Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Інформаційна війна та медіа-тероризм: схожість різниця

Читайте также:
  1. Війна радянської Росії проти УНР і проголошення незалежності України.
  2. Громадянська війна в Україні (1657-1663). Гадяцький договір. Переяславські статті.
  3. Друга чеченська війна
  4. Інформаційна війна та медіа-тероризм: схожість різниця
  5. Інформаційна зброя, різновиди та функції
  6. Інформаційна система.
  7. Кормич Б. Інформаційна безпека: організаційно-правові основи : [навч. посіб.] / Кормич Б. – К. : Кондор, 2004. – 384 с.
  8. Міжнародна економіка-інформаційна економіка в інформаційному суспільстві
  9. Навести значення понять інформаційне забезпечення та інформаційна система менеджменту персоналу, інформація та данні.

Інформаційні війни велися постійно зі стародавніх часів і в більшості випадків чинили суттєвий вплив на становлення та розвиток різних держав. Відомий дослідник відповідної тематики І.Н. Панарін вказує, що вперше поняття «інформаційна війна» було введене в 1985 році в Китаї як практичне відображення в діяльності китайських фахівців у галузі інформаційного протиборства поглядів давньокитайського військового діяча Сунь-цзи, що першим аргументував необхідність інформаційного впливу на супротивника [?, с. 113][1]. В своєму «Трактаті про військове мистецтво» Сунь-цзи відзначав: «У всякій війні, як правило, найкраща політика зводиться до захоплення держави цілісною... Здобути сотню перемог у боях – це не край мистецтва. Підкорити суперника без бою – ось вінець мистецтва» [?][2].

Не дивлячись на досить давні згадки, терміни «інформаційна війна», «інформаційна операція» почали активно вживатися в 1991 р. після війни у Перській затоці. Яскравим та дієвим прикладом успішного ведення інформаційної війни, її впливу на кінцевий результат, на думку фахівців, була війна проти Іраку, що отримала назву «Буря в пустелі», де нові інформаційні технології вперше були застосовані у військових цілях. Першим офіційним документом з цього приводу, на думку науковців, була директива міністра оборони США № TS 3600.1 від 21 грудня 1992 р. «Інформаційна війна», результатом якої через рік стала директива Комітету начальників штабів Міністерства оборони США № 30-93. Цей документ, за оцінкою фахівців, став вихідною точкою для подальших як військових, так і державних документів та досліджень не тільки у США, але й в інших країнах світу [5, с.425][3].

З 1994 р. у США проходять офіційні наукові конференції з питань інформаційних війн та створено Центр інформаційної стратегії і політики, головним завданням якого є вивчення можливостей використання інформаційних технологій у військових конфліктах ХХІ ст. Співробітники корпорації RAND провели військові ігри «Бій без поля бою – війна в ХХІ столітті» [?][4], у яких брали участь провідні фахівці США в галузі комп'ютерної безпеки з корпорацій, державних організацій та Міністерства оборони США. На цих іграх відпрацьовувалися питання вироблення стратегій захисту США у разі використання ворогом засобів інформаційної війни. Як потенційний ворог розглядався Іран. Це визначення є достатньо широким – втім, і воно не охоплює всього того спектра складових, що їх сьогодні відносять до інформаційної війни.

З вказаною вище директивою «інформаційну війну» визначено як комплексне проведення за єдиним задумом і планом психологічних операцій, заходів щодо оперативного маскування, радіоелектронної боротьби і фізичного знищення пунктів зв’язку з метою позбавлення супротивника інформації, виведення з ладу або знищення його систем управління при одночасному захисті своїх сил від аналогічних дій [?, с. 41][5]. Це визначення є достатньо широким – втім, воно не охоплює всього того спектра складових, що їх сьогодні відносять до інформаційної війни.

На думку китайського військового аналітика Ван Пуфена, інформаційна війна є продуктом епохи інформації, який у бою часто використовує інформаційну технологію й інформаційну зброю. Він становить «мережевізацію» поля бою і є новою моделлю для остаточної боротьби часу та простору. У центрі його - боротьба за контроль над інформаційним полем бою, для того, щоб впливати або ухвалити рішення щодо перемоги або поразки [][6].

Наразі термін «інформаційна війна» має дискусійний та неоднозначний характер, зважаючи на те, що різні автори трактують його по-різному, залежно від того, які аспекти проявів та змісту вони досліджують. За допомогою комплексного підходу українським дослідником А. Фісуном здійснено спробу вивести синтетичне поняття: інформаційна війна – це комплексний відкритий чи прихований цілеспрямований інформаційний вплив однієї сторони, чи взаємний вплив сторін одна на одну, який охоплює систему методів та засобів впливу на людей, їхню психіку та поведінку, на інформаційні ресурси та інформаційні системи з метою досягнення інформаційної переваги в забезпеченні національної стратегії, здатної привести до прийняття сприятливих для ініціатора впливу рішень або паралізувати інформаційну інфраструктуру супротивника з одночасним зміцненням і власним захистом інформації та інформаційних систем [?, с. 46].[7]

Як зауважує А.Фісун, можна виділити шість основних підходів відносно вивчення поняття «інформаційна війна»:

– соціально-комунікативний підхід, згідно з цим поняття інформаційної війни зводиться до окремих інформаційних заходів, інформаційних способів і засобів корпоративної конкуренції, а сама інформаційна війна розглядається як закономірне явище сучасного світу;

– психологічний підхід, згідно з яким основна суть інформаційної війни – це система засобів і способів психологічного впливу на масову свідомість з метою спрямування її у вигідному для суб’єкта впливу напрямі;

– військово-прикладний підхід, відповідно до якого інформаційна агресія відноситься до військового протиборства і розглядається як комплексне спільне застосування сил і засобів інформаційної й збройної боротьби;

– державно-інструментальний підхід, у рамках якого інформаційна війна розглядається як засіб зовнішньої і внутрішньої політики;

– геополітичний підхід, представники якого вважають інформаційну війну явищем зовні мирного періоду міждержавного протиборства, що дозволяє вирішувати зовнішньополітичні завдання несиловим у традиційному розумінні шляхом;

– віртуально-кібернетичний підхід – інформаційна війна розглядається як сукупність технічних, програмних та інших засобів, які використовуються у віртуальному просторі, з метою ураження інформаційних систем супротивника, а також з метою максимально швидкого розповсюдження інформації.

Український науковець О.П. Дубас умовно поділяє дослідників інформаційних воєн на три основні групи [?, с. 69][8]: тих, хто віддає перевагу соціально-комунікативному підходу, розуміє інформаційну війну як окремі інформаційні заходи, інформаційні способи та засоби корпоративної конкуренції, ведення міждержавного протиборства, збройної боротьби, комунікаційні технології впливу на масову свідомість. До другої групи дослідників входять, в основному, представники військових відомств, які відносять інформаційну війну до сфери військового протиборства й розглядають її як комплексне спільне застосування сил і засобів інформаційної та збройної боротьби (військово-прикладний підхід). На думку третьої групи вчених, інформаційна війна – це явище мирного періоду міждержавного протиборства, яке дає змогу вирішувати зовнішньополітичні завдання несиловим у традиційному розумінні методом.

На переконання українських дослідників І.Горбатенка, В.Долгова, Т.Гріненко, інформаційна війна є протиборством непримиренних сторін у відповідному інформаційному просторі, яке здійснюється з використанням інформаційної зброї з метою нанесення максимальних витрат «супротивнику» та мінімізації особистих витрат в економічній, військовій, політичній, ідеологічній як у цілому, так і в окремих сферах [?, с. 11][9].

Один з перших теоретиків інформаційних протиборств Мартін Лібікі визначає сім форм інформаційної війни [, с. 408][10]:

– боротьба із системою управління і комунікацій супротивника;

– боротьба за інформацію про власні сили і сили супротивника для отримання вирішальної переваги над супротивником;

– радіоелектронна боротьба;

– боротьба з гуманітарними системами супротивника;

– боротьба з техніко-технологічними системами супротивника;

– блокування чи спрямування даних про економічний стан у потрібне русло задля економічного домінування.

Зауважуючи, що єдиним компонентом, присутнім упродовж усіх етапів інформаційної війни, є боротьба з гуманітарними системами супротивника, тобто психологічна війна, науковець диференціює психологічну війну на окремі сегменти, а саме:

– операції проти національної самосвідомості;

– операції проти керівництва супротивної сторони;

– операції проти військ супротивника;

– культурні конфлікти.

При цьому він зазначає, що сторона, яка збирається маніпулювати іншою за допомогою засобів масової комунікації, найперше має визначити цільові аудиторії супротивної сторони. Найважливіше завдання на підготовчому етапі інформаційного протиборства, на думку аналітиків, є використання можливостей засобів масової комунікації задля: введення в оману потенційного супротивника, дискредитації його військово-політичного керівництва та лідерів, обмеження інформаційно-пропагандистської діяльності супротивника аж до організації інформаційної блокади.

Безумовно, що намагаючись отримати перевагу в різних сферах, технологічно розвинені держави будуть намагатися впливати на інші держави. Так, «боротьба культур», на думку М.Лібікі, не будучи формою озброєного протиборства, ставить своїм завданням культурну експансію, яка також полегшує застосування психологічної зброї і, що найголовніше, дає змогу точніше спрогнозувати результати цього застосування.

В рамках нашого дослідження під «інформаційною війною» будемо розуміти ….

 




Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 101 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав