Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Московский государственный институт

Читайте также:
  1. I. Государственный стандарт общего образования и его назначение
  2. II Перестройка главных институтов государства
  3. III. 6. Франкское королевство: общественный и государственный строй раннефеодальной монархии Меровингов
  4. III. 7. Общественный и государственный строй империи Каролингов
  5. III. Государственный (политический) режим.
  6. IV. Просие институты поддержки отечественного бизнеса.
  7. V. Институты Центрального офиса
  8. VII. Государственный санитарно-эпидемиологический надзор за ВИЧ-инфекцией
  9. А 17. Государственный аппарат представляет собой ...
  10. Актюбинский государственный университет имени К. Жубанова

Протипожежне водопостачання здійснюється в основному від водопроводів, а також з природніх або штучних водойм за допомогою авто насосів, мотопомп та ручних насосів.

У виробничих приміщеннях на водопроводах високого тиску встановлюють пожежний крани, до яких приєднуються пожежні рукави. Водопровідна мережа на території підприємства обладнується пожежними гідрантами, від яких з допомогою пожежних рукавів забирається вода для внутрішнього гасіння.

Якщо від вододжерел або від міського водопроводу не можливо дістати необхідну кількість води для гасіння пожежі, тоді будують утеплені запасні резервуари, що містять недоторканий протипожежний запас води (не менше як на 3 години пожежогасіння за максимальною тратою).

23. Способи і засоби пожежогасіння.

Для виникнення і розвитку процесу горіння необхідно одночасне поєднання горючої речовини, окислювача, джерела запалювання та безпосереднє надходження потоку тепла від осередку пожежі до горючої речовини. Горіння припиняється, коли припиняється дія будь-якого із цих компонентів.

Тому гасіння пожеж здійснюється двома способами: за рахунок розбавлення горючої суміші інертними газами (зменшення концентрації кисню в зоні горіння до 10-12%, при якому припиняється горіння) та за рахунок відбору тепла із зони горіння.

До засобів пожежогасіння відносяться:

- первинні засоби: вода, пісок, земля, шматок повсті або брезенту, гілка дерева (збивають полум’я на сухій траві) тощо.

- Спеціальні засоби: вогнегасники, пожежні крани та гідранти, пожежні автомобілі, автоматичні засоби пожежогасіння.

 

 

24. Види вогнегасників.

Вогнегасники належать до спеціальних засобів пожежогасіння. Найбільш поширені вогнегасники порошкові та вуглекислотні.

Порошковий вогнегасник складається з двох металевих циліндрів. В середину більшого циліндра вставляється менший циліндр, заповнений під тиском інертним газом. Простір між ними заповнюється спеціальним порошком. Під час пожежі висмикується за кільце запобіжник, стискається рукоятка, відкривається кран і стиснений газ виштовхує порошок через шланг на джерело горіння, який гальмує реакцію горіння за рахунок утворення ізолюючої плівки, виштовхування кисню із зони горіння та механічного збивання полум’я.

Вуглекислотний вогнегасник складається з товстостінного циліндра, заповненого рідкою вуглекислотою. Під час пожежі за металеве кільце висмикується запобіжник, стискається рукоятка, кран відкривається і через спеціальний раструб вуглекислота, яка не стійка на повітрі, попадаючи в джерело горіння розкладається на воду і велику кількість вуглекислого газу, який заповнює зону горіння і припиняє його.

 

 

25. Евакуація людей на пожежах.

Найважливішою вимогою до будівель та споруд є забезпечення найбільш сприятливих умов до евакуації людей у випадку виникнення пожежної небезпеки.

Евакуація – це вимушений рух людей із зони можливого впливу небезпечних чинників пожежі.

Кількість евакуаційних виходів із виробничих приміщень повинно бути не менше двох, розташованих в протилежних кінцях приміщення. Евакуаційні шляхи та виходи не повинні захаращуватись, двері повинні обладнуватись запорами, які легко відкриваються. Приміщення повинні мати схеми евакуації людей. При цьому потоки людей мають бути прямими і не перетинатись. Відстань від найбільш віддаленого робочого місця до евакуаційного виходу залежить від кількості поверхів споруди, вогнестійкості будівельних конструкцій, пожежонебезпечності виробництва. Для підприємств легкої промисловості вона складає від 40 до 80 м, ширина евакуаційного виходу повинна бути не менше 0, 8 м, а евакуаційного проходу - 1,2 м.

 

 

26. Фактори, що формують умови праці бухгалтерів.

Ефективність роботи працівників бухгалтерської служби забезпечується створенням комфортних умов праці, правильною організацією робочих місць, оснащенням та раціональним розміщенням необхідними технічними засобами.

Фактори, які формують умови праці бухгалтерів, поділяються на:

- Психо – фізіологічні;

- Соціально – психологічні.

Управлінська праця визначається надмірним ростом об’єму інформації, зростанням дефіциту часу для їх переробки, підвищення особливої відповідальності та прийняття рішень, періодичне виникнення конфліктних ситуацій. Праця бухгалтера потребує значного об’єму пам′яті, напруження уваги, нервово-емоційного напруження.

Комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезпечити приріст продуктивності праці на 15-20%. Так, нормалізація освітлення робочих місць збільшує продуктивність праці на 6-13%, раціональна організація робочого місця – на 21%, а раціональне фарбування робочих приміщень – на 25%.

Значно сприяють формуванню належних умов праці бухгалтера соціально – психологічні аспекти такі, як взаємовідносини в колективі, стиль керівництва, місія і цілі підприємства та ідентифікація з інтересами працівника. Під дією цих факторів формується морально-психологічний клімат колективу бухгалтерії.

27.Організація робочого місця бухгалтера.

Правильна організація робочого місця дозволяє обліковим працівникам раціонально виконувати свої функції,підтримувати високу працездатність і гарний робочий настрій.

Одним з основних факторів,які впливають на ефективність роботи бухгалтерської служби,є оптимальний мікроклімат приміщення.

Для уникнення шуму в робочому приміщенні бухгалтерської служби доцільно розміщувати облікових працівників не в одній великій кімнаті,а групами в окремих кімнатах з розрахунку не менше 3-5м2 площі на одного працівника.

Для зручності відвідувачів і працівників облікового апарату бухгалтерську службу слід розміщувати на першому поверсі.

Службове приміщення бухгалтерії повинно добре опалюватись,провітрюватись та освітлюватись,оскільки недостатня освітленість робочого місця призводить до швидкої втоми працівника.

Робоче місце бухгалтера повинно бути забезпечено необхідними меблями,засобами зв’язку,персональним комп’ютером.

Для одного робочого місця з комп’ютером потрібно не менше 6м2 площі і не менше 20м3 об’єму приміщення.

28. Режим праці та відпочинку бухгалтера.

Велике значення для організації бухгалтера підприємства має режим роботи підрозділу бухгалтерії. Режим праці – це порядок чергування часу праці та відпочинку окремих працівників і підрозділу в цілому.

Режим праці визначає час початку та закінчення роботи, перерв і відпочинку, чергування видів робіт, графік відпусток. Для забезпечення найбільш ефективного виконання об’ємів, плануючи розпорядок, слід дотримуватись таких принципів:

- Відвести для розумової праці ранішні години робочого дня (з 8 до 12 години), які є найбільш продуктивними;

- Виділити час для виконання індивідуальної, найбільш відповідальної праці, протягом якого ніхто не повинен відволікати увагу бухгалтера;

- Для зняття втоми через кожні 1,5-2 години робити перерву для відпочинку на 5-10 хвилин;

- Для усунення монотонності виконуваних робіт чергувати характер праці.

 

Початок і закінчення робочого дня, а також перерву на обід у бухгалтерській службі потрібно узгоджувати з іншими підрозділами. Так, наприклад, не слід встановлювати обідню перерву бухгалтерії одночасно з перервою на обід робітників, тому що це перешкоджуватиме останнім отримати необхідні довідки та роз’яснення протягом перерви.

Для досягнення оптимізації річного режиму праці та відпочинку графіки відпусток плануються з урахуванням своєчасного складання періодичної та річної звітності, а також побажань окремих працівників.

 

 

29. Обов′язки головного бухгалтера з планування, фінансування заходів з охорони праці.

Плануючи свою роботу головний бухгалтер повинен врахувати ті обставини, що згідно Закону «Про охорону праці» фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем і повинен передбачити витрати на охорону праці не менше як 0,5% від суми реалізації продукції. На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, такі витрати встановлюються не менше як 0,2 % від фонду оплати праці. Штрафи, накладені на працівників за порушення правил з охорони праці, вноситься в касу підприємства та надсилаються до державного фонду охорони праці – 50%, регіонального – 25%, галузевого – 25%. Виплачуються працівнику кошти за період простою, що виникли в разі небезпечної виробничої ситуації. Передбачаються кошти на скорочення тривалості робочого часу для працівників на роботах з важкими чи шкідливими умовами праці, оплата їм додаткової відпустки, організацію їм лікувально – профілактичного харчування, організацію питного режиму тощо.

Плануються кошти і на фінансування інших заходів додатково встановлених колективним договором, наприклад, заохочення за активну участь у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та поліпшення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором.

Порядок пільгового оподаткування коштів, спрямованих на заходи щодо охорони праці, визначаються чинним законодавством про оподаткування.

30. Оптимальні мікрокліматичні умови приміщення бухгалтерії.

Одним із основних фізіологічних факторів, які впливають на ефективність роботи бухгалтерської служби, є мікроклімат приміщення, оптимальні умови якого визначені законодавством.

 

Оптимальні умови роботи облікових працівників

Характеристика Значення Примітки
Температура повітря, ˚С 22-24 16-18 23-25 У холодний період року В теплий період року В холодний період року для працівників з ПЕОМ
Відносна вологість повітря,% 60-40 %  
Швидкість руху повітря, м/с 0,1    

 

Примітка. Холодним є період року, коли середньодобова температура повітря складає менше + 10 ˚С, теплим є період року, коли середньодобова температура більше, або дорівнює + 10 ˚С.

 

 

31. Оптимальне освітлення робочого місця бухгалтера.

Близько 90% інформації людина отримує через органи зору. Недостатнє освітлення робочого місця бухгалтера призводить до швидкої втоми, тоді як раціональна освітленість підвищує продуктивність праці на 10-15%.

Освітленість приміщення може бути природнім і штучним. Найбільш сприятливим для зору та підвищення продуктивності є чергування природного освітлення зі штучним (залежно від години дня). Для кращого використання природного освітлення робоче місце слід розташувати так, щоб світло на робочий стіл падало спереду або з лівого боку (якщо лівша – з правого).

За наявності штучного освітлення потрібно раціонально розмістити джерела світла, використовуючи прилади загального та локального освітлення. Досягнути рівномірного розподілу освітленості можна за рахунок правильного вибору типу та розташування джерел світла.

За наявності люмінесцентного освітлення нормою є освітлення в 300люкс, а за наявності освітлення лампами розжарювання – 150 люкс.

 

 

32. Охорона праці на роботах з комп′ютерами.

Основним робочим положенням є положення сидячи. Робоча поза сидячи викликає мінімальне стомлення бухгалтера. Важливим є оптимальне розміщення предметів праці і документації. Висота поверхні, на яку встановлюється клавіатура, повинна бути біля 650 мм. Положення екрану визначається відстанню прочитування (0,6 – 0,7 м), кутом прочитування, напрямом погляду на 20 нижче до центру екрану. Повинна передбачатись можливість регулювання екрану.

Верхня частина відеодисплея повинна бути на рівні очей, або трохи нижче. Коли людина дивиться прямо перед собою, її очі відкриваються ширше, ніж коли вона дивиться вниз. За рахунок цього площа огляду значно збільшується, порушується функція моргання. Очі не омиваються в повній мірі слізною рідиною, обезводнюються, що призводить до їх стомлюваності і в перспективі до зниження гостроти зору.

Персональний комп’ютер є також джерелом електростатичного поля, слабких електромагнітних випромінювань у низькочастотному, наднизькочастотному і високочастотному діапазонах (2Гц – 400 кГц), рентгенівського, ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювань, випромінювання видимого діапазону.

Тому так важливе поєднання раціонального режиму праці та відпочинку бухгалтера (переміна занять, короткочасні перерви) та оптимального мікроклімату приміщень (кондиціювання, вентиляція, провітрювання, зволоження приміщення тощо).

 

 

33. Електробезпека на роботах з оргтехнікою.

Робоче місце сучасного бухгалтера обладнане різноманітною оргтехнікою, розрахованою на напругу 220В. Порушення вимог електробезпеки може призвести до удару електричним струмом і, як наслідок, до нещасного випадку.

Перед включенням електроприладу необхідно візуально перевірити електрошнур, електропроводку та корпус на наявність механічних пошкоджень. Електроприлади повинні бути надійно заземленні згідно з правилами улаштування приладу. Забороняється працювати з приладами вологими руками. Не залишати електроприлад без нагляду на довгий час, після закінчення роботи перевірити, чи всі прилади вимкнені. При виявлені або виникненні несправності, задимленості негайно припинити роботу, по можливості вимкнути пристрій та повідомити керівника робіт (головного бухгалтера).

Категорично забороняється виконувати будь-які ремонтні роботи самостійно.

 

 

34. Технічна естетика робочого місця бухгалтера.

На ефективність праці суттєво впливає колір приміщення, оскільки колірне сприйняття навколишнього середовища, визначає емоційний стан і працездатність людини. Нераціональний колірний клімат збільшує зорову та загальну стомлюваність працівника.

У приміщеннях з вікнами на північ стіни доцільно фарбувати в жовтий колір, який створює ілюзію освітлення сонячними променями і ніби «зігріває» приміщення.

Оскільки блакитний і світло-зелений кольори, навпаки, «охолоджують» приміщення, їх потрібно використовувати в кімнатах з вікнами на південь.

Яскравість кольору може впливати на емоції людини. Наприклад, світлі кольори викликають відчуття легкості, свободи, піднесення, темні – відчуття занепокоєння.

У приміщеннях бухгалтерської служби рекомендується фарбувати стелю та верхні частини стін у білий колір, панелі стін і перегородки – у світло-зелений, світло-жовтий та інші світлі тони. Для кольору підлоги в робочих кімнатах варто обрати нейтральні тони (сірий, червонувато-жовтогарячий). Паркетній підлозі слід залишити природний тон.

 

 

35. Аналіз виробничого травматизму на основі статистичної звітності.

При проведенні статистичного аналізу для характеристики рівня виробничого травматизму на підприємстві і в галузі використовують кількісні та якісні показники, засновані на вивчені первинних документів про травматизм (актів за формою Н-1 і звітів по формі 7 ТНВ).

Коефіцієнт частоти травматизму розраховується на 1000 працюючих:

Кч = * 1000, де

Н – число нещасних випадків та профзахворювань, що сталися на підприємстві за звітний період і призвели до втрати працездатності на 1 добу і більше;

Рсп – середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві за той період.

Тобто, коефіцієнт частоти травматизму Кч – це кількість нещасних випадків, або профзахворювань, які стались у відповідний період часу (півріччя, рік) на 1000 працюючих.

Якісний показник травматизму Кт, або коефіцієнт тяжкості травматизму (нещасних випадків), характеризує середню втрату працездатності в днях, що припадають на одного потерпілого за звітний період.

Кт = , де

Д – сумарне число днів непрацездатності всіх потерпілих, які втратили працездатність на добу і більше під час звітного періоду.

До цього показника не включаються випадки непрацездатності, що не закінчились за звітний період (переносяться на інший період). Тобто, коефіцієнт тяжкості нещасних випадків – це середня довго тривалість непрацездатності одного потерпілого, яка виражена в робочих днях за відповідний період.

Крім цих показників, застосовується показник, за яким визначається кількість втрачених через травми робочих днів, що припадають на 1000 працюючих. Його називають коефіцієнтом мінімальних трудових витрат. Він підраховується, як добуток Кч на Кт:

Ктв = Кч *Кт = * 1000

 

 


 

 

Список літератури:

1. Москальова В.М. Основи охорони праці. – К.:ВД «Професіонал», 2005 р.-672 с.

2. Ермолаев В.А. и др. Охрана труда в легкой промышленности. – М.:Легпромбытиздат, 1985-184 ст.

3. Закон України «Про охорону праці» від 21 листопада 2002 р.

4. Кодекс законів України про працю. – К.: Юрінком Інтер, 1998.-1040 с.

5. Положення про розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві від 21 серпня 2001 р. №1094, - К.: 2001 р.

6. Денисенко Г. Ф. Охрана труда. – М.: Высшая школа, 1995 р. – 320 с.

7. Керб Л.П. Основи охорони праці. Предмет «Економіка праці». 2003 р.

 

Московский государственный институт




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 30 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.017 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав