Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Поняття й ознаки норми права. Види норм права.

Читайте также:
  1. I. Понятие и виды источников (форм) права.
  2. I. Поняття зворотної дії в часі закону про кримінальну відповідальність.
  3. II. Методология теории государства и права.
  4. III. Поняття комунікації, комунікаційного процесу, методи його удосконалення
  5. Internet и система права.
  6. Jus Gentium как прообраз международного права.
  7. А 119. Значение толкования норм права...
  8. А) Общие принципы и подходы к изучению истории отечественного государства и права.
  9. А146. Предприятие с точки зрения гражданского права...
  10. Авторское право и смежные права.

Соціальна цінність права полягає в наступному:

- за допомогою права забезпечується загальний і стабільний порядок у суспільних відносинах;

- правове регулювання охоплює соціально корисні форми правомірної поведінки, відмежовує їх від свавілля;

- не допускає незаконних втручань в правомірні дії особи за допомогою механізмів юридичної відповідальності та інших примусових заходів;

- на правовій основі формується громадянське суспільство: багатопартійність, демократичні вибори, незалежність засобів масової інформації, правова держава;

- у громадянському суспільстві забезпечує оптимальне поєднання свободи і справедливості.

Соціальна цінність права реалізується в соціальній цінності окремих юридичних законів.

Коли закон має соціальну цінність?

Тоді, коли він відповідає праву, адже право і закон — не те саме. Закон може бути двох видів: правовий і неправовий. Ще Тарас Шевченко мріяв про «праведний закон» в Україні, тобто про правовий, справедливий закон, підкреслюючи тим самим неправедність законів царської Росії для кріпаків і для пригноблених народів, що знаходяться в її складі.

Правовий закон відповідає вимогам права, втілює справедливість. Однак будь-який закон — правової чи неправовий, — належним чином прийнятий, підлягає виконанню, поки він не відмінений. У країнах з демократичним режимом (а такою є Україна) ця вимога не поширюється на явно злочинні розпорядження і накази (ст.60 Конституції України).

У країнах з тоталітарним режимом неправових законів, постанов, наказів було і є чимало. Прикладом є фашистська Німеччина, у якій на підставі законів переслідувалися особи по політичних, расових і релігійних мотивах. Наприклад, Закон «Про захист німецької крові і німець­кої честі» від 15.09.1935р. На Нюрнберзькому процесі — судовому процесі в справі головних німецьких злочинців — винуватців другої світової війни (відбувався
20.11.1945р. – 1.10.1946р.) винні відповідали за злодіяння відповідно до міжнародного закону — Статуту Міжнародного трибуналу. Захищаюча їх сторона заявила, що вони не несуть відповідальності, тому що як офіцери фашистської армії виконували «наказ» і закони своєї держави, діяли правомірно. Трибунал був іншої думки: “Вони виконували свавілля». Обвинувачуючі (одним з них був прокурор Української РСР Р.А.Руденко) не відкидали того, що підсудні не порушували юридичних актів своєї держави, однак самі акти були несправедливими, антиправовими, тому що суперечили природним правам людини, народів, людства — насамперед, правам на життя, мир, свободу. Відповідно до Статуту Міжнародного трибуналу посадове положення підсудних, так само як і той факт, що підсудний діяв за розпорядженням уряду чи за наказом начальника, не звільняє від відповідальності, коли мова йде про злочини проти людяності.

Отже, право і закон — не те саме. Однак було б неправильним їх протиставляти один одному, вважати, що юридичні норми можуть існувати без вираження їх у законі й інших санкціонованих державою формах, говорити про їх несумісність чи про те, що право взагалі незалежне від держави. Право завжди має форму вираження: основною з цих форм є закон.

 

Викладач циклу

загальноюридичних дисциплін Шевченко Д.М.

 

Поняття й ознаки норми права. Види норм права.

Норма права — це встановлене чи санкціоноване, а також охороняєме державою правило поведінки, що визначає права і обов’язки осіб в регулюючих суспільних відносинах.

Ознаки норми права ті ж, що і права в цілому, але норма не має такої ознаки, як системність, оскільки вона регулює групу визначених суспільних відносин, і тільки в сукупності з іншими, погодженими з нею, нормами складає систему права.

С пецифічні ознаки норми права:

1. Правило поведінки регулятивного характеру — норма права вводить нове правило, фіксує найбільш типові соціальні процеси і зв'язки; впливає на суспільні відносини, поведінку людей; являє собою модель (зразок, еталон, масштаб) регульованих суспільних відносин.

2. Загальнообов'язкове правило поведінки

3. Правило поведінки загального характеру — норма права має загальний (без указівки конкретного (наприклад, заборона вчиняти хуліганські дії).

4. Формально-визначене правило. Формальну визначеність норма права здобуває після викладу її в законах, інших писаних джерелах права;

5. Правило поведінки, прийняте в строго встановленому порядку — норма права видається уповноваженими на те суб'єктами і відповідно до визначеної процедури: розробка, обговорення, прийняття, вступ у дію, зміну чи скасування дії.

6. Правило поведінки, забезпечене всіма заходами державного впливу, аж до примусу.




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 27 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав