Читайте также:
|
Зростаючий рівень інтенсифікації виробництва у ставових рибницьких господарствах і розширення географії рибництва, створення матеріальної бази і становлення індустріального рибництва, розвиток рибництва в річках, озерах і водосховищах зумовили необхідність різкого збільшення обсягів виробництва різновікового посадкового матеріалу, який характеризується достатньою видовою і якісною різноманітністю. Реалізація цього завдання значною мірою пов’язана з необхідністю розширеного відтворення і формування стад ремонтного молодняка і плідників цінних промислових видів риб. Все це пояснює постійне збільшення обсягів перевезень риби між внутрішніми водоймами. Завдяки міжнародним контактам, які розширюються, і науковому співробітництву з іншими країнами, транспортування риби є необхідною ланкою у торговельному і науковому обміні між державами, розташованими на різних континентах земної кулі.
Виняткове значення мають перевезення живої риби в зв’язку з необхідністю якісного поліпшення харчування населення нашої країни. Оскільки найбільшим попитом у населення користується жива риба, яка є високоякісним дієтичним продуктом, то задоволення потреб у ньому пов’язане з необхідністю транспортування.,
У практиці рибництва залежно від тривалості транспортування і відстаней між пунктами розрізняють внутрішньогосподарські та міжгосподарські перевезення риби.
Внутрішньогосподарські перевезення живої риби пов’язані із здійсненням технологічного процесу розведення і вирощування риби при пересадці різновікового матеріалу з однієї категорії ставів в іншу. Можливі пересадки з лотків, садків, басейнів та інших місткостей, які широко використовуються в технології вирощування риби, а також при доставці товарної риби торговельним підприємствам і закладам громадського харчування. Особливістю внутрішньогосподарських перевезень є відносна мала тривалість транспортування, яке здійснюється на короткі відстані.
Міжгосподарські перевезення риби пов’язані, головним чином, з транспортуванням різновікового рибопосадкового матеріалу (личинок, мальків, цьоголіток, однорічок, дволіток) із риборозплідників, повносистемних ставових рибницьких господарств, рибницьких заводів нерестово-вирощувальних господарств. При перевезенні живої риби для розведення і акліматизації обов’язкове виконання вимог інструкції, що передбачає відповідний ветеринарний нагляд.
Транспортування значною мірою залежить від попередньої підготовки. При цьому особливу увагу слід звертати на виведення риби із стану стресу, який виник при облові. Не слід транспортувати в одній місткості рибу різних розмірів і вікових груп. Змішане перевезення погіршує стан молоді. Ретельна підготовка риби і оптимізація умов перевезень мають суттєве значення для успішного транспортування риби.
Оптимальна температура води для перевезення теплолюбних риб у літній час – 10-12 °С, холодолюбних – 6-8 °С, весною і восени – відповідно 5-6 і 3-5 °С. Зниження температури води нижче зазначених параметрів зменшує рухову активність риби. Вона стає кволою, не здатною активно протидіяти переміщенням водної маси, що може стати причиною підвищеної травматизації і відходу.
При випусканні риби з транспортних місткостей у водойму, яка має іншу температуру, у місткості температуру води поступово вирівнюють і лише після цього приступають до випуску риби, що дозволяє уникнути температурного шоку, відокремлення слизу та, пов'язаних із цим негативних наслідків.
Серед транспортних засобів і обладнання розрізняють місткості відкритого типу, до яких належать канни, живорибні автомобілі та живорибні вагони.
Канни застосовують в основному для перевезення промислових кормових і декоративних безхребетних. В окремих випадках у них перевозять личинок і молодь риб. Аерація води у каннах під час транспортування в них водних організмів здійснюється за допомогою авіаційних кисневих балонів, оснащених редукторами.
Живорибні автомобілі обладнані автоцистерною, в якій є дві ізотермічні кришки із затяжними запорами, які закриваються герметично. В задній стінці цистерни знаходиться люк діаметром 250 мм, до якого приєднаний спеціальний повітряний рукав такого ж діаметра. Через рукав молодь риби, можна випускати у водойму чи живорибний садок.
Насичення води киснем здійснюється аераційною системою пневматичного типу. Компресор приводиться в дію від коробки відбору потужності, встановленої на коробці передач двигуна.
Живорибні вагони В-20 використовують для перевезення великих партій плідників і молоді риб, а також кормових безхребетних (зокрема, мізид). Аерація води здійснюється шляхом прокачування її через 120 форсунок,: за допомогою яких вода розбризкується і у вигляді дрібних крапель потрапляє в резервуари.
Існують два види відкритих місткостей – живорибні судна, прорізі, чани з брезенту, різні цистерни, контейнери і дерев'яні ящики.
У нашій країні широко використовуються поліетиленові пакети УПАУ. їх переваги: відносно низька вартість поліетилену, компактність тари, невелика маса заповнених пакетів (20 – 22 кг), висока надійність при 2 – 3 шарах плівки, безпечність при перевезеннях будь-яким видом транспорту, вища порівняно з неаерованими місткостями щільність посадки водних організмів.
Існує два типи пакетів: стандартні та великогабаритні.
Для основних видів риб, культивованих у традиційних коропових рибницьких господарствах, існують нормативи, які є офіційним документом, що регламентує перевезення риби.
Одним з простих і економічних способів транспортування риби є перевезення живої риби у прорізах по воді. Прорізи можуть бути представлені самохідними чи несамохідними баржами, робочі відсіки яких призначені для транспортованої риби і мають постійний контакт із забортовою водою. Така конструкція дозволяє забезпечити постійний водообмін, виведення продуктів метаболізму і оптимізацію умов для риби при перевезенні.
Дата добавления: 2015-01-30; просмотров: 84 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |