Читайте также:
|
|
Князь удосконалив апарат управління, виступив ініціатором кодифікаційних робіт, результатом чого була поява першого письмового збірника норм давньоруського звичаєвого права – “Руської Правди”. За роки правління Ярослава істотно зріс міжнародний авторитет Русі.У Давньоруській державі домінуючим джерелом права було звичаєве право. Це були норми, які виникали на основі звичаю, санкціонувались державою і ставали обов’язковими для виконання.
З ускладненням ієрархічної структури суспільства в ХІ–ХІІІ ст. на її вершині знаходився великий київський князь. У столицях земель-князівств сиділи удільні князі. Кожна з цих земель-князівств поділялася на окремі волості, на чолі яких також стояли князі, що належали до тієї чи іншої князівської сім’ї.
Ще більш чисельну групу панівної верстви складали бояри.. Князівські бояри поділялися на великих і менших; крім того, існували ще й земські бояри. Разом з князями бояри становили правлячу еліту Давньоруської держави. Великі бояри призначалися князем воєводами та тисяцькими, а малі — соцькими, десяцькими.
Окрему групу давньоруського населення складало православне духовенство, яке поділялося на біле та чорне (чернецтво).
Кількісну частку соціальної структури Давньоруської держави займали слуги князя. Князівські слуги мешкали поза межами дружинних поселень.
При нижчі верстви населення відомостей є небагато.
Холопи, про яких неодноразово згадується в давньоруських джерелах, а передовсім — в "Руській Правді"були рабами.Існували холопи неповні ними були так звані рядовичі і закупи, згадки про яких також зустрічаються в "Руській Правді".
Закуп (неповний холоп) володів цілим рядом прав, зокрема власник не міг його продавати чи ображати. Закуп володів певним майном.
Рядович і були задіяні в адміністративному управлінні чи складали військову прислугу князя, так звану молодшу дружину.
Найчисельнішу групу населення Київської Русі становили зайняті в сільськогосподарському виробництві смерди. На основі норм "Руської Правди" смерди мали своє господарство, земельні наділи, мешкали в князівських селах і платили данину князеві.
Ізгоями на Русі називали і вчорашніх селян-смердів, котрі з різних причин втратили землю та засоби виробництва, і збанкрутілих князівських нащадків. частина вчених схильна вбачати в ізгоях вчорашніх рабів, що викупилися з неволі, але не могли знайти собі місця в існуючих соціальних нішах.
Основні тенденції соціального розвитку Русі
з розвитком феодальних відносин відбувалося поступове пом’якшення рабовласницької залежності, вихід значної частини населення з підневільного існування.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 34 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |