Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Экономический, эколого-экономический принципы природопользования. Переход к социо-эколого-экономическому, т.е. рациональному природопользованию.

Читайте также:
  1. D) рациональному числу
  2. I. Сопровождение перехода на новый образовательный уровень (обучение в школе) Уровень сформированности познавательной деятельности и отдельных её компонентов
  3. II. ОСНОВНЫЕ ПРИНЦИПЫ
  4. II. Принципы, требования и гарантии законности.
  5. II. Этические принципы
  6. III Принципы организации производственных процессов
  7. IV. Принципы конституционного судопроизводства
  8. VI. Общие принципы поведения должностных лиц
  9. А) Общие принципы и подходы к изучению истории отечественного государства и права.
  10. Адаптация. Ее роль в норме и патологии. Общие принципы и механизмы адаптации.

Домінуючим принципом природокористування донедавна залишався економічний принцип, згідно з якім критерієм ефективності господарської діяльності вважається одержання максимальної економічної вигоди при мінімальних витратах.

Нарощування маси ресурсів, що використовуються у виробництві, при такому екстенсивному методі йде без зміни ефективності їх використання. При тільки економічному принципі природокористування цілком ігноруються екологічні проблеми, антропогенне навантаження зростає швидкими темпами.

З кінця 70-х років XX сторіччя, коли порушення динамічної рівноваги в геоекосистемах почало приносити величезні економічні збитки, у природокористуванні спочатку не сміло, а потім уже ширше почали впроваджувати еколого-економічниий принцип природокористування відповідно до якого критерієм ефективності господарської діяльності є одержання максимально можливої економічної вигоди при найменшому шкідливому впливі на природне середовище.

На сучасній стадії взаємодії природи й суспільства стає ясно, що для зберігання природного середовища та існування самого життя на Землі необхідні нові підходи до організації виробничої діяльності, при який не будуть порушуватися природні кругообіги речовини й обмінно-енергетичні процеси в біосфері.

Природокористування повинно базуватися на новому соціоекологічному принципі, при якому критерієм ефективності господарської діяльності є одержання максимально можливої економічної вигоди при обов'язковому зберіганні динамічної рівноваги в геоекосистемах.

Соціоекологічний принцип природокористування потребує переходу від нераціонального екстенсивного природокористування, при якому природозахисні дії спрямовані на боротьбу з негативними наслідками нераціонального природокористування, до раціонального, рівноважного при якому суспільство повинно контролювати природокористування, охорону й зберігання природи й оптимізацію середовища існування людей так, щоб узагалі не виникало конфлікту між суспільством і природою.

Отже, раціональне природокористування можна визначити як збалансовану взаємодію суспільства й природи, що забезпечується досягненням компромісу між соціально-економічними потребами суспільства й спроможністю природи задовольнити їх без істотної шкоди для свого нормального функціонування.

14.Поняття раціонального природокористування. Наукові основи раціонального природокористування.

Соціоекологічний принцип природокористування потребує переходу від нераціонального екстенсивного природокористування, при якому природозахисні дії спрямовані на боротьбу з негативними наслідками нераціонального природокористування, до раціонального, рівноважного при якому суспільство повинно контролювати природокористування, охорону й зберігання природи й оптимізацію середовища існування людей так, щоб узагалі не виникало конфлікту між суспільством і природою.

Отже, раціональне природокористування можна визначити як збалансовану взаємодію суспільства й природи, що забезпечується досягненням компромісу між соціально-економічними потребами суспільства й спроможністю природи задовольнити їх без істотної шкоди для свого нормального функціонування.

Комплексний підхід до вивчення та використання природного середовища, що передбачає:

а) науково обґрунтоване визначення потреб суспільства в природних ресурсах, нових джерелах ресурсів та їх економічну оцінку;

б) створення загальної теорії природокористування;

в) наукове прогнозування масштабів та наслідків зростаючого впливу багатогранної діяльності суспільства на природне середовище;

г) комплексне вивчення впливу господарської діяльності на природне середовище та оперативний моніторинг за напрямами, величиною та динамікою його зміни в результаті цього впливу;

д) розробку теорії та принципів практичного створення раціональних природно-технічних систем та створення оптимальних моделей таких систем як форм територіальної організації продуктивних сил суспільства.

19. Платежі за викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних і пересувних джерел.

Плата за забруднення атмосфери стаціонарними джерелами забруднення (від технологічних процесів виробництва) розраховується за формулою:

ПА = БІ МЛІ nНБІМНЛІТКІНД , (6.8)

де: НБІ – базовий норматив плати за викид в атмосферу 1 тони і-тої забруднюючої речовини у межах ліміту;

МЛІ – маса викидів і-го компонента в межах ліміту;

Кn – коефіцієнт кратності плати за наднормативний викид;

МНЛІ – маса наднормативних викидів і-го забруднювача;

КТ - коефіцієнт, що враховує територіальні, соціально-економічні особливості; КІНД – коефіцієнт індексації.

Загрузка...

КТ = КНАС ·КФ (6.9)

де: КНАС - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту; КФ - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту. Розмір плати за забруднення атмосфери пересувними джерелами визначається за формулою:

ПА = НБІ МІ КТ КІНД ( 6.10)

де: НБІ – базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин у результаті спалювання 1 тони палива,( гр/тон); МІ – річний обсяг використання палива;

КТ, КІНД – мають ті ж значення, що й у формулі (5.8)

 

20. Розрахунок платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних та пересувних джерел.

Плата за забруднення атмосфери стаціонарними джерелами забруднення (від технологічних процесів виробництва) розраховується за формулою:

(6.8)

де: НБІ – базовий норматив плати за викид в атмосферу 1 тони і-тої забруднюючої речовини у межах ліміту;

МЛІ – маса викидів і-го компонента в межах ліміту;

Кn– коефіцієнт кратності плати за наднормативний викид;

МНЛІ – маса наднормативних викидів і-го забруднювача;

КТ-коефіцієнт, що враховує територіальні, соціально-економічні особливості; КІНД – коефіцієнт індексації.

6.9)

де: КНАС - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту; КФ - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту. Розмір плати за забруднення атмосфери пересувними джерелами визначається за формулою:

( 6.10)

де: НБІ– базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин у результаті спалювання 1 тони палива,( гр/тон); МІ – річний обсяг використання палива;

КТ, КІНД – мають ті ж значення, що й у формулі (5.8)

 

21. Розрахунок платежів за збори забруднюючих речовин в гідросферу. складування твердих відходів

Розмір плати за скидання забруднюючої речовини в поверхневі води, територіальні й внутрішні морські води, підземні горизонти розраховується за аналогічною формулою:

, (6.11)

де усі складові формули, окрім КТ мають ті ж значення, що й у формулі (5.8) тільки для води. КТ – регіональний басейновий коефіцієнт, який враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства.

Платежі за розміщення твердих відходів у природному середовищі визначаються за формулою:

,(6.12)

де: МЛІ – маса і-го виду відходу за 1 рік у межах ліміту ;

НБІ- базовий норматив плати за розміщення 1 тонни і - того відходу;

МПЛІ - річна маса понадлімітного відходу і - того виду;

Кn - коефіцієнт кратності платежів за розміщення понадлімітних відходів;

КТ - коефіцієнт, що враховує місце розташування полігона для розміщення відходів; КУ - коефіцієнт, що враховує характер устаткування полігона.


Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 15 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2017 год. (0.011 сек.)