Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Проаналізуйте основні напрямки еволюційного розвитку тваринних організмів в еволюції.

Історичний розвиток живої природи йшов по висхідній лінії від нижчих форм до вищих,від простого до складного,тобто мав прогресивний характер.Разом з цим еволюційний процес безпе­рервно йшов у напрямі максимального пристосування організмів до умов навколишнього середовища.Вважається,що тварини пішли від одноклітинних джгутикових,а їх найближчі відомі живі родичі це Хоанофлагеляти — комірцеві джгутиконосці,морфологічно подібні до хоаноцитів деяких губок.Перші викопні рештки тварин відносяться до кінця докембрію,віком близько 610 млн р,і вони відомі як едіакарська або вендська фауна.Їх,однак,складно співвіднести з пізнішими копалинами.Вони можуть бути попередниками сучасних гілок тварин,а можуть бути і незалежними групами,а може,вони не були тваринами зовсім.Крім них,найбільш відомі типи тварин,більш-менш одночасно з'являються в ході кембрійського періоду, близько 542 млн р тому.Ця подія,названа кембрійським вибухом,була викликана або швидкою дивергенцією між диференціюючими групами,або такою зміною умов,яка зробила можливим скам'яніння.Перші живі істоти мали вигляд дрібнень­ких слизуватих грудочок,які складалися з білкової речовини.У них не було ні ядер,ні вакуолей,ні інших оформлених частин клітин,але вони могли рости,засвоюючи з навколишнього середовища пож.реч.,і розмножуватися.В процесі ПД ці первинні організми поступово ускладнювались,і згодом від них пішли перші одноклітинні рослини і тварини.Спочатку виникли організми,які мали ознаки і рослин,і тварин.Ще й тепер деякі найпростіші(зелені евглени)поряд з живленням готовими органічними речовинами здатні до фото­синтезу.В розвитку кожної багато­клітинної тварини завжди є одноклітинна стадія—яйце.Все це свідчить про походження багатоклітинних тварин від одноклітин­них.Вольвокса не можна назвати справжнім багатоклітинним орга­нізмом,хоч він і складається з великої кількості клітин,джгутикові найпростіші,з яких складається колонія вольвокса,побудовані в цілому однаково,тоді як в багатоклітин-ному організ­мі клітини спеціалізовані і зібрані в тканини.Воль­вокс займає ніби проміжне положення між одноклітинними і багатоклітинними.Самого вольвокса, звичайно,не можна вважати предком бага­токлітинних тварин.Але,мабуть,предками багатоклітинних та­кож були колоніальні найпростіші.650 млн.р. тому моря на нашій планеті населяли різноманітні багатоклітинні тварини,що належали до всіх типів безхребетних,включаючи голкошкірих.У цей період з'явилися перші примітивні хордові,що мали принципово іншу будову нервової системи.Широке поширення в протерозої отримали кишковопорожнинні. Вони мали здатність до руху,але радіальна симетрія тіла і відсутність м'язової тканини обмежували подальшу еволюцію цих тварин.Еволюція тварин пішла по шляху формування двосторонньої симетрії тіла і м'язів.Ці ароморфози призвели до виникнення плоских червів.Розчленування тіла на сегменти в кільчастих червів також вважають ароморфозом,завдяки якому руху стали значно різноманітніші.Це стимулювало подальший розвиток НС,органів почуттів,що давало значні переваги в боротьбі за існування.Від давніх кільчастих червів пішли членистоногі.До кінця протерозою вже існували всі типи безхребетних.На початку палеозойської ери,протягом кембрійського і ордовицького періодів,панує клімат "вічної весни",не відбувається зміни пір року.На початку кембрію (570-500 мільйонів р.тому) відбулися серйозні зміни в хімізмі океану.Збільшилося змивання солей із суші, що спричинило зростання концентрації кальцію і магнію в морі.У результаті морські тварини одержали можливість засвоювати у великих кількостях мінеральні солі.А це у свою чергу відкрило перед ними можливості побудови твердого кістяка.З'явилися скелетні безхребетні,які і визначили вигляд морської фауни.В океані з'явилися перші хордові тварини типу ланцетника.Виникнення хорди, що виконує роль осьового скелета,зіграло велику роль в еволюції хребетних,так як у них збільшилися розміри тіла,став розвиватися головний мозок,ускладнилося поведінку. Ордовик (490-435 млн. р.до н.е.),як і кембрій,х-ться процвітанням водоростей—єдиних рослин на Землі.У морях бурхливо розмножувалися губки,корали,голкошкірі,молюски,членистоногі, напівхордові.Але головною подією наприкінці цього періоду була поява перших хребетних тварин—панцирних "риб".Ці істоти лише за формою нагадували справжніх риб,але належали до іншого класу хребетних—безщелепних,або круглоротих.Поява ротового апарата хватального типу—великий ароморфоз,оскільки це зумовило перебудову всієї організації хребетних.Виникнення парних плавців,що дали початок кінцівкам,—наступний великий ароморфоз в еволюції хребетних тварин.Згодом щелепнороті розділилися на хрящових і костистих риб.Завдяки значним запасам біомаси рослин з'явилася можливість виходу на суходіл і тварин.Першими вийшли на сушу павукоподібні(435 млн р.тому).Вони вже мали органи для дихання повітрям.Це сприяло виживанню в нових умовах—у сухому й мінливому наземному середовищі.У девоні в морях з'явилися Щелепні панцирні риби,витиснули безщелепних. Формування кісткових щелеп-важливий ароморфоз,який дозволив їм активно полювати і перемагати у боротьбі за існування.У девоні з'являються також дводишні і кистепері риби,у них поряд із зябровим виникало легеневе дихання.Ці риби могли дихати атмосферним повітрям.Дводишні риби перейшли до придонного способу життя.Зараз вони збереглися в Австралії,Африці,Пд.Америці.У кистеперих риб у прісних водоймах плавець за своєю будовою нагадував п'ятипалу кінцівку.Така кінцівка дозволяла рибам не тільки плавати,але і переповзати з одного водоймища в інший.В даний час зберігся один вид кистеперих риби-латимерія,що мешкає в Індійському океані.Від кистеперих риб відбулися перші наземні хребетні- стегоцефали,що поєднують ознаки риб,земноводних і плазуні.Стегоцефали мешкали в болотах.Довжина їх тіла коливалася від декількох сантиметрів до 4м.Їх поява була пов'язана з низкою ароморфозів,серед яких важливе значення для життя на суші мало формування п'ятипалої кінцівки,легеневого дихання.Поступово парні плавці ставали все більш зручними для повзання й перетворилися на п'ятипалу кінцівку.Так з'явилися перші земноводні істоти.У земноводних розвинулися справжні органи для дихання повітрям—легені—і друге коло кровообігу завдяки трикамерному серцю.Усе це значною мірою підвищувало енергетичні можливості цих тварин і визначало подальші шляхи еволюції на суходолі.У середині кам'яновугільного періоду (350 млн. р.до н.е) Земля була вкрита пишною і різноманітною рослинністю.У цей період з'являються перші комахи.Серед амфібій виділяється група тварин,які мали добре розвинуті кінцівки й рухливу систему двох перших хребців,що забезпечувало велику рухливість голови.Саме від них походять рептилії,і пізніше—ссавці.У плазунів збільшується запас поживних речовин в яйцеклітині,формуються оболонки,що захищають зародок від висихання.Зростання посушливості клімату спричинило розвиток плазунів (динозаврів,бронтозаврів,літаючих безхвостих ящерів,плезіозаврів).Серед тварин широкого поширення набули плазуни.Їх поява була спричинена низкою ароморфозів: внутрішнім заплідненням,щільними оболонками і запасом поживних речовин в яйці, роговими покривами тіла,більш досконалими дихальною і кровоносної системами. Мезозойська ера включає три періоди-тріасовий,юрський і крейдової.У тріасовий період на Землі переважав континентальний,посушливий клімат.Тому панівне становище займали голонасінні і плазуни,які мали ряд пристосувань до перенесення несприятливих умов,нестачі вологи.У тріасовий період відбулася важлива для подальшої історії Землі подія-з'явилися перші примітивні ссавці.Бурхливий розвиток рослинності в юрський період забезпечувало хорошу кормову базу,що і зумовило появу гігантських плазунів.У юрський період з'являються літаючі плазуни: рамфоринхи і птеродактилі.Перші мали довгий хвіст і вузькі крила,а другі-широкі крила і короткий хвіст.Ці тварини жили на узбережжях і харчувалися переважно рибою.Стародавні плазуни були предками птахів.Вони мали крила,а їхнє тіло,як і у птахів,було покрито пір'ям.Однак у них,як і у плазунів,був довгий хвіст з 20-21 хребця, на голові зберігалася луска,на кінцівках-пальці,на щелепах розміщувалися зуби, туловищні хребці з'єднувалися рухомо.Ці тварини жили на деревах,харчувалися комахами або плодами.Довгий час прямими предками птахів вважали археоптерикса, відбиток скелета якого був знайдений у відкладах юрського періоду.Однак більш пізні палеонтологічні знахідки показали,що справжні птахи з'явилися одночасно з археоптериксом.(На думку деяких учених,археоптерикс-це оперена рептилія,тупикова гілка в еволюції плазунів).Еволюцію та поширення птахів зумовили наступні ароморфози:поява чотирьохкамерного серця і теплокровності,пір'я,більш розвиненою НС(збільшення розмірів великих півкуль і поява кори головного мозку),збільшення запасів поживних речовин в яйці і формування вапняної оболонки.Завдяки ароморфозам зменшилася залежність птахів від навколишнього середовища.У них, незважаючи на зміну температури навколишнього середовища,підтримується постійна температура тіла,тому вони активні навіть взимку,не впадають в заціпеніння,як плазуни.Запас поживних речовин у яйці та наявність вапняної шкаралупи забезпечило живлення і захист зародка.Розвиток головного мозку ускладнило поведінку птахів:у них добре розвинена турбота про потомство,виробляються складні умовні рефлекси, що забезпечує процвітання даної групи тварин.У крейдовому періоді з'явилися справжні птахи з пір'яним покривом і чотирихкамерним серцем.До кінця крейдового періоду (135 млн.р.тому)відбулося вимирання гігантських рептилій.Існує багато гіпотез для пояснення причини їх вимирання.Найбільш загальноприйнятою є кліматична гіпотеза.У другій половині крейди з'явилися сумчасті й плацентарні ссавці.Їх найважливішими ароморфозами були живородіння,внутрішньоутробний розвиток,більш досконала ЦНС. Кайнозойська ера почалася близько 70 млн р.тому. Вона включає три періоди:палеогеновий,неогеновий і антропоген,який триває до теперішнього часу.Всі великі таксони організмів виникли у попередні ери.Тому в кайнозойську еру еволюція відбувається шляхом ідіоадаптацій.У третинному періоді від комахоїдних відокремилися перші хижаки,від яких згодом відгалузилися сучасні родини хижаків:ведмеді,куницеві,котячі,собачі.Від давніх хижаків походять ссавці із зубною системою всеїдного типу,а від них—перші копитні,котрі пізніше дали ряд відгалужень:парнокопитні,непарнокопнтні,хоботні й ін.Сформувалися майже всі ряди ссавців,включаючи приматів.Панівне становище в кайнозої займають покритонасінні рослини,комахи,костисті риби,птиці,ссавці.Ссавці жили на суші і в морі.Вони лазили по деревах,літали у повітрі(кажани),плавали в морях(кити та їх родичі).На суші ссавці не досягли величини динозаврів,але серед них були свої гіганти,і,мабуть, самим високим тваринам з ссавців можна вважати безрогого носорога-Індрикотерій.Його висота в плечах доходила до 5 м! Він жив в Азії і Європі близько 40 млн. років тому.У Пд.Америці та Австралії,які відокремилися від інших материків ще в мезозої,розвиток стародавніх ссавців йшло своїм шляхом.На цих материках ссавці надовго зберегли вигляд своїх давніх предків.У Пд.Америці були поширені сумчасті,а також Неповно-зубі(лінивці).В Австралії жили тільки сумчасті і однопрохідні-найпримітивніші з сучасних ссавців.У другій половині кайнозойської ери відбуваються особливо великі зміни в наземній рослинності і тваринному світі:на території теперішніх помірних поясів рослини тропіків і субтропіків змінюються рослинністю з опадаючим листям. Виникають великі степові і лісостепові простору.З'явилося багато хижаків-великих шаблезубих кішок,гієн.В кінці неогенового періоду і в четвертинному періоді утворилися тундра і тайга.У неогені (25млн р.тому) ще більше посилюється посушливість клімату.У зв'язку з поширенням степів на великих просторах суходолу ссавці потрапили в умови середовища, де майже немає укриттів.Одні групи ссавців еволюціонували в напрямку створення притулків,де вони ховалися й виводили своє потомство.Інші,більш крупні форми,перейшли до кочового способу життя, здійсню-ючи значні міграції.У цей період починається принципово новий етап в історії Землі —природа робить важливий крок до появи людини.Від якихось поки що точно не встановлених форм примітивних мавп відокремлюється гілка,що веде до людиноподібних мавп. Уже на початку неогену існували загальні предкові форми людиноподібних мавп і людини.У зв'язку зі скороченням лісових площ і значним поширенням степів,саван і прерій одні форми людиноподібних мавп відступили вглиб лісів,інші спустилися на землю й почали завойовувати відкриті простори.Нащадками останніх і є людина.У четвертинний період (250 тис р. тому)почалася льодовикова епоха.Тварина четвертинного періоду-величезна Шаблезуба кішка-смілодон.У зв'язку з наступанням і відступанням льодовиків значно змінювався рівень Світового океану. При цьому оголювалося морське дно й виникали сухопутні мости між Північною Америкою й Азією,між Британськими островами і Європою,між Центральною Європою і Скандинавією.По цих мостах відбувалося широке розселення тварин і рослин.Відсутність моста між Азією й Австралією зберегла життя примітивним ссавцям.Останнє велике,зледеніння закінчилося близько 12000 років тому.Тільки тоді остаточно звільнилися від льоду значні території на півночі Європи й Канади. Зледеніння спричинило вимирання багатьох видів рослин і тварин.Остаточно сформувався сучасний зональний рослинний покрив.Флора й фауна набули сучасного вигляду. Цей період х-ться важливою подією в історії планети—появою роду Номо —людини(антропогенний період). Сліди найдавніших людиноподібних істот виявив уперше в 1891 р.Е.Дюбуа на острові Ява.Пізніше рештки подібних істот було виявлено в Африці,Європі й Азії.Археологи знаходили оброблені найдавнішими людьми камені, розколоті кісти тварин і кістки самої людини,яку назвали "людиною вмілою". Більш як 40 тис.р. тому з'явилася "людина розумна". Вона була вища на зріст,мала пряму поставу,її мозок був удвічі більшим,ніж мозок "людини вмілої".Таким чином,біосфера на нашій планеті існує 3-3,5 млрд. років.За цей час у ній відбулися значні еволюційні зміни:виникла велика к-сть нових видів і вимерла—старих,змінився хімічний склад атмосфери й гідросфери,будова й склад верхніх шарів літосфери,відбувалося загальне поступове ускладнення організації живих організмів,що і привело до формування сучасного стану біосфери.