Читайте также:
|
Цим документом визначено, зокрема вимоги до санітарно-гігієнічних умов праці в архівах. Зазначається, що освітленість виробничих і побутових приміщень архівних установ має відповідати вимогам СНиП ІІ-4-79. Всі приміщення архівних установ, за винятком архівосховищ та фотолабораторій, мають бути забезпечені природним освітленням. Природне та штучне освітлення для роботи з архівними джокументами має забезпечувати сприятливі умови для загальної та зорової працездатності.
Для забезпечення охорони праці важливо, щоб під час природного освітлення для захисту від прямого та відбитого світла з поверхні екранів і клавіатури були передбачені сонцезахисні пристрої та правильне розташування робочих місць відносно вікон (природний потік світла має попадати на робочу поверхню з лівого боку).
Працюючи в архівних, а також в бібліотечних та музейних установах необхідно знати, що організація освітлення робочих приміщень і зон має виключати попадання прямих і відбитих світлових потоків в органи зору. Під час заміни джерел світла на обладнанні належить встановлювати лампи, які не знижують рівня освітленості.
З метою запобігання погіршенню природної освітленості не можна розставляти на підвіконнях високорослі квіти, шибки вікон потрібно очищати від пилу і бруду 2 рази на рік, внутрішні поверхні рам перефарбовувати не рідше 1 разу на три роки.
Штучне освітлення досягається системою загального освітлення. Для окремих робочих місць застосовується система комбінованого освітлення – загальне плюс місцеве. У світильниках слід використовувати переважно газорозрядні люмінесцентні лампи типу ЛБ, у світильниках місцевого освітлення допускається використання ламп розжарювання. Застосування відкритих ламп для загального та місцевого освітлення не допускається [4, ].
В науково-дослідницькій роботі гуманітарного спрямування, як і в будь-якій професійній діяльності важливого значення набуває має раціональна організація робочого місця з позицій наукової організації праці.
Від правильної організації робочого місця залежать умови його ефективності і безпеки. Такі аспекти наукової організації праці, як пристосування умов праці до людини, аналіз системи,,людина-техніка-середовище”, умови робочого середовища, рівень освітлення на робочому місці та відсутність шкідливих фізичних, хімічних та інших чинників забезпечують необхідну ефективність праці при мінімальних затратах біологічних ресурсів і створюють безпечні умови праці [5].
Тому, організовуючи робоче місце, необхідно звертати увагу на такі питання:
1. Встановити оптимальні параметри освітлення робочого місця (природного і штучного).
2. Дати оцінку метеорологічним факторам при роботі в галузі археології.
3. При наявності на робочому місці персональних комп’ютерів, оргтехніки та інших приладів, звернути увагу на вимоги щодо вибору зони робочих рухів (включення, регулювання, спостерігання та ін.).
При виборі зони робочих рухів слід враховувати:
- антропометричні дані людини – довжина рук і ніг, зріст, поле зору;
- надмірний поворот голови (не більше 40° в горизонтальній площині і 30° у вертикальній площині від лінії зору);
- надмірний поворот корпуса (не більше 45° ліворуч чи праворуч);
- витягування рук (не більше 500 мм в сторону і 300 мм вперед), чи ніг (не більше 500 мм вперед і 300 мм вгору).
5. При роботі з комп’ютером необхідно суворо дотримуватися таких вимог техніки безпеки:
- не вмикати і не вимикати роз’єми кабелів при поданій напрузі живлення;
- не залишати комп’ютери під живленням без нагляду.
Організовуючи своє робоче місце, необхідно враховувати nfrs рекомендації щодо організації робочого місця та захисту від шкідливого впливу комп’ютера на здоров’я людини:
- положення тіла повинно відповідати напрямку погляду, неправильна поза призводить до виникнення згорблення;
- нижній край екрана повинен бути на 20 см нижче рівня очей;
- рівень верхньої кромки екрана повинен бути на висоті чола;
- екран комп’ютера – на відстані 75 – 120 см від очей;
- висота клавіатури повинна бути встановлена таким чином, щоб кисті рук користувача розміщувались прямо;
- спинка стільця повинна підтримувати спину користувача;
- кут між стегнами і хребтом має становити 90°;
- крісло та клавіатуру розміщують таким чином, щоб не було потреби далеко витягуватись;
- якщо під час роботи доводиться дивитись на документи, то підставку з оригіналом документа слід встановлювати в одній площині з екраном і на одній з ним висоті;
- треба уникати яскравого освітлення, не втомлювати очі різкою зміною потужності світлових потоків;
- екран комп’ютера треба розміщувати під прямим кутом до вікон, самі вікна під час роботи доцільно завішувати або закривати жалюзями;
- у робочому приміщенні доцільно збільшувати вологість (оптимальна вологість – 60 % при температурі 21° С), розмістити квіти, акваріум у радіусі 1,5 м від комп’ютера.
Не менш важливим є дотримання режиму роботи, зокрема дотримуватися таких рекомендацій:
- при введенні даних, редагуванні програм, читанні інформації з екрана безперервна робота за екраном монітора не повинна перевищувати 4-х годин при восьмигодинному робочому дні; кількість опрацьованих символів (знаків) не повинна перевищувати 30000 за 4 години роботи;
- через кожну годину праці необхідно робити перерву на 5 – 10 хв., а через 2 години – 15 хв., під час яких доцільно виконувати комплекс вправ виробничої гімнастики та провести сеанс психофізіологічного розвантаження.
Дотримання вимог техніки безпеки при використанні електроприладів в повній мірі стосується і побутових приладів, якими користуються в установах, а також в закладах освіти. Передусім, це стосується електрообігрівачів, кип’ятильників, вентиляторів, кондиціонерів, холодильників тощо. Особливої уваги вони потребують в періоди температурних максимумів.
Серед вимог до утримання даного робочого місця варто не допускати розміщення на ньому сторонніх предметів, невикористаних пристосувань, захаращеності.
Не слід ігнорувати також стан естетики даного робочого місця і враховують вимоги технічної естетики при оформленні інтер’єру, розміщенні обладнання, виборі кольору фарбування та ін.
Складовою частиною охорони праці є організація протипожежної безпеки. При роботі з науково-дослідною метою в архівних, бібліотечних, музейних та інших установах, важливого значення набуває знання основних обов’язків у разі виникнення пожежі. В цих випадках відвідувачі вищезгаданих установ нарівні з їх працівниками зобов’язані:
- негайно повідомити телефоном про виникнення пожежі пожежну охорону (101);
- повідомити про пожежу керівника чи відповідальну за пожежну безпеку посадову особу та (або) чергового в установі;
- вжити (по можливості) заходів щодо евакуації людей, архівних документів, книжкового чи музейного фонду, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;
- у разі необхідності викликати аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).
- у разі загрози життю людей негайно взяти участь або організувати їх урятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби [6].
Відповідно до Закону України,,Про охорону праці” кожен працівник зобов’язаний:
- дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і
здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
- знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони
праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням
та іншими засобами виробництва, користуватися засобами
колективного та індивідуального захисту;
- проходити у встановленому законодавством порядку попередні та
періодичні медичні огляди [2].
Таким чином, загальний огляд основних вимог до проблем охорони праці в гуманітарній сфері дає підстави для виділення найбільш актуальних і першочергових проблем. Передусім, це: суворе дотримання вимог безпеки при роботі з електроприладами; забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці; організація протипожежної безпеки; обладнання робочих місць.
В сучасних умовах особливої актуальності набуває забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв’язують проблеми охорони здоров’я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та
державному рівнях.
ПРИМІТКИ
1. Актуальні питання охорони праці в дипломних та кваліфікаційних роботах майбутніх фахівців гуманітарної сфери: методичний посібник для спеціалістів та магістрів вищих навчальних закладів / укладачі: Н. В. Сисоєнко, Л. З. Пакушина, Н. П. Черненко. – Черкаси, 2011. – 80 с.
2. Науково-практичний коментар до Закону України,,Про охорону праці”. – К., 1997.
3. Правила охорони праці в архівних установах // http: zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.
4. ДБН В.2.5-28-2006,,Природне і штучне освітлення”.
5. Правила охорони праці для бібліотечних працівників // http: www. dnop@dnop.kiev.ua.
6. Правила пожежної безпеки для державних архівних установ України // Наказ Держкомархіву України № 68 від 08.05.2003. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 липня 2003 р. за № 569/5890
Раздел № 1
«Общевоинские уставы Вооруженных Сил Российской Федерации»
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 45 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |