Читайте также:
|
При розв’язуванні практичних задач за допомогою алгоритмічних процедур потрібно, як слід, здійснювати обчислювальні дії із константами, змінними, елементами масивів та функціями.
Константами називаються числа або тексти, які явно задані у програмі. Так як в алгоритмічних мовах використовуються математичні формули, то збережено поняття про постійні та змінні величини, які прийняті в математиці. Як відомо, значення постійної величини (на відміну від змінної) не змінюється в процесі виконання алгоритму. Величини являють собою як вихідні дані при розв’язку задач, так і результат розрахункових процесів. В алгоритмічних мовах змінним величинам надаються ім’я. Значення величин (змінних та постійних) можуть бути як числовими, так і текстовими. Числові значення бувають різного типу (цілі числа, дійсні числа). Текстові величини (символьні або рядкові) приймають значення слів.
У сучасних алгоритмічних мовах числа можуть бути як від’ємними (знак “ – “), нулем, так і додатними (“ + ”). Дійсні числа у програмі можуть бути надані у формі числа з фіксованою або плаваючою крапкою. У першому випадку ціла та дробова частина числа відокремлюється крапкою.
Число у показниковій формі (0.15Е+02) називають нормалізованим, якщо його ціла частина дорівнює нулю, а в мантисі після крапки стоїть цифра, відмінна від нуля.
У програмах можна використовувати запис цілих та дійсних констант у любій довільній формі, але в ЕОМ форма надання чисел наступна: форма запису з плаваючою крапкою використовується для представлення дійсних чисел, а з фіксованою крапкою – в основному, для представлення цілих чисел. В ЕОМ перед виконанням дії цілі числа автоматично набирають форму числа з плаваючою крапкою.
У розрахункових процесах широко використовується надання величин у формі таблиць. Як правило, таблиці бувають лінійними (одновимірні) та прямокутними (двовимірні), що складаються з n стовпчиків та m рядків. В програмах упорядковану множину елементів, які входять до таблиці, називають масивом. Кожному масиву надається ім’я та в круглих дужках вказуються допустимі межі зміни індексів елементів, які входять до масиву (a(10), b(5,10), a(k), b(і,j)). Для представлення елементу таблиці з індексом використовують індексні змінні. Розташування індексних змінних упорядковано в масиві.
Функції в програмах позначаються за допомогою імені функції та набору (списку) аргументів: (SІN(x), F(x,y), MAKS(x)). Функції, що найчастіше використовуються, зберігаються в пам’яті ЕОМ у вигляді стандартних бібліотечних програм.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 66 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |