Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ШЛЯХІВ УТВОРЕННЯ ТЕРМІНІВ

Читайте также:
  1. Amp;Сравнительная характеристика различных методов оценки стоимости
  2. I. Доказывание, понятие и общая характеристика
  3. II. ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ЖИЗНИ
  4. II. Характеристика отдельных типов половых гормонов.
  5. II. Характеристика распределения населения по доходу.
  6. III. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНДАРТОВ ВТОРОГО ПОКОЛЕНИЯ ПО ИНФОРМАТИКЕ
  7. III. Характеристика стандартов второго поколения по физике
  8. IV. Характеристика профессиональной деятельности бакалавров
  9. IV. Характеристика профессиональной деятельности бакалавров
  10. Аварії, катастрофи, їх характеристика, правила поведінки і дії населення

Советы:

• Комплекс студента: вопрос – не экзамен;

• Не наказание, а поощрение;

• Уважение и оценка вопроса;

• Задаёт один – слушают все;

• Хозяин – я;

• Краткость – сестра таланта;

• Вопрос нужно понять;

• Первое слово – Да!;

• Профилактика и прогнозирование;

 

Приёмы:

• Перенос вопроса в область теории;

• Переадресация вопроса;

• Реинтерпретация вопроса;

• Замена вопроса;

• Усиление значения вопроса с изменением вектора;

• Ограничение вопросов темой;

• Дефиниция;

• Критическая оценка вопроса;

• Конкретизация;

• Указание на ложь;

• Выделение контекста;

• Указание на некомпетентность;

ШЛЯХИ УТВОРЕННЯ ТЕРМІНІВ

З розвитком наукових знань виникає потреба створити назви новим науковим поняттям – новим технічним пристроям, відкритим законам, явищам суспільного життя тощо. Якими ж шляхами з`являються нові слова-терміни?

Перш ніж розглянути основні шляхи створення термінів, необхідно ознайомитися з пон. терміноелемент.

 

Поняття терміноелемент

Терміноелемент – це значуща частина терміна. Може бути як частиною слова [твірна основа, коренева або афіксальна морфема, символи, числа, графічні знаки у символо-слові (β – розпад, γ – частка)], так і залежним словом у словосполученні. Наприклад, хімічний термін «метанол» складається з трьох терміноелементів: 1) коренева морфема мет-; 2) суфікс – ан; 3) суфікс – ол. Причому кожний з суфіксів означає певне поняття в хімії (порівн. «метилен»). Технічний термін «коробка передач» складається з терміна «коробка» та терміноелемента «передач», що показує родо-видовий зв'язок між поняттями.

 

Терміноелементами є префікси «міні», «максі», «міді», гідро, гео, зоо тощо, що зараз стали початковою частиною багатьох термінів. За деякими афіксами (префіксами та суфіксами) у термінознавстві закріплюються певні значення у певній галузі наукових знань, наприклад, у хімії суфікс -аза- (амілази) вживається для позначення ферментів; суфікс -оза- – для позначення цукру (глюкоза); у технічних термінах суфікс - ість- має значення властивості матеріалів і процесів (надтривалість, текучість, повзучість, безмежність тощо).

 

У середині ХХ століття з’явився новий терміноелемент «трон», що має значення: 1) частка; 2) прискорювач, прилад. Сьогодні багато нових термінів утворюються за допомогою цього елемента, наприклад, «циклотрон», «дейтрон», «циклофазотрон» тощо.

 

ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ШЛЯХІВ УТВОРЕННЯ ТЕРМІНІВ

1. ЗАПОЗИЧЕННЯ З ІНШИХ МОВ (термінисигнал, матриця, аналіз, космос, менеджер тощо).

На різних етапах становлення суспільства терміни запозичуються з різних мов, що зумовлюється різними історичними умовами. Так, музична та комерційна термінологія провідних європейських мов є, в основному, італійського походження (леґато, адажіо, анданте, банк, авізо, лоро, альпарі), театральна та поштова — французького (антракт, партер, афіша, кур’єр, бандероль), спортивна — англійського (футбол, спорт, чемпіон, ринґ). Навігаційна термінологія в українській, російській, англійській та деяких інших мовах складається, в основному, з голландських лексичних елементів (рос. киль, рубка, боцман). Загальнотехнічна, реміснича та військова термінологія багатьох слов’янських мов має численні запозичення з німецької мови (верстат).

При цьому запозичене слово може

- повністю асимілюватися, тобто пристосуватися до законів мови, до якої воно потрапило (до її фонетичних, морфологічних законів)

або

- - частково асимілюватися, тобто зберегти деякі особливості (фонетичні й граматичні) тієї мови, звідки воно запозичене. Наприклад, в українській мові деякі іншомовні слова (радіо, пабліситі, кенгуру тощо) не мають системи відмінювання; а ряд запозичених слів зберігає невластиве українській фонетиці зяяння голосних (поет, какао).

 

Різновидом запозичених термінів є ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМИ - терміни, які виражають поняття міжнародного значення і існують у багатьох мовах світу (споріднених і неспоріднених), зберігаючи близьке або спільне значення й фонетико-морфологічну будову (конституція, парламент, мітинг, капіталізм; алгебра, біологія, афікс, радіус;проект, радіо, інженер).

 

Варіантом запозичення слова є часткове запозичення, або КАЛЬКУВАННЯ, тобто буквальний переклад елементів слова з мови-продуцента мовою реципієнта.

 

Калька також буває повною або частковою.

Повна калька — це послідовний переклад всіх елементів слова з мови-продуцента; наприклад, переклад з латинської мови російською слова «hydrogenium» — «водород» (корінь-hydr- відповідає -вод-; корінь -gen кореню -род-).

Часткова калька — це переклад не всіх елементів слова, що надійшло з мови-продуцента; наприклад, переклад цього ж латинського слова українською: «hydrogenium» -«водень» (корінь -hydr-, як і в російській, відповідає ко-реню -вод-, а відповідника латинському кореню -gen-в українській мові немає, проте є свій суфікс -ень-).

Інколи запозичені терміноелементи стають продуктивними, тобто за їх допомогою будують нові терміни. В українській мові це, насамперед, стосується таких греко-латиських терміноелементів, як «авто-«, «агро-«, «анти-«, «архі-», «гідро-«, «полі-«, «синхро-«, «ультра-«та суфіксів «-ція», «-ізм», «-іст» тощо, які використовують для створення нових термінів одночасно з власне українськими терміноелементами — «антитіло», «агрегування».

 

Присутність інтернаціонального елемента в будь-якій мові значно полегшує спілкування між носіями різних мов. У галузевих термінологіях спільний лексичний фонд а) сприяє повсякденній комунікації; б) має широке застосування у вивченні та викладанні іноземних мов; в) свідчить про культурно-історичні контакти між різними наро-дами тощо/

 

2. Унаслідок процесу ТЕРМІНОЛОГІЗАЦІЇ – тобто переосмислення наявних у мові слів-нетермінів і надання їм термінологічного значення (супутник – спочатку позначало людину, що знаходиться поруч і супроводжує іншу людину – згодом стало терміном в астрономії.

До термінів у процесі термінологізації можуть надходити:

а) слова із загальновживаної лексики;

наприклад, слово «муфта» (вид жіночого одягу з хутра для зігрівання рук) сьогодні є технічним терміном — «деталь у вигляді невисокого циліндра для поздовжнього з'єднування валів, труб, зубчастих коліс та інших циліндричних або призматичних частин машин чи споруд»;

слово «утома» (стан людини) зараз також стало технічним терміном — «утома металів»: «механічна», «термічна», «ударна» тощо;

б) професіоналізми й професійні просторіччя - «кривошия» (сьогодні існують медичні терміни -- «лівобічна кривошия», «правобічна кривошия». Раніше ці сполуки були професіоналізмами, тобто не мали офіційного статусу);

в) номенклатурні одиниці; наприклад, лампа «Юпітер» (зараз термін «юпітер» позначає потужний освітлювальний прилад для кінознімання при штучному освітленні – спочатку був назвою різновиду лампи);

г) власні імена - прізвище Ампер -- термін «ампер» (одиниця виміру сили електричного струму), прізвище Джоуль — термін «джоуль» (одиниця виміру енергії, роботи й кількості теплоти).

 

3. Унаслідок ТРАНСТЕРМІНОЛОГІЗАЦІЇ.

Транстермінологізація – це процес утворення нового терміна шляхом перенесення вже наявного терміна з однієї терміносистеми в іншу з повним або частковим його переосмисленням. Унаслідок цього процесу стає поява міжгалузевих омонімів.

 

Нові технічні терміни переважно виникають на основі схожості функції, в деяких випадках – за зовнішньою схожістю, функціональною та зовнішньою схожістю, у поодиноких випадках – на підставі схожості об’єктів за кількістю складників, за місцем їх розташування, за властивістю, розміром, характером будови, принципом дії або за призначенням. Так, у галузі будівництва термін брандмауер позначає «глуху стіну з вогнетривкого матеріалу, яка розділяє два будинки або проведена всередині одного великого будинку з протипожежною метою», а в галузі комп’ютерної техніки – «систему чи комбінацію систем, яка для захисту створює границю між комп’ютером і мережею, двома або більше мережами, запобігаючи несанкціонованому потраплянню в мережу або попереджаючи про вихід із неї пакетів даних». Початковим є термін будівельної галузі, похідним, відповідно, – термін комп’ютерної техніки: переосмислення значення відбулося на підставі схожості функції.

Іще приклад: термін «хвиля» (в фізиці з гідравліки), «резонанс» (в ядерній фізиці з акустики), термін «мова» (в інформатиці з мовознавства).

 

4. Шляхом МОДИФІКАЦІЇ - побудова похідних термінів за допомогою деривативних афіксів – префіксів і суфіксів. Тобто йдеться про морфологічні способи словотвору):

- префіксальний (надвиробництво, підтекст)

- суфіксальний (центрування, комп’ютеризація, розмикач, парозмішувач, обігрівач, процесор)

- префіксально-суфіксальний (підшипник, піддонник)

- безафіксний (відкидання наявних суфіксів при утворенні нового слова) (наголос – від наголосити, напад, розбір, вибух)

При цьому у взаємодію можуть вступати

- український корінь і українські афікси

- український корінь й іншомовні афікси (антитіло, читабельний)

- іншомовний корінь і українські афікси (аґреґування),

Специфічним для термінотворення є закріплення за деякими суфіксами певних термінологічних значень, наприклад:

а) суфікс «ість» означає властивість; наприклад, «спрямованість», «намагніченість»;

б) суфікси «анн», «енн» — процес; наприклад, «кріплення», «скручування» тощо.)

 

6. СКЛАДАННЯ ОСНОВ терміноелементів (основоскладання)

світлотехніка, водочерпалка, аеродинаміка, радіоперешкода, електропередача, телевимірювання, тепловідвід, ультрафільтр, багатоламповий, в’язкотекучість, дрібнодиспе́рений, електрогенератор, енерговиробник, звукопоглинач, легкоплавкість, малорухомий, низькочастотність, новобудова, восьмибітовий.

 

7. СЛОВОСКЛАДАННЯ (держава-монополія, дієслово-зв`язка)

 

8. УТВОРЕННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ (потужність номінальна, капіталодефіцитні країни, частини мови, члени речення, радіолокаційні установки).

 

9. УТВОРЕННЯ АБРЕВІАТУР З НАЯВНОГО ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ (ПК – персональний комп’ютер, ВВП – валовий внутрішній продукт, СЕЗ - спеціальні економічні зони, ТЕЦ – теплоелектроцентраль)

Різновидом абревіації є мішана - УВЧ-терапія, МГД-генератор магнітогідродинамічний




Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 201 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав