять його стійким різновидом літературної мови.
У межах кожного функціонального стилю сформувалися свої різновиди – підстилі – для точнішого й доцільнішого відображення певних видів спілкування та вирішення конкретних завдань.
У сучасній українській літературній мові виділяють такі функціональні стилі з властивими їм підстилями:
1. Науковий:
а) власне науковий;
б) науково-навчальний;
в) науково-популярний.
2. Офіційно-діловий:
а) законодавчий;
б) дипломатичний;
в) адміністративно-канцелярський;
г) юридичний.
3. Публіцистичний:
а) стиль засобів масової інформації;
б) художньо-публіцистичний;
в) науково-публіцистичний.
4. Художній:
а) епічний;
б) ліричний;
в) драматичний;
г) комбінований.
5. Розмовний:
а) розмовно-побутовий;
б) розмовно-офіційний.
Кожний зі стилів має свої характерні ознаки й реалізується у властивих йому жанрах.
Жанри – це різновиди текстів певного стилю, що різняться насамперед метою мовлення, сферою спілкування та іншими ознаками.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 194 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |