Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Мова Індії

Читайте также:
  1. Канонічні джерела, світоглядні ідеї та філософські школи Староданньої Індії.
  2. Національно-визвольний рух в Індії.
  3. Особливості становлення цивілізаційного суспільства Стародавньої Індії

В давнину в Індії існувало кілька десятків мов і безліч діалектів, причому це безпрецедентне мовне розмаїття збереглося в країні дотепер (перепис 1971 р. зафіксував наявність у ній 872 мов та діалектів).

За Ведійської доби в північно-західних регіонах Індії поширився санскрит (термін означає "оброблений", "культурний", "літературний") — мова індо аріїв. Відомо три різновиди цієї мови, що дійшла до наших днів майже без змін:

- ведійський (мова найдавнішої культової поезії індійців);

- епічний (на ньому складено Махабхарату та Рамаяну - визначні памятки індійського епосу);

- класичний (основна мова художньої, філософської та наукової літератури Індії).

У другій половині І тис. до н. е. в країні було створено для потреб жерців і політиків ряд штучних мов, які згодом проникли також у драматургію та літературу, їх називають середньо- індійськими. Одна із середньо індійських мов, магадхібхаша, стала державною мовою династії Маур’їв (нею складено більшість едиктів царя Ашоки), інша, палі - мова буддизму. Нею написана Трипітака (уклад буддійських священних текстів). На початку І тис. н. е. в Індії з’явився ще один різновид штучних мов — пракриті, яка використовувалася у поезії та театрі.

Ще однією мовою була урду – синтетична мова міжкультурного спілкування. В ній поєднувалися – перська, арабська, тюркська, діалекти рацонів Делі і мова гінді. У 18 столітті урду утвердилася як літературна мова північної Індії.

Мова була пов’язана з кастовою системою, мовна градація поширювалася і на сімю. Могли говорити різними мовами.

Їжа. Індійці переважно вегетаріанці. Першими відмовилися від м’ясних страв пустельники та ченці, а з індійських володарів – Ашока, якого наслідували царедворці. Поступово лише люди фізичної праці, тобто нижчі касти залишили у раціоні м’ясо. Індійці багато вживають молока і молочних продуктів, використовують прянощі, мед, фрукти. Харчувалися індійці переважно звареною на воді чи молоці рисовою кашею, овочевими супами, вареними бобами. Характерно, що на багато харчових продуктів у Індії існувало табу, причина якого не завжди зрозуміла. Заборонялося споживати м’ясо свійського кабана і півня, багатьох диких птахів, більшість видів риби, часник, цибулю, гриби. Представники соціальної еліти їли двічі на день, буддистські та джайністські монахи - лише раз на день (полудень), а то пили соки і молоко; нижчі касти їли тричі на день.

Танець і музика. Велика увага приділялася музичному оформленню спектаклів. Однак на відміну від сучасних індійських спектаклів, які здається перенасичені співом, у староіндійських монологах та діалогах артисти декламували або читали співучим голосом, але не співали. Схильність театру до мелодрами і патетики (настроєність, тон промови, твору літератури, музики, кіно, театральної вистави, які характеризуються пафосом, піднесеністю, схвильованістю.). Трагічні сюжети не допускалися на сцені, бо вважалося, що трагічного вистачає і у реальному житті.

Характерна риса музики: музикант – завжди імпровізатор. Він виконує ключову музичну фразу, а потім без кінця варіює її, причому щоразу по-новому, так що кожне виконання однієї і тієї ж мелодії є неповторним. У танцях основну роль відіграє ритм і жести, у танці бере участь кожна ділянка тіла танцівника чи танцівниці. Найменший порух мізинця чи брови розповідає якусь історію. Найбільш вражає позиція рук танцівника – мудра – особливі жести і пози, що використовуються в ритуальній практиці індуїзму, буддизму та в споріднених їм містичних навчаннях. У йозі та ритуальній практиці тантризму мудри застосовуються як магічні прийоми, які допомагають адепту зберегти енергію і уберегтися від усякого зла. Мудри є складними фігурами з пальців - свого роду вправами, в яких особливим чином перемикаются елементи.

Індуська традиція приписує танцю божественне походження. Його творцем і першим виконавцем вважається бог Шива, званий також Натараджа (Цар танцю). У Стародавній Індії танець був обов'язковою частиною релігійного ритуалу. Його виконували храмові танцівниці девадасі -«рабині Бога», храмова танцівниця і співачка, присвячена служінню в індуїстському храмі з дитячого віку при допомозі священного шлюбу з божеством храму. Девадасі вважалися земними дружинами божества і в їх обов’язки входило задоволення його співом, танцями, грою на музичних інструментах. Традиційний костюм для танцю девадасі - сарі збирається в складки попереду, а довгий кінець перекидається через ліве плече і обертається навколо талії, при цьому вишитий його кінець звисає спереду. Інший кінець, затягнутий на талії, складається, перекидається через спину і затикається за пояс.

Більшість цих жінок були майстерними танцівницями і вельми освіченими, будучи хранительками багатьох видів класичного індійського мистецтва і секретів «мистецтва кохання». Згодом інститут девадасі виродився (через зловживання храмового жрецтва і індуської аристократії) в «храмову проституцію» і тому був заборонений урядом Індії. Європейці називали девадасі португальським словом «Баядера».

Індійський танець підрозділяють на класичний, напівкласичний, народний і естрадний (кінотанець). Танець грає важливу роль в традиційному театрі Індії.

Відомі сім стилів класичного танцю - Бхарат Натьям, Катхак, Катхакалі, Маніпурі, Одісси, Мохиніаттам і Кучипуді. Перші чотири форми вважаються основними, інші іноді зараховують до напівкласичного танцю. Головними аспектами всіх класичних стилів є нрітта і нрітья. Нрітта - це чистий технічний танець, позбавлений смислового навантаження.
Нрітья - сюжетний танець - включає також міміку і жестикуляцію.

Мета танцю - занурення глядача в стан екстазу, в якому розчиняється реальність миру. Це - свого роду гіпноз. Погляд танцівниці постійно направлений на глядача. Кожна сюжетна ідея розглядається з погляду різних настроїв. Крізь ауру чарівності розум приходить до розуміння суті стародавніх оповідей. Цей стан підтримується за допомогою вокального і інструментального аккомпанімента. Він називається «Бхава сангитам» - емоційна музика.

Бойові мистецтва.

Каларі-паятту – древнє бойове мистецтво, яке зародилося на півдні Індії в місті Керала. Знання про Каларі дав Шива Натараджа. Один з учнів Шиви, Пурушурама був майстром бойових мистецтв. Його послідовники побудували 64 храми, де навчали каларі-паятту. Кожне село мало свого майстра, від якого передавали знання з покоління в покоління аж до сьогодні.

Техніка каларі-паятту народилася із спостереження за рухами восьми тварин: слона, лева, тигра, коня, бойового кабана, бойового півня, буйвола, кобри. Основою є 4 види вправ (садхакам):

- кай садхакам (вправи для рук);

- каль садхакам (вправи для ніг);

- пакар чакаль садхакам (стрибки засновані на силі дихання);

- мей садхакам (вправи для тіла).

Слово садхакам означає щоденну практику до стадії набуття сіддхі – особливої концентрації в тілі фізичної та духовної енергії, яка дає екстраординарні можливості.

У традиції каларі-паятту не має систем поясів, нагород, заохочень та звань. Це мистецтво є шляхом фізичного та духовного розвитку. Один із основних принципів каларі-паятту – абсолютну координацію розуму, тіла та енергії – можна побачити в індійських танцях (і не лише класичних).

В каларі-паятту багато технік динамічної йоги – це єдина традиція, яка відкриває доступ до енергій духовного росту. Також тут вивчають астрологію та аюрведичну медицину.

 

Кхаджурахо - великий комплекс храмів північноіндійського типу, з вежами параболічних обрисів, побудований між 954-1050 рр., В Індії в штаті Мадхья-Прадеш. Збереглося близько 20 храмів, в тому числі Кандарья Махадев. Відомий своїми витонченими скульптурами, що зображають сексуальні сцени з Камасутри. Часто відвідується туристами (відео).

 

 




Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 42 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав