Читайте также:
|
|
Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на створення безпечних умов, збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.
Основні положення з охорони праці в Україні встановлені й регламентуються Конституцією України (основним законом), кодексом законів про працю, законом «Про охорону праці», а також розробленими на їх основі відповідними нормативно-правовими актами [9, 40].
Метою охорони праці є зниження і зменшення виробничого травматизму, професійних захворювань, які виникають при вирощуванні пшениці, на основі законів, які поєднують систему законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних і лікувально-профілактичних заходів і методів, які забезпечують безпеку процесу праці і збереження здоров’я і працездатності людини.
При вирощуванні гречки по інтенсивній технології значних змін зазнає праця людини. Нажаль, поряд з полегшенням праці, інтенсифікація виробничих процесів підвищує потенційну небезпеку травм і захворювань. Це пов’язано, в першу чергу, з появою потужної техніки, підвищення робочих швидкостей виробничих процесів, застосування нових хімічних препаратів, збільшення технологічного навантаження на організм працюючих і іншими факторами. У зв’язку з цим важливо розробити і впровадити в виробництво більш надійні засоби захисту людини від шкідливих факторів виробничого середовища, науково-обгрунтовані режими праці і відпочинку.
Головною задачею розвитку охорони праці є максимальне виключення небезпечних виробничих факторів, створювання здорових, безпечних і комфортних умов на робочих місцях, підвищення виробництва праці, зниження професійних, створених виробничими процесами захворювань і виробничого травматизму, продовження працездатності людей, максимальний розвиток їх творчих здібностей.
Вирішення цих задач можливо лише при використанні досягнень багатьох наукових дисциплін, розглядання людини в процесі її праці [29].
В організації охорони праці при виробничих процесах беруть участь безпосередньо керівник, головний агроном.
Безпосереднє керівництво розробкою і проведенням всього комплексу організаційних і профілактичних заходів з охорони праці покладена на інженера з охорони праці і техніці безпеки. Він є головним організатором робіт з безпеки праці і зобов'язаний перевіряти на всіх виробничих підрозділах стан техніки безпеки, виробничої санітарії, організацію охорони, а також додержання трудового законодавства. У своїй практичній роботі інженер з охорони праці керується законодавчими та іншими нормативними актами, наказами та розпорядженнями відповідних органів [30].
Основними документами по охороні праці являється угода по спеціальним питанням і охороні праці. Керівник господарства щорічно призначає з числа посадових осіб, відповідальних за стан і організацію роботи по охороні праці.
Старшому інженеру по охороні праці, а також робітникам господарства встановлені наступні види інструктажів: ввідні, первинний на робочому місці, повторний, позаплановий, поточний.
Ввідний проводять при прийнятті на роботу або керівництву робітниками в даному господарстві для виконання робіт на визначений термін.
Первинний інструктаж проводять індивідуально з кожним робітником.
Повторний проводять всі робітники не рідше, ніж кожний п’ять місяців.
Позаплановий інструктаж проводиться при випадку порушення вимог безпеки праці.
Поточний проводять рідко, так як необхідний перед роботою, на яку оформляється наряд – допуск. Для запобігання пожеж в господарстві розробляють організаційні, технічні, будівельно-планувальні заходи. В господарстві ці заходи виконуються.
Контроль за своєчасним проведенням інструктажів веде інженер по техніці безпеки, який постійно перевіряє «журнал реєстрації інструктажу, по техніці безпеки». На роботу не допускаються особи, які не пройшли ввідного інструктажу, які оформляються заповненням особової картки (форма №1).
Без відмітки в особистій картці робітника про проходження інструктажу (ввідного) рішення про зачислення його на роботу не підписується. Періодично в господарстві читаються лекції і демонструються кінофільми по охороні праці, обговорюється питання на зборах. Виплати грошових заощаджень з кожним роком збільшується. Це свідчить проте, що в господарстві керівництво піклується про здоров’я працівників. Кожен випадок травматизму в господарстві розглядається, потім складається акт по формі №1, в якому описуються обставини нещасного випадку, вказується перелік і строки заходів по усуненню причин травмування.
Коефіцієнт випадків травматизму в ННВК СНАУ не високий. Скорочення частоти травматизму відбувається за рахунок повного використання заощаджень, виділених на охорону праці, а також за рахунок регулярного проведення занять з робітниками, направлених на ліквідацію не достатків в питаннях охорони праці і техніки безпеки.
За результати розслідувань нещасних випадків, а також за невиконання заходів техніки безпеки, несуть відповідальність керівники, а також головні спеціалісти господарства.
За два роки виконання роботи в господарстві небезпечних випадків з летальним закінченням не зафіксовано. Але зустрічаються випадки травмування при виробництві сільськогосподарської продукції (табл. 5.1). Основною причиною нещасних випадків в господарстві в основному є недотримання правил техніки безпеки, відсутність інструктажу на робочому місці, недостатній рівень контролю. Також, самі робітники неправильно виконують с.-г. операції, при цьому створюються наступні ситуації: падіння на агрегат; при заправці сівалок посівними матеріалами пошкоджується кінцівки рук і ніг, засмічення очей [22].
Таблиця 5.1
Показники травматизму в ПП «Каштан»
Показники | Одиниці вимірювання | Роки | ||
Середньоспискова кількість працюючих (Р) | чол. | |||
Кількість нещасних випадків (Т) | шт. | - | - | |
Кількість нещасних випадків зі смертельним випадком (Тсм) | шт. | - | - | - |
Кількість людино-днів непрацездатності (Дн) | дні | - | - | |
Матеріальні збитки (витрати за лікарняними листками) | грн. | - | - | |
Коефіцієнт частоти травмування, (Кч); Кч=(Т/Р)’1000 | 52,6 | - | - | |
Коефіцієнт тяжкості травматизм-му, (Кт); Кт=Дн/(Т-Тсм) | - | - | ||
Коефіцієт втрат робочого часу, (Квч); Квч=Дн/Р/1000 | 631,2 | - | - | |
Виділено коштів на заходи по охороні праці | грн. | |||
Витрачено коштів на заходи по охороні праці | грн. |
Вагомою причиною травматизму є перевтомлення і знаходження у нетверезому стані. При цьому створюються наступні ситуації: захват рук робочими органами, травмування ніг при переміщенні зернонавантажувача і засмічення очей технологічними продуктами та пилом, захват одягу і частин тіла незахищеними обертаючими передачами; випадання працівника із кабіни трактора чи автомобіля [22].
Механізаторам потрібно видати індивідуальні засоби захисту протипилові і протихімічні респіратори (ПРБ-5, ПРП-1, ШБ-1), захисні окуляри (СХ №54/75). Підлогу в кабіні вистилають антивібраційним гумовим ковриком. При роботі з гербіцидами та іншими отрутохімікатами дотримуються заходів безпеки, викладених в „Санитарных правилах по применению, транспортировке и применению ядохимикатов в сельском хозяйстве” [40].
Цими правилами передбачено обов’язковий інструктаж по безпеці при роботі з отрутохімікатами; забезпечення працівників, що перебувають в контакті з отрутохімікатами, спецодягом, захисними окулярами і респіраторами; додержання особистої гігієни під час роботи, харчування, паління і т.д.; знезараження, прання, очищення спецодягу і засобів індивідуального захисту.
Контакт з отрутохімікатами може відбуватися під час зберігання, транспортування, відкривання тари, заправки, приготування робочих розчинів і в процесі обробітку посівів та ґрунту.
Обробляти посіви та ґрунт потрібно у безвітряну погоду (швидкість вітру не більше 2-3 м/с). При цьому агрегати направляють так, щоб отрутохімікати вітром зносило в сторону від працюючих. Працівник повинен бути в комбінезоні з водонепроникною пропиткою, в респіраторі та захисних окулярах. При заправці надівають фартух із клейонки, на руки – гумові рукавиці, на ноги – чоботи. Обов’язково виділяють місце для відпочинку [30].
Категорично забороняється працювати без засобів індивідуального захисту – противогаза, комбінезона, рукавиць, чобіт. Вся апаратура, манометри, ємності повинні бути в справному стані. Промивати апаратуру потрібно тільки у відведеному для цього місті.
Агрегат укомплектовують аптечкою та баком з питною водою для промивання очей, обличчя при попаданні на них хімічного розчину.
Значно знижує травматизм наявність огороджувальних та блокувальних пристроїв; контроль за роботою вузлів, що працюють під тиском, перевірка справності засобів сигналізації, засобів підтримки санітарно-гігієнічних умов праці (кондиціонер, обігрів, вентиляція). Наявність засобів для безпечного проведення технічного огляду і ремонту.
При роботі на машинах з дисковими робочими органами забороняється ремонтувати вузли при піднятих в транспортне положення робочих органах. Під час роботи забороняється регулювати і змазувати знаряддя, сідати на раму.
Таблиця 5.2
Аналіз потенційних – небезпечних і шкідливих факторів, які можуть виникнути при технології вирощуванні озимої пшениці
Техноло-гічна операція | Небезпечна дія | Небезпечні умови | Небезпечна ситуація | Заходи безпеки | |||
Лущення стерні | Заміна дисків, очищення батареї | На лущильни-ках нема пристосування для фіксації батареї | Самовільне опускання батареї | Забороняється знаходитись під лущильником піднятому в тран-спортному поло-женні або на ньому | |||
Внесення добрив | Регулювання в робочому положенні | Самостійне відключення ВВП | Захоплення одягу обертовими частинами | Під час роботи розкидача не підходити до його на близьку відстань | |||
Продовження таблиці 5. 2 | |||||||
Культива-ція | Заміна органів очищення лап в піднятому положенні | Культиватор не обладна-ний фіксатор-ром піднятого положення. | Обрив гідрошлангів, самовільне опускання. | Забороняється знаходитись під лапами в транс-портному положенні. | |||
Сівба | Захоплення одежі обертовими частинами. | Сівалки перед завантаженням необхідно надій-но стопорити і вимикати двигун. | |||||
Догляд за посівами Збирання | Приготування розчину пестицидів Вивантаження зерна з ком-байна (в умо-вах підвище-ної вологості) | Відсутність засобів індивідуального захисту Проштовху-вання воло-гого зерна до вигрузного шнеку руками | Попадання отруйних речовин в організм людини Захоплення руки чи ноги вигрузним шнеком | Під час проведення робіт по обприскуванні посівів та приготування робочого розчину необхідно надівати (распіратор, гумові рукавиці і т.д.) Для проштовхування вологого зерна використовують дерев’яну лопату | |||
При з'єднанні плугів з тракторами під’їздити потрібно плавно, на малих обертах. З'єднують причіпний чи начепний пристрій тільки при повній зупинці трактора та при виключеній передачі.
При виконанні робіт по хімічному захисту гречки існує небезпека отруєння пестицидами, особливо, в спекотну безвітряну погоду. Такі роботи необхідно проводити в ранкові або вечірні години. Працюючи з пестицидами, потрібно суворо дотримуватись правил особистої гігієни.
Отже, щоб зменшити відсоток травматизму і кількість нещасних випадків при вирощуванні гречки і взагалі в господарстві, необхідно дотримуватись правил техніки безпеки при виконанні різних операцій, бути обережними при роботі з пестицидами і мінеральними добривами, а також пам'ятати про наслідки, які можуть виникнути через неуважність і необережність, адже людина та її здоров'я - найбільша цінність.
Договор управления многоквартирным домом
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 39 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |