Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ВЕГЕТАТИВНІ ДИСФУНКЦІЇ

Читайте также:
  1. Підмодуль №3.Вегетативні органи

Це патологічний стан, який розвивається внаслідок порушення вегетативної регуляції внутрішніх органів та систем, пов’язаний із відхиленням у надсегментарних і сегментарних структурах центральної та вегетативної нервових систем.

Етіологія: спадково-конституційна схильність, несприятливий перебіг вагітності пологів, гіпоксія плода, внутрішньоутробні інфекції, стреси, травми, алергія, ендокринні хвороби, надмірні фізичні навантаження, Найпоширенішою формою вегетативної дисфункції у дітей та підлітків є вегето-судинна дистонія.

КЛІНІКА: розрізняють дизрегуляцію за васкулярним типом (з артеріальною гіпертензією чи гіпотензією) і за кардіоритмічним типом (дизрегуляторна кардіопатія).

При підвищені АТ характерні скарги на біль голови, кардіалгії, втомлюваність, роздратованість, зміни настрою. Підвищення АТ у них лабільне, без ураження інших органів.

При гіпотензії біль голови різної інтенсивності залежить від емоційного стану дитини, часу доби. У третини дітей є скарги гастроентерологічного характеру: погіршення апетиту, диспепсичні розлади, абдомінальний синдром. Зміна положення тіла спричинює запаморочення, іноді непритомність.

Кардіоритмічний тип зумовлений порушеннями нейрогуморальної регуляції, реєструється змінами на ЕКГ.

ЛІКУВАННЯ: педіатр, кардіолог, невропатолог, психолог.

Рекомендують активний руховий режим, ранкову гімнастику, контрастний душ. Харчування збалансоване, збагачене вітамінами, мікроелементами. Обмежують сіль, тваринні жири, солодощі. Всі види масажу. Фізіотерапія дітям із симпатикотонією процедури седативної спазмолітичної дії: гальванізація, діатермія синокаротидної зони, електрофорез на комірцеві зону розчину натрію броміду, магнію сульфату, еуфіліну чи папаверину.

При ваготонії процедури тонізувального характеру: електрофорез на комірцеві зону розчину кофеїну, кальцію хлориду, за Щербаком. Водні процедури – плавання, циркулярний душ, лікувальні ванни. А також електросон, магнітотерапію.

Седативну терапію (настоянка валеріани, собачої кропиви, бром, саносон, персен, новопасит) – при симпатикотонії. Психостимулятори (елеутерокок, родіола рожева, китайський лимонник) – при ваготонії.

ПРОФІЛАКТИКУ поділяють на антенатальну та постнатальну.

Диспансерне спостереження – у педіатра чи кардіолога. Комплекс немедикаментозної корекції вегетативного тонусу. Проводять санацію хронічних вогнищ інфекції.




Дата добавления: 2015-01-30; просмотров: 31 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав