Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Основний зміст

Читайте также:
  1. БЛОК ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ № 1 1 страница
  2. БЛОК ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ № 1 2 страница
  3. БЛОК ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ № 1 3 страница
  4. БЛОК ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ № 1 4 страница
  5. Вимоги до змісту
  6. Вимоги до змісту та розташування реквізитів
  7. Вимоги до структури, змісту, обсягу й інтенсивності фізичних вправ в основній частині уроку.
  8. Г) територіальний базис, природний ресурс та основний засіб виробництва.
  9. Групування, основний елемент статистичного зведення
  10. Економічний зміст бюджетних відносин.

(количество страниц зависит от продолжительности практики)

Дни недели Дата Описание ежедневной работы Оценка/ подпись руководителя от организации
понедельник      
   
   
     
   
   
вторник      
   
   
     
   
   
среда      
   
   
     
   
   
чет верг      
   
   
     
   
   
пятница      
   
   
     
   
   
суббота    
   
   
   
   
   

 

 

Подпись руководителя практики от колледжа ______________________

 

Лекція №2

Тема. Рослинний світ України

Мета вивчення: визначитинайпоширеніші природні фітоценози, їх характерні риси; розкрити фітоценоз лісу, лук, водойм, культурні рослини.

Література

Базова:

1. Лисенко Н.В. Практична екологія для дітей. – Ів.-Франківськ: Сіверсія, 1999.

2. Лисенко Н.В. Теорія і практика екологічної освіти: дошкільник-педагог. Навчально-методичний посібник для ВНЗ. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2009. – 400с.

3. Николаева С.Н. Методика экологического воспитания дошкольников: Учеб. пособие для студ. сред. и высш. пед. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академии», 1999. – 184 с.

4. Николаева С.Н. Методика экологического воспитания в детском саду: Кн. для воспитателей. – М.: Просвещение, 2000. – 208 с.

5. Яришева Н.Ф. Природа України. – Київ: Вища школа, 1995.

6. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою. – Київ: Вища школа, 1993.

7. Яришева Н.Ф. Екологічне виховання дошкільників. – Київ: Грамота, 2001.

8. Яришева Н.Ф. Ознайомлення дітей з природою. – К., 1980.

Допоміжна:

1. Бєлєнька Г.В. Змалку ближче до природи. // Дошкільне виховання, - №6, 2004. –с.7-10.

2. Верзілін М.М. Подорож з домашніми рослинами. – М., 1959.

3. Виноградова Н.Ф., Куликова Т.А. Дети, взрослые и мир вокруг. – М, 1993.

4. Горопаха Н.М. Краще пізнати, щоб зберегти. – Рівне, 1998.

5. Єлін Ю.Я. Рослини наших лісів. – К., 1983.

6. Лучич М.В. Детям о природе. – М., 1989.

7. Мечник Л.А., Волошин О.М., Мечник І.І. Природа України. – Тернопіль 1996.

8. Толмачева Л. Окно в удивительный мир природы: занимательная екологія. – Донецк, 1998.

9. Толмачева Л.П. Окно в удивительный мир природы: Занимательная екологія. – Д.: Сталкер, 1998.

План

1. Найпоширеніші природні фітоценози, їх характерні риси.

2. Фітоценоз лісу, його ознаки.

3. Луки як фітоценоз, види луків.

4. Фітоценоз водойми, основні яруси рослин цього фітоценозу.

5. Культурні рослини, їх походження.

Основний зміст

Природні рослинні угрупування — фітоценози. Рослини зростають здебільшого не ізольовано, а в певних рослинних угрупованнях — фітоценозах. Рослинне угруповання — це закономірне поєднання певних видів рослин. Найхарактерніша їх риса — ярусність. Рослинні угруповання складаються з представників різних видів рослин, які потребують неоднакових умов існування. Завдяки цьому на певній площі ростуть різноманітні рослини.

Найхарактернішими рослинними угрупованнями в Україні є ліси, луки, водойми, болота, степи. Вони займають одну третину її території.

Відвідання лісу, луки, ставка, спостереження яскравих картин навколишньої природи в різні пори року залишають у дітей яскраві враження, чіткі уявлення, які зберігаються протягом усього жити. Зараз, коли гостро стоїть питання екологічного виховання, потрібно навчити дітей пристойно поводити себе у лісі, на озері, луці. Багато дорослих, яких наслідують дошкільники, вважають, що якщо вони не зірвуть ту чи іншу квітку, то її зірве хто-небудь інший і вона все одно загине. Таку позицію від батьків переймають діти. При цьому дорослі забувають, що у лісі, на луці живуть постійні мешканці — рослини і ми грабуємо їх домівку.

Рослини лісів. Ліс — безцінний дар природи. Значення його в природі неможливо переоцінити. Ліси впливають на клімат, пом'якшуючи його, мають величезне водо регулююче значення. Завдяки рослинності в лісі нагромаджується значна кількість вологи. Танення снігу відбувається повільно, вода не стікає, а просочується в грунт, створюючи запаси ґрунтових вод, які підтримують режим річок.

Ліс впливає на формування ґрунтів. Лісові насадження захищають поля від суховіїв, вітрової та водної ерозій ґрунтів. Він — гігантська фабрика цілющого повітря. Це легені наших міст і селиш. Лісове повітря позбавлене пилу, наповнене корисними виділеннями лісових рослин (фітонцидами), які відновлюють сили людини, дарують йому здоров'я.

У житті людини ліс відіграє першочергову роль як надзвичайно важливий природний ресурс. Він дає матеріали для будівництва, деревообробної та меблевої промисловості, постачає сировину для паперової, целюлозної, сірникової та хімічної промисловості. З деревини шляхом хімічної переробки одержують спирт, глюкозу, скипидар, оцтову кислоту, штучний шовк тощо.

Ліс — природна скарбниця харчових, лікарських, технічних, декоративних та інших рослин. У лісах росте значна кількість рослин, плоди яких відзначаються високими цілющими смаковими властивостями, значним вмістом вітамінів, цукрів, жирів, кислот. Це суниця, чорниця, брусниця, журавлина, малина, буяхи, ожина, черемха, ліщина тощо. В лісах зростає велика кількість різних вдів грибів, серед яких багато цінних їстівних.

В Україні ліси займають площу близько 10 млн. га. У різних її зонах ліси поширені неоднаково. Для Полісся характерна значна лісистість, що становить близько 23 %, у Лісостепу — 30 %,іу степовій зоні — 3 %. Найбільш лісисті райони України: Карпати — 39 %, Крим —36 %.

Різноманітний склад деревних рослин у лісі. Розрізняють хвойні, листяні і мішані ліси. Хвойні ліси складаються з таких порід, як сосна, ялина, ялиця. В Україні найбільше соснових лісів. Листяні ліси складаються з дуба, граба, берези, ясена, клена, липи. Найбільш поширені ліси з дуба. У мішаних лісах ростуть як хвойні, так і листяні породи. Найкращі кліматичні і екологічні умови зростання лісів у Поліссі та Карпатах.

У лісі різко виявляється ярусність, що характерна для всіх рослинних угруповань у природі. Основними ярусами лісу є дерева, кущі, трав'янисті рослини, моховий килим, не зелені рослини лісового ґрунту — бактерії та гриби.

Проводячи екскурсії, цільові прогулянки в ліс, вихователі, залежно від умов, знайомлять дітей з різними представниками ярусів лісу. Багато цих рослин росте на ділянках дитячого садка, у найближчих парках, скверах, дворах.

Серед листяних дерев наших лісів досить поширеним є дуб звичайний, а на заході України дуб скельний. Розглядаючи з дітьми дуб узимку, слід звернути увагу на те, яке це велике дерево, як широко розкидає міцні гілки. Дуб завжди вважається символом могутності. Під час весняних екскурсій увагу дітей потрібно привернути до того, що дуб найпізніше прокидається від зимового сну, ніби боїться приморозків. Влітку дітям треба показати дуб у всій його красі, могутності; розглянути гарні, з округлими вирізами листки, маленькі жолуді; розповісти дітям, що дуб оселяється на багатих ґрунтах, що це світлолюбне дерево.

Досить поширеним у наших лісах є граб звичайний. Знайомлячи дітей з цим деревом, необхідно звернути увагу на те, що це високе дерево з густою кроною. Розглядаючи листки граба, треба відмітити, що вони овальні, зубчасті, наче гофровані. Квітує граб у березні — квітні. Квітки його не виразні.

Немає більш поетичного дерева в наших лісах, ніж береза. Вже з молодшої групи діти знають назву цього дерева, яке легко розрізняють завдяки білій гладенькій корі з чорними тріщинками. Найчастіше в Україні зустрічається береза бородавчаста, або повисла, з пониклими гілками і наявністю бородавок на пагонах і береза пухнаста, яка відрізняється більш кучерявою кроною з спрямованими догори гілками.

У холодну пору року добре розглянути з дітьми будову берези, показати сережки з насінням, розглянути насіння на долоні. З лісових зимуючих птахів її насінням живляться чижі, синиці.

Справжньою окрасою наших лісів є клен гостролистий. Це високе, струнке дерево з колоноподібним стовбуром.

Зустрічається в лісах України і клен-явір. Він відрізняється від гостролистого великими цупкими лопатевими листками, зверху темно-зеленими, зі споду сірувато-білими. Дуже цікавий для спостережень і клен татарський, або чорноклен. Цвіте він пізніше, у травні — червні, має білі пахучі квітки, до яких прилітають бджоли. Листки клена татарського не схожі на кленові — вони видовжені, цілісні. Влітку можна показати дітям, як клен приносився яскраво-червоними крилатками, які гарно виглядають серед зеленого листя.

Клени — тіньовитривалі, у лісі вони часто ростуть під іншими деревами. Розповідаючи дітям про значення кленів, треба наголосити, що вони є окрасою природи, медоносами. З деревини клена виготовляють меблі і музичні інструменти, соком клена лікуються.

Нікого не залишить байдужим липа влітку, коли розливається чудовий аромат липового цвіту. Липа — тіньовитривале дерево. Вона найчастіше росте під іншими деревами. Доживає до 1000 років. В Україні зустрічаються різні види її: серце листа, європейська, широколиста.

Подаючи дітям інформацію про значення липи, слід розповісти, що вона не лише окраса нашої природи і медонос. Це і лікарська рослина. Квітки липи збирають, сушать і заварюють як чай для лікування людей. З м'якої деревини виготовляють різні різб'ярські вироби. Люди люблять липу і ласкаво її називають липонькою.

Досить звичайним у листяних лісах є ясен звичайний. Розглядаючи його з дітьми влітку, слід звернути їхню увагу на те, що це гарне, струнке дерево з ажурною, високо піднятою кроною, зі стовбуром з ясно-сірою гладенькою корою.

На лісових галявинах, по берегах річок, біля джерел часто зустрічається вільха. В Україні є вільха клейка (має клейкі бруньки і пагони) і вільха сіра (листки запушені, яйцеподібно-круглі). Це вологолюбна рослина.

У листяних і змішаних лісах на прогулянках з дітьми можна зустріти вербу, і чи не найцікавішою для спостережень є верба козяча.

Крім верби козячої в Україні біля берегів річок, ставків зустрічається верба біла (верболіз), верба ламка, верба пурпурова, верба прутовидна тощо. Ростуть ці види як розлогі дерева або кущі. Це світлолюбні рослини, які полюбляють зволожені місця, хоча часто зустрічаються і на пісках.

Під час ознайомлення дітей з вербою потрібно закласти у них поважливе ставлення до неї, розповісти дітям про її велику службу в природі — вона закріплює береги річок, ставків. З лози верби плетуть кошики, меблі, а корою лікуються.

На галявинах і узліссях можна зустріти горобину звичайну. Будь-якої пори року це дерево дарує людям радість. У квітні, коли тільки починають бубнявіти бруньки, цікаво показати дітям, які вони великі і пухнасті, простежити, як розгортаються з них листки.

Розповідаючи дітям про значення горобини, слід відзначити, що вона є окрасою нашої природи, бджоли збирають з квіток горобини пилок і нектар. Плодами горобини люблять ласувати снігурі, омелюхи, дрозди. Люди лікуються плодами горобини і вживають їх у їжу.

Другий ярус лісу представлений різноманітними кущами. Ознайомлення з ними дає не менш цікавий матеріал під час спостережень на екскурсіях.

Досить поширеною у лісах є ліщина звичайна. Спостереження за нею краще почати в кінці березня — у квітні, бо серед кущів ліщина зацвітає першою. Потрібно попередити дітей про дбайливе ставлення до ліщини, особливо під час збору горіхів.

Привабить дітей і шипшина собача, яку вони навчаться розрізняти завдяки міцним гачкуватим колючкам. Слід розповісти дітям, що шипшина є окрасою природи, медоносною і лікарською рослиною, бо плоди її мають багато тіамінів.

Під час осінніх екскурсій і прогулянок у ліс не може не привернути уваги дітей бруслина. В Україні поширена бруслина бородавчаста, у якої гілки густо вкриті чорно-бурими бородавками, і бруслина європейська. Бруслина прикрашає природу, її плодами лікуються. Однак слід попередити дітей про отруйність плодів.

Яскраво виглядає і барбарис звичайний. Він цвіте пониклими китицями з дрібних жовтих квіток, на яких бджоли збирають нектар. Розповідаючи дітям про значення барбарису, слід підкреслити, що він не тільки прикрашає природу і годує бджіл. Плоди барбарису можна їсти свіжими, а також робити з них компот, варення, мармелад.

Нерідко в лісі можна зустріти малину і ожину, які приваблять дітей своїми смачними плодами. Слід наголосити дітям, що це не тільки смачні ягоди, які їдять, варять з них варення, компот. Ягоди малини і ожини застосовують для лікування людей. Нектаром і пилком з квіток живляться бджоли, джмелі.

Серед підліску листяних і мішаних лісів, на лісових дорогах може зустрітися бузина чорна. Крім бузини чорної зустрічається ще бузина червона і бузина трав'яниста. Ці види не мають лікарських і харчових властивостей, проте використовуються як інсектицидні рослини для боротьби з шкідниками саду.

Серед кущиків найцікавішими є чорниця, добре відома в тих місцях, де вона зростає (Полісся, Карпати).

До третього ярусу лісових рослин належать трав'янисті рослини. Сезонна зміна їх цвітіння вабить новизною. Трав'яниста рослинність неоднаково розвинута в різних лісах. У хвойних лісах, особливо у ялинових, через недостатність світла вона бідна. У мішаних і листяних лісах — багатша. Починаючи з квітня кожного місяця під час екскурсій, цільових прогулянок можна показати дітям красу цвітіння різних лісових рослин. Отже, розглянемо їх за місяцями.

У березні і квітні в наших широколистяних лісах починають цвісти рослини, які називають ефемероїдами. Це слово грецького походження і в перекладі означає швидкоплинний. Така назва пов'язана з тим, що ці рослини дуже швидко зацвітають, утворюють насіння і на літо, коли на деревах розвинеться листя, накопичивши запаси поживних речовин у підземних органах, переходять у стан спокою до наступної весни. Розвиток ефемероїдів у широколистяних лісах можливий тому, що грунт там не промерзає завдяки пухкій лісовій підстилці з опалого листя. Доки на деревах не розвинулося листя, в лісі багато світла. Деякі з рослин зацвітають уже на 2—3-й день після того, як розтане сніг. До рослин-ефемероїдів належать підсніжний, проліска, ряст, медунка, зірочки жовті, сон. Ось які розповіді про них можуть бути використані під час спостережень за цими рослинами в лісі, або в кутку дикорослих рослин на ділянці дитячого садка:

Підсніжник один з перших сповіщає про прихід весни. Ніжні, подібні до невеликих дзвоників білосніжні квітки підсніжника прикрашають ще зовсім зимовий ліс. Підсніжниками їх назвали тому, що починають вони рости в лютому під сніговою ковдрою.

Проліска. За красу і ніжність квіток проліску називають блакитною зірочкою. Побачити її можна тільки в лісі в березні і квітні, коли земля вже прокинулася від зимового сну. Проліски прикрашають ліс, їх солодкий сік-нектар збирають бджоли. Якщо ви самі захочете виростити проліски, зберіть насіння і посійте біля свого будинку, в саду або на клумбі.

Мати-й-мачуха розцвітає рано навесні — на схилах поблизу ручаїв, там, де добре пригріває сонце.

Ряст. Коли в лісі зацвітають квітки рясту, здається, що землю вкрили розкішним килимом. Квітки рясту рожево-фіолетового, блідо-жовтого, білого кольорів, невеликі, але їх багато. Зібрані вони в пишні, рясні китиці. Тому, мабуть, і назвали цю рослину рястом.

Зірочки жовті. Рано навесні у лісі серед різних весняних рослин можна побачити невеликі скромні квітки зірочок жовтих, зібраних зонтиком. Золотисті зірочки тягнуться до сонця на тоненькому стебельці з вузькими зеленими листочками.

Медунка. У квітні, коли в лісі все оживає, усе радіє весняному теплу, розкриваються квіти у медунки. Медунка — корисна рослина. Вона не тільки прикрашає ліс, але й годує перших комах, лікує людей, а тому її треба бе­регти.

Фіалки. Ростуть фіалки між деревами, кущами.

Сон. Серед весняних квіток наших лісів сон — одна з найкрасивіших. На вкритому шовковистими волосками стебельці розкривається чарівна квітка фіолетового кольору, схожа на невеличкий тюльпан. Цвіте сон у квітні — травні.

Первоцвіт весняний. Називають його так тому, що вона цвіте навесні, у квітні — травні. У цей час галявини, де ростуть первоцвіти, здаються золотистими. Листки первоцвіту м'якенькі, світло-зелені. Первоцвіти ростуть на галявинах, де багато сонця.

Крім рослин-ефемероїдів у квітні починають квітнути такі цікаві рослини, як Петрів хрест, чина весняна, розхідник.

Петрів хрест лускатий можна побачити під ліщиною і тільки навесні. З-під опалого листя вигляда­ють рожевуваті бліді товсті пагони, покриті лусочками. Лусочки — це видозмінені листки. Петрів хрест — рослина-паразит. У нього немає хлорофілу і живе він за рахунок листяних дерев, присмоктуючись до їх коріння.

Гарно виглядає у весняному лісі чина весняна. Її фіолетові китиці квітів приваблюють перших комах.

Наприкінці квітня на галявинах можна знайти розхідник плющовидний.

Найбільш цікавими у травні, є конвалія звичайна, купина лікарська, горлянка повзуча, веснівка дволиста, суниці лісові.

Конвалія росте в лісі під деревами і кущами. У травні серед пишного зеленого листя конвалій піднімаються квіткові стрілки, а на них, наче фарфорові дзвоники, висять білі духмяні квітки.

Купина. Весняний ліс прикрашають ніжні квітки купини. Вони ростуть на високому, трохи нахиленому до землі стеблі. З-під зелених листків звисають ніжні білі квітки, які нагадують дзвіночки.

Зірочник лісовий. У травні в лісах пишними зелено-білими килимками розстилаються квіти зірочника лісового. Назвали його так тому, що його ніжні білі квітки схожі на зірочки.

Суниці. Лісові суниці ростуть на сонячних галявинах, горбах. У травні вони починають цвісти.

Горлянка повзуча. Її легко пізнати за чотирьохгранним стеблом і синьо-фіолетовими квітками, що розміщуються на ньому наче кільцями. Квітки її нагадують «ротики». Горлянки годують бджіл, джмелів, але й використовуються для лікування.

Веснівка дволиста. Сама назва вказує на час цвітіння цієї рослини. Зустрітися з нею найчастіше можна у тінистому хвойному лісі.

Червень відзначається більш масовим цвітінням трав'янистих рослин. Проводячи екскурсії і цільові прогулянки в ліс, можна познайомити дітей з веронікою дібровною, рідкісними рослинами наших лісів — любкою дволистою, зозулиними черевичками, а також дзвониками, грушанкою, квасеницею, гвоздикою дельтовидною, в'язелем, геранню, звіробоєм, материнкою.

Вероніка дібровна. Квітки невеликі, але їх багато. Пелюстки яскраво-блакитного кольору з темними жилками. Коли розцвітають китиці вероніки дібровної, лісові галявини і узлісся стають дуже нарядними. Зацвітає вероніка в травні і цвіте майже все літо. Свою назву квітка, мабуть, одержала від гарного дівочого ім'я — Вероніка. Вероніка дібровна радує нас своєю красою і є ще лікарською рослиною.

З словом «орхідея» у багатьох пов'язано уявлення про тропічний ліс. Проте орхідеї є і в наших лісах, правда, залишилося їх дуже мало. Всі вони підлягають охороні і занесені до Червоної книги. Одна з найкрасивіших — любка дволиста.

Дзвоники. У червні наші ліси прикрашають різні види дзвоників. Зустріч з цими рослинами завжди радісна. Найкрасивіший і найкрупніший з них — дзвоник персиколистий; з округлими листками у розетці — дзвоник круглолистий; є дзвоник крониволистий тощо. Побачивши в лісі дзвоники, вихователь може розповісти дітям, що вони зацвітають у перший місяць літа – у червні.

Грушанка кругло листа є звичайною рослиною хвойних і листяних лісів.

Квасениця. Треба розповісти дітям про цікаві властивості квасениці: листочки її у спеку спускаються і згортаються, зменшуючи випаровування. Квасениця — живий барометр. Квасениця — їстівна рослина.

Гвоздика дельтовидна. У червні лісові галявини і узлісся прикрашають червоні квітки цієї гарної рослини.

Крім гвоздики дельтовидної в лісі можна зустріти гвоздику стиснуточашечну з рожевими або майже білими квітками, гвоздику Борбаша тощо.

В'язіль барвистий гарно виглядає серед рослин па узліссях. Його чіпкі стебла, спираючись на інші рослини, наче по драбині, піднімаються вгору. В'язіль не лише окрасі природи, це — медонос і лікарська рослина.

Герань. Різні види гераней прикрашають наші ліси і чи не найкрасивіша з них — герань криваво-червона її яскраво-червоні п'ятипелюсткові квітки гарно виглядають серед різьбленого ажурного листя. Здалеку вони здаються яскравими вогниками, які подекуди спалахують серед трав'янистого килиму лісу. Крім герані криваво-червоної в лісах зустрічається герань лісова, герань Робертова.

Звіробій звичайний. Улітку на галявинах серед заростей кущів часто зустрічається звіробій. Корисний звіробій як лікарська рослина.

Материнка звичайна. Серед лісових трав материнка помітна своєю висотою та лілувато-рожевими суцвіттями дрібних пахучих квіток. Починає квітнути в червні і прикрашає ліс майже все літо.

У липні кількість цвітучих рослин зростає. В цей час на узліссях, галявинах можна показати дітям енотеру, пижмо, перстач, о читок, мальву, іван-чай, золототисячник, по збирати ягоди костяниці. Розкішні в середині літа папороті.

Папороть. У наших лісах зустрічається чимало папоротей. Досить поширеними є дріоптеріс чоловічий, без щитник жіночий, орляк звичайний. Спостереження за папоротями краще розпочинати в травні, коли вони починають розвиватися. Молоді листки у всіх папоротей завжди скручені і мають вигляд равлика.

Енотера дворічна приваблює 4-пелюстковими квітками, розміщеними на верхівці прямого міцного стебла. Це медоносна рослина. У народній медицині вона використовується як лікарська рослина. Коріння енотери можна споживати в їжу, як сирим, так і вареним.

Пижмо. Добре запам'ятовується дітям пижмо — висока рослина з прямостоячим стеблом, що розгалужується вгорі, з гарними частими листками, з своєрідним запахом. Розповідаючи про значення пижма, вихователь повинен підкреслити, що це лікарська рослина. Настоєм або порошком з пижма знищують шкідників садів і городів.

Перстач. На узліссях, у чагарниках можна показати дітям перстач прямостоячий, або калган, його п'ятилопатеві листки у поєднанні з жовтими квітками виглядають дуже привітно. Калган полюбляє оселятися на зволожених місцях. Це цінна лікарська рослина, яку здавна використовують при болю у животі.

Очиток. На добре освітлених місцях, на узліссях можна покапати дітям наші вітчизняні кактуси — очиток пурпуровий, очиток їдкий, молодило. Очиток пурпуровий приваблює увагу яскравими рожевуватими дрібними квітками, зібраними в густі суцвіття. Показуючи дітям м'ясисті сизуваті листки, цікаво розповісти, що них рослина запасає воду, тому може рости на тих місцях, де вологи мало.

Нерідко трапляється і очиток їдкий. Це низенька рослина, пагони якої густо вкриті дрібними соковитими листочками. Розглядаючи дрібні жовті квітки, слід відмітити, що на них багато бджіл збирає нектар. Тварини її не їдять, бо вона отруйна. Обидва очитки медоносні, лікарські і декоративні рослини. їх можна садити на альпійських гірках.

Молодило шорстке легко пізнати за розетками з соковитих м'ясистих листків. Цвіте воно рідко, плодоносить раз у житті і гине. Ця світлолюбна декоративна рослина також використовується для альпійських гірок.

Мальва — гарна рослина, приваблива своїми великими рожевими і білими квітками. Вона є окраса лісу і лікарська рослина.

Іван-чай вузьколистий росте на лісових галявинах. Влітку на його високих прямих стеблах загораються наче малинові свічки. Вони помітні здалеку і приваблюють бджіл.

Золототисячник прикрашає лісові галявини своїми дрібними яскраво-рожево-червоними квітками, подібними до гвоздики, не вибагливий до ґрунту, довго цвіте. Золототисячник є цінною лікарською рослиною.

Костяниця. Багато хто приймає її за кущ, хоча це трав'яниста рослина з лежачими і прямостоячими пагонами.

Цмин пісковий. З червня і до жовтня в лісах квітує цмин пісковий.

У серпні — вересні в лісах продовжують квітнути трав'янисті рослини, Під час екскурсій і прогулянок у вихователя є значний вибір для продовження роботи з ознайомлення з лісовими рослинами. В лісі можна знайти квітучі гвоздики, енотеру, материнку, звіробій, пижмо, цмин тощо.

Четвертий ярус лісової рослинності займають мохи. Це мешканці вологих місць. Вони поширені у соснових та мішаних лісах Полісся. Серед них зустрічається плевроцій Шребера, дікран зморшкуватий, зозулин льон. Розповідаючи дітям про мохи, вихователь повинен підкреслити, що вони частіше живуть там, де багато вологи.

П'ятий ярус лісової рослинності займають гриби і бактерії. Гриби — це організми, що позбавлені зеленого забарвлення і живляться готовими органічними речовинами. Одні з них використовують в їжу мертві органічні рештки (сапрофіти), другі поселяються на живих організмах і живуть за їхній рахунок (паразити). Між паразитами і сапрофітами існують перехідні форми.

Сапрофітні гриби (а вони становлять більшість) відіграють величезну роль у кругообігу речовин, викликаючи мінералізацію органічних решток.

Вже 3—4-річні діти знають назви найбільш поширених грибів. Слід під час проведення екскурсій, цільових прогулянок з старшими дошкільнятами навчити розрізняти їстівні і отруйні гриби. Найбільш небезпечним отруйним грибом є бліда поганка, або мухомор зелений.

Велику радість приносить дітям зустріч з їстівними грибами. Спостереження під час екскурсій, цільових прогулянок або розгляд ілюстрацій з їх зображенням вихователь може поєднати з такими розповідями:

Білий гриб. З середини літа і до пізньої осені в листяних і хвойних лісах ростуть білі гриби.

Маслюк росте звичайно біля молоденьких сосен.

Лисичка часто зустрічається у листяних та хвойних лісах. Лисички дуже приємні на смак, їх люблять і люди, і лісові звірята.

Підберезник називається так тому, що він росте у березових і мішаних лісах біля беріз. Підберезники — дуже смачні гриби, їх варять, сушать, маринують.

Сироїжка. Коли сироїжок багато в лісі, то здалеку здається, що розцвіли квіти — червоні, жовті, рожеві, зеленкуваті. Найкрасивіша сироїжка з червоною опуклою шапкою.

Опеньок росте у хвойних і листяних лісах навколо старих пнів ти на коренях дерев. З'являються вони в кінці літа після теплих дощів.

Під час екскурсій в ліс вихователь може показати дітям один В поширених грибів-паразитів — трутовик. Він має форму копитоподібного наросту на деревах. Слід розповісти дітям, що трутовики зростають на деревах, висмоктують в нього живильні соки, і це спричиняє гниття дерева і його загибель. Трутовики завдають шкоди лісу.

Невидимі неозброєним оком бактерії, як і гриби, відіграють важливу роль у житті лісу, мінералізуючи органічні рештки.

Ознайомлення дітей з лісом як рослинним угрупованням завжди поєднується з формуванням дбайливого ставлення до нього, як до неоціненного багатства. Ліси не існують вічно. Стиглу деревину вирубують для господарських потреб і здійснюють лісовідновлення. Воно буває природним і штучним. Щоб виростити ліс з цінних порід (сосни, дуба) використовують штучне насадження. Показуючи дітям посадку з молодими деревцями, слід наголосити, що поки вони маленькі, то потребують постійного догляду людини, тому що навіть трав'янисті рослини можуть загубити маленькі деревця.

Для природного відновлення лісу після промислових рубок намагаються залишити підріст і маточні дерева, які вибирають за найкращими показниками: силою росту, протидією хворобам, плої до ношенням. Насіння, що розповсюджується навкруги, за сприятливих умов проростає. Піонером серед дерев, що поселяються на певній площі, є береза. Це світлолюбна і швидкоросла порода дерев. Під кронами беріз, їх захистом поселяються тіньовитривалої породи (ялини). В молодому віці вони ростуть дуже повільно, а через 20—25 років уже піднімаються над березами. Менше ста світла в лісі, і поступово березовий ліс змінюється на ялиновий.

Рослини лук. Краса, барвистість лук, різноманітні враження, що одержує дитина, можливість по вправлятися у порівнянні — все це створює умови для розумового та естетичного розвитку дитини. Введення дітей у доступні розумінню зв'язки між рослинами і тваринами,, людиною і природою є важливою умовою екологічного виховання. Добре знаючи рослинність лук, розуміючи природні зв'язки, вихователь зможе цікаво проводити роботу з дошкільниками. Багато лучних рослин зустрічаються на газонах дитячих садків, а також у найближчому оточенні.

Всі луки поділяють на заплавні, материкові і гірські. Заплавні луки розташовуються по долинах річок і щороку заливаються весняними водами. Грунт на заплавних луках досить вологий протягом усього літа, бо ґрунтові води залягають тут неглибоко. Ґрунти поживні, в основному наносні. Вони складаються з мулу та інших матеріалів, принесених весняними водами або змитих дощами з навколишніх більш високих місць. Велика кількість вологи, кисню і поживних речовин у ґрунт створює такі сприятливі умови, що на луках розвиваються хороші, густі трави, безліч різноманітних яскравих квітів.

Материкові луки розташовуються поза річковими заплавами, їх ще називають суходільними.

Гірські луки розташовуються в горах вище від межі лісової рослинності. Склад рослинності гірських лук специфічний.

У чому ж полягають особливості лучної рослинності? На луках відсутні дерева. Трав'янисті рослини утворюють дернину, яка складається з щільно зімкнутих надземних стебел, листків і підземних органів — кореневищ і коренів. Майже всі лучні рослини належать до багаторічних. У багатьох з них гинуть на зиму надземні стебла І їхніми листками, а також майже все коріння. Живими лишають тільки невеликі нижні частини стебел з бруньками відновлення, з яких на початку нового літа розвиваються нові стебла і листки.

Однорічних рослин на луках дуже мало, бо травостій дуже тісний і в ґрунті від сплетіння коренів утворюється щільний дерен. Паростки однорічних рослин, не маючи змоги вкоренитися через нього, гинуть протягом літа.

Багаторічні трави на луках розмножуються, насамперед, вегетативно, вони здатні протягом ряду років зберігати врожайність і давати зелену масу протягом усього вегетаційного періоду.

Трав'янисті рослини, що ростуть на луках, належать до різних родин. Крім того, їх поділяють на такі господарські групи: злаки, бобові, різнотрав'я, осоки.

Найбільш поширені злаки — це тимофіївка, лисохвіст, тонконіг, грястиця, костриця лучна. Ці злаки належать до нещільно кущових — вони дають найкращі укоси. Для ознайомлення дітей із злаками найцікавішими є тонконіг, тимофіївка, лисохвіст.

Тонконіг лучний. На початку літа зацвітає багато грав, і серед них тонконіг. Ця трава росте на вологих місцях. Її соковитим листям і стеблами живляться свійські тварини.

Тимофіївка лучна. Гарно розкидає свої стрункі султанчики. Росте вона на луках, де багато сонця і вологи. Цю траву люблять свійські тварини — корови, кози. А якщо її скосити і висушити, можна одержати хороше духмяне сіно. Його запасають на зиму коровам, вівцям, козам.

Лисохвіст лучний недаремно так назвали. Його пухнасті м'які султани справді нагадують хвіст лисиці. Росте лисохвіст на луках, у вологій землі. Лисохвіст люблять свійські тварини: корови, кози, вівці.

Якщо під час прогулянки трапиться грястиця збірна та костриця лучна, потрібно їх описати дітям, навести цікаві порівняння, розповісти про значення (кормові рослини, прикрашають луки).

Цікаво привернути увагу до трясучки середньої. Її суцвіття складається з широких пониклих колосків, які під час подиху вітру починають колихатися. Звідси і назва — трясучка. Суцвіття трясучки дуже гарно виглядає в сухих букетах.

З щільно дернистих злаків, що зустрічаються на луках, привертає увагу щучник, його дрібненькі колоски зібрані у пірамідальну волоть. Гілки волоті тоненькі, а колоски блискучі, зелені, з коричневато-фіолетовим відтінком. Волоть щучнику гарна в сухому букеті. Щільнодернисті злаки, до яких належить щучник, не дають хороших укосів.

До таких же злаків відносять і мітлицю.

Бобові ростуть на луках у меншій кількості, ніж злаки, але вони дуже ціняться через велику поживність для худоби, а також чому, що збагачують грунт азотом. Найчастіше зустрічаються бобові на підвищених і сухих луках. Коріння у них стержньове, стає у грунт на 1,5—2,5 м завглибшки, тому вони не конкурують зі злаками, в яких коріння мичкувате і розташовується переважно неглибоко в ґрунті. Найбільш поширені бобові — конюшина лучна, конюшина повзуча, люцерна, мишачий горошок, лядвенець рогатий, чина лучна.

Конюшина лучна. Коли зацвітає конюшина, луки стають подібними до барвистого килима. На одному місці вона може рости п'ятнадцять років. Конюшина дуже корисна рослина. її їдять коні, корови, кози, кролі. На квітках конюшини джмелі збирають солодкий сік — нектар. Людям конюшина приносить користь як лікарська рослина.

Горошок мишачий. Серед квітів, що ростуть на луках, скромною красою виділяється горошок мишачий.

Люцерна серповидна серед трав не виділяється красою, її сині або жовті квітки дрібні і непоказні, листки трійчасті. Вона є хорошим кормом для свійських тварин».

Увагу дітей може привернути чина лучна. Доцільно розповісти дітям, що це цінна кормова рослина. Крім того, це медонос і лікарська рослина, яку застосовують при гострих запаленнях дихальних шляхів.

Досить часто на луках можна зустріти лядвенець рогатий. Лядвенець — цінна кормова, медоносна і лікарська рослина.

Велика кількість лучних рослин належить до різнотрав'я. Багато цих рослин поїдаються свійськими тваринами, але є серед них і отруйні. Різнотрав'я надає лукам барвистості, неповторної краси. Рослини, що входять до групи різнотрав'я, різноманітні і належать до кількох ботанічних родин.

З жовтецевих на луках зустрічаються жовтець золотистий, жовтець їдкий, жовтець повзучий. На заболочених луках росте жовтець вогнистий.

З родини айстрових на луці можна зустріти деревій, королицю, волошки лучні, козельці тощо.

Королицю звичайну називають так за її ніжну витончену красу. Цвіте вона у травні — серпні. Здавна подобалася людям ця рослина. Найкрасивіші рослини вони переносили у свої садки, доглядали за ними і поступово виростили великі садові квіти. Королиця — лікарська рослина.

Деревій. Влітку і восени на луках, узліссях цвіте деревій. Деревієм лікуються і люди, і тварини, його відваром або настоєм знищують шкідливих комах. Дають деревій і дітям, щоб у них був кращий апетит.

Увагу дітей на луках можна привернути до стокротки багаторічної, яка найчастіше зустрічається на Поліссі. Стокротки не лише прикрашають луки, їх квітки — своєрідні барометри: для захисту пилку від намокання в дощову погоду вони закриваються.

Волошка сумська — не дуже цінна рослина, але її бузкові квітки прикрашають луки, нектар приваблює комах.

Козельці приваблюють великою золотавою квіткою, яка розкривається вранці, а ввечері закривається. Це цінна кормова рослина, хороший медонос.

З родини геранієвих привертає увагу герань лучна.

З маренових досить часто зустрічаються підмаренники.

Підмаренники можна побачити на луках, узліссях влітку і восени. Квітки у них жовтого і білого кольорів. Зокрема вони мають лікарські властивості.

Серед зонтичних рослин на луках часто зустрічаються кмин, дика морква. Зонтичні цікаві тим, що приваблюють багатьох комах. Доцільно розповісти дітям, що кмин — лікарська рослина. Плоди кмину використовуються у харчовій промисловості.

Часто на луках зустрічаються представники гвоздичних: коронарія зозуляча (зозулин цвіт), віскарія (смілка клейка).

Досить часто на луках зустрічаються представники родини гречкових — щавель кислий, щавель кінський, гірчак зміїний. Дітей обов'язково зацікавить щавель кислий — їстівна, лікарська рослина, медонос. Кінський щавель привертає увагу високим колосоподібним суцвіттям. Ця багаторічна рослина росте на луках як бур'ян. Насіння щавлю кінського охоче поїдають деякі зерноїдні птахи. Засушене суцвіття використовується для сухих букетів.

Гірчак зміїний, або ракові шийки — гарна рослина з рожевими квітками, зібраними у густий циліндричний колос. Назву зміїний одержав тому, що кореневище змієподібно скручене. Це цінна лікарська рослина, медонос.

З губоцвітих на луках зустрічається шавлія лучна.

З родини розових на луках привертає увагу приворотень стрункий. Назву рослина дістала за властивість виділяти краплини води, які часто збираються біля основи черешка і які у давнину наділяли чарівною силою. Про цю рослину доцільно розповісти дітям, що нею охоче ласують тварини, а люди використовують її як лікарську рослину.

З родини черсакових на луках зустрічаються свербіжниця польова і скабіоза блідо-жовта. Милуючись з дітьми їхньою красою, слід розповісти, що це медоносні рослини. На вологих луках зустрічається представник родини валеріанових — валеріана лікарська.

На вогких луках біля води увагу дітей можна привернути до плакуна верболистого. Це — медоносна, декоративна рослина.

Осоки зустрічаються найчастіше на заплавних луках. їхні пагони поїдають тварини. Потім трава нагромаджує кремнезем, від якого вони стають ріжучими. Про це необхідно попередити дітей.

Луки не існують вічно. В природі відбувається перетворення лук на ліси. Якщо своєчасно не проводяться агротехнічні заходи — підживлення, поліпшення флористичного складу, луки поступово перетворюються у болото, заростають кущами. Отже, природні луки потребують догляду, раціонального використання.

Рослини водойм. Порівняно з рослинами лук та інших рослинних угруповань, рослини водойм мають більш однорідні умови існування, що і зумовлює значне поширення їх на всій земній кулі.

Рослини водойм мають менше світла, але не терплять від нестачі вологи. У воді коливання температури не такі різкі, як у повітрі. Вода добре підтримує рослини і тому у деяких з них недостатньо розвинуті механічні тканини. У всіх водних рослин добре розвинута повітроносна тканина, яка потрібна для газообміну.

Як і кожному рослинному угрупованню, рослинності водойм властива ярусність.

Біля самого берега розташовується пояс прибережних рослин: тут ростуть сусак, стрілолист, частуха подорожникові, їжачі голівки, калюжниця, цикута. Прибережні рослини з повним правом називають земноводними. Залежно від умов життя стрілолист міняє форму листків. У наземної форми листки містяться на довгих цупких черешках і мають стрілоподібні пластинки, від чого і походить назва рослини. Стрілолист і сусак — найбільш гарні рослини першого поясу водойм.

Другий пояс рослин водойм займають рослини мілководдя, до яких належить очерет, рогіз, комиш. Ці рослини нижніми частинами занурені у воду, а верхніми підносяться над нею, утворюючи високі зарості.

Наступний пояс, де вода ще глибша, займають водні рослини з листками, що плавають на поверхні води,— біле латаття, глечики жовті.

У водоймі є рослини, які все життя проводять під водою, деякі 8 них укорінюються в ґрунті (елодея, рдесник), а деякі не укорінюються (кушир, пухирник).

До найбільш поширених вільноплаваючих рослин належить ряска.

У деяких водоймах дуже поширеною плаваючою рослиною є жабурник звичайний.

Поверхню деяких ставків в Україні прикрашають листки сальвінії плаваючоїводяної папороті. Сальвінія — рідкісна рослина, підлягає охороні, занесена до Червоної книги України.

Ще більш рідкісною рослиною наших водойм став водяний горіх плаваючийчулім. Це плаваюча однорічна рослина. Ця рідкісна лікарська і їстівна рослина занесена до Червоної книги України, тому її слід охороняти.

Крім вищих квіткових рослин на водоймах досить поширені і нижчі, які в основному представлені водоростями. Інколи під час екскурсій, цільових прогулянок діти можуть побачити біля берега скупчення зелених ниток. Це водорості — спірогира, кладофора тощо. Доцільно звернути увагу на те, що з них виділяються пухирці повітря; пояснити, що ці водорості виділяють кисень, цим покращуючи наше повітря; зробити висновок про їх корисність.

В існуючій програмі виховання та навчання в дитячому садку, враховуючи краєзнавчий принцип ознайомлення дошкільників з природою, не подаються назви рослин, з якими треба ознайомити дітей. У кожному випадку вихователь повинен виходити з природного оточення дошкільного закладу.

Культурні рослини. Культурними називають рослини, які вирощуються для задоволення різних потреб людини. Всі культурні рослини пройшли багатовіковий шлях формування і відбору, і всі вони походять від дикорослих рослин.

Використовуючи фактори спадковості і мінливості, методи гібридизації, людина змінила властивості диких предків цих рослин. Культурні рослини мають більш крупні і смачні плоди, коріння і бульби містять великий запас поживних речовин.

Під час проведення навчально-виховної роботи з дітьми на ділянці дошкільного закладу, під час цільових прогулянок на поле, город, сад діти зустрічаються з цими рослинами, і вихователь повинен знати основні стадії розвитку рослин, на які слід звернути увагу дітей під час спостережень, уміти відібрати цікаву інформацію про походження цих рослин, їх значення для людини.

В Україні основними злаковими культурами є пшениця, жито, овес, ячмінь, кукурудза, просо, рис. Кожна з цих культур походить з різних місць земної кулі.

Під час ознайомлення старших дошкільників з хлібними злаками важливо показати їм кілька фаз їх розвитку. Найкраще це зробити на ділянці дошкільного закладу, де одна з грядок на городі обов'язково відводиться під вирощування найбільш поширених злаків — пшениці, кукурудзи, вівса, проса. Перше спостереження після посіву слід провести у фазі проростання. Зазначити, що перший листок, наче шильце, виходить на поверхню землі. За ним з'являються інші.

Друге спостереження проводиться у фазі кущіння. Увагу дітей слід спрямувати на те, що з'явилося багато листків яскраво-зеленого забарвлення (особливо у вівса, кукурудзи).

Третє спостереження слід провести у фазі виходу в трубку, показати, як швидко витягується стебло у висоту. В цей час добре помітними стають міжвузля.

Четверте спостереження проводять у фазі колосіння, розглядають колос або волоть (рису, проса). Слідом за цим починається фаза цвітіння. У пшениці першими зацвітають серединні колоски складного колосу, у вівса — верхня частина волоті. Цікаво показати дітям своєрідність квіток злаків, пилок, який струшується і переноситься вітром.

Наступні спостереження проводять у фазі формування зернівки (через 8—18 днів після запліднення). Спочатку настає молочна стиглість. Добувши зернятко, показують дітям, що воно ще зелене, якщо надавити на нього — виділяється рідина молочного кольору. Поступово зернівка набуває жовтого забарвлення, вона ще пластична, легко розрізається. Це — воскова зрілість. Коли настає повна зрілість, пагони стають жовтими, листя підсихає, зернівка стає твердою, легко випадає. Слід пояснити дітям, що, якщо спізнитися зі збором урожаю, можна втратити багато зерна. Саме в цей час і слід разом з дітьми зібрати колоски на грядці, очистити зернівки, роздивитися їх, покуштувати. Діставши млинка для кави, розмолотити при дітях сухі зернини, показати одержане з них борошно. За умов сільської місцевості доцільно провести екскурсії на поле, щоб показати збирання зернових комбайном, здійснити екскурсію на тік.

Ознайомлення дітей з хлібними злаками допоможе не лише сформувати перші уявлення про їх ріст і розвиток, але й виховати поважливе ставлення до хліба — основного продукту харчування, повагу до праці хлібороба.

З харчових рослин родини бобових у господарствах України найчастіше вирощують горох, квасолю, люпин, сою. Насіння цих рослин містить велику кількість необхідних людині білкових речовин, амінокислоти, крохмаль, жири, мінеральні речовини.

Зелена маса бобових — прекрасний корм для свійських тварин. Коріння бобових утворюють симбіоз з бульбочковими бактеріями. Бобові культури збагачують грунт азотом. Крім того, ці рослини (особливо люпин) здатні засвоювати з ґрунту важкорозчинні сполуки фосфору.

Дошкільників знайомлять з бобовими рослинами на городі дошкільного закладу, а в сільській місцевості ще й під час екскурсій і цільових прогулянок на поле. Розглядаючи горох, квасолю, боби, треба порівняти ці рослини і зазначити, що стебло і листя гороху покриті сизуватим восковим нальотом (пристосування до зменшення випаровування). Вусики допомагають підтримувати стебло. Квітки гороху найчастіше білого кольору, своєрідні. Ласуючи з дітьми зеленим горохом, розповісти, що горох смачний не лише свіжий, але й консервований — з нього роблять супи, салати. З горохового борошна виготовляють концентрати супів, пюре.

Порівнюючи горох з квасолею, слід відзначити відмінності: у квасолі сім'ядолі під час проростання виносяться на поверхню ґрунту, більші листки з загостреною верхівкою, різноманітне забарвлення квіток — від білих до пурпурових, крупніші плоди. Деякі види квасолі використовуються як виткі декоративні рослини.

Розглядаючи боби, потрібно зазначити, що стебло у них пряме, чотиригранне. Це високі рослини з досить великими овальними листками, що вкриті восковим нальотом. Разом з тим слід відмітити елементи схожості бобів і гороху (у будові квітки, листків) розповісти, що насіння бобів дуже поживне, його використовують у харчуванні. Під час екскурсій в поле можна показати дітям, що боби, горох висівають разом з іншими рослинами для підгодівлі худоби, бо вони дуже поживні. Використовують для корму худоби і сою, зелена маса якої багата на білки.

Найважливішою не зерновою культурою вважається картопля. Батьківщина її — Південна Америка (Чілі). У Росію картопля була завезена Петром І на початку XVIII ст.

Помідор — поширена в Україні культура. Походить з Південної Америки. Цю рослину називали томати, але після введення культури в XVI ст. в Іспанії, Португалії її стали називати «золотим яблуком» звідси — помідор.

Важливим представником польових є баклажан. Уперше в культуру він був введений в Індії. Плоди баклажана смажать, тушкують, маринують, роблять з нього ікру, соте тощо.

З рослин родини хрестоцвітих в Україні найчастіше вирощують капусту, редис, редьку. Найбільше значення має капуста. Вона походить від диких форм городньої капусти. Як ніяка інша рослина, вона має багато різновидностей. Найчастіше вирощується головчаста, цвітна, кольрабі, брюссельська.

Редька і редис — різновидність редьки — також досить поширені городні культури. Вони містять ефірні масла і вітаміни, мають лікарське значення,

Рослини родини зонтичних: морква, петрушка, селера, кріп. Морква введена в культуру в країнах Середземномор'я понад 4000 років тому і вирощувалася спочатку як лікарська рослина, а пізніше як харчова і кормова. Вона містить багато каротину (провітаміну А), ефірні масла, має важливе значення в дієтичному харчуванні при авітамінозах і недокрів'ї.

Досить широко використовуються у харчуванні петрушка, селера, у яких листя і коренеплоди багаті на вітаміни, особливо аскорбінову кислоту (вітамін С).

Широко відомою харчовою рослиною є кріп, у листках якого багато вітамінів. Використовують його як ароматичну приправу для багатьох блюд і під час консервування овочів. Відвари і настої плодів використовують у медицині.

Рослини родини гарбузових об'єднують огірки, дині, гарбузи, кабачки, кавуни. У представників цієї родини стебла мають органи прикріплення — вусики.

Слід відмітити, що рослини родини гарбузових відзначаються своєрідною красою, приваблюють багатьох комах, що створює сприятливі умови для цікавих спостережень.

Ознайомлення дошкільників з овочевими рослинами відбувається найчастіше на городі дитячого садка під час їх вирощування. Важливо дати змогу дітям ознайомитися з насінням цих рослин, прослідкувати найважливіші фази розвитку: появу сходів, розвиток листків, вусиків, цвітіння, утворення плодів, достигання в них насіння.

Серед найважливіших олійних рослин найбільше значення має соняшник. Батьківщина його — Північна Америка. Завезений у Європу в XVI ст., він культивувався як декоративна рослина. Зараз виведено сорти, що містять близько 70% олії.

Соняшникова олія — цінний продукт харчування. її використовують при консервуванні риби, овочів, приготуванні маргарину тощо. Соняшник — прекрасний медонос і лікарська рослина.

Серед прядильних культур в Україні в Зоні Полісся вирощують льон. Ця культура відома здавна. Ще у кам'яному віці людина використовувала льон для одержання волокна і олії. Найбільш поширені сорти льону — льон-довгунець, який дає цінне волокно, і льон-кудрям, який дає волокно нижчої якості і використовується переважно як олійна культура.

До прядильних культур належить конопля посівна, походження якої пов'язують з кочівниками Азії. Це цікава дводомна рослина. Конопляну олію використовують у харчовій і технічній промисловості. З волокна роблять мішковину, мотузки. Коноплі — лікарська рослина.

Коноплі, льон викликають інтерес у дітей також як рослини, насінням яких годують пташок.

Значні площі в Україні зайнято садовими рослинами. Вони охоплюють кілька груп, основні з яких насіннячкові, кісточкові, ягідні, горіхові.

До насіннячкових належать яблуня і груша. До кісточкових — вишня, слива, черешня, абрикос, персик, дерен. До ягідних — смородина, аґрус, виноград. До горіхових — волоський горіх.

Під час ознайомлення дітей з ягідними кущами важливо простежити основні фази їх розвитку — розкриття бруньок, цвітіння, утворення і розвиток плодів, їх достигання.

Ознайомлення дітей з культурними рослинами, більшість з яких є рослинами-переселенцями, дає вихователям цікавий матеріал для формування у старших дошкільників початкових геогра­фічних знань, пізнавальних інтересів.

Розповідаючи дітям про походження тих чи інших рослин, слід назвати і показати їх батьківщину (на надувному м'ячі, розфарбованому під глобус, або на глобусі), розповісти про неї, про те, за яких умов зростала там та чи інша рослина, пояснити на прикладі огірків, помідорів, чому ці рослини висаджують досить пізно, коли настає тепло.

Важливо в процесі ознайомлення з культурними рослинами сформувати у дітей правильне ставлення до них, оскільки вони забезпечують нас основними продуктами харчування, одягом.

Придорожні рослини також мають ряд цікавих пристосувань, що забезпечують їм виживання поряд з людиною:

1. У багатьох з них розетка з листками, а також стебла розташовуються горизонтально до поверхні землі, до того ж листки мають пружну систему судин, що захищає їх від механічних пошкоджень (подорожник великий і ланцетолистий, кульбаба, спориш, калачики).

2. Деякі з придорожніх рослин мають високу здатність до регенерації (спориш), що забезпечує їх існування навіть при пошкодженні.

3. Насіння цих рослин може прилипати до ніг людини, свійських тварин, що забезпечує їх розповсюдження (подорожник, ромашка без'язичкова).

4. У придорожніх рослин досить розвинута стержньова коренева система, що дає їм змогу забезпечувати себе вологою навіть на дуже твердому ґрунті.

Усі придорожні рослини цікаві дітям, більшість їм добре знайома, але часто у них не вироблені правильні орієнтації по відношенню до цих корисних рослин.

Ознайомлюючи дітей з подорожником ланцетолистим, доцільно звернути увагу на цвітіння, показати судини в листках, що надають їм міцності. Розповісти дітям, що подорожник — цінна лікарська рослина, її насіння — улюблений корм для зерноїдних пташок. Восени можна орга­нізувати з дітьми збір насіння подорожника для підгодівлі птахів узимку.

Можна провести спостереження за споришем.

Кульбаба — досить відома дітям рослина, приваблює красою рясного цвітіння. Корені і листки кульбаби використовують у лікуванні людей, з молодих листків можна робити салати. Кульбаба — природний барометр: на дощ її кошики закриваються. Цікаво також розказати дітям, що куль­баба показує час: квітки її відкриваються о 6 год. ранку, а закриваються о 10 год. Насіння кульбаби — улюблений корм для зерноїдних пташок. Можна організувати з дошкільниками збір насіння кульбаби для годування канарок.

Серед придорожніх рослин на подвір'ях нерідко зустрічається ромашка без'язичкова.

 

Питання для самостійної роботи:

Роль рослин в природі та житті людини. Різноманітність рослинного світу України. Зональні та азональні закономірності поширення рослинності. Поняття про природні рослинні угрупування – фітоценози. Штучні фітоценози як результат впливу людини на світ рослин (парки, сквери, газони, лісопарки тощо). Види лісів, основні лісоутворюючі породи лісів України. Характеристика основних ярусів лісової рослинності (дерева, кущі, трав’янисті рослини, мохи та лишайники). Взаємозв’язки у рослинних угрупуваннях, пристосування трав’янистих рослин до життя у лісі. Особливості життя рослин у заплавних луках, в сухих степах, на високогірних луках. Основні групи лучної рослинності (злаки, бобові, різнотрав’я), їх характеристика. Спільні ознаки водних рослин. Характеристика основних культурних рослин: харчові культури (хлібні злаки, родини бобових, овочеві, олійні, плодові та ягідні), кормові, текстильні та технічні культури.




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 157 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.054 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав