Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вікові особливості

Читайте также:
  1. Банківські системи зарубіжних країн, особливості їх побудови та функціонування
  2. Біографічні особливості М. Драгоманова
  3. Біографічні особливості М. Костомарова
  4. БІОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ "ПОТОЧНОГО" ВІДНОВЛЕННЯ
  5. БІОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ ЗАНЯТЬ
  6. БІОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ВІДНОВНИХ
  7. Види навчання. Особливості проблемного, розвивального, модульно-розвивального навчання.
  8. Виробничий транспортний процес, продукція транспорту та її особливості.
  9. Вікові особливості

Облік праці та звітність вчителя літератури є невіддільною частиною педагогічного процесу в школі, методами навчання і виховання, а також самоконтролю для вчителів-словесників і учнів. Чітке планування всіх видів роботи з літератури висуває необхідність обліку того, що зроблено. Вчитель-словесник перш за все веде облік проведених уроків по класах. Записи на відведених сторінках класних журналів, які є державними документами, повинні бути не тільки чіткими, а й конкретними: з урахуванням вивченої теми, з літератури на уроці, завданнями додому, де позначаються не тільки сторінки підручника, що потрібно прочитати учням, але і перерахування глав художнього твору, які слід перечитати, окремі групові завдання, теми домашніх творів і т.п.

Особливо конкретно необхідно фіксувати проведення уроків з позакласного читання та розвитку мовлення, виходячи перш за все з переліку художніх творів, рекомендованих програмами з літератури.

У журнальних записах слід також вести облік проведених уроків з використанням навчального кіно, телебачення, діафільмів і т.п. з тим, щоб у кінці кожної чверті не заповнювати зайвих листів звітності для органів народної освіти і тим самим звільнитися від зайвої звітності.

У спеціально виданих Міністерством освіти і науки журналах учителями-словесниками ведеться облік гурткової та факультативної роботи. В них на перше й друге півріччя записуються теми і розділи, що передбачаються програмами для вивчення з учнями, а також указується кількість годин і позначаються календарні строки виконання.

Звіти про роботу складаються керівниками гуртків та факультативів один раз на рік станом на 1 червня. Зміст звіту про роботу літературних та інших гуртків, факультативів носить в основному довільний характер, але важливо відображати в ньому не тільки виконання накресленого плану, а й розкривати результативність проведеної роботи, відображувати в першу чергу зростання читацької культури учнів, їх світоглядних та життєвих позицій. Звіт про проведену позакласну роботу повинен підводити підсумки за минулий навчальний рік і допомагати вдосконалювати її у наступному навчальному році.

 


'Гуковський Г.А. Изучение литературного произведения в школе. - М.-Л.: Просвещение, 1966. - С.86.

[2] Там само.

'Гуковський Г.А. Изучение литературного произведения в школе. - М.-Л.: Просвещение, 1966. - С.86.

[4] Там само.

[5] Там само. -Т.4. - С.542.

[6] Там само. -Т.4. - С.542.

'Сухомлинський В.О.Вибр. твори: У 5-ти т. - К., Рад. школа. - 1976. - Т.2. - С.421.

[8] Там само.-С.471.

Вікові особливості

Внаслідок того, що навчальний матеріал з літератури (і художній, і теоретичний) з року в рік стає складнішим, об'ємнішим, кількість понятійних елементів у ньому збільшується, а попередній досвід (знання і враження, одержані з навколишньої дійсності, з читання книжок, перегляду кінофільмів і вистав тощо) значно збагачується, конкретно-образний характер мислення, властивий учням початкових класів, інтенсивніше, ніж раніш, набуває абстрактно-понятійних рис. У постійних зв'язках і взаємозалежності з ним розвивається й художнє мислення та уява. Якщо в початкових класах учні сприймають образи літературного твору цільними, то в середніх дедалі виразніше починають помічати деталі, розуміти їх ідейно-естетичну роль. Результативність образного понятійного мислення під час читання та аналізу залежить не тільки від доступності учням літературного твору, а й від того чи достатньо активізуються ті елементи попереднього досвіду, які необхідні для правильного й повного розуміння зображеного.

Під час навчання учні поступово оволодівають різними шляхами пізнання (спостереження, індукція, дедукція тощо) і мислительними операціями (аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, обґрунтування, конкретизація), а також мовним оформленням результатів роботи думки (судження, умо­виводи, поняття та ін.). Розвивається уміння одиничні поняття об'єднувати з однорідними в загальніші, родові поняття, а також уміння виявляти залежність між частковими і загальними поняттями. Так, учні середніх класів часткові поняття - назва твору, герої, пейзаж тощо - починають усвідом­лювати як компоненти композиції. Дедалі інтенсивніше формується вміння аналітико-синтетичної роботи над твором. Однак цей процес у мислительній діяльності підлітків ще недостатньо досконалий. Старшокласники вільніше володіють індукцією й дедукцією, проводять глибші спостереження над текстом з певною навчальною метою, будують складнішу систему суджень, обґрунтувань, доведень, критичніше ставляться до своїх і чужих умовиводів; техніка мислення стає досконалішою, вищої сформованості досягають такі його якості, як послідовність, докладність, самостійність та ін. Загальний розумовий розвиток є основою формування читацької культури.

Важливим завданням нашої школи є формування особистості. Особис­тість - людина як суспільна істота, сформована в системі певних суспільних стосунків, що визначають її громадянську спрямованість, безпосередньо зв'я­зану з її світоглядом. Однією з сторін особистості є рівень її читацької куль­тури, яка виявляється в щоденній потребі працювати з текстом, в ступені естетичної розвиненості, зокрема художніх смаків, кола й напрямку чи­тацьких інтересів, в умінні дібрати книжку. Художня література є невичерп­


ним джерелом постійного збагачення й розвитку духовної сфери людини, зокрема молодої.

У наш час склалися три форми читання школярами художньої літератури: навчальне читання, додаткове, вільне. Перша форма - класне й домашнє читання творів, передбачених програмою для текстуального вивчання; друга - самостійне читання рекомендованих учителем творів, які потім обгово­рюються на уроках-бесідах; третя - дібраних учнями самостійно. Всі ці форми читання знаходяться в тісних взаємозв'язках, доповнюють одна одну, сприяючи набуттю учнями повноцінної літературної освіти, формуючи їх читацьку культуру, виховуючи естетично.

Як відомо, твори, що вивчаються за програмою, учні читають з меншою зацікавленістю, ніж ті, які добирають самостійно: елемент обов'язковості й перспектива аналізу дещо приглушують інтерес.

Керівництво самостійним читанням, зокрема в дитячому та підлітковому віці, необхідне, бо учні часом захоплюються низькопробними в художньому відношенні творами.

Учням молодшого й середнього шкільного віку притаманний так званий наївний реалізм, тобто розуміння зображеного в художніх творах як такого, що було насправді, в самому житті. Це заважає формуванню в учнів поняття про типізацію в мистецтві, процес творення художніх образів, соціальну обумовленість тем та ідейної спрямованості твору тощо. Проте люди навіть з високою читацькою культурою, читаючи літературні твори, сприймають зображене в них як сущу правду, живу дійсність. Ось чому вчителеві не потрібно прагнути до цілковитого переборення первинного наївного реалізму своїх учнів, але його слід підносити на вищий рівень, коли читач розуміє, що письменник на основі вивчення життєвих явищ і процесів пише не про те, що дійсно відбувалося, а про те, "що могло бути" (Л.М.Толстой), однак ставиться до художньої літератури як до джерела знань і естетичної насолоди.

Вирішальне значення для успішного розвитку інтересу учнів до творів словесного мистецтва має постановка викладання літератури як шкільного предмета, успішного засвоєння навчального матеріалу. Чим повніше засвоює школяр історико- і теоретико-літературні відомості, передбачені програмою, чим сформованіші вміння аналітико-синтетичної роботи, чим краще розвинена здатність сприймати зразки словесного мистецтва в єдності змісту й форми, співпереживати з героями, пройматися їх настроями й інтересами, прагненнями, усвідомлювати авторську оцінку зображеного, тим вищим буде рівень читацької культури, ширші читацькі інтереси й запити в майбутньому, що в свою чергу сприяє розвитку духовної сфери людини.

Пізнавальний інтерес до літератури зароджується вже в дошкільному віці, коли дітям читають старші. Якщо таке читання супроводиться систе­матично, добір книжок продуманий, ступінь розуміння їх дитиною з'ясову­ється постійно, то інтерес до словесного мистецтва формується з належним успіхом. Це позитивно впливає й на розвиток інтересу до читання художніх творів, до самостійного їх осмислення, розмірковування над ними. Ця доро­гоцінна якість читацького таланту особливо успішно розвивається в процесі самостійного читання.

Особливе місце в становленні читацької культури посідає курс 8 класу, який є проміжним етапом в літературній освіти школярів між пропедевтич­ним та систематичним вивченням предмета. Тут більша увага приділяється особі письменника, аналіз творів стає глибшим, всебічнішим, вивчаються складніші теоретичні поняття Відбуваються й певні зміни в самій психіці учнів старшого підліткового віку, внаслідок чого успішно формуються основи особистості, її потреби, інтереси, ідеали, устремління. Посилюється вплив мистецтва, зростає інтерес до нього не тільки як до предмета есте­тичної насолоди, а й як до джерела знань соціального, морального, етичного характеру.

Починаючи з 9 класу, на формування літературно-пізнавального інтересу має вплив збільшення комплексу засобів і напрямків педагогічного керів­ництва: крім урочних занять, з'являються факультативні, які несуть додат­ковий час для поглибленого вивчення шкільного курсу літератури, що забезпечує ширші знання з кожного питання курсу, більший простір для самостійної роботи над творами, більші можливості для практичного застосування набутих теоретичних знань, розширюється коло читацьких інтересів, що сприяє інтенсивнішому формуванню художніх смаків.

У юнацькому віці сприймання ідейно-художнього змісту підноситься на вищий рівень, проникнення у твір стає глибшим, запам'ятання змісту - повні­шим, докладнішим, інтенсивніше формуються критерії оцінки прочитаних творів, наївний реалізм набуває вищих якостей. Якщо вчитель шляхом спостережень над роботою школярів зможе виявити основні критерії оцінки, якими керуються учні під час добору й аналізу художніх творів, він зможе успішно впливати не лише на формування художніх смаків, а й читацьких інтересів, сприяти розвитку естетичних почуттів.

Чим досконалішою стає техніка читання, чим менше учень витрачає сили на його процес, тим уважнішим він стає до змісту й форми твору, внаслідок чого сприймання зображеного письменником підноситься на вищий рівень.


 

 




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 53 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав