Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Показники виживаності риб

Читайте также:
  1. А. Імунологічні тести. Наступні лабораторні показники допомагають встановлювати імунодефіцит при ВІЛ інфекції.
  2. Абсолютні й відносні статистичні показники.
  3. Безробіття, його показники і види.
  4. В яких відповідях названі показники (характеристики) злочинності?
  5. Відносні показники, їх роль і типологія.
  6. Вплив запропонованих заходів на основні показники діяльності підприємства
  7. Застосування, формули за якими розраховуються ці показники
  8. Макроекономічні показники національної економіки.
  9. Органолептичні показники натурального меду
  10. Основні макроекономічні показники СНР

 

 

Збільшення рибних запасів у природних водоймах забезпечується поліпшенням біологічних і технічних умов розведення цінних видів риб і їх вирощуванням до тієї або іншої вікової стадії, а також методами поліпшення природного розмноження.

Основними об'єктами штучного розведення в нашій країні є деякі види лососевих, коропових, окуневих і осетрових риб. В процесі розмноження риб розрізняють декілька стадій: розвиток статевих продуктів в організмі риби, ікрометання і запліднення ікри, розвиток ембріона і постембріональний розвиток.

Розвиток статевих продуктів - тривалий і складний процес. Більшість коропових, окуневих і лососевих риб досягає статевої зрілості у віці 2-4 років, осетрові стають статевозрілими у віці від 6-10 (стерлядь) до 15-18 (білуга) років. Розвиток статевих продуктів у одного і того ж виду залежить від факторів зовнішнього середовища і насамперед від температури води і умов харчування. Так, наприклад, лящ в південних водоймах нашої країни стає статевозрілим на 3-4-му році життя, а у північних водоймах – на 5-7-му році. Недостатнє харчування затримує дозрівання статевих клітин, а повноцінне – прискорює їх дозрівання.

Процес ікрометання і запліднення ікри протікає за умови остаточного дозрівання статевих продуктів і наявності нормальних умов для кладки яєць. Час нересту у різних видів риб, як правило, залежить від температури води.

Коропові, окуневі і осетрові риби нерестяться у весняно – літній період, лососеві – в осінньо-зимовий.

Для кожного виду риб потрібні певні умови для відкладання ікри. Так, більшість коропових риб відкладає ікру на рослинний субстрат у стоячій або слабопроточній воді, осетрові риби нерестяться у проточній воді на ділянках з гальковим або твердим глинистим дном, лососеві – на неглибоких ділянках річки з піщано-гравійним ґрунтом і сильною течією.

Розвиток заплідненої ікринки починається з дроблення, через деякий час з'являється зародок (ембріон). На розвиток зародка (ембріогенез) великий вплив мають температура води, газовий режим, рН, солоність та інші фактори зовнішнього середовища.

Зародок, що проклюнувся, перший час веде пасивний спосіб життя: малорухомий, ріст і розвиток відбуваються за рахунок поживних речовин в жовтковому мішку. По мірі його зростання запаси поживних речовин в жовтковому мішку зменшуються і він переходить спочатку на змішане харчування, тобто поряд з живильними речовинами жовткового мішка починає споживати і доступні йому харчові організми із зовнішнього середовища, а потім повністю переходе на зовнішнє живлення. До цього часу ембріон (передличинки) перетворюється у личинку, яка в міру зростання і розвитку перетворюється на малька, по зовнішньому вигляду не відрізняється від дорослої риби.

Для кожного етапу розвитку риби існують оптимальні показники окремих чинників зовнішнього середовища. Відхилення від цих показників приводить до уповільнення росту і розвитку риби, а якщо ці відхилення виходять за межі допустимих границь, то риба гине. Кінцевий результат дії чинників зовнішнього середовища, виражений кількісно, є показником виживаності.

Для цілей рибництва важливо знати величину виживаності не лише від ікри до статевозрілої форми, але і від кожної ранішньої стадії до подальшої (від ікри до стадії личинки, від личинки до малька, що сповна сформувався, і так далі). Величина, що показує, яка кількість риби може бути виловлена через певне число років з кількості вихідних ранніх стадій (ікри, личинок або памолоді), що є в даний момент, називається промисловою виживаністю, або промисловим поверненням.

Той же показник, що і промислове повернення, але по відношенню до початкових ранніх стадій, випущених ризничими заводами або пунктами (не від природного нересту), називають рибничим коефіцієнтом. Числові показники виживаності виражаються у відсотках і коефіцієнтах. Відсоток промислового повернення показує процентне співвідношення між кількістю вихідного матеріалу і кількістю виловлених дорослих особин.

Відсоток промислового повернення показує процентне співвідношення між кількістю вихідного матеріалу і кількістю виловлених дорослих особин. Наприклад, 2%-не промислове повернення від молоді означає, що з кожних 100 екз. молоді промисел може отримати 2 дорослі рибини, а 0,01%-ний промислове повернення від ікри показує, що з 10 000 ікринок промисел може взяти одну дорослу рибину.

Коефіцієнт промислового повернення – величина, що показує, скільки необхідно мати у водоймі вихідного матеріалу (ікри, личинок і так далі), щоб промисел отримав одну дорослу особину. Проте промисел ніколи не бере всіх риб, які вижили до промислового розміру. Тому слід відрізняти показник біологічної виживаності від названих вище показників промислової виживаності. Знання показника біологічної виживаності і рибничого коефіцієнта дозволяє визначати потужність підприємств рибозаводів при їх проектуванні, порівнювати ефективність різних методів риборозведення, складати прогноз рибних запасів у водоймах і встановлювати величини їх вилову. Для відтворення рибних запасів необхідне проведення комплексу заходів, найважливішими з яких є: регулювання рибальства і лімітація вилову цінних промислових риб, вилов малоцінних риб, підтримка або створення умов для природного розмноження промислових риб, штучне риборозведення, акліматизація цінних видів риб і кормових організмів. Проведення цих заходів поряд з охороною природного розмноження дозволить вирішити проблему відтворення рибних запасів.

 

 




Дата добавления: 2015-01-30; просмотров: 47 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав