Зупинимося ще на роботі з поняттям "зміст твору". Ним у школі користуються дуже широко, трохи чи не на кожному уроці. А який смисловий обсяг цього виразу? Він - дуже широкого діапазону.
Спочатку слово "зміст" сприймається як те, про що говориться, про що розповідається де-небудь, переважно в оповіданні, казці, повісті. Тут "зміст" нерідко становить собою еквівалент "сюжету". "Передай зміст оповідання М.Коцюбинського " Маленький грішник", - говорить учитель; і учень переповідає основні події твору, тобто передає сюжет.
Пізніше навіть з практичного досвіду школярі переконуються, що "зміст" має не лише таке значення. Для цього вчителеві досить звернути увагу дітей на назву останньої (а інколи - першої) сторінки будь-якого шкільного підручника, де "зміст" означає перелік розділів, частин якоїсь книги, рукопису, збірки тощо. "Словник української мови" (т.З, с.624) допоможе побачити учням нові грані слова "зміст": суть, внутрішня особливість чого-небудь; розумна основа, мета, призначення чогось.
У старших класах, говорячи про таке складне мистецтвознавче питання, як зміст і форма твору, учні звертаються до енциклопедій, спеціальних словників і там знаходять наукове визначення цього складного філософського поняття.
Як бачимо, довідникова література допомагає ширше розкрити поняття слова "зміст", зрозуміти навіть діалектичне протиріччя в його сприйнятті. Якщо перше "зміст" було поняттям форми (бо сюжет є її елементом), то останнє становить собою філософську категорію, яка об'єднує тему та ідею мистецького явища.
Анотації, відгуки, рецензії учня на прочитану книжку
У процесі вивчення літератури в школі учні повинні навчитися самостійно аналізувати художній твір. Важливими видами усних і письмових робіт у школі, що сприяють цьому, є анотації, відгуки, рецензії учнів на прочитані книги, які застосовуються словесниками у школі і як засоби виховання вдумливого читача, прищеплення учням любові до книги.
За сучасними програмами з літератури уже в V класі учні усно складають відгуки на самостійно прочитані книги, а з VI класу вчаться їх письмово оформляти. Старшокласники ж опановують складнішими жанрами письмових робіт - рецензією і анотацією.
Відгук
Відгук - це дуже коротко висловлена думка про книгу, твір науки чи мистецтва з вираженням власного ставлення до них.
У 5 класі учні вчаться складати усні відгуки на оповідання, а в 6 класі -письмові - на оповідання, невеликі повісті з вираженням власного ставлення до героїв і подій твору, у 8 класі - обґрунтовують у відгуку, мотивують своє ставлення до прочитаного твору.
Відгук пишеться у формі роздуму: він починається невеличким вступом, потім учень ділиться своїм враженням від прочитаного твору і робить висновок. Він не переказує зміст твору, а стисло передає власні думки з приводу прочитаного, описує, що найцікавіше в книзі, чим вона сподобалась. Писати відгук потрібно так, щоб привернути увагу до книги, заохотити до читання інших.
Важливим засобом, що сприяє виробленню навичок в учнів писати відгуки на книги, є навчання школярів робити записи своїх вражень на самостійно прочитані книги в читацьких щоденниках Як показує практика, потрібно звернути увагу не те, щоб у своїх враженнях школярі на переказували зміст прочитаної книги, а більше передавали власні думки і почуття від прочитаного.
Відгук - це лише перший крок учня у формуванні в нього навичок рецензування як засобу розвитку критичного мислення. Рецензія - значно складніший вид творчої роботи школяра.
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 62 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |