Читайте также:
|
1. Предмет і структура педагогічної психології.
2. Проблеми і основні задачі педагогічної психології.
3. Взаємозв’язок педагогічної психології з іншими науками.
4. Історія становлення педагогічної психології.
5. Методи дослідження в педагогічній психології.
6. Загальні принципи побудови психолого-педагогічного дослідження.
7. Педолого-орієнтована концепція навчання П. П. Блонського.
8. Культурно-історична концепція розвитку особистості Л. С. Виготського.
9. Теорія поетапного формування розумових дій П. Я. Гальперіна.
10. Теорія навчальної діяльності Д. Б. Ельконіна і В. В. Давидова.
11. Теорія розвиваючого навчання Л. В. Занкова.
12. Проблема співвідношення розвитку і навчання у зарубіжній та вітчизняній психології.
13. Поняття про научіння. Рівні та типи научіння.
14. Поняття про научіння, учіння, навчальну діяльність та навчання, їх співвідношення.
15. Поняття про научуваність. Види та прояви научуваності.
16. Принципи та організація проблемного навчання.
17. Програмоване навчання, його особливості.
18. Навчання та його види.
19. Психологічні особливості засвоєння і розуміння учнями знань і понять.
20. Психологічні засади формування вмінь і навичок.
21. Чинники, які впливають на ефективність навчання.
22. Навчання в контексті гуманістичної психології.
23. Поняття про навчальну діяльність, її психологічні особливості.
24. Структура навчальної діяльності.
25. Класифікація мотивів навчальної діяльності.
26. Психологічна характеристика навчальних дій, операцій та способів навчальної діяльності.
27. Невстигаючі діти, їх особливості. Психологічні причини невстигання.
28. Поняття про виховання. Психологічні механізми формування особистості.
29. Основні чинники формування особистості учня.
30. Виховна робота та її ефективність.
31. Поняття про перевиховання. Передумови перевиховання.
32. Важковиховуваність, її причини. Типи важковиховуваних підлітків.
33. Поняття про виховуваність та вихованість. Показники і критерії вихованості.
34. Педагогічна оцінка як засіб стимулювання: її види та умови ефективності.
35. Психологія самовиховання: завдання, структура, етапи.
36. Вчитель як суб’єкт педагогічної діяльності. Професійна самосвідомість педагога.
37. Самооцінка в структурі професійної Я-концепції педагога.
38. Педагогічна спрямованість: поняття та структура.
39. Мотивація і продуктивність педагогічної діяльності.
40. Педагогічна діяльність, її особливості та функції.
41. Структура педагогічної діяльності.
42. Педагогічна діяльність, рівні її продуктивності.
43. Стилі педагогічної діяльності.
44. Задачі, структура та функції психологічної служби в системі освіти.
45. Етичний кодекс практичного психолога.
46. Кваліфікаційні вимоги, права та обов’язки практичного психолога.
47. Професійно значущі якості особистості вчителя.
48. Педагогічні здібності вчителя та їх розвиток.
49. Стиль педагогічної діяльності, його основні ознаки.
50. Сучасний педагог. Вимоги до його особистісних та професійних якостей.
51. Поняття про педагогічне спілкування, функції та етапи педагогічного спілкування.
52. Поняття про стиль педагогічного спілкування, його види.
53. Бар’єри, які заважають ефективності педагогічного спілкування.
54. Культура педагогічного спілкування.
XI. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна:
1. Кутішенко В. П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій). – 2-е вид.: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 128 с.
2. Немов Р. С. Психология: В 3 кн. – 4-е изд. – М.: Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2006. – Кн. 2: Психология образования: учеб. для студ. высш. учеб. Заведений. – 606 с.
3. Степанов О. М. Педагогічна психологія: Навч. посіб. – К.: Академвидав, 2011. – 416 с.
4. Сергєєнкова О. П., Столярчук О. А., Коханова О. П., Пасєка О. В. Педагогічна психологія. – Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 168 с.
Додаткова:
1. Захарова Л. Н. Психологическая подготовка педагога. – Н. Новгород, 1993.
2. Зимняя И. А. Педагогическая психология. – Ростов-н/Д.: Феникс, 1997.
3. Дусавицкий А. К. Развитие личности в учебной деятельности. – М., 1996.
4. Крупенин А. А., Крохина И. М. Эффективный учитель. Практическая психология для педагогов. – Ростов н/Д, 1995.
5. Лефрансуа Ги. Прикладная педагогическая психология. – СПб.: Прайм-Еврознак, 2005. – 416 с.
6. Маркова А. К. Психология труда учителя. – М., 1993.
7. Митина Л. И. Учитель как личность и профессионал. – М., 1994.
8. Педагогическая психология: Хрестоматия / Сост. В. Н. Карандашев, Н. В. Носова, О. Н. Щепелина. – СПб.: Питер, 2006. – 412 с.
9. Рогов Е. П. Учитель как объект психологического исследования. – М., 1998.
10. Фридман Л. М., Кулагина И. Ю. Психологический справочник учителя. – М.: Просвещение, 1991.
Биология 10 класс Урок №6
Тема Строение, свойства, роль в жизнедеятельности организмов макромолекул (биополимеров): полисахаридов, белков, нуклеиновых кислот.
Белки, их содержание в живом веществе и молекулярная масса
Из органических веществ живого вещества на первом месте по количеству и значению стоят белки, или протеины (от греч. протос – основной, первичный). В составе ныне живущих на Земле организмов содержится около 1 трлн т белков. От массы, например животной, клетки белки составляют 10–18%, т.е. половину сухого веса клетки.
Белковых молекул в каждой клетке содержится, по меньшей мере, несколько тысяч.
Белки – это высокомолекулярные полимеры (макромолекулы) с молекулярной массой от 6 тыс. до 1 млн и выше. По сравнению с молекулами спирта или органических кислот белки выглядят просто великанами. Так, молекулярная масса инсулина – 5700, яичного альбумина – 36 000, миозина – 500 000.
В состав белков входят атомы С, Н, О, N, S, Р, иногда Fe, Сu, Zn. Для выяснения химического строения белков знаний их элементарного состава недостаточно. Например, эмпирическая формула гемоглобина – C3032Н4816О872S8Fe4 – ничего не говорит о характере расположения атомов в молекуле. Необходимо познакомиться с особенностями строения белковых молекул подробней.
2. Белки – непериодические полимеры. Строение и свойства аминокислот
Схема строения аминокислоты
|
По своей химической природе белки являются непериодическими полимерами. Мономерами белковых молекул являются аминокислоты. Вообще аминокислотой можно назвать любое соединение, содержащее одновременно аминогруппу (–NH2) и группировку органических кислот – карбоксильную группу (–СООН). Число возможных аминокислот очень велико, но белки образуют только 20 так называемых золотых, или стандартных, аминокислот (8 из них являются незаменимыми, т.к. не синтезируются в организмах животных и человека). Именно сочетание этих 20 аминокислот и дает все многообразие белков. После того как молекула белка собрана, некоторые аминокислотные остатки в ее составе могут подвергаться химическим изменениям, так что в «зрелых» белках можно обнаружить до 30 различных аминокислотных остатков (но строятся все белки исходно все равно только из 20!). Аминокислоты, образующиеся в результате модификации стандартных аминокислот уже после их включения в полипептидную цепь, называются нестандартными.
В клетке находятся свободные аминокислоты, составляющие аминокислотный фонд, за счет которого происходит синтез новых белков. Этот фонд пополняется аминокислотами, постоянно поступающими в клетку вследствие расщепления пищеварительными ферментами белков пищи или распада собственных запасных белков. В зависимости от аминокислотного состава белки бывают полноценными, содержащими весь набор аминокислот, и неполноценными, в составе которых отсутствуют какие-то аминокислоты.
Общая формула аминокислот изображена на рисунке. В левой части формулы расположена аминогруппа –NH2 а в верхней – карбоксильная группа –СООН. Группа –NH2 имеет основные свойства, группа –СООН – кислотные свойства. Таким образом, аминокислоты – амфотерные соединения, совмещающие свойства кислоты и основания.
Аминокислоты отличаются своими радикалами (R), в роли которых могут быть самые разные соединения (работа с рисунками учебника). Это обусловливает большое разнообразие аминокислот.
Амфотерными свойствами аминокислот обусловлена их способность взаимодействовать друг с другом. Две аминокислоты соединяются за счет реакции конденсации в одну молекулу путем установления связи между углеродом кислотной и азотом основной групп с выделением молекулы воды.
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 75 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |