|
Читайте также: |
1. Поняття і правова характеристика фондової біржі
Перша фондова біржа в Російській імперії була відкрита в Санкт-Петербурзі в 1703 р., а на Україні перша біржа була створена в Києві в 1865 р. До 1914 р. в країні діяло вже 115 бірж, на яких, крім інших, здійснювались операції з цінними паперами. З початком першої світової війни робота бірж була офіційно припинена. В серпні 1914 р. була закрита Київська біржа і припинено котирування цінних паперів на Санкт-Петербурзькій біржі. Біржова торгівля відродилась в СРСР лише в роки НЕПу. Першу біржу радянського періоду було відкрито в Москві 29 грудня 1921 р. В 1922 р. почали створюватись фондові відділи на товарних біржах, а також відособлені фондові біржі.
В Україні фондові біржові операції були регламентовані постановою РНК УРСР від 23 березня 1923 p., яка була прийнята на основі Постанови РНК РСФСР від 20 жовтня 1922 р. Український фондовий ринок у ті роки посідав значне місце в структурі загальнодержавного ринку. Загальносоюзний обіг цінних паперів у 1925–1926 pp. складав 387,8 млн рублів, а частка центральної в Україні Харківської біржі складала 78,1 млн рублів. За посередництвом фондових біржових операцій здійснювалась торгівля іноземною валютою, в тому числі векселями та чеками в іноземній валюті, банкнотами Держбанку, державними цінними паперами, акціями та паями акціонерних та пайових товариств, а також благородними металами в злитках.
У 1930 р. внаслідок ліквідації багатоукладності в економіці країни та переходу до директивного розподілу біржі, в тому числі й фондові, було закрито, і торгівля цінними паперами стала переслідуватись у кримінальному порядку.
Лише в 1991 p., після прийняття Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», фондова біржа в Україні знову отримала право на існування. У ст. 33 цього закону було визначено, що фондова біржа може бути створена у формі акціонерного товариства, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства.
На сьогоднішній день правове становище фондової біржі передбачається ГК України, законами України „Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 р., „Про цінні папери та фондовий ринок” від 23 лютого 2006 р., «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 р..
В Україні діє 11 фондових бірж, а саме закрите акціонерне товариство "Українська фондова бiржа", відкрите акціонерне товариство "Київська міжнародна фондова біржа", відкрите акціонерне товариство "Фондова біржа ПФТС", закрите акціонерне товариство "Українська міжбанківська валютна біржа", закрите акціонерне товариство "Фондова біржа "ІННЕКС", дочірнє підприємство Асоціації "Південноукраїнська торговельно-інформаційна система" – "Південь-Сервер", закрите акціонерне товариство "Придніпровська фондова біржа", закрите акціонерне товариство "Українська мiжнародна фондова бiржа", відкрите акціонерне товариство "Фондова біржа "Перспектива", відкрите акціонерне товариство "Українська біржа".
Можна констатувати, що в чинному законодавстві не передбачено поняття фондової біржі. З економічної точки зору, фондова біржа – це організаційно-оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Виходячи з положень ГК України (ч.1 ст.360) та Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок” можна дати визначення фондової біржі в юридичному контексті. Так, на нашу думку, фондова біржа – це юридична особа (організація), яка зосереджує попит та пропозицію на цінні папери, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства та правил фондової біржі. Мовою законодавства фондова біржа здійснює діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку.
Відповідно до Положення про функціонування фондових бірж, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 19 грудня 2006 р. № 1542, основними засадами функціонування фондової біржі є:
– створення умов щодо конкурентного ціноутворення на цінні папери та інші фінансові інструменти шляхом зосередження попиту та пропозицій на їх купівлю-продаж;
– підтримання цілісності та стабільності ринку цінних паперів шляхом запровадження справедливих та рівних для всіх учасників біржових торгів правил поведінки;
– забезпечення прозорості ринку цінних паперів через оприлюднення інформації, що характеризує кон'юнктуру ринку;
– забезпечення інформування учасників біржових торгів та інвесторів щодо емітентів та їхніх цінних паперів;
– застосування ефективних технологій укладання біржових угод та виконання біржових контрактів, що відповідають міжнародним стандартам;
– забезпечення функціонування фондової біржі на постійно діючій основі; забезпечення захисту учасників біржових торгів та інвесторів від зловживань шляхом установлення вимог щодо допуску до торгівлі, застосування процедур нагляду, контролю та накладання санкцій за порушення.
До функцій фондової біржі належать:
– установлення правил проведення біржових торгів цінними паперами та іншими фінансовими інструментами;
– організація та проведення регулярних біржових торгів;
– організаційне, технологічне та технічне забезпечення проведення біржових торгів;
– установлення процедур лістингу та делістингу, допуску до торгівлі на фондовій біржі;
– ведення переліку учасників торгів, фіксація оголошених заявок, укладених біржових угод та контроль за виконанням біржових контрактів;
– ведення переліку цінних паперів та інших фінансових інструментів, унесених до біржового списку;
– обмін інформацією з депозитарними та розрахунково-кліринговими установами для забезпечення виконання біржових контрактів;
– зберігання документів щодо укладення біржових угод і виконання біржових контрактів у депозитарній системі;
– здійснення діяльності з проведення клірингу та розрахунків за договорами щодо похідних (деривативів), які укладаються з організаторами торгівлі;
– здійснення контролю за дотриманням членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством, правилам фондової біржі;
– відповідне реагування на виявлені порушення законодавства про цінні папери та правил фондової біржі;
– здійснення фінансового моніторингу згідно з вимогами законодавства;
– надання інформаційних послуг щодо організації торгівлі цінними паперами та іншими фінансовими інструментами;
– оприлюднення інформації відповідно до законодавства України.
Звернемо увагу на деякі особливості створення, функціонування та припинення фондової біржі в рамках ГК України та Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»:
1. Згідно з ч.2 ст.20 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» організаторами торгівлі на фондовому ринку є фондові біржі. Так, ч. 1 ст. 20 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок” вказує, що діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку – це діяльність професійного учасника фондового ринку (організатора торгівлі) зі створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно попиту і пропозицій, проведення регулярних торгів фінансовими інструментами за встановленими правилами, централізованого укладення і виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу та розрахунків за ними, та розв'язання спорів між членами організатора торгівлі.
2. В рамках чинного законодавства чітко визначена організаційно-правова форма фондової біржі. Так, фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі товариства (крім повного, командитного товариства і товариства з додатковою відповідальністю) або дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами, та провадить свою діяльність відповідно до ЦК України, законів, що регулюють питання утворення, діяльності та припинення юридичних осіб, з особливостями, визначеними Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» (ч.1 ст.21 вищенаведеного закону). Виходячи з вищевказаного, можна дійти висновку, що фондова біржа створюється як акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю або дочірнє підприємство об'єднання торговців цінними паперами, і, як наслідок, на діяльність фондової біржі поширюється законодавство про господарські товариства, а саме закони України «Про господарські товариства» та «Про акціонерні товариства». Практика вибору організаційно-правової форми фондової біржі на сьогоднішній день показує, що із 11 функціонуючих фондових бірж 10 – акціонерні товариства та 1 – дочірнє підприємство об’єднання торговців цінними паперами.
3. Фондова біржа утворюється не менш ніж двадцятьма засновниками – торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об'єднанням, що налічує не менш ніж двадцять торговців цінними паперами. Частка одного торговця цінними паперами не може бути більшою 5 відсотків статутного капіталу фондової біржі (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»).
4. Для здійснення своєї діяльності фондові біржі повинні підтримувати власний капітал в розмірі, не меншому ніж 15 мільйонів гривень, а для фондових бірж, що здійснюють кліринг та розрахунки, – не меншому ніж 25 мільйонів гривень.
5. Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» фондова біржа набуває статусу юридичної особи з моменту державної реєстрації. Державна реєстрація фондової біржі здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Фондова біржа має право провадити діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку з моменту отримання ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Фондова біржа діє на підставі статуту. Статут фондової біржі затверджується вищим органом фондової біржі. У статуті фондової біржі зазначаються найменування і місцезнаходження фондової біржі, порядок управління і формування її органів та їх компетенція, мета діяльності, підстави та порядок припинення діяльності фондової біржі, розподілу майна фондової біржі у разі її ліквідації.
6. Згідно з ч. 3 ст. 360 ГК України діяльність фондової біржі спрямовується виключно на організацію укладання угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних. Фондова біржа не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію.
7. Фондова біржа має некомерційний характер діяльності. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» прибуток фондової біржі спрямовується на її розвиток та не підлягає розподілу між її засновниками (учасниками). Основна мета діяльності біржі – створення належних умов для широкомасштабної та ефективної торгівлі цінними паперами – не сумісна з комерційними підходами до її роботи. У Статуті Московської міжнародної фондової біржі, наприклад, прямо вказано (ст. 1.2), що біржа не переслідує мету одержання власного прибутку і не виплачує доходів від своєї діяльності власникам акцій біржі.
8. Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 361 ГК України діяльність фондової біржі припиняється за умови, якщо кількість її членів протягом встановленого законом строку залишається меншою, ніж мінімальна кількість, визначена законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» діяльність фондової біржі як організатора торгівлі тимчасово зупиняється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку в разі, коли кількість її членів стала меншою 20, а якщо фондову біржу утворено у формі дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами, – коли кількість членів такого об'єднання стала меншою ніж 20. Якщо протягом шести місяців прийняття нових членів не відбулося, діяльність фондової біржі припиняється.
Діяльність фондової біржі припиняється в порядку, встановленому для припинення діяльності господарських товариств, якщо інше не передбачено законом.
Крім того, відповідно до ст. 23 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» передбачені вимоги до фондової біржі. Так, фондова біржа зобов'язана оприлюднювати та надавати Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформацію про:
– перелік торговців цінними паперами, допущених до укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів на фондовій біржі;
– перелік цінних паперів, які пройшли процедуру лістингу;
– обсяг торгівлі цінними паперами (кількість цінних паперів, загальну вартість укладених договорів, курс цінних паперів щодо кожного емітента окремо) за період, установлений Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в свою чергу встановлює порядок і форми подання зазначеної інформації та здійснює контроль за розкриттям інформації фондовими біржами.
2.Умови членства на фондовій біржі
Згідно з ч. 5 ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» членами фондової біржі можуть бути виключно торговці цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку та взяли на себе зобов'язання виконувати всі правила, положення і стандарти фондової біржі.
Законодавство України визначає, що членами фондової біржі можуть бути тільки юридичні особи. Питання про членство у фондовій біржі фізичних та юридичних осіб у різних країнах знаходить неоднакове вирішення. В одних країнах (наприклад, у США, Великобританії) членами фондової біржі можуть бути виключно фізичні особи, в інших (у Японії, Канаді) – тільки юридичні особи, у третіх (у Німеччині, Італії) – і фізичні і юридичні особи. При цьому, якщо допускається персональне членство в біржі фізичних осіб, то мається на увазі, що вони повинні бути акціонерами, директорами або співробітниками крупних фірм, які професійно займаються операціями з цінними паперами.
Неоднозначно також вирішується питання про допуск до біржових операцій іноземних суб'єктів господарської діяльності. У більшості країн іноземним юридичним і фізичним особам, що відповідають певним вимогам, дозволено займатись операціями з цінними паперами на національних ринках. Водночас в окремих країнах (наприклад, у Канаді, Франції) іноземні особи не можуть бути членами біржі, а частка їх капіталу в статутному фонді фірм – членів біржі обмежується. Українське законодавство не містить будь-яких заборон щодо участі іноземних суб'єктів у біржових операціях.
Питання про можливість участі в біржі комерційних банків також вирішується неоднозначно. В одних країнах (у США, Канаді) комерційним банкам заборонено бути членами біржі, в інших (Німеччина, Нідерланди, Швейцарія) комерційні банки, навпаки, становлять основне ядро біржової торгівлі. В Україні банки відповідно до ст. 17 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» можуть здійснювати професійну діяльність з торгівлі цінними паперами.
Наведемо приклад умов членства на одній із фондових бірж України – Українській фондовій біржі (далі за тексом – УФБ).
Відповідно до Правил Української фондової біржі, затверджених протоколом Біржової ради ПрАТ «Українська фондова біржа» від 15 листопада 2011 р. № 19 кандидатом у члени УФБ (далі за текстом – кандидат) може бути юридична особа, яка має намір отримати цей статус відповідно до Правил біржі і відповідає наступним умовам:
• має право здійснювати професійну діяльність з торгівлі цінними паперами на підставі ліцензії НКЦПФР;
• відповідно до Статуту УФБ є власником біржового місця УФБ або набула в користування біржове місце УФБ на строк не менше одного року на підставі договору з особою, якій належить біржове місце (оренда біржового місця);
• отримала допуск до біржових торгів в порядку, визначеному Правилами біржі.
Для отримання допуску до біржових торгів кандидат у члени біржі повинен:
• подати до УФБ заяву на отримання членства та необхідні документи, вказані у Правилах біржі;
• акредитувати на біржі не менш ніж одного уповноваженого представника – трейдера, який відповідає акредитаційним вимогам, визначеним Правилами біржі;
• укласти з біржею договір на проведення операцій на УФБ, яким визначаються права та обов'язки сторін у зв'язку з допуском кандидата до здійснення торгівлі на УФБ.
Підставою для розгляду питання про надання статусу члена УФБ є письмова заява кандидата на ім’я Голови Правління УФБ.
До заяви додаються такі документи:
1) нотаріально засвідчена копія установчого документа кандидата;
2) ксерокопія свідоцтва про державну реєстрацію кандидата;
3) ксерокопія довідки органу статистики про включення кандидата до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;
4) ксерокопія ліцензії НКЦПФР на здійснення кандидатом професійної діяльності з торгівлі цінними паперами;
5) ксерокопія документа, який підтверджує, що кандидат відповідно до Статуту УФБ є власником біржового місця УФБ або набув у користування біржове місце УФБ на строк не менше одного року на підставі договору з особою, якій належить біржове місце;
6) довідка про філії (інші відокремлені структурні підрозділи) кандидата, які мають право на здійснення професійної діяльності з торгівлі цінними паперами;
7) основні відомості про керівництво та фахівців кандидата, які сертифіковані ДКЦПФР у встановленому порядку;
8) відомості про накладені на кандидата санкції за господарські та фінансові правопорушення органами державної влади, судом, арбітражним або третейським судом протягом трьох останніх років до моменту подання заяви, або з моменту створення, із зазначенням дати накладення санкції, органу, що наклав санкцію, причин її накладення, виду та розміру санкцій, міри виконання санкції до моменту подання заяви, а також відомості про виключення кандидата з інших СРО на фондовому ринку із зазначенням дати та причин виключення (у випадку наявності цих фактів);
9) облікова картка члена УФБ;
10) декларація кандидата про зобов’язання виконувати вимоги Етичного кодексу УФБ за встановленою формою;
11) документи на кожного уповноваженого представника, якого кандидат акредитує на біржі;
12) підписаний з боку кандидата договір на проведення операцій на УФБ у двох примірниках.
Усі документи, що подаються кандидатом, не можуть за терміном їх складання (завірення) перевищувати двохмісячної давності з дати подання заяви на отримання членства.
Кандидати зобов’язані забезпечувати достовірність та повноту інформації і документів, які подаються ними на біржу для отримання членства на УФБ.
Кандидат несе відповідальність за достовірність інформації, що вказана у поданих для отримання членства на УФБ документах.
У випадку, якщо після подання кандидатом заяви на отримання членства на УФБ виникли зміни, що впливають на інформацію, зазначену у документах, які додані до заяви, кандидат зобов’язаний до прийняття Правлінням УФБ відповідного рішення проінформувати про це біржу з поданням документів, що підтверджують зміни, що виникли.
Незалежно від змісту прийнятого Правлінням УФБ рішення подані кандидатом документи поверненню не підлягають.
Заява на отримання членства на біржі та комплект документів, що до неї додаються, реєструються на УФБ у встановленому порядку, після чого відповідний структурний підрозділ УФБ:
• перевіряє зареєстровану заяву та подані документи на комплектність та відповідність вимогам Правил біржі;
• проводить аналіз поданих кандидатом документів на відповідність умовам, визначеним Правилами біржі;
• за наслідками перевірки та аналізу поданих документів готує висновок для винесення на розгляд Правління УФБ питання щодо надання кандидату допуску до біржових торгів та статусу члена біржі.
За наслідками розгляду заяви на підставі висновку відповідного структурного підрозділу УФБ Правління УФБ приймає відповідне рішення.
При цьому, окрім загальних вимог, визначених Правилами біржі, Правлінням УФБ можуть враховуватися і такі фактори, як репутація кандидата, а також відомості про накладені на кандидата санкції за господарські та фінансові правопорушення і причини виключення кандидата з інших СРО на ринку цінних паперів.
Рішення приймається Правлінням УФБ не пізніше десяти робочих днів з дати реєстрації заяви на отримання членства на біржі.
У випадку позитивного розгляду заяви Правління УФБ приймає рішення про надання кандидату статусу члена УФБ, що є підставою для підписання з боку УФБ договору на проведення операцій на УФБ і оформлення свідоцтва про членство на УФБ, яке є підтвердженням членства на УФБ та надає його власнику повноваження члена СРО УФБ на зазначений у ньому термін.
Якщо кандидат є акціонером біржі або власником відокремленого біржового місця, терміном дії договору на проведення операцій на УФБ є термін дії ліцензії кандидата на здійснення професійної діяльності з торгівлі цінними паперами.
У випадку, якщо кандидат набув право користування біржовим місцем, терміном дії договору на проведення операцій на УФБ є термін дії документа, який надає кандидату право на користування біржовим місцем, але не більше терміну дії ліцензії кандидата на здійснення професійної діяльності з торгівлі цінними паперами.
Свідоцтво про членство на УФБ видається на термін, який перевищує термін дії договору на проведення операцій на УФБ на один календарний місяць.
Свідоцтво про членство на УФБ є чинним до закінчення терміну його дії або прийняття Правлінням УФБ рішення про його анулювання.
3. Управління фондовою біржею
Вищим органом управління біржі є загальні збори членів біржі. Річні збори скликаються один раз на рік з інтервалом між ними не більше 15 місяців. Позачергові збори скликаються біржовою радою, ревізійною комісією або членами біржі, які мають не менше 10 % голосів.
Оскільки однією з організаційно-правових форм фондової біржі є акціонерне товариство, то на її діяльність поширюються норми Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 р..
Проводячи аналогію із загальними зборами акціонерного товариства загальні збори фондової біржі можуть вирішувати будь-які питання діяльності фондової біржі.
До виключної компетенції загальних зборів на підставі ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» належить:
1) визначення основних напрямів діяльності фондової біржі;
2) внесення змін до статуту фондової біржі;
3) затвердження положень про загальні збори, біржову раду та ревізійну комісію фондової біржі, а також внесення змін до них;
4) затвердження інших внутрішніх документів біржі, якщо інше не передбачено статутом фондової біржі;
5) затвердження річного звіту фондової біржі;
6) прийняття рішень з питань порядку проведення загальних зборів;
7) обрання голови та членів біржової ради, ревізійної комісії, прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;
8) затвердження висновків ревізійної комісії (ревізора), прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;
9) прийняття рішення про припинення фондової біржі, про ліквідацію біржі, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації;
10) вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно зі статутом фондової біржі або положенням про загальні збори.
Повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам товариства.
До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути віднесено вирішення й інших питань.
Для оперативного управління біржею вибирається біржова рада (рада біржі). Вона є контрольно-розпорядчим органом поточного управління біржею і вирішує всі питання її діяльності, крім тих, які можуть вирішуватися тільки загальними зборами членів біржі. Як правило, біржовій раді доручається: заслуховування і оцінка звітів управління; внесення змін у правила торгівлі на біржі; підготовка рішення загальних зборів членів біржі; встановлення розмірів усіх внесків, виплат, грошових і комісійних зборів; підготовка рішення про прийом або виключення членів біржі; керівництво біржовими торгами; розпорядження майном біржі; наймання і звільнення персоналу біржі і т. д.
Зі складу біржової ради формується правління, яке здійснює оперативне керівництво біржею і представляє її інтереси в організаціях і установах.
Контроль за фінансово-господарською діяльністю біржі здійснює ревізійна комісія, яка вибирається загальними зборами членів біржі одночасно з біржовою радою. Ревізійна комісія перевіряє: фінансово-господарську діяльність біржі, стан її рахунків і достовірність бухгалтерської документації; постановку і правильність оперативного, бухгалтерського і статистичного обліку і звітності; виконання встановлених кошторисів, нормативів та лімітів; своєчасність і правильність платежів у бюджет; своєчасність і правильність відрахувань і виплат; дотримання біржею та її органами законодавчих актів та інструкцій, а також рішень загальних зборів членів біржі; стан каси і фондів біржі.
4.Організація та проведення біржових торгів на фондовій біржі
Згідно зі ст. 24 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” фондова біржа створює організаційні умови для укладання договорів з цінними паперами шляхом котирування цінних паперів на основі даних попиту і пропозицій, отриманих від учасників торгів на фондовій біржі.
У торгах на фондовій біржі мають право брати участь члени фондової біржі та інші особи відповідно до законодавства.
Торгівля на фондовій біржі здійснюється за правилами фондової біржі, які затверджуються біржовою радою та реєструються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Правила фондової біржі складаються з порядку:
– організації та проведення біржових торгів;
– лістингу та делістингу цінних паперів;
– допуску членів фондової біржі та інших осіб, визначених законодавством, до біржових торгів;
– котирування цінних паперів та оприлюднення їх біржового курсу;
– розкриття інформації про діяльність фондової біржі та її оприлюднення;
– розв'язання спорів між членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством;
– здійснення контролю за дотриманням членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством, правил фондової біржі;
– накладення санкцій за порушення правил фондової біржі.
У відповідності до Положення про функціонування фондових бірж, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 19 грудня 2006 р. № 1542, фондова біржа забезпечує умови для проведення регулярних біржових торгів на постійно діючій основі кожного торговельного дня, який є робочим згідно із законодавством України. Торговельний день не може починатися пізніше 10-00 години і закінчуватися раніше 16-00 години за київським часом. Протягом торговельного дня може відбуватися кілька торговельних сесій.
Правила фондової біржі щодо порядку організації та проведення біржових торгів повинні визначати: процедуру проведення біржових торгів; вимоги до учасників біржових торгів та уповноважених представників; процедуру укладання біржових угод; процедуру використання електронної торговельної системи; процедуру формування переліку заявок; процедуру формування переліку укладених біржових угод; процедуру оформлення та обліку документів, які використовуються при укладанні біржової угоди та виконанні біржових контрактів; процедуру запобігання маніпулюванню; порядок призупинення та припинення торгівлі за рішенням уповноважених державних органів; порядок допуску до торгівлі на фондовій біржі без внесення до біржового реєстру та інші відомості відповідно до чинного законодавства.
Допуск цінних паперів та інших фінансових інструментів до торгівлі на фондовій біржі здійснюється шляхом їх внесення до біржового списку. Цінні папери та інші фінансові інструменти, обіг яких здійснюється на фондовій біржі, можуть перебувати у біржовому списку цієї фондової біржі не більше 60 календарних днів без проведення за ними біржових торгів. У разі не проведення біржових торгів протягом 60 календарних днів за цінними паперами та іншими фінансовими інструментами такі цінні папери та інші фінансові інструменти виключаються із біржового списку.
До біржового списку можуть бути внесені цінні папери в процесі їх відкритого (публічного) розміщення.
Біржовий список повинен містити щонайменше такі дані: найменування та ідентифікаційний код за ЄДРПОУ емітента; міжнародний ідентифікаційний номер (у разі, коли його наявність передбачена законодавством); вид цінного папера або іншого фінансового інструменту; номінальну вартість; кількість цінних паперів або інших фінансових інструментів відповідного виду в обігу; кількість цінних паперів у випуску (для облігацій); дані щодо державної реєстрації випуску цінного папера та іншого фінансового інструменту (у разі, якщо державна реєстрація випуску передбачена законодавством); рівень лістингу; дату внесення (виключення) цінного папера або іншого фінансового інструменту до (з) біржового списку. Внесення цінних паперів до біржового реєстру здійснюється лише за ініціативи емітента цих цінних паперів.
Допуск до торгівлі без внесення до біржового реєстру може здійснюватися за ініціативою емітента, члена фондової біржі, фондової біржі, компанії з управління активами (щодо цінних паперів інститутів спільного інвестування, які містяться в управлінні компанії з управління активами), іншої особи, у тому числі державного органу, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством.
Вимоги щодо внесення цінних паперів та інших фінансових інструментів до біржового списку без унесення до біржового реєстру встановлюються фондовою біржею відповідно до правил фондової біржі.
Не допускається внесення до біржового списку цінних паперів та інших фінансових інструментів, емітенти яких визнані банкрутом або щодо яких застосовується ліквідаційна процедура.
Правила фондової біржі повинні передбачати можливість проведення біржових торгів за участю державних органів для випадків, передбачених законодавством.
Цінні папери, які пройшли процедуру лістингу, заносяться до біржового реєстру до відповідного котирувального списку за рівнем лістингу.
Цінні папери, що не відповідають вимогам лістингу, заносяться до біржового списку як позалістингові цінні папери.
Лістингові цінні папери мають перший або другий рівень лістингу.
Унесення цінних паперів до біржового реєстру здійснюється лише за ініціативи емітента цих цінних паперів.
Унесення та перебування цінних паперів у котирувальному списку першого рівня лістингу здійснюється за дотримання відповідних умов, а також відповідності до таких мінімальних вимог:
1. Для акцій:
– емітент існує не менше трьох років;
– вартість чистих активів емітента складає не менше 100 000 000 грн; річний дохід від реалізації товарів, робіт, послуг за останній фінансовий рік становить не менше 100 000 000 грн;
– ринкова капіталізація емітента складає не менше 100 000 000 грн;
– кожен з останніх 6 місяців з цінними паперами емітента укладалось не менше 10 біржових угод та виконувалось не менше 10 біржових контрактів, при цьому середньомісячна вартість біржових угод з цінними паперами емітента протягом останніх 6 місяців складає не менше 1 000 000 грн;
– загальна кількість акціонерів емітента становить не менше 500 осіб.
Емітенту рекомендується дотримуватися Принципів корпоративного управління, затверджених рішенням НКЦПФР від 11.12.2003 N 571.
2. Для облігацій підприємств:
– емітент існує не менше трьох років;
– вартість чистих активів емітента або особи, яка надає забезпечення виконання зобов'язань за випуском, складає не менше 100 000 000 грн;
– номінальна вартість серії випуску облігацій складає суму, не меншу 10 000 000 грн;
– кожен з останніх 6 місяців з облігаціями емітента цієї серії випуску укладалось не менше 5 біржових угод та виконувалось не менше 5 біржових контрактів, середньомісячна вартість біржових угод з облігаціями цієї серії випуску протягом останніх 6 місяців складає не менше 500 000 грн;
3. Для облігацій місцевих позик:
– номінальна вартість серії випуску облігацій складає суму, не меншу 3 000 000 грн;
– середньомісячна вартість біржових угод з облігаціями цієї серії випуску протягом останніх 6 місяців складає не менше 400 000 грн.
4. Для цінних паперів інститутів спільного інвестування, у тому числі акцій корпоративних інвестиційних фондів:
– інститут спільного інвестування існує не менше трьох років;
– вартість чистих активів інституту спільного інвестування на останню звітну дату становить не менше 20 000 000 грн;
– середньомісячна вартість біржових угод з цінними паперами інституту спільного інвестування протягом останніх 6 місяців складає не менше 100 000 грн.
Унесення та перебування цінних паперів у другому рівні лістингу фондової біржі здійснюється за дотримання відповідних умов, а також відповідності до таких мінімальних вимог:
1. Для акцій:
– емітент існує не менше одного року;
– вартість чистих активів емітента складає не менше 50 000 000 грн;
– ринкова капіталізація емітента складає суму, не меншу 50 000 000 грн;
– кожен з останніх 6 місяців з цінними паперами емітента укладалось неменше 10 біржових угод та виконувалось не менше 10 біржових контрактів, при цьому середньомісячна вартість біржових угод з цінними паперами емітента протягом останніх 6 місяців складає не менше 250 000 грн.
Емітенту рекомендується дотримуватися Принципів корпоративного управління, затверджених рішенням НКЦПФР від 11.12.2003 N 571.
2. Для облігацій підприємств:
– емітент існує не менше одного року;
– вартість чистих активів емітента складає не менше 10 000 000 грн;
– номінальна вартість серії випуску облігацій складає суму, не меншу 5 000 000 грн;
– середньомісячна вартість біржових угод з облігаціями цієї серії випуску протягом останніх 6 місяців складає не менше 150 000 грн.
3. Для облігацій місцевих позик:
– номінальна вартість серії випуску облігацій складає суму, не меншу 1 000 000 грн;
– середньомісячна вартість біржових угод з облігаціями цієї серії випуску протягом останніх 6 місяців складає не менше 100 000 грн.
4. Для цінних паперів інститутів спільного інвестування, у тому числі акцій корпоративних інвестиційних фондів:
– інститут спільного інвестування існує не менше одного року;
– вартість чистих активів інституту спільного інвестування на останню звітну дату складає не менше 10 000 000 грн;
– середньомісячна вартість біржових угод з цінними паперами інституту спільного інвестування протягом останніх 6 місяців складає не менше 50 000 грн.
Фондова біржа може встановлювати додаткові вимоги для внесення та перебування цінних паперів у біржовому реєстрі.
На одній фондовій біржі цінний папір одного виду одного емітента може перебувати лише в одному рівні лістингу.
Фондова біржа веде перелік членів фондової біржі, учасників торгів та їх уповноважених представників.
Фондова біржа повинна затвердити порядок котирування цінних паперів та інших фінансових інструментів за технологіями проведення торгів, зокрема із застосуванням електронної системи торгів, та порядок визначення біржового курсу цінних паперів.
Біржовий курс цінних паперів, визначений за результатами біржових торгів, підлягає обов'язковому оприлюдненню на власному веб-сайті фондової біржі (у цілодобовому режимі), а також може бути оприлюднений в періодичному друкованому виданні фондової біржі та/або офіційному друкованому виданні НКЦПФР. Порядок обов'язкового оприлюднення біржових цін має визначатися правилами фондової біржі і передбачати фіксацію та публікацію в офіційному виданні біржі найвищого та найнижчого курсів цінного папера (цінних паперів) кожного найменування, а також курсу цінного папера (цінних паперів) кожного найменування на момент завершення біржового дня («закриття біржі») та чисту зміну курсу на цей момент порівняно з курсом на момент завершення попереднього біржового дня.
Припинення торгівлі на фондовій біржі може бути здійснено за таких підстав:
– припинення емітента;
– невідповідності емітента та його цінних паперів вимогам Положення про функціонування ФБ, правилам фондової біржі, що визначають умови перебування в біржовому реєстрі за відповідним рівнем лістингу;
– невідповідності вимогам правил фондової біржі, що визначають умови перебування у біржовому списку як позалістингових цінних паперів;
– прийняття НКЦПФР рішення про анулювання випуску;
– визнання емісії недобросовісною;
– призупинення, припинення НКЦПФР обігу та укладання угод за цінними паперами емітента;
– закінчення строку обігу цінних паперів;
– за заявою ініціатора внесення до біржового списку (для позалістингових цінних паперів);
– за заявою емітента (для лістингових цінних паперів), з урахуванням порядку лістингу та делістингу.
Фондова біржа зобов'язана оприлюднювати та надавати НКЦПФР таку інформацію:
– перелік торговців цінними паперами, допущених до укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів на фондовій біржі;
– перелік цінних паперів, які пройшли процедуру лістингу;
– обсяг торгівлі цінними паперами (кількість цінних паперів, загальну вартість укладених договорів, курс цінних паперів щодо кожного емітента окремо) за період, установлений НКЦПФР.
Операція купівлі-продажу цінних паперів на фондовій біржі проходить через три етапи, які характеризуються різними правовими наслідками та особливостями поведінки її учасників. Умовно ці етапи можна назвати так:
1) підготовка до укладення угоди;
2) торгівля;
3) розрахунки між сторонами.
У процесі підготовки до укладення угоди біржовий посередник (брокерська контора) отримує від своїх клієнтів розпорядження на купівлю або продаж цінних паперів, здійснює їх систематизацію та облік. Вказані операції відбуваються в офісі контори, після чого відповідні вказівки передаються брокеру безпосередньо на фондову біржу.
Торгівля починається з поширення брокером на біржі інформації про бажання продати або придбати певні цінні папери за певну ціну. На основі такої інформації різні брокери порівнюють розпорядження купівлі та розпорядження продажу, одержані ними. Якщо умови цих розпоряджень повністю збігаються і угода купівлі-продажу цінних паперів може бути укладена, відбувається акцептація пропозицій контрагентів брокерами, які представляють інтереси продавця і покупця, що фіксується не тільки сторонами, але й фондовою біржею.
Якщо торгівля на фондовій біржі здійснюється шляхом аукціону, порядок організації аукціонів у торговельному залі фондової біржі (торгівля «з голосу») має бути визначений у правилах фондової біржі або в іншому документі з урахуванням вимог щодо: визначення видів угод, що можуть укладатися способом онкольного аукціону; учасників аукціонів; процедури ведення аукціонів; визначення видів наказів брокерам/ділерам на купівлю-продаж цінних паперів (ринковий, лімітний, стоп-наказ тощо); оформлення біржових угод; форми оголошення замовлень.
Після укладення угоди починається третій, завершальний, етап біржової операції – розрахунки між сторонами, які здійснюються за спеціальною системою – клірингом. Завданням системи клірингу є визначення взаємних зобов'язань сторін угоди купівлі-продажу цінних паперів на момент її виконання і, при цьому, мінімізація переміщень як цінних паперів, так і грошових коштів. Залежно від особливостей здійснення розрахунків розрізняють дві системи клірингу: 1) одинична система; 2) залік.
За одиничної системи покупець цінних паперів після укладення угоди переводить грошові кошти або їх еквівалент у допустиму для продавця форму. Продавець, у свою чергу, тримає цінні папери у формі, придатній для поставки покупцю. Після цього обидві сторони обговорюють певний механізм обміну паперів на гроші. Всі подальші угоди між сторонами протягом цього біржового дня здійснюються за цією самою схемою, але повністю незалежно від попередніх або подальших угод.
Система заліку використовується за значної інтенсивності фондових операцій і дозволяє звести розрахунки по певному виду цінних паперів до мінімальної кількості їх передач. Існує три варіанти заліку: 1) двосторонній залік; 2) багатосторонній залік; 3) безперервне залікове виконання.
Двостороннім (попарним) визнається залік, який відбувається між двома одними і тими самими сторонами, які протягом одного робочого біржового дня уклали кілька угод щодо одного виду цінних паперів. Система двостороннього заліку дозволяє визначити підсумкове число належних до передачі кожною стороною цінних паперів та грошей.
У системі безперервного залікового виконання (БЗВ) використовується метод багатостороннього заліку. Однак розрахунки за угодами, укладеними учасником торгів за один день, не зводяться до підсумкового результату, а всі незакриті його зобов'язання зараховуються проти угод наступного робочого дня. Однією з характерних рис БЗВ є посередництво клірингової палати між сторонами угоди в ролі протилежної сторони для кожної з них. Таким чином, сторони угод стають боржниками або кредиторами клірингової палати, що значно зменшує ризик невиконання умов угоди однією зі сторін. Система безперервного залікового виконання розроблена з метою досягнення повної автоматизації, максимального використання заліку в процесі розрахунків за угодами щодо цінних паперів та зменшує до мінімуму зобов'язання з поставки цінних паперів. Система БЗВ може продуктивно функціонувати лише в країнах з розвинутим фондовим ринком, оскільки вимагає використання автоматичної системи безготівкових розрахунків у високоцентралізованій та керованій інфраструктурі.
Для нашої країни створення ефективної системи клірингу має стати ключовим кроком до спрощення розрахунків і зниження ризику при виконанні біржових угод щодо цінних паперів. Необхідно визначити найбільш оптимальний, з урахуванням рівня розвитку вітчизняного ринку цінних паперів, тип системи клірингу, здатний справно функціонувати на українських фондових біржах. Це одна з основних умов обмеження кількості незавершених угод та істотного зменшення ринкової вразливості.
З метою здійснення клірингових операцій при фондових біржах утворюються розрахункові, так звані клірингові, палати. Як правило, клірингові палати створюються на базі одного з банків, який повністю виконує функції щодо клірингу біржових операцій шляхом відкриття рахунків кожному учаснику біржі та виконання по них відповідних розрахунків згідно з укладеними угодами. У світовій практиці кліринг операцій з цінними паперами здійснюється національним банком тієї чи іншої країни. У Франції - це Банк де Франс, у Німеччині – Центральний земельний банк (Бундесбанк).
У біржовому обороті продається відносно невелика частина від загальної кількості цінних паперів, що обертаються на території тієї чи іншої країни. Це пояснюється тим, що фондові біржі висувають жорсткі вимоги до емітентів, які бажають, щоб їхні папери продавались на торгових зборах біржі. Проте, незважаючи на цю обставину та певні витрати, пов'язані з включенням цінних паперів у біржовий котирувальний бюлетень (лістингом), багато емітентів прагнуть до того, щоб їхні папери котирувались на біржі, оскільки лістинг дає їм цілий ряд переваг: підвищує їх привабливість, ліквідність, сприяє збільшенню кількості укладених щодо них угод і підвищенню курсу, сприяє формуванню реальних цін на цінні папери.
Питання для самоконтролю:
1. Поняття та ознаки фондової біржі.
2. Функції фондової біржі.
3. Державна реєстрація фондової біржі.
4. Умови членства на фондовій біржі.
5. Управління фондовою біржею. Органи управління, їх компетенція.
6. Порядок проведення біржових торгів на фондовій біржі.
Содержание
Введение………………………………………………………………………………………….3
1 Общие положения……………………………………………………………………………..4
1.1 Цели и задачи курсовой работы………………………………………………………….....4
1.2 Основные требования к курсовой работе по дисциплине «Организация аудиторской деятельности»…………………………………………………………………………………….4
2. Рекомендации по выполнению курсовой работы…………………………………………...5
2.1 Выбор темы курсовой работы………………………………………………………………5
2.2 Подбор и первоначальное ознакомление с литературой………………………………..5
2.3 Составление плана и примерное содержание частей курсовой работы………………….5
2.4 Изучение литературы, сбор фактического материала, его систематизация и обработка
3 Оформление курсовой работы………………………………………………………………...7
4 Защита курсовой работы……………………………………………………………………..11
5 Примерная тематика курсовых работ по дисциплине «Организация аудиторской деятельности»…………………………………………………………………………………...12
6 Список литературы…………………………………………………………………………...13
Приложения
Введение
Аудиторская деятельность призвана проанализировать состояние бухгалтерского учета на предприятии, выявить скрытые резервы роста, оценить полноту, правдивость, реальность, достоверность бухгалтерской отчетности. С помощью аудиторов организация обеспечивает проверку ведения хозяйственной деятельности в соответствии с действующим законодательством, контроль за сохранностью и эффективностью использования активов посредством действий, включающих инвентарные проверки имущества и обязательств, изучение ведения бухгалтерских документов, отражающих формирование затрат, финансовых результатов и прочих важнейших показателей деятельности хозяйствующего субъекта.
В программу курса углубленной подготовки дисциплины «Аудит» включены дисциплины: «Организация аудиторской деятельности», «Сферы и объекты аудиторских проверок», «Учет и аудит в страховых организациях», «Этика аудитора». В результате изучения данных дисциплин студент должен иметь четкое представление о действующих нормативных документах и аудиторских стандартах, способах планирования и технологии проведения аудиторских проверок, этических нормах аудиторской деятельности. Уметь использовать контрольные возможности журнально-ордерной формы учета и понимать взаимосвязь между отдельными учетными регистрами. Уметь организовать и провести проверку состояния бухгалтерского учета на предприятии, составить аудиторское заключение.
Комплексная курсовая работа по дисциплине «Организация аудиторской деятельности» является одним из основных элементов учебного процесса по подготовке специалистов по специальности 080110 «Экономика и бухгалтерский учет (по отраслям)». Выполнение курсовой работы осуществляется на заключительном этапе изучения цикла углубленной подготовки дисциплины «Аудит». В процессе написания комплексной курсовой работы студент:
- приобщается к самостоятельной работе с литературой, приучается находить в ней основные положения, относящиеся к избранной проблеме, подбирать, отрабатывать и анализировать конкретный материал, составлять рабочие документы аудитора и на их основе делать выводы;
- привыкает четко, последовательно, аргументировано и грамотно излагать свои мысли при анализе различных теоретических проблем и учится творчески применять теорию, связывать ее с практикой;
- закрепляет и углубляет знания по теории;
- получает навыки работы на компьютере.
Курсовая работа представляет собой изложение результатов исследования студентом вопросов теории и практики в пределах выбранной темы.
Общие положения
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 34 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |